Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Моя сьогоднішня проза - залишаюсь в лікарні на 36 тижні вагітності)). Починає тянути низ живота, то не знаю чи фізіологія чи психосоматика)). Чоловік дома з доцею печуть ковбаску і пасочку - оце вже врочистість. Ніколи не думала, що мій чоловік на таке здатен, а то сам загорівся і меню склав і все купив, робить і писанки-крашанки ще обіцяв і зранку до церкви! Завжди знайдеться врочистість в нашій буденності!!!

Отправлено с моего Amazon Tate через Tapatalk

 

Ого. Як всі святкують) навіть ніхто тут вчора не писав. Зі святами вас дівчата. Нехай це світле свято Воскресіння буде для кожного початком чогось доброго.


Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk

 

Настрій 50 на 50. Півсуботи проревіла, запитаєте чому? А я сама не знаю чому...Просто було погано. Потім взлилась сама на себе і поїхала кудись...Добре що мені хватило розуму взяти планшет з GPS. Погуляла лісом, потім вибралась у цивілізацію, пообідала, погуляла парком, наробила перші в житті селфі і поїхала додому. Мала дуже багато роботи, але на вихідних я взагалі нічого не робила...не хотілось.
У неділю мене знайома запросила на вино в один гарний хорігер...Як я люблю з'їздити на каву чи вино...ну десь так за 100-200 км від дому. Я не знала на що я підписувалась, особисто я надіялась що ми будем пити вино біля мого дому. Але відступати вже не було куди. Так що знову мій улюблений поїзд і 1,5 години в дорозі...Ех, яка там красота! Ми поїхали в одне аббатство, монастир побудований ще в 12 столітті, скільки всього гарного побачили, потримала в руках бутилку вина ще 1910 року, нанюхалась ароматів справжнього молодого вина, а потім скуштували вино на глибині 60м під землею...Потім піднялись в гори, прикупили ще вина і істинно австрійський делікатесів - смалець з шкварками

Як нам один австрієць пробував перекласти англійською що то за штука така, як він то розхвалював, яке воно "суто австрійське", перекласти не вдалось - сказав німецькою, щось аля - шмальц, коли ми спробували пояснити як то робиться, в австрійця були круглі очі! Ну де він думав що в Україні всі люблять сало і шкварки!

, одним словом повеселились гарно...Що може бути краще, ніж сидіти на вершині гори, дихати чистим-чистим повітрям, дивитись на голубусіньку воду в озері і як там плавають качечки...Стомлені і веселі ми поїхали додому...А як ми ж можем їхати без пригод? Поїздка була спонтанна, тому про те як добиратись додому, ніхто і не думав. Отже ми десь годину шукала автобусну зупинку, як знайшли, не дочитались і поїхали в Угорщину!Правда ми молодці? Добре що були добрі люди і розказали де вийте і як добратись до Відня. Приїхали ми пізно і мені стукнуло в голову що треба їхати на велосипеді додому. То вже сьогодні я розумію що то була препаскудна ідея. Цілий день на ногах, а потім 4 км на велосипеді то трохи було забагато. Сьогодні я кривенька качечка з величезним синяком на нозі.
Сьогодні погода бека, то сонце, то дощ проливний. Шеф хоче щоб я працювала...а вирішила - неа, сьогодні в мене свято! Усьо, хватить працювати

Ну і сам Великдень я святкувала також специфічно, замість паски у мене був пончик а що, гарна і смачна паска, правда маленька Яїчка шоколадні, ну а ковбаска і шинка, то вже тут не проблема.

Настрій якийсь специфічний...дуже хочу плакати, а чому? Сама не знаю, і так уже від п'ятниці...Напевно так проявляється перевтома.

