зараз вам точно ніхто не скаже. можливі природні пологи при відшаруванні. Але відшарування бувають різні, бувають такі, що рахунок на хвилини, і вже точно не варіант для ПП. І як ви писали в розповіді, що кровотеча була сильна, то якраз в цьому випадку лікарю дійсно видніше.
Не гризіться, я вас дуже розумію, теж по сто разів передумувала, а що якби? (у мене були зелені води, не просто зелені а одне болото) Що може б нормально і сама родилась, а може і ні? Хто зна. А про Луцьк ви не думали? Я свого часу багато про цей пологовий читала. Я навіть собі мріяла, зняти б квартирку поруч з ПБ, максимально довго залишатись вдома а потім в ПБ, це я так собі фантазірувала.
Про Луцьк. Зі слів головного лікаря (я сама питала спеціально) - загалом прийняли більше 600 пологів природних після КР, без ускладнень, минулоріч - 100. Кесарять вдруге хіба якби жінка категорично не хотіла навіть пробувати, тоді не переконують.
Ір, чого ти себе гризеш? Налаштовуйся позитивно! Те що було при перших пологах не означає, що повториться, тому просто підшукай варіанти і добре їх обдумай. І відклади. Насолоджуйся першими копнячками, а не думай чому все так сталось! Все мусить бути добре і так, як ти того хочеш!
при відшаруванні є значно більший ризик не лише кровотечі для мами, а і сильної гіпоксії для плода. Якщо є відшарування плаценти, а відкриття мале ( а 2 см- це 1 палець всього)- тут великий ризик для дитини в першу чергу. Тому це не та ситуація, коли треба будь-яким чином чіплятися за ПП. КР тут виправданий.
я Іру розумію. Всі ми хочемо, щоб наступного разу було інакше, але в "думаючої жінки" має бути ще і пояснення щодо попереднього досвіду. в мене після вже двох діток була майже фобія відходження вод на малому відкритті. І я постійно штудіювала про ті безводні періоди, хоч потайки і сподівалась, що все буде інакше з донею.
Я теж Іру розумію, але не розумію, що дасть той факт, якщо вона буде знати, що лікар перестрахувався і зробив КР без нагальної потреби. Я теж це все не раз обдумувала, але для себе вже закрила цю тему, з впевненістю, що наступний раз буде по-іншому, бо я вже маю досвід і зможу розрізнити біль при переймах від якоїсь іншої болі. Але знову ж таки, йдучи в пологовий ми маємо усвідомлювати, що не все може піти по-нашому сценарію, бо лікар, до якого ми йдемо, буде мати на ситуацію свій погляд, який може відрізнятись від нашого. І от знайти лікаря який захоче прислухатись до моїх думок і потреб, оце задача №1 для мене.
ну ви даєте)) та тут навіть думати нема що. відшарування то величезний ризик для дитини і для жінки. Ніякий лікар би не чекав в такій ситуації. Вам не треба думати, що то якось не так вийшло, а тішитись, що вчасно провели операцію.
Однозначно у Львові народжувати не буду. Я думаю про Рівне. Моя кума звідти, і хоча закінчились пологи таки КР, але лише тому що не витримував рубець, а лікар був впевнений що народить, навіть операційна готова не була. Може ще про Луцьк подумати.... не знаю. Настуню, ти думаєш я сто раз себе не переконувала в тому що в мене здорова дитина і це головне? Думаєш що не намагалася лишити то позаду??? І ніби вже все, ніби зрозуміла, усвідомила, але читаю про чиєсь перше прикладання, про те як вперше побачили дитинку, про те як обійняли, сльози навертаються і нічого з собою зробити не можу так, але я приїхала в пологовий о 12, а Данков прийшов о 4. + час на підготовку до операції. то вочевидь не було так терміново.... Але загалом я це все мабуть аналізую лише з тим, щоб на наступний раз постаратися щоб було інакше. І я розумію що якщо б при других не дай Бог щось пішло не так, то буду вдячна за вчасний КР.
Мені робили в Рівному, зробили добре, шов акуратний. Поки мене шили дитина 2 години, як має бути, лежала на грудях в тата. Оперували під спинальною анестезією, тож я чула, як вона заплакала, бачила, як її витирали-одягали, перед тим як забрати з операційної піднесли мені поцілувати.
А ви домовлялися завчасно? Це ж треба їхати за декілька днів чи тижднів... Теж хотіла б спинальну.. Чому у Львові цього всього нема?
Мені здається, на Мечнікова роблять з епідуралкою. Попитайтесь Надіслано від мого D5503, використовуючи Tapatalk
Знаю, що робить Мітюрєв анастезіолог, але ж треба і лікаря вибрати. Ну і то вийде хіба якщо зовсім планове кр - на конкретне число. Я думала, щоб кр по перших переймах робити. Бо боюся за ГВ
Так, домовлялас завчасно. Познайомилас десь в 34 тижні, здається. Сказав лікар приїзджати в 37. Приїхала, поклали в патологію. Правда, приходил лише на кілька годин щодня. Аналізи і т.п. і через декілька днів призначили дату. В принципі, можна було і домовитися про КР з початком родової діяльності (лікар сам казав що так є найправильніше), але були нюанси, чому я погодилася на призначення дати. Я якось навіть не боялася, була впевнена, що з ГВ все буде добре. Вже за дві години після операції, коли мені принесли малечу в мене було молозиво(правда, вона не хотіла прокидатися і смоктати, бо весь час, поки лежала на татові смоктала пальця і, мабуть, стомилася, то добудилися і запхали ій цицьку ще десь години за дві), молоко прибуло через два дні.
