дівчата до речі про свекрух....моя насадила купу бульби в селі, а коли її обробляти то збирається на клубніку в польщу їхати, і сьогодні мені заявила шоб те все пообробляти, що вона нам з чоловіком заплатить...я як завжди нічого не сказала, а тепер сижу в кімнаті і мене трафляє...я точно ту бульбу їй не буду обробляти..якщо хоче платити хай собі людей найме ...зараз чоловік прийде так йому і заявлю, а саме більше мене турбує те чому він їй нічого не сказав шо для мене то буде за важко..помогти нема кому...його сестра з дитиною, то з неї як з бика молока...хіба ше зять....але задрало чому вона мені то каже...вона спочатку чоловікові казала, а він сказав щоб мені говорила, бо я вже його зї...ла за ті роботи ( вибачте за слово)...дівчата порадьте як культурно зїхати(((
Про мою свекруху-багато говорити,мало слухати...Одне те,що вона дізналась,що її син смертельно поранений з телерепортажу через місяць...Але я тут не по тому питанню,я-за посудомийку.Вона-моя рятівничка,умнічка .Єдине- придумав би хтось девайс,який би вмів складати немитий посуд в неї,а потому-розкладати гарно,то би було.....
Тато тоже тою бульбою замахував, то ми не викопували, щоб на наступний рік не садити, так гарненько на другий рік виростала рядочками))). Не партеся, ще бульбу може побити град чи ще що там, так потім свекрусі і жалібно розповісте).
ну та то понятно шо всяке може бути.... але я така люта на свого чоловіка шо його б зараз роздерла... але сьогодні не буду йому то говорити бо ми посварилися(((
Даремно ви нічого не сказали одразу.краще було одразу пояснити що ви не маєте змоги цим займатися і хай на вас не розраховує.а то ваше мовчання дало їй надію на те що ви справді будете на її городах робити.тепер постарайтеся спокійно все пояснити чоловікові і свекрусі.кажіть що не маєте часу тим займатись. Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk
ну та канєшно даремно.... не можу зїхати на час тому шо його в мене уйма...я не працюю...найбільше мене роздратував чоловік сам на себе вічно все тягне і попри нього вже й мене замахує...він своїй мамочці нівчому відмовити не може --- дописи об"єднано, Apr 28, 2016 --- дівчата якщо б ми були зараз самі вдома....незнаю шо б то було.... на всі роботи що повязані з поміччю його мамі мене тягне...готова зараз його послати.... --- дописи об"єднано, Apr 28, 2016 --- дівчата там 10 сотиків тої бульби....чесно мені зараз заплакати хочеться
Свекруха коли їде? Картопля ще не зійшла? Покропіть хімією від бур'янів до перших сходів картоплі і майте чистий спокій.
10 соток - не так вже й багато. День, два фітнесу. Я би, на вашому місці помогла, нічого такого в тому нема. Користі значно більше.
Маєте повно часу, не працюєте - то поможіть рідній свекрусі (а гроші я б неавіть не брала, то ж рідня! Дивно що вона вам ще й таке пропонує), може і стосунки налагодяться. А те що чоловій їй так допомагає, це ж значить що вона зуміла його так гарно виховати. Вии теж робіть так щоб він вам помагав, і все буде ок. Для чого такі нерви? Думаю ві дорослі людина, і від адекватної допомоги матері ще нікому нічого не сталось. Ви б теж напевно хотіли щоб вам ваші діти в майбутньому допомагали. А в старших людей бульба то цілий культ, ніц з тим не зробите
дівчатка то довго писати про мої стосунки з свекрухою... писала в попередніх дописах(забилам би)....тому ні любові до неї не маю і напевно навіть поваги....вона добра тільки якщо їй допомога потрібна... а чоловік коли моїй мамі потрібна була допомога з ремонтом тихо зїхав мол в хаті сестра жива то хай і займається...мені тоді за свою маму так обідно було вона нам так багато допомагає, а мені що саме більше тої картоплі треба на 2 сімї пахати... ну не знаю можливо зять допоможе а може і ні він як в нього справи то точно їх не лишить раді картоплі(
В чоловіка в родині як баба жила на селі, то з картоплею допомагали родичі (і внуки дорослі, і невістки), але з тих хто реально мав час та змогу. Не їхали ніколи ті що з дітьми малими. І спокійна голова, потім бабці радість, з дітьми своїми овочами ділилась, без проблем. А ви з свекрухою певно ще характерами не зійшлись, якщо плануєте жити довго і щасливо з вашим чоловіком, то все одно доведеться якось стосунки з нею налагоджувати і йти на компроміс.
Не знаю, дівчата інше радять, а я Вас розумію. Розумію в плані городів, коли пахати так догори попою не Ваше....Мені особисто на ото пахання ще давно в дитинстві відбили охоту, а все на світі робити буду тільки не ті городи, не ті сапання полоння і т. д.Тай картопля восени по три гривні, нам на сім'ю треба може кілограм 40, ітого 120 грн, гра не вартує свічок.... Знаю є люди які від того кайф получають, не спорю..... Трохи пригадую про той психологічний пресинг Вашої свекрухи, в плані які мав прекрасні дівчата Ваш чоловік і як прогадав з Вами, уявляю, ще на фоні того руки ноги взагалі віднімає від паралічу.......І дуже розуміюВас, коли Ви своїй промовчали.....я мовчу завжди, то сильніше мене, і які би дурниці моя не робила чи не говорила.....капець.......А вважаю, що хай би Ваш чоловік або казав, що робити не буде, або хай би сапав раз не зумів відмовити.......А Вам як солов'ю....віть віть тьох тьохтьох ая я яй ох...... І коли настане день ікс, Ви гарненько вдінетеся намалюєтеся, поцілуєте коханого і з словами"Коханий, ти ж знаєш як я ту бульбу не люблю, зробиш мою частину роботу замість мене, а я до мами....а вечерком я тобі масажик зроблю, косточки після картопельки розімну" і удалитеся). Звісно до того поговорите з чоловіком про Ваш розклад.