 

Хай мир у серці Вашому панує.
Хай ангел Божий щастя Вам дарує.
Ісус Христос – здоров'я шле з небес.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Ми не святкуємо особливо, бо нікуди не їхали через хворобу синульки, в суботу посвятили пасочку, вчора татусь із синочком недовго прогулявся біля будинку по стадіоні, вгості ніхто до нас незголошувався, тому практично нічого і не готувала плюс немаємо поки холодильника, то все б готування і так було надаремно, бо вже тепло і все шидко портиться((
Нежданно-негадано отримали на завтра запрошення на гостину в честь ювілею до покійного батька рідного брата ( чеснокажучи вони особливо із нами не родичаються, ну бо ж кому потрібні сироти? яка з нас вигода?))) тому була здивована із того дзвінка, бо вже років три не бачилися, ну але треба йти. Тепер маю страшну дилему, оскільки вже дуже багато років ні на які ювілеї не ходила, то навіть уявлення немаю скільки грошиків в конверт класти?
Дівчата, підкажіть по питанню фінансів, будь-ласка!

 

а ми от якось не повірили, що буде сьогодні злива (точніше знайомі переконали), то зібралися і пішли на шашлики. доки дійшли дощ вже почався) ще по дорозі збирали гілки, таки надіялися, що ті хмари скоро пройдуть стороною, але ж ні вже знайшли місце, але дощ ставав ще сильніший. то ше трохи постояли в лісі, подумали чи то розпалимо той вогонь чи ні, але злива переконала бігти додому добре, що живемо через дорогу від лісу, такшо пожарили ті шашлики вдома в духовці, і до речі вийшли непогані)

 

Христос Воскрес! В цих словах - найбільша врочистість року.
Вперше за останні 9 років я у Львові на Великдень. Це цікаво, незвично, в чомусь - "мрії збуваються", бо колись дуже хотілось піти на свято до якоїсь "крутої" церкви, вдягнути діточок дуже-дуже гарно, і щоб після церкви було де погуляти на підборах, і щоб все загалом по-міському. Мріяла - маю. Одразу хочу зазначити, що якби у мене було рідне село, рідна маленька церква, до якої я б з дитинства звикла, - це все було б дорожче за "лабутени" і міські врочистості. Але цьогоріч мені пощастило бути в "моїй" львівській церкві - Храмі Різдва Пресвятої Богородиці. В храмі, де 11 років тому я почала ходити на літургії і вперше пішла до сповіді. Де брали шлюб, хрестили діточок... дуже особливе місце...
паски в мене вдались. взагалі, за ці дні вміст пасок в організмі перевищено по всіх можливих нормах
нині відпочинковий день, навіть можна сказати - санаторно-курортний. Батько моїх дітей забрав хлопців на дачу. А ми з Вірунчиком лишились на господарці. Мали завдання зварити вечерю і скласти іграшки. Вечеря - done.
і маленька ложка дьогтю в тому всьому - це мій вигляд. Скосив мене лютий кон'юнктивіт. Виглядаю так, наче тиждень пила безпробудно, а потім ще хтось дав в око. купила краплі, але в глибині душі сподіваюсь, що мине саме
маю трохи наполеонівських планів на кінець робочого тижня і трохи веселих планів на вихідні. Всім бажаю святкового "щматочка робочого тижня", який починається завтра, і весни-літа у серці. Сьогодні вже так тепло!

 

Воістину Воскрес. Я теж вперше у Львові на Великдень. Завжди їздили до баби в село. Після одруження їздили по черзі - до баби і до батьків чоловіка. А цього року ми у Львові були на Великдень і поїхали на кілька днів за Львів. Ліс, озеро, смачна кухня, релакс, спокій, єднання з природоюНе хотілось повертатись. Затьмарював той весь позитив мій стан здоров'я. Я затемпературила, жахливо боліло горло, тепер кашляю. Бачу, що і малюк починає кашляти. Завтра підемо до лікаря. Сподіваюсь, що це все швидко минеться. Наступні вихідні обіцяють бути активними, треба бути в формі

 

Воістину Воскрес!

