Голубці, котлети, вареники, то все звичайно не погано, а от кавун на 20 кг. в руках приперти, ото я вам скажу приколКоли чоловік ще жив в гуртожитку, батьки йому раз на тиждень робили передачі. Пер він ту сумку з вокзалу трамваєм до Сахарова, потім ніс сходами до гуртожитку. Потім ще й на 9 поверх без ліфта! Відкриває сумку, а там велетенський кавун! І то фігня, що серпень на вулиці і той кавун пару копійок коштував. Зимою так гарбузи і капусту передавали А коли в нас машина з'явилась, то поки ми збирали свої торби, щоб додому їхати, свекри нам загружали багажник. То потім під гірку виїхати не могли. А там пів багажника тих гарбузів, кабачків, варення різні, пляцки, короче всяке таке, що ми і не їмо. Тепер ми теж так робимо. Беремо щось по мінімуму, що нам справді знадобиться і всі задоволені. І батьки, що допомогли, і ми, що взяли потрібні продукти, і машинка, що не тягне мішками городину
Просто потрібно ставитися до цього всього лекше от і все. У мене ситуація все навпаки, мені було б просто по людському приємно, але свекруха не те що не привозить нічого, вона в нас була 2 рази коли ми одружилися і малий народився,дитину за рік тримала на руках рази 3 приблизно(хоча має таку можливість). Але я вважаю що є речі до яких краще ставитися по філософському, помагаєте,цікавитесь -дякую, не помагаєте, не цікавитесь дякую що не заважаєте і все. Тому краще тіштеся що дають щось і помагають,а як є лишнє можна з сусідами поділитися))
якщо у мене після якоїсь забави залишається купа наїдків, я кличу своїх подруг чи братових у мене їх дві на вечерю,у ході ще доварюю картоплю на гаряче-і все йде, нічого не викидаю.
Якщо це до мене, то ми теж за пряму відверту спокійну розмову. Мої висновки після енної кількості таких розмов - не везти нічого - це не про мою свекруху. Везти те, що ми просимо - нє, бо діткам (нам) тре нормально харчуватися, а те, що готую я - це так, пісні несмачні дурниці. Я собі так подумала, що якби моя свекруха мала інет, вона би 100% писала на форумі для свекрух - "Поможіть, не знаю, як відівчити мою невістку везти мені всяку фігню. А викидати продукти шкода" Або - "Мої діти, здається, записалися в секту, не їдять свинини, відмовляються від смаженого. Скоро охляють наніц. Невістку то не шкода, а от сина рідненького тре спасати. порадьте щось!" Утрирую, просто щойно спало на думку, що медаль має дві сторони, і корисні страви, які я готую в них чи для них, їм також можуть не смакувати. Але ж мовчки пробують шматочок і посміхаються.
Вже дуже довго думаю, як маю поступити. В мене погані стосунки з свекрухою (читай - на дух її не переношу). Все стало дуже зле після того, як нам прийшлось 3 місяці з нею жити. Спочатку все було більш менш добре, а потім мене все більше почала дратувати її безпардонність. Вона без лишнього сорому заходила до нас в кімнату будь-коли їй захотілось, без стуку і вибачень. Коли їй чоловік зробив зауваження, вона відверто посміялась, ну то ж її хата, чого це вона стукати має, а й справді, а то що я могла гола стояти, то фігня, вона навіть уваги не звертала. А як чула, що дитина плаче, то могла і вночі прилетіти, раз мене психічкою обізвала, бо я їй вночі дитини на руки не дала, обідилась і гримнула дверима. І друге, що мене страшно дратує, те, що вона говорить все підряд без фільтру кому, в якій ситуації, при кому і т.д. Інколи аж під землю хотілось провалитись настільки ніяково ставало. Всіх історій не опишеш, але так щоб було зрозуміло, дзвонить до свого родича на ДН і після привітань каже, от я не пожаліла 2 гривні подзвонити тобі на київстар (в неї лайф), а ти до нас не дзвонив. Ну і в такому, звинувачувальному, дусі вона спілкується постійно. А при мні до родички казала, а визнаєте до якої церкви вона (тобто я) ходить. Мене аж в жар кинуло. Закінчилось тим, що я навіть своїх речей не забрала і поїхала жити до баби, ще й при тому дуже посварилась з чоловіком, сказала, що краще розведусь з ним, ніж буду далі там жити. Зараз живемо окремо, він в себе, бо йому на роботу близько, а ми з дитиною в моєї баби. Спочатку чоловік думав, що я "одумаюсь" і вернусь, але після погроз з розлученням вже навіть нічого не каже і погодився вкласти гроші в квартиру в новобудові. Та от, до чого я веду, тепер не знаю як з нею далі говорити, тактика мовчання з нею не канає, вона на голову тоді лізе. Говорити в тому ж дусі, мені виховання не дозволяє, та й не по-християнськи це. Зараз просто з нею не спілкуюсь, але скоро Паска, я не хочу ображати чоловіка, впертись і не їхати зовсім, але і там бути мені нервів не вистачає. Попередньо домовились, що якщо приїдуть інші родичі, то і ми поїдем, тоді увага розсіється на всіх і вона так не буде зациклена на мені. Буду вдячна за думки.
