Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Ну от не люблю я того, коли мій знак зодіаку дає про себе знати! Ну от чого від неділі одна риба пливе вліво, інша - вправо?!

А все через той комод, який практично нам таки потрібен, а візуально він мені "ні в тин, ні в ворота") Ну бо після ремонту таки збулась мрія-меблі,де пил стрирається тільки вертикально,тобто-майже все зашито і тільки дві полки з якимось мінімумом нагадують, що це не просто пару пар якихось дверей, за якими невідомо що)
Але є ще декілька речей, які ще знаходяться в коробках і мають мати своє законне місце. Комод. Таки його треба. Уточнила в майстра,чи встигнуть зробити до Великодня. В п'ятницю, ту, якій скоро буде тиждень, погодили, в понеділок мала принести плід своєї фантазії. Придумала тільки дах))Бо передумала замовляти. Полегшало. Пройшов день.Нє,таки потрібен. Нема куди поскладати цілий столовий сервіс,який подарували батькам на їхнє весілля. Фарфор. Японія. Рука не підніметься вивезти його в село, куди успішно перекочувало все під час ремонту. Але зараз така велика кімната і те пусте місце так гарно дивиться)Картина. Я її спеціально придбала на місце над комодом. Картина мега. З історією. З двома граючими львами,які виконані з латуні, срібла, покритого нефритом на льоні і бархаті. Чоловік побачив її вже вдома і вирішив в мене ту картину відкупити, щоб подарувати одному дорогому чоловіку на його 35-ти річчя. Знову ж таки, дві Риби, одна з них готова продати її за поїздку кудись разом, інша зажала продавати, бо надіється таки на поїздку за просто так і картина самій потрібна)Якщо не буде комода, картину не буде де повішати і,навпаки)А ще диван. Він вже в процесі роботи. Замовляли з чоловіком, бо моя врівноважена і обдумуюча всіх дрібниць мама, була на той час відсутня. В результаті спішки, бо в чоловіка не замовкав телефон, колір і фасон вибирався між вирішенням робочих питань чоловіка по телефону, я не пам'ятаю ні як той диван має виглядати, ні розміру його, якщо він не впишеться тим розміром під те місце,буде дупа, бо розпитавши в мене про колір, мама почала шукати, до чого би нам пасував оранжевий,улюблений колір мого чоловіка))Я сказала, що до відсутності депресії, ну а шо?))Ну і вітражі теж оранжеві))
Та ну його, той комод,приб'ю я ту картину над диваном. Оранжевим. Якщо, звичайно, він поміститься, бо в іншому випадку поїде той диван під вікно,а картину повішаю над комодом, бо Риби сказали, що таки вона в хаті має бути!

А так що? За вікном то дощ, то сонце, я свої законні щоденні 5 км. походи дім-робота-дім якраз в сонце і "проскакувала", зараз п'ю чай "в дощ" за вікном, занюхую його шарлоткою, що допікається і буду збирати чоловіка у відрядження і чекати малявку, яка погнала в театр "на трагедію, мама"(с) ))
Райдуги нам всім і навчитись танцювати під дощем, який все одно закінчиться)
Оооо, таки вчора не відправила - склЄроз чи шо там мене відволікло - не пам'ятаю))
Мій ранок почався о 4) Провела чоловіка, помила голову, підлоги, душ, стандартно фуд фото на інсту, то що на фото-в себе і "лєтящей паходкой"(с) на роботу)

 

Хто дочитав @Vinnytska до кінця ?))
Ви риба ? Не думала що у риб такі проблеми з вибиранням . Я би комод або краще маленький сервант зробила на такий всякий посуд ( що в принципі я і зробила ) . А картину би продала з націнкою чоловіку ))))
Гарного дня) і легкого вирішення .

 

Ага, РибИ
Серванти признаю тільки в стилі прованс чи кантрі, тоді подобається посуд на видноті, за умови, що теж в такому напрямку,в мене модернізований мінімалізм), тобто, справа не в самій речі, а в тому, що люблю простір)
Ага, накатала з переляку, а в телефоні ну ніяк не виходить сховати Вдома спробую сховати з ноута.
І так, вдягайтесь тепліше, не знаю, як Львів, а Тернопіль дуже-дуже вітряний.

 

Тут без варіантів і безцінно - це вільний від роботи час.

 

Зачиталася @Vinnytska (купіть собі комод, я от хочу комод, і фінанси на нього відкладені, і знаю який хочу, а поставити ніде, зате є що в нього поставити)! І аж самій захотілося написати пару слів.

Прибирання до свят в самому розпалі, прибираю все і всюди, де, що і коли бачу. З того всього ще не поховала взуття зимового і кожного дня за це вигрібаю складанням, а малому бешкетнику то подобається, бо воно все стоїть на поличці довгій, він виходить у прихожу і ручкою то все взуття підбиває, ну і воно все починає звалюватись з полички за принципом доміно, а той бешкетник стоїть і регоче!
В житті якось по трохи все починає ставати на свої місця. На разі найгірше з малюком ми пережили, і пережили гідно!