В мене всі малі, по черзі, якусь схожу мару підчепили. Не зовсім кон"юктивіт, але зранку очі так добряче закисали. Протягом дня нічого.
Прозище - муж сьогонді працював. Ну а я вирішила скористатися акцією від "Ноутбук-центру" - безкоштовна чистка ноута від пилу всередині, та й погуляти заодно. Атракції почалися ще на стадії вдягання - хтось по черзі нив й ревів. Потім виявилося що надворі набагато жаркіше, ніж я собі думала. Найгірше - понесло мене з кумами в парк культури, де я зустріла купу народу. А я....Не при параді, чорті-зна що на голові, бо гривка відростає і я її чим попало заколюю, не намальована ні грама - аж мене колишній співробітник зовсім не признав. Й так делікатно - мол, у ФБ в мене зовсім інша фотка . Ну а я вже 4 рік в декреті кукую...Короч, так мені щось аж настрій зіпсувався з того всього й таак соромно за свій видон стало... Що завезла Сашку на плавання, сама бігом додому, переодягнулася, намалювалася й що...нікого не зустріла зовсім, хто б оцінив мою неземну красу . Але висновки - тре короч все малюватися ,й на голові не допускати таке хаотичне неподобство. Та й взагалі, піду підстрижуся якось...

 

Христос воскрес! От скажіть мені, що то за погода, коли зранку виходиш в светрику, а за годину хочеться вдягнути куртку? Моя ранкова проза - болить горло. А в неділю - як на замовлення, гарно було. Цього року вперше за останні 10 років ми таки потрапили в неділю до церкви (територіально нашої, звичайної), і то вдосвіта, мабуть, це було головне враження цих днів. Бо я взагалі ніколи ще не була на великодній утрені, все якось на пізніших службах. )) Зайці мої чемні і найкращі в світі. В неділю побували на селі, видно, чоловік так си трохи і на нас подивився свіжим оком, і утішився. Бо інакше потік зменшувально-пестливих слів і відповідної поведінки я пояснити не можу. Сьогодні замовляю йому суперсюрприз, сподіваюсь, сподобається
Що я ще можу сказати.. За ці дні ми (і я зокрема) мали нагоду побачити-поспілкуватися з багатьма людьми. Для себе я традиційно зробила висновок: слава Богу за все! Всі ті наші буденні проблемочки - то таке минуще і незначне, за великим рахунком. Миру, любові і здоров"я вам, а решта буде. Он, з/п обіцяли

 

врочистість (хм.. чи то ганьба ) - доіли останню пасочку мою. А місила я, на мінуточку, на 1.5 л молока! Почуваюсь суцільною великою пасочкою, вага... напевно, поламалась це не може бути правдою Але - врочистість все одно: я - господиня, я так смачно печу.
і ще врочистість - вчора накупила собі всяких заколочок для волосся, і навіть ту штучку для акуратної "дульки". Тепер буду бездоганна до дрібниць. Дуже то люблю. А потім ще купила окуляри для Мурахи і щасливий Мурах гуляв у них в дощ (якщо є обновка - то погода не на заваді ).
Ще врочистість - раптом склався в моєму житті один пазл. Прям цілий шмат картинки. То називається доля - якщо водночас і підвертається шанс познайомитись з "сильними і активними" світу цього, приходять дууже цікаві ділові листи, і навіть завідуюча садочка сама телефонує, щоб сказати, що для Вірусі є місце. Щось та й мусить бути.
В мене ламаються звичні для останнього часу шаблони. Я вже півроку нікого не ношу в слінгу (тільки Сергійка за спиною на обідній сон), останні місяці явно вже пішла на спад лактація. Віруня ходить ніжками, гарно говорить, сама їсть. Дмитро віджимається на кулаках. Сергій самостійно вчить букви... Це незвично, в чомусь - хвилююче. В чомусь - трохи сумно, бо надто вже швидко минув немовлячий період дітей. В чомусь - відповідально, бо треба встигати за їхнім розвитком і самій розвиватись. В чомусь - трохи боязко, бо всі великі зміни хоча б в найменшій мірі лякають.
Але до змін треба готуватись ґрунтовно. Отже, мені потрібні біла сорочка і манікюр - як мінімум. А де манікюр, там і гелеве покриття. Обіцяла собі я більше не вестись на ті гелі, які в мене все одно не тримаються. Але навряд чи встою перед спокусою кольорів на столику майстрині
Бажаю всім весни в думках, оновлення і радості від нового!

