Про таке я б в житті не брехала. Борони Боже від таких проблем Там опечатка в дописі вийшла - не 3 тис. баксів, а 300 баксів "для своїх, зі знижкою", я вже справила, бо писала швидко і переплутала. Бо для інших їм сказали що за аналогічне втручання 500 доларів беруть. Ви знаєте, як я вас поважаю, але це, на жаль правда, бо оперувалась наша близька людина особисто розказувала. Богу дякувати що не було у мене такого, але знаю всю цю історію. Кандя, також я вірю що вашому братові не казали ні за що платити, мабуть пощастило на порядних лікарів, обставини так склались (там теж грає роль люський фактор). А що я можу сказати? Сама трохи в шоці була, що лікар, з їхніх знайомих, прямим текстом назвав таку ціну, і людина пішла на це (була загроза страшної хвороби). Чула що такі "такси" і є на такого роду операції. Сама я, наприклад, ніколи жодних грошей не даю лікарям своїм (я ходжу у свою районну поліклініку, там прекрасні є лікарі що навіть не натякали ніколи на таке), так само у дитячій. І коли чую про оті платіння то теж мені це не подобається. А там випадок з операцією, і люди готові платити тому лікарю, бо "він добре оперує", люди самі "навчили" хірургів (та і інших) бути такими. Вони знають що "і так будуть пацієнти, і так всі знають "такси". І беруть (ну їм же не хочеться жити на одну зарплату). Тому люди мають знати правду, та й, зрештою. хто з таким стикався теж підтвердить. До речі, ця людина теж з принципових, вона і в роддомі не плітила нічого, народжувала у чергового лікаря.Але як настав складний випадок, то отак, і люди збирають ті великі гроші, і дають, бо не бачуть іншого виходу. Щоб того не було, треба щоб усі враз перестали давати гроші збоку, по іншому це напевно не змінити. Або платити тим лікарям дійсно нормальну зарплату, і то декому все мало буде, то вже як писали з вихованням і менталітетом треба працювати. --- дописи об"єднано, May 5, 2016 --- Ясно, а я як навчальний заклад. --- дописи об"єднано, May 5, 2016 --- Теж так дію. Але абсолютна більшість людей, які стикнулись з тою хворобою ладні віддати любі гроші щоб врятуватись. Те що лікарі тим користаються, то вже на їх совісті.
Теж з дописів Канді я думала що вони нічого не давали за операцію, що там такий порядний лікар попався що не просив, і вони принципові за білу зарплату без всяких конвертів, а виходить теж платили збоку
Он ще випадок - бабці з родини коли ставили штучний суглоб, то родичі самі його купували (а коштує він чимало і того ніхто нікому не оплачує), і за саму операцію теж хірургу платили немалі гроші. Свідомо йшли на це, бо інакше людина після перелому не могла б ходити, і готові були назбирати, позичити, але зпаплатити все і лікарям, і медсестрам за догляд (а там він дуже потрібний був). Ще можем згадати скільки в нашій державі людей і дітей чекають на операції щоб вижити, і що? Лікарі які це вміють в нас і за кордоном погоджуються, але лише за умови оплати. Думаю суми в євро і доларах всі чули які там крутяться з соціальних реклам. А ліки для важких хворих, для гемофіліків та інших? Чомусь у нашої держави на них ніколи не вистарчає.
Брехня. Можливо їм вигідно так говорити з певних причин. Моя племінниця на 3 му курсі медичного вчиться. Дитина сирота, мама її померла кілька років тому, тато грошей особливо не дає, тому живе фактично на стипендію і деколи бабуся щось купить. Так от, за 3 роки навчання лише одна викладачка виявилася такою принциповою хабарницею, що мусіли шукати шляхи як дитині допомогти. Решта все ок, дівчина вчиться не на відмінно, але трійок їй ніхто не ліпить, своїми силами навчається на стипендію. І про лікарів - як і всюди, є совісні та безсовісні екземпляри. Двоюрідна сестра ( мама дівчинки, про яку писала вище) лежала в комі у безнадійному стані, і то знаходилися лікарі, які подавали надію на те, що вона прийде до тями, витягуючи гроші з рідних, хоча після розтину виявилося що шансів не було. Причому була якась лікарка з Києва, яка має приватну клініку, що так обіцяла що все буде гаразд, вона лікує такі випадки, взяла за виїзну консультацію 12 тис грн (то було 1,5 тис $ тоді), наобіцяла золоті гори за наші гроші, і поїхала назад у свій Київ. Тому не можна всіх під одну планку ставити, як і будь- де, є люди чесні та не дуже, і шукати справедливості в зарплатному питанні годі. Для себе зробила висновок, що на ринку праці ціняться зараз зовсім не ті характеристики, як ми деколи привикли, а насамперед гручкість, готовність вчитися, вирішувати нетривіальні задачі. Тому так важко потрапити на посаду вчителя чи дільничного в поліклініці, чи санітарки в лікарні, бо багато претендентів на такі місця бачуть їх лише як шлях до хабарів, і їм плювати на офіційну запрлату. А це ж ринок - поки люди йтимуть працювати на таку з/п, доти її не будуть підвищувати.
Чоловікова сестра вчилась в меді на провізора, сама, без хабарів, її називали найкращою студенткою на потоці, а ліпили трояки, бо не платила за жоден іспит. Скільки вона сліз виплакала за таку несправедливість...