Хм...І мову Ви продовжуєте не про свекруху, а як вчинити з чоловіком вже по факту. Я не прислухАлась би до цієї поради. Я "далека" до праці на городі, в моєму оточенні хіба що ще є такий самий "далекий" чоловік і донька. Не знаю,як в чоловіка, бо ніколи не бачила його в роботі із землею, але бабуся на мені "поставила хрест" ще десь у 18. Мамою і нею я була списана за профнепригодність) Але,приїжджаючи зараз в село до мами, я таки пру на той город, щоб допомогти. На скільки мене хватить. Те,що я вмію робити руками, бо сапа в мене перетворюється в якийсь чарівний інструмент із злизуванням всього існуючого з лиця землі) @lika anhelika , на городі свекрухи не буде коло Вас, щоб тикати Вам у Ваші промахи, Ви будете господарями вдвох з Вашим чоловіком. Не залишайте його самого. Не потрібно. Підтримайте його. В міру своїх можливостей, як получається, без злоби на ту бульбу. А за розмовами під час оброблення і робота швидше зробиться. Таки правда. Мудрого Вам рішення, ну і не забувати
Все правильно написано в теорії.....Разом і так дальше.....Але, чолоікова мама зона відповодальності чоловіка, і щось надто вже зайняв пасивну позицію...По-перше, мав при всіх сказати,коли мама починає розмову про кращих ннвісток, що ця жінка найкраща і він найщасливіща людина.....Плюс таки допомогти форумччанки мамі, коли та попросила...А так теорія разом, трохи виглядає як футбол в одні ворота.....Звісно форумчанка може переступити через себе через свою образу, через своє Его, щоб взамін отримати нічого....Егоїстом бути нормально і нормально вимагати комфорт в стосунках, можна скандалом а можна хитрістю....Плюс треба змушувати себе поважати, навіть чоловіка, особливо чоловіка, бо коли чоловік не поважає жінку, він буде шукати ту яка змусить себе поважати...Не нищіть своє Его, воно ще Вам знадобиться в стосунках з тим чоловіком. ..Чому має говорити чоловік з мамою, тадуже просто бо то його мама він її знає все життя і як підійти при загладжуванні конфліктних ситуацій.
@lika anhelika, та 10 сотих то не так і багато тої бульби. Та й покропити можна, як дівчата пишуть, а потім лиш підгорнути просто ( а це вже не Ваша праця). Не вартує воно сварок ні з свекрухою, ні тим більше з чоловіком.
Так, чоловік повівся трохи дивно. Але накраситись і піти до мами, то теж не вихід. В мене таке враження, що проблема не свекрусі, а в ваших з чоловіком стосунках. Свекруха, то свекруха... але ви маєте бути одне ціле. До нас свекруха вмішувалась доти, доки не побачила, що це нічого не дасть. Але, якщо чоловік "мамин синочок" і не звик приймати рішення, то трохи складно. Я чесно не уявляю, що роботу по городах чоловік переклав на мене одну. І це не винна свекрухи. Вона ж спершу сказала йому, а не вам. А він чоловік і голова сім'ї мав би прийняти рішення чи порадитися з вами. --- дописи об"єднано, Apr 29, 2016 --- І то правда ))) Ми б, мабуть, і гектар зорали, лиш би побути кілька місяців самим. Особливо в перший рік одруження.
@iragonzales, та я теж не до городу. Але в моєї свекрухи в рази городу більше , ніж в дописавачки. І ще господарка по повній програмі. Намагалися переконати, щоб то хоч по зменшувати- не вийшло. Основний аргумент- все своє без хімії внукам. Хоч насправді- мабуть звичка більше. Кожен тиждень не їздимо, але в масштабних роботах намагаємося допомогати. Та, я то не дуже люблю, але гуртом якось воно нормально йде. Були діти малі- то мене то обминало. А зараз малі в такі дні цілий день ганяють по полі, на свіжому повітрі, вчаться розпізнавати спів жайворонка ( а вони співають більше коло людей), шукають хробаків в землі, розглядають де росте яка рослинка, розрізняють трави. І (о, то страшний капець ) діти дошкільного віку допомогають ту бульбу садити, збирати потім, квасолю садять ( в ямки кидають), помідори/ огірки з грядок збирають. Ми їх Не заставляємо. Просто їх ініціатива і потім задоволення, що вони теж вміють і роблять.
@Vesnyanka я зі всіма аргументами дівчат згідна, але щоб то все не виглядало ламанням себе, і не було продовження образ. Щоб не йти ту бульбу копати, кричить внутрішній голос форумчанки....Чому в нашій підсвідомості закладена саме така емоційна реакція на вчинки тих конкретних людей......Ніби здоровий глузд підказує, про що пишуть форумчанки.....Коли в мене всередині виникає такий дисонанс, завжди питаю себе, про що ти хочеш мені підказати????Копаюся в собі....З часом приходить розуміння про що той мій внутрішній голос підказував.... В переважній більшості випадків моя практика показує, що внутрішній голос був правий, замість ситуативного здорового глузду..... Так, що то ті 10 соток, але щоб ті 10 соток не привели то підтвердження думки свекрузи, щоб міг мати кращу....Словом є дві думки, а форумчанка хай рішає, бо ситуація їй видніша, а ми можемо тільки гадати.