 

Капучінко випите, зараз застеляємо ліжка, ставимо варити курячий бульйон, і збираємось надвірку бігати з песиком, поливати квіточки і полунички, ну і займатись фітнесом на газоні вперше в цьому році - нарешті прийшли тепленькі сонячні дні, як я довго їх чекала
На вагу вирішила стати лесь тиждень по святах коли хоч трошки "порозгружаюсь", бо реально шкода зараз подивитись як пішли до одного місця 3місяці старань, але думаю не все так сумно.
Всім гарного сонячного веселого дня

 

У мене є і я оцінила вповні аж цього року всі ті роки, коли йшла вдосвіта на великодню відправу, тримала фану і обходила церкву і всю ту врочистість, коли світає і співають Христос Воскрес !!! Великдень в місті цілком інакший, мені бракувало простору і природи, а ще пасма гір .... Вчора донечка мені ввечері жалілася : " Мамусю, в бабусі з городу видно гори, а в нас нема, давай привеземо село до Львова і в нас будуть гори .... "

коханий чоловік ті слова донечки прокоментував одною фразою - " дівчє вдаласі чисто в маму, яка жити без своїх горів не годна

Якби то було так просто і легко - взяти валізку спакувати туди село і гори і садок вишневий !!! Хоч я ходила в неділю в шевченківський гай, але там люду на квадратний метр було більше ніж простору, що в мене була фобія загубити моїх шустрих і непосидючих дітей серед моря вишиванок . Такої кількості вишиванок я вже давно не бачила і виглядало дуже файно і дуже круто , як найбільший живий квітник на світі, що невпинно рухається
Нині втікнула би кудись далеко-далеко, але робота є робота і треба чемно чекати вихідних . Очікування вихідних і буде моєю врочистістю

 

І моя...Захрипла капець...І знаю, що то не вірусне точно, а морозиво і холодний квас зробили свою справуІ як я маю працювати сьогодні, як я ледве говорю???Ох треба йти робити гарячий чай і відігрівати своє горлоМаю до нього чоколяду, то хоч потішу себеВдома вже все виїли, так що прийдеться щось готувати сьогодні. Все більше мрію про окреме житло, бо багато часу зі своїми родичами гарбузовими на свята витягнули з мене майже всі моральні сили...Тепер всі розійшлись по роботам, вдома спокій і благодатьТреба обов'язково десь влітку поїхати, бо нам краще чим поменше часу проводити разом...Все таки дорослі діти з батьками рідко вживаються...Хіба як батьки такі, що дуже-дуже хороші, тоді може...Але то таке наболіле...Де ти моя власна квартира в новобудові?Про особняк я вже щось не дуже мрію, бо всюди де буваю в особняках, там дуже холодно...Певно люди економлять, бо газ зараза дорогий, а так як я дєвушка мерзлява, то мені щоб жити в особняку треба багатого чоловіка, щоб і гарно було в ньому,бо я любителька всього гарного, ну і теплоЗ вами добре, але треба йти щось робити. Гарного і погожого всім дня

 

нічого нічого, є котли твердопаливні, каміни)) не будете мерзнути.

 

Я вже з закупів... Отак казала собі що візьму тільки найнеобхідніше щоб до суботи протягнути, а тоді вже машиною і затарюсь на весь тиждень. Ага, щас! Нахапала як з переляку, коли тепер то все їсти і готувати? Добре що холодильник тепер великий і камера там ого!

І ще я зацінила фреш-зону!!! Дівчата, там листя салату лежало 4 дні, а такий вигляд ніби щойно з грядки. В старому то вже би все почорніло. І м*ясо охолоджене може день-два лежати і ніц йому не є.

Сьогодні мав бути лінивий день, але один вчорашній урок перенісся і я маю роботу. Якраз справлюся поки мій малий художник буде малювати красОти)) Вихідні мають бути приємні, бо маємо в компанії Юрія і вчора вже нас запросили)) А якби і не просили, то ми все одно би прийшли))
Наступний тиждень вже має бути повноцінно робочий з приємними і сумними подіями... Приїздить моя свекруха, то радість, а їде в далеку дорогу моя дорогенька шалена коліжанка, і то сумно. Дуже переживаю за неї весь час, поки вона в морях своїх плаває далеко від дому. Але то таке. Не будемо про сумне.
А погодка, погодка як вам? Я вже літні лахи повитягала ближче))

 

