Не думаю. Я активно бавлюся зі своїм синочко, якщо не я то чоловік, або старший синочок. Та й раніше такого не було, це новий для нас період.
Інколи дитину потрібно не вговорювати не плакати, а залишити поплакати наодинці. Навіть якщо дитина плаче дуже сильно. Бо будь-що пояснювати дитині, яка реве, шкода і дарма. Дитина не чує. І я вважаю не правильним, коли дитину шо-не-шо заспокоювати. Дитина має навчитися заспокоюватися сама, так само як і керувати своїми емоціями.
Мусите поговорити з дитиною і ретельно розпитати, що не так....Чи голодний коли вже говорить що не хоче їсти.Може страва яка не подобається, може стіл не влаштовує, може хто з родини цямкає....словом варіантів купа, поговоріть з дитиною і постарайтеся її почути, просто часом дітки не вміють правильно подати свою думку, варіант розпитати найкращий, на мою думку....
Я читала таке в одній з книжок про дитячу психологію, але на практиці для мене то дуже важко провернути, як просидіти тих 10 хв. і знати що ти нічого не робиш,а дитина заходиться. Так хоч якась видимість є, що ти щось робиш, щоб заспокоїти малюка. --- дописи об"єднано, Apr 24, 2016 --- Так, я цілком погоджуюсь, і часом цей метод виявляється найбільш дієвим. Але не завжди вдається зрозуміти синочка, бо словниковий запас у нього ще не дуже великий.
@Vitusja хай покаже, може є то що хоче вдома, показати на стіл чи стілець , то не то.....мені здається сама така співчутлива розмова буде заспокоювати дитину, адже бачитимеме що його проблема вирішується, що є поруч рідна людина яка допомаєга співчуває, співчувайте дитині коли плаче, це також заспокоїть дитя швидше, дитина бачитиме що не сама на білому світі, цілуйте , щоб він бачив що його люблять не зважаючи ні нащо.Діти плачуть не для того щоб позлити батьків вони плачуть бо їм сумно, таким підходом Ви навчите дитину взаємодопомозі, співчуттю і доброті....
Ото для мене основне питання. Чи дійсно завжди коли він плаче, для того є якась причина: сум, самотність, біль, неприємні відчуття, чи то просто він намагається мною маніпулювати.
Маніпулюють діти тоді коли нормальним шляхом до дорослого не достукатися....А так дітки хочуть просто задовольнити свої базові потреби, які їм потрібно бо звкладені природою....Підлість,злий замисл, і т.д. вони вчаться від дорослих і то думаю в старшому віці, коли людина набуває здатності лицемірити...А так діти маленькі безпосередні, плачуть сумно, сміються весело, говорять правду як думають))))).І про мамин борщ би сказав як би вмів)))). Маєте зрозуміти дітки прості, їм не потрібна подвійна гра, правильно розпитати все розкаже як на духу)))).А істерика бо їх не чують, по різним причинам...
Просто є речі які я не можу йому дозволити: дивитись мультики годинами, вилазити на найвмищий щабель драбини куди, я вже не можу з землі дістати, бігти під машину. Я намагаюсь не забороняти, пояснювати, що це небезпечно, що може бути боляче, але реакція на поснення і прохання дуже часто - плач. І я б не робила з того проблеми, якби це не повторювалось занадто часто.
Ще додам, не дофантазовуйте у свїй дитині поганих рис характеру, просто вкладайте в свою дитину добрі риси. А вкладається знаєте як, своїм прикладом...Хочете щоб Вас любили, любіть дитину такою яка вона є, хочете щоб Вас підтримували, підтримуйте дитину, допомагали-допомагайте.....і так далі.Ці мавпочки так легко вчаться)))). А розказувати дитині як треба, а самому своїм прикладом показувати протилежне, повірте, дитя перейме вчинки...
