Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Донька в 2,5 роки в іграшковому магазині: "Мама, ляля хоцє до нас дому. Дузє-дузє хоцє!" На таку маніпуляцію я не могла не піддатися

 

Спираюся на теорію Дарвіна...

 

Дівчата рятуйте,бо я вже не маю сили і не знаю,що робити.
Це не просто такий період,а така поведінка малої це особливість її характеру,або якась неврівноваженість або наша з чоловіком помилка у вихованні.
Отже,наша мала закатує істерики якщо щось не по її,я стараюсь спокійно пояснити,присідаю на проти неї і розказую,пояснюю,в той час вона або лупить мене по лиці,або вириває мені волосся,або валяється на землі. Таке трапляється переважно на майданчику,коли зайнята качеля,або коли нам треба йти вже,а вона не хоче. В хаті все якось більш менш. З качелями це просто жах,ми не проходимо мимо жодної. Пояснення не діють і реакція вищеописана завжди. Про те,що мені не зручно і встидно,мова не йде. Хочу знати,що це? Чому така реакція? По дупі за 2,2 роки давала максимум 3 рази. Голос підвищую часто,бо не маю сил вже.
До слова - мала живчик страшний,де б ми не появлялись всі дивуються,що стільки енергії,вдень не спить вже 5 місяць,на горщик ходити не хоче,на накладку теж,істерика.Говорить дуже мало і не чітко ще. Але все розуміє. Мультики не дивимось,спить з нами,на нічний сон гв.
Порадьте,розрадьте.

 

В нас - мене бити і тягати за волосся не можна категорично, валятися на землі - скільки влізе. Ще і ще пояснюю, або забираю з площадки. З часом зрозуміє, що таким способом нічого не доб"ється. Переросте, або ні ( залежить від характеру). І не звинувачуйте себе, мої старші, хоч виховувалися однаково, дуже різні - хтось добивається всього силою, хтось хитрістю

--- дописи об"єднано, 9 Травень 2016 ---

Ще напишу. В мене зараз четверта дитина в такому віці. Істерики ті ж, а я реагую на все зовсім інакше. Спокійна, як удав. Впав, то впав. Кричить, ну, кричить. Встав, впав, знов встав; йдем, то йдем, не йдем, то не йдем.. І так далі.. Все проходить, і це теж...

 

я тут трохи не маю права радити...проте, запропоную такий веріант...Спробуйте зрозуміти свою дитину, просто один день пробудьте на майданчиеу стільки, щоб вже мала просилася додому, їжа має бути вдома.....погодні фактори врахуйте.

 

Naama, мамі вдома бокал вина налити - ось і весь рецепт. Всі діти іноді істерять через різні причини. Головне - ваша реакція на це. Підвищувати голос - зле, бо дитина почне думати, що це нормально. Пояснювати спокійним тоном тисячу разів, на тисячний дійде. В моєї іноді є такий бзік "хочу це ВЖЕ", якщо не робили по її була істерика. Коли таке чуємо, то спокійно пояснюємо, що ти зможеш це отримати, коли гарно попросиш "будь ласка, можна мені це?". Вона не хотіла казати будь ласка, а далі продовжувала агресивно кричати "вже". Тоді ми просто повторювали спокійним тоном під її істерику, що так говорити не гарно і слова "вже" ми не розуміємо, розуміємо, коли кажуть "будь ласка" і що тільки так можна отримати бажане, що мама з татом ніколи так не поводяться, не кричать і кажуть "будь ласка". Важко говорити спокійно, коли дитина поводиться неадекватно, але якщо дати слабину, то це не спрацює. Хоча може мені легше, бо в Америці не дивляться осудливо і не лізуть з порадами, коли твоя дитина істерить, а ти поруч стоїш і практично "нічого не робиш з тим". Але яка різниця хто що думає? Головне, ваші стосунки з дитиною і виховний момент - власний приклад.

 

Зіпюся))) бо істерики кілька на день)Жартую...

Я теж так реагую. в калюжі,то в калюжі,в болоті так само,з гірки летить і не хоче,щоб її лапали,будь ласка,лети в пісок,встала пішла. Я переодіваю її по 4 рази на день. Але не в тому справа.
Коли діти на качелях катаються,а вона як танк пре під неї,то не реагувати не можливо,я реально її за шкварки відтягую,починається істерика,якщо катається якась старша дитина,то злазить з качелі дає нам,якшо хтось нашого віку,то батьки говорять,щоб я забрала дитину,і тут починається валяння,виривання мого волосся,і ми з тим криком йдемо з майданчику. Так буває по ТРИ рази на день.
Ще напрягає ситуація з іграшками,моя свої іграгки дає всім без слів,коли хоче взяти чужу іграшку,а дитина не дає,то вириває силою,може пхнути,кинути піском,але забере,втікає і регоче. Коли еа гірці хтось сидить або стоїть перед нею теж штовхає. Я реально бачу,коли ми приходимо на майданчик деякі мами беруть своїх дітей за руку і йдуть геть,а одна взагалі сказала,що нас треба ізолювати. хоча знаючи свою дитину,я завжди пильно слідкую,щоб той пісок не попав в очі,чи камінь в голову,такого не було ще.
Ми справді одні такі,решта спокійно ліплять пасочки і адекватно реагують,що качеля зайнята.
Я не знаю як реагувати,дитина не контрольована,осуджуючі погляди,відчуття дикунства якогось.