Живіть разом з чоловіком! Нехай переїжджає до бабці, на роботу можна їздити. Головне щоб ви були разом сім'єю, а з мамою ще 100 раз помиритесь і посваритесь, не беріть близько до серця, от така вона, нічого не вдієш. Я три роки з Сихова на АС-2 їздила, а перед тим 4 роки з Сихова у Винники, і нічого
Дамс, майже практично моя історія, точ в точ, і я Паски дуже боюся, бо моя свекруха весь час шкодить дитині, не знаю чи то свідомо, те що мені шкодить і нашій сім'ї, то ще так терпимо відносно, а з дитиною як?....Чоловік також хоче поїхати до своєї родини, і я сама мащу собі мозг, як би то зробити малою кров'ю....По відчуттях, після всіх неприємностей, що я вигрібала, мені хочеться забрати дитину подальше і втекти.... От за Вашою ситуацією, не хочете зробити так, щоб типу бути там і не бути одночасно, то в магазин відлучитися, то в парк, то когось відвести, одягти і переодчгти дитину годину, так щоб менше контакту і не чути всього з уст свекрухи.... Дівчата також буду вдячна за поради.
@svoybox ставтесь до того всього (якщо повний неадекват) як до старечого маразму)) І що значить Якщо не будете вступати в суперечки, розмови то нічого вам ніхто не зробить. Ну не накинеться ж вона на вас, в кінці кінців і не з"їсть? Почнете ити з чоловіком, і все налагодиться. Та й може в неї такий харакер, виховання, гіперопіка сином, якісь установки що "вона головна господиня в хаті", тому і таке, а зовсім не через те що вона вас так не любить На весілля ж благословляла, внучку любить? Ну от. Знач все не так погано. Підіть на Паску в гості, ведіть себе за своїми принципами, не вступайте в от непотрібні дискусії, і побачите що все стане краще. І по-христянськи поступите, і з родиною побачитесь. Ну і не нервуйтесь, може ви енергетично не підходите з свекрухою, і вона енерговампір з вами. Таке часто між людьми буває: з одим поговориш і насдтрій покращується, все якось веселіше здається, а з іншим після розмови почуваєшся втомленим, якимосб опустошеним, незрозуміло чому невдоволеним, злим, то мабуть ваш варіант. Так що будьте на позитиві. І ще - не відкладайте спільне проживання з чоловіком, це насправді дуже важливо для сім"ї.
А хоча б на вихідні ви разом? Вам не про свекруху треба думати, а про сім'ю. А родина, з чоловіком до баби не може прийти?
Якраз на нашу сім'ю мій переїзд вплинув позитивно. Бо жили в свекрухи, на хату-продукти майже грошей не витрачали, чоловіку все підходило, він ж звик до своєї мами,а власне житло було в дааалекій перспективі. А я його кожен день пиляла і тепер розумію, чому йому після роботи більше хотілось з колегами пива випити і прийти додому, коли я вже спала. Зате за 2 місяці після мого від'їзду вже дали завдаток за квартиру, чоловік бере додаткові дні на роботі, щоб швидше заселитись. Так що тут все вирішилось якнайкраще. Тому я й питала порад (хоча скоріше хотіла виговоритись) саме про свекруху. Тепер знаю, що чим менше ми пересікаємось, тим мені краще, а на свята той день якось перетерплю
Я й і на відстані не люблю((( Сильний вже вона вплив має на мого чоловіка... І нічого з тим не зробиш, бо вона бідна нещасна втратила чоловіка(Свекра немає вже 2 роки). Я хоч і стараюсь не придиратись, але сьогодні вже другий раз дістала засмальцовану тарілку(не тільки я), ну як маючи централізоване постачання гарячої води, мити посуду як в селі- в тазіку, і потім полоскати в тому ж самому тазіку. Ну а так, в мене з нею стосунки добрий день -до побачення. Тобто ніякі.
як я вас розумію моя свекруха теж говорить і навіть не думає що, для неї дурниці хляпати це закономірна річ
Ви знаєте це напевно в половини тих старших людей ще совєтска привичка.В мого колишнього хлопця теж мама мила посуд гірчицею ,правда під краном,а не в тазіку,але коли я приходила в гості,то виделку мусіла перемивати,бо була вся жирна
Та де,то скільки ж води вона використовує,ти що??А в нас все по лічильнику(от така буде відповідь).В нас такий варіант не пройшов
І я гірчицею мию, бо не хочу плин істи. Але мені суперово відмиває, навіть краще ніж плин. Посуд скрипучий. Ну але і посудомийка кожен день миє. А гірчицею це так, то що треба вже, або типу ножа, кухонноі дошки. --- дописи об"єднано, Apr 25, 2016 --- Так посудомийкою якраз вигідніше, менший розхід води. Ну хіба дійсно все в одній мисці мити. А як під краном, то посудомийкою економніше виходить.
це за умови, що велика сім'я, а якщо наприклад в мене одна мама, їй вдень треба від сили 4 тарілки, то простіше під краном помити. Якщо чекати поки загрузиться ціла посудомийка, то потім той посуд зубами не віддереш.