власне, я не пішла в мед 11 років тому саме через тодішню неможливість навіть вступити туди без грошей. Місце оперуючого хірурга в ЛОКЛ "коштує" 30 тис доларів, місце акушерки в ПБ мінімум 5 тис грн. Так що лікарі своє відробляють. але без моєї участі в тому. Я єдиний раз дала хабар лікареві при народженні старшого сина.
Я 2007р закінчила фармацевтичний, без хабарів і з червоним дипломом. Про свій потік можу сказати, що всі відмінники заслуговували на свої оцінки.
я не заперечую, винятки є завжди. Але я закінчила школу в 2005, і в тому ж році закінчила курси медсестер. З моїх тодішніх знайомих ніхто не поступив в мед навіть на платне без грошей. А мені було треба вступати кудись тільки на державне, платити чи домовлятись за мене було нікому (та я б і не дозволила того робити) тому я не ризикнула.
Звичайно можете і не вірити. Але це не брехня, знаємо цю сім"ю дуже давно, їм про таке "брехати" нагадали про то слово - то собаки "брешуть")) причин нема. Та дитина не сирота, пізня вимолена дитина, скромна і старанна, та й взагалі для чого тут щось пояснювати) Грошей вони не дають, бо там ситуація матеріально складна.
Поступила вона сама, друга вища платна йтак. Закінчила десь 5 років тому. А тепер як? Усьо без грошей? Бідні-бідні викладачі!
Я поступила у мед на провізора у 2008. Ми були. першим курсом, що поступав за результатами ЗНО. Знаю людей, що хотіли дати хабар, але їм чесно відповіли, що візьмуть, але нічого не обіцяють. Того року наш універ був під прицільним поглядом міністерства через непорозуміння ректора із міністром. Тому все було прозоро. Я зі своїми результатами поступила на фарацію, клінічну фарацію та лікувальний державну форму навчання без жодної копієчки. Ми навіть не мали в тому універі кому дати, то і не питали. Поїхали просто спробувати. І вийшло. До слова я і Київ на бюджет пройшла фармацію, але там була дуже цікава історія: нам подзвонили у п'ятницю по обіді і сказали, що зарахують лише за умови, що наступного дня до обіду треба привезти оригінали, які були вже у Львові. На всі наші розмови про те, що ми у понеділок привеземо, сказали, якщо до обіду немає документів, то беруть своїх. А на платне у Києві я ще мала пройти внутрішні екзамени із мови, біології та фізики (не хімії),щоб добре відібрати потрібних студентів. Так от за 6 років у селі, я не зустріла жодного викладача, що відкрито натякав про гроші. Скажу чесно, заплатила за перші 2 екзамени із мови та математики на першому курсі, бо то мале боялося, бо всі говорили, що тре платити. Про те, що гроші дійшли до місця призначення, дуууже сумніваюся. І за органічну хімію, щоб мати 5, бо йшла того семестру на підвищену стипендію. А решту я і сама успішно здавала і на 4, і дуже часто на 5. І на кафедрах, де "здати самому нереально": патфізіологія, анатомія, біохімія, мікроба, токсика. Знаєте, я не мала ні одного викладача, на якого б могла подумати про вимагання хабаря. Я не говорю про те, що вони не беруть. Я про те, що ніхто не зменшував ніколи оцінки, якщо її дійсно заслужуєш. Інше питання, що студенти часто переоцінюють свої знання та некоректно сприймають зауваження (такого бачила дуже багато). Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk
В нас був випадок, що жменька "домовлених" студентів на екзамені з мікробіології пішли на комісію. А мала бути оцінка на стипендію . А ще кілька студентів рік не мали заліку по одному предмету і були кандидатами на виліт, не "рішалось", тільки "старание и труд"
все залежить від спеціальності. В мене багато друзів закінчило Львівський мед, одні платили, одні ні. 2-оє вчились на престижних професіях(стоматологія і ілкувальна справа), лікарі не знаю в якому поколінні, і істинні лікарі з одною дівчинкою познайомилась в поїзді, то вона всім влаштовувала прийом лікаря в поїзді (на словах), щоб потренуватись, поставити діагноз, виписати ліки якщо що., вчились 24 години на добу. От та моя знайома кожного вечора ходила на практику в лікарню, але були (не всі, але 2-3 з симестру) такі предмети, які мусіла заплатити, бо валили по чорному не раз заспокоювала її, бо обідно ні ума ні фантазії - має 5, а вона вивчили все, знає все і її посилають на перездачу !
от так от, а всі кажуть освітня сфера бідна У львівській піцерії у викладача університету вкрали барсетку з валютою на 300 тисяч гривень
EineGuteFrau я теж так вчилась, поступала в 2006 на фармацію, сама без звязків,вирішила спробувати і знала,що якщо не пройду піду в Рівненский мед.коледж, домовлялась лише за вищу математику,яку я чесно не дуже знала і органічну хімію, бо боялась що не здам,а стипендію хотілось мати. Ще на третьому курсі мама пробувала домовитись за біохімію, бо я ж наслухалась історій студентів,що біохімію ніхто сам не здає, а їй сказали,що якщо здам то здам, ні то перездача і грошей так ніхто і не взяв. Можна і в Львівському меді вчитись без хабарів,головне щоб було бажання вчитись
не нада наговорювати, викладачі бідні, аж сині добре, що хоч збереглась давня традиція галичан засівати