 

Мдя... Як на мене, то щоб не допустити, щоб вас лупила і тягала за волосся малявка, краще за все не давати їй такої можливості - не присідати до неї. Зверху спробувати пояснити. Максимум лязне вас по нозі, але я б за таке дала по руках.

В мене мала може чоловіка траснути по писку, він хі-хі-шо-ти-робиш, а вона ше раз трась. Мене спробувала - я по руках легенько і строгим тоном "не можна", а вона мене погладила.

Тягне за волосся - потягніть собі, хай знає, що то боляче. Ну а валяється - відійти і почекати, їй набридне. Не закріплюйте негативну поведінку своєю увагою. Як я кажу своєму мужу - менше тексту. Всі розмови в спокійному стані, інакше без толку.

 

Беру на руки,те саме,зверху коли говорю їй фіолетово.

Коли валяється під качелею,на якій хтось катається,приходиться тянути силою,брати на руки,і тут тобі вирване волосся,копання ногами

 

а не йти на майданчик? і пояснити, що не йдем туди, бо ти себе погано там поводиш?

 

А ще скажіть в такому віці дитина може вже мати дітей яких любить,а яких ні? Бо бачу посилену реакцію до двох діток постійно. Вона як їх бачить,то зразу дьоргає,штовхає, забирає іграшки,а дітки такі мягкого характеру зразу в плач,а вона регоче. Чому? Коли хтось плаче вона сміється?

--- дописи об"єднано, 9 Травень 2016 ---

Ми на двір,вона прямою наводкою туди летить просто. Краще тоді взагалі не виходити на двір

 

Однозначно, тут тре витягати... але ви беріть її спиною до себе.
Слухайте, а протверезуючого пляцка в дупу не пробували дати?

--- дописи об"єднано, 9 Травень 2016 ---

Мабуть, ще не траплялася їй дитина сильніша за неї, яка б дьоргула, штовхнула, забрала іграшку... або чиясь мама, яка б порозмовляла з кривдницею своєї дитини без вашої участі.

Відволікти увагу ще вдома. Якщо не виходить, то за перший косяк на майданчику - додому.
Як на мене, говорити з вашою дитиною поки досить. Потрібно діяти. Вона зробила, ви зробили. Спробуйте варіант з наліпками за добру поведінку.

 

Коли беру спиною,то встає на мостики,тупає ногами.
От не дуже б хотіла бити. Коли давала по дупі реакція взагалі ще гірша,плаче аж заходиться,синіють губи,і далі робить своє таке враження,що на зло,або підійде щоб пожаліла,і тут знову що робити жаліти? Обнімати,не реагувати?

 

Не жаліти. Запитати, чи вона вас жаліє, коли лупить, тягне за волосся і соромить своєю поведінкою.
Може вам потрібна консультація невролога?

 

До речі, як хтось робить зауваження,але ще в тому періоді,коли до істерики ще чуть чуть,то вона реагує,перестає сипати пісок,віддає іграшки і біжить до мене,пхає голову мені в коліна.
Мені от дивно,чому така поведінка саме з качелями. В гостях,магазинах де купа солодощів,іграшок проблем взагалі нема,ми спокійно ходимо,нічого не вимагає. З ескалаторами ще істерить,хоче кататися туди сюди. В парку культури теж істерика з атракціонами,в машині на світлофорі кричить,не хоче стояти. Треба їхати , кататись от в тому напрямку якась біда

 

@Naama, почитайте

 

Тим, що ви її вдарите, ви лише покажете, що це допустима поведінка. Коли в моєї був період биття, я теж пробувала дати здачу - це не помогло виправити поведінку ніяк. Помогло, коли почала пояснювати, що я хочу, щоб ми були друзями, а друзі не б'ються, що так боляче і мама не буде бавитись з тим, хто б'ється. Що мама з татком так не роблять, бо це не гарно. І не гралась, не говорила з нею, доки вона не сказала "вибач". Після того ще раз говорила, що вона молодець, що вибачилась і тепер ми будемо гратись разом, і про те, що битись не гарно. В нас період биття десь місяць-два тривав.

 

Я вже думала,але хотіла думку тут почути ше.
З іншого боку випишуть заспокійливе. Не хочу заторможену дитину

 

обов"язково, бо це не нормально (не сама поведінка, а синіючі губи, випинання на мостик) і не треба на характер списувати.

Щодо того, що біжить відразу не майданчик? Я уникаю того, що мене нервує. Я не можу на майданчику, оте лазіння по гірках мене дратує -- тому не хожу. І мала теж показує туди. Але ж у 2,2 є ще возик із ремнями, є ровер із ручкою: посадила і поїхала квіточки нюхати в парк, на стадіон мячик копати....

 

Не вміє поводитись на майданчику - забираєте додому і пояснюєте, чому так зробили. І так кожен раз. Але головне - спокійним тоном і без рукоприкладства. З часом - зрозуміє