Нарешті вільна хвилина, щоб вас читнути і про себе черкнути))
Життя летить-змінюється, те, що вчора було надстабільним, сьогодні великий пшик, зате друзі, які місяцями не даються чути, охоче підставляють своє плече, гаманець і дають таку підтримку, що не знаю, чим я таке заслужила

Ранок в мене почався одночасно с сусідським собакою, який до 5 год виспався і вирішив, що сусіди теж((. Каву пила на автопілоті, інспекція холодильника виявила кусок сиру і не дуже чисті поличкиХолодильник помила, виповзла на закупи

теж скупилась, як на хвору голову,так, що два рази з чоловіком тягали баули з машини до хати, а потім це все ж треба жерти, щоб не зіпсувалось, а паралельно писати в темках *-60*, *раціональне харчування*, *дієта дюкана*І чого то людина така дурна?
Але я не тільки жеровиска накупляла, а й квіти на балкон і землю для них. Вже мої метрові ящики заповнені квітами, підлиті і чекають, щоб чоловік прикріпив їх до перил. Залишилось виглядати квітнучу красу

Бардак після городніх робіт прибраний, закупи розібрані, їсти булькає, на мордочці якась нова маска. На вагу не стаю, мені вже про все сказали сьогоднішні джинсиАле на вихідних чекає грилювання, так що джинсам доведеться заткнутись мінімум до понеділка, а з вівторка чекайте мене в новій темці *як схуднути на 15 кг за тиждень після місяця беспробудного обжирання*
Всім цьом, і гарного дня!

 

Я свої джинси навіть цей тиждень не планую вдягати, щоб не було курйозів !!! Ходжу в вільного крою лляних штанах , які зав"язуються на талії тоненьким пояском на бантик і всі ті чемно набрані і чесно з"їджені калорії надійно ховаються під футболкою спортивного плану, яка файно прикриває і поясочок і залишки післявеликодньої талії .... А як можна на Великдень не " нажертися "

слово смакувати тут не дуже підходить. Не знаю, як у вас дівчєта, але я щось чемно не можу на свєта їсти , таке всьо добрезне і смачнезне, що кількість тєжко проконтролювати ...

добрих пляцків , паски печеної в печі на дровах і смачнющої будженини щедро посипаної тертим хроном

 

просто супер))) Застав мене на городі дощ із градом. Як казали моя мати, тільки запросиш Наталку на город, то зразу падає дощ гггг Народна прикмета прямо. Тілки посапала горох, половину цибулі, як тут вальнуло таке, ну такееее! І всьо, ми чемно пішли домів.
Вчора було відкриття спідвейного сезону- звичайно, ми там відмітилися. А народу було море-морисько! Але я була чемна і майже не верещала, бо минулого року то зірвала собі горло. Мій улюбленець щось дуже слабо виступав, я розчарована((( навіть в трійку лідерів не попав.

 

Я і не жерла ніби, а так мені та домашня ковбасочка з шиночкою згадуються тяжко.. відвикла я від справжнього, відвикла.. Паски доїджені, ковбаски заморожені Бо то не годен все на раз стоптати, ну ніяк.
Осьо боліло мене горло, то тепер не болить. Тепер лиє з носа, відповідно пішов кашель, піднімається температура, очі скляні і головааа.. мозок відпочиває. Тим часом завал роботи став троошечки меншим, після вихідних буде страшенно великим, навіть і думати про це не хочу передчасно. Ще трохи вас почитаю і піду домів. Завтра в малого турнір, команда підтримки має бути в формі

 

І я з цим всім поперла з малим в поліклініку. Його поважили-поміряли і помнєцкали його солодкі нозі, а тільки дійшла справа до мене - лікарку викликав начмед.
Пішла я з своїм хлюпальним носом... гуляти. Ну шкода ж. Така погода. А він заснув... виздоровію.
Сказали мені почати догодовувати хлопця. Бо "худне". Маю тепер чим зайнятись .

В неділю була на річниці одруження. Гарно посиділи.
В вівторок - з кумою і її кумою з дітьми погуляли.
В середу - бабуся вгості приходила.
Четвер - ще одні "посиділки" кумо-коліжанські.
Пора то кінчати. Бо джинси відмовляться мене приймати .