Ну, я б не сказала Ще +- до року - так, а потім - не факт. Моя дитина (капець який хитрий малий) десь після 1,5 року точно вже зрозумів ким можна маніпулювати - до кого підлизатися щоб отримати заборонені солодощі, кому покричати\поплакати (але в основному то стосується не нас з чоловіком, а родичів яких він бачить рідко). При чому він не наслідує нічию поведінку, а винаходить щораз нові способи досягнути бажаного (так само як різними способами чисто фізично постійно пробує досягти недосяжних предметів), "ну давай один разочок, добре? одненький разочок"\ "дааааай меніііі!!!!"\"ну будьласочка, я ж хороший хлопчик"\"дай мені бігоооом"\"ти красотуля, дай обнімашкі, дай мені цьом, дай цукерочку"... І ще 150 варіантів. Все вони вже вміють, і, як на мене, то не завжди зле - то свого роду теж вивчення різних видів взаємодій між людьми. Дитина яка сама хитрує, швидше розпізнає хитрість і в інших людей (чужих в т.ч) Якщо Ви не даватимете\не дозволятимете ніколи і ні за яких обставин - він за 101 разом зрозуміє що таки не можна. Те що боляче - я давала спробувати: колола голкою, давала злегка гаряче, муж зі струмом (п"єзо з запальнички) познайомив. Тепер як чує "гостре" чи "струм" - реакція моментальна. А якщо сьогодні можна, а завтра ні (у тата можна, у мами ні) так і буде плач. Скільки років Вашій дитині? То теорія чи практика? Бо любов любов"ю, але імхо іноді без різкості і чітких рамок ніяк.
Маєте мати чим відволікти дитину, тобто заманити в щось цікавіше...Дитина забуде про драбину швиденько, коли підсунути похрумати улюблене печенько....Про машини, треба вибирати місця де мало машин, про мультики, Ви самі їх показали, запропонуйте гру цікавішу, дітам набагато ціеавіші ігри реальні до життя, вчіть ліпити каряві вареники, прибирайте вдома, ну тато також щось цікаве і безпечне може показати....Моя мала болдіє коли ми з чоловіком займаємося спортом так цікаво...
А навіщо відволікаєте? Не хоче - як хоче. Істи будете потім по графіку - ввечері. Як дуже зголодніє піде на кухню хліба чи печива знайде. А гріти\накидати ще раз я б не стала. І мій іноді теж під настрій любить "постраждати" сам - нікого не підпускає. Полежить собі на підлозі чи посидить за шафою, пореве трошки чи побурчить собі під ніс щось. Я час від часу пропоную - ходи сюди - нє, то нє, і найчастіше сам заспокоюється і приходить їсти (малювати\гратися\читати), іноді приходить обійматися-заспокоюватися.
Рік і місяць. Але моя мала знає що таке не можна, але для неї старі не можна не є трагедією....Хіба нові "не можна" тоді відволікаю, часом жартома пояснюю ньо-ньо, забираю і все....Моя дитина дуже важкий варіант, але вона не зла....Хоча спершу могло здаватися, що вредна і т.п. Напориста, но не зла...Правильно треба розрізняти риси характеру.... Про цукерки, ви самі їх йому дали, а тепер не даєте.....от і дитина хитрує, бо йому смакує.
Нєа, дитина яка хотіла драбину не буде їсти печенько, бо хоче драбину (чи то мій тільки такий впертий?). Наш варіант - таки залізти на драбину, але під контролем (бажано ще й звалитися звідти теж під контролем), тому ліземо разом. У вас ще "всьо вперєді Дитина в 3 роки хоче знааачно більше і впертіше як в 1 рік. І не відволікається на пташечок. Даю але не всі і рідко І в мене не випрошує довше 2 разів бо знає що ні - значить ні. Я спокійно реагую на спроби маніпуляцій, а от бабусі які внука бачать рідко - ні. Для них ті всі концерти і влаштовує. Тому і кажу - головне послідовність. Ну і цукерки то так, для прикладу - то не головна причина істерик
@Akina а що Ваш малий робить Вам злого і підлого? Ви там мене цитували, кажете що так може лише до року-+....
Хто сказав злого? Ви писали про маніпуляцію. Маніпулювати - то не зле, то один зі способів добитися бажаного. І дитина після 1,5 року цілком може його використовувати. Якщо плаче 6-міс немовля значить голодне\холодне\самотнє... А старші діти ревуть і скандалять з різних причин - і не на усі треба в той же момент реагувати.
Ну, ми також перевертаємо хату....але я на то дивлюс спокійно, пізнаємо так сказать територію))).Багато що дозволяю попробувати, не незволяю реально небезпечні речі, тому що заборон не так вже багато, то вони проходять. Нема такого що всього не можна.... Може печенько для Вашої дитини неваріант, а для моєї то є все)))).Думаю в арсеналі кожної мами має бути супер приманка яка завше відволіче))), щоб не летіти з качель і не пектися..Приманки звісно з віком мінятимуться.... --- дописи об"єднано, Apr 24, 2016 --- Ну, тоді Ви мене неуважно прочитали, бо я писала про те ж саме.... Але погодьтеся в нашій уяві, маніпуляція це якась жахлива риса характеру, яка капець як нам має відаукнутися в майбутньому, а то банальна хитрість дитини, бо просто попросивши дорослі не дадуть ,задовольнити якусь свою потребу- ВСЬОГО НАВСЬОГО...
Я дотримуюся думки що іноді треба летіти і пектися але акуратно і під наглядом. І падати дитині треба, і битися, і плакати і усвідомлювати наслідки своїх вчинків. В рік то зробити ще важко (там тільки забирати), а в 2,5 уже є конкретне розуміння причинно-наслідкових зв"язків "мама казала не їхати догори ногами-поїхав-впав-боляче", значить 1.маму варто слухатися - правду казала, 2. на гірку лізти треба наступного разу акуратно, а не вниз головою. Тому і питала про вік дитини
@Akina тоді дайте відповідь на питання форумчанки, чи дійсно малий плаче що йому сумно, бо трохи відхилися від дискусії... Форумчанка писала, що у малого малий словниковий запас))....там ще важко щось пояснити... --- дописи об"єднано, Apr 24, 2016 --- [QUOTE="Akina, post: 2373511, member: 45385"А старші діти ревуть і скандалять з різних причин - і не на усі треба в той же момент реагувати.[/QUOTE] Ой як я не згідна з цим.....Ви досить жорстко виховуєте дитину.....і в 3 маєте такий результат....Ви ж його так кидали не з трирічного віку і не річного. ...Можливо має і образу і просто робить на зло...тобто у відподь злих дій...А кинути ридати самого то погано, і в уявлені дитини йому спричинили душевну біль....А потім звикає так і поводиться аналогічно з батьками друзями і т д....
Не завжди. Мій не вівся майже змалечку - якщо вирішив залізти на шафу, його забрали, пішли гуляти - після повернення ліз, вранці прокидався і одразу ліз - коротше пер як танк і згадував про свій задум і через годину, і завтра і післязавтра - або дати пробувати, або домовлятися, або нести малого догори ногами під пахвою з істериками на весь район (зараз цей варіант все рідше ) Він мало говорить, але давно вже розуміє все І те і друге. Є ще "глюки" (у мого принаймі) перед тим як з"являться якісь нові навички (багато нових слів, почав говорити реченнями) процесор в голові перегрівається і хочеться просто поревіти\покричати, з часом проходить дефрагментація - нові знання знаходять собі місце і все стає на свої місця. Тому варто поспостерігати. Ну і зуби то неприємно і теж злить (мене он мої зуби мудрості теж раз на півроку напрягають своїм неспішним ростом - тоді гарчу і кусаю всіх ).