Добре коли є кому підтримати, бо тих хто вміє осуджувати набагато більше, на днях переконалася в цьому в черговий раз, але і це якось перебудеться.
І ще головне перестати кашляти! Бо гавкаю, як вівчарка на ланцюгу.
Хотіла вишити образ до Пасхи, але ніяк не встигаю, ніяк, ще майже половину потрібно вишити, але для цього потрібно цілий день вишивати, і таких днів потрібно з 6-8, а ще плюс обрамлення, до тижня, ех! То вже освятиться якось іншим разом.
Гарного дня всім, мої !

 

@Vinnytska , чия робота ?

Вікна не миті але мити не буду поки не потепліє . І маю там такі широке підвіконня з вулиці то поставлю вазони на літо . І взагалі дурний настрій , не знаю шо хочу . Треба себе чимось зайняти бо той настрій приведе до вчинення подвигів ) .

 

Не знаю як у Риб, а у Близнюків такі ж проблеми з вибиранням. В результаті місце над диваном вже три роки порожнє. То мені треба туди фотогалерею, то панорамну картину, то "може щось вишию", то "нафіг-нафіг, дуже все дорого".
Нам вішають бойлер на кухню, тепер не буду морозити ручки в зимній воді. Деть в садок не ходить, бо шкодую, що там дюдя, і він змерзне.
Я все жду, коли ж хоч трохи потепліє, щоб домити одне вікно. Як же я не люблю мити балконні вікна.

 

не буде??? я живу марними надіями)

--- дописи об"єднано, Apr 21, 2016 ---

я, дуже близьке)))) через день слухаю такі історії, мама риби, всьо то саме, особливо коли йдеться про облаштування дому))
моїй мамі ще "повезло" зі смаками доньки, я би в такому жила


на останній троха перебор))) тому коли вона зі мною радиться куди вішати картину, то я кажу подарувати комусь)))

 

а я в такому і живу. Моя кімната - диван+стіл+пальма...Усьо. А ще щось середнє між каміном і пєцом... Інколи кочує до мене крісло, але я його приношу в кімнату по потребі. Пальму поселили до мене з двох причин - бо нема де її більше поставити (вона десь під 2 метри висотою), по-друге я буваю рідко, спочатку те сусідство мене дратувало...А потім здружились. площа кімнати десь 16 м2. Я овен, але овен який любить простір

На роботі ситуація просто шикарна...говорили балакали і сіли заплакали...Три людини, зовсім різні з різних галузей науки пробують описати одне і те ж явище...Це просто капець! Знайти щось спільне і однакове не реально!
Вчора спланувала іти в басейн...Взяла купальник і... Почались кд. В мене вони так приходять по власному бажанню, але купальник на них діє моментально. Тільки беру з собою купальник(це не дуже часто буває) і відразу як магнітом притягує.
Сиджу, вовком вию, але робота є робота.
На дворі сонячно, але дубак такий...Потихеньку думаю що то я з розуму сходжу - всі в шифонових платячках, шортиках...А я в куртці, на градуснику +9...
Хочу на море! Дико хочу на море!

 

@Багіра , я і мама - Риби, донька - Терези, тішусь, що чоловік без "подвоєння" і без "в квадраті")

 

@Vinnytska , а ми з чоловіком обоє Близнюки! це квінтенсенція сумнівів і вибору, хоча, якщо щось не подобається, то не подобається обом.

 

ОО!...То як про мого чоловіка- та ж ситуація. Ми так малим ліжко купляли. Не пасує ні в кут, ні в двері, й драбинка не з того боку ))). Ну але що вже є...

Я дочитала . Мені цікаво.

Моя теж. Ті є проблеми. А ще врахувати облаштування будинку - ми як застрягли на стадії кухні, так все. ...Глухо. В мами там весь час якісь нові ідеї й переробки. Один день так, на другий вже інакше. Я на то все плюнула й не пхаюсь навіть. Най ся діє Божа воля...
Проза - мені терміново потрібен відпочинок від всіх!...Бо дах просто рве...
Проза 2 - знову візит до лікаря, ще й ладно би якийсь інакший, а то з тих, до кого відтягуєш візит до останнього ))). Не люблю стоматологів й гінекологів. Й знову аналізи здавати .
Проза 3 - погода какашкова. Не люблю таку. Вчора мої лахи за вікном тричі змокали й висихали.
Шукаю врочистість - маю вареники в морозилці, тому користаю моментом, читаю ДП й лакую нігті оранжевим лаком, а прибирання й готування зачекає, поки бабуся гуляє з внуками. В мене золота свекруха - приїжджає щочетверга й бавить малих. Тому четвер в мене "по замовчуванню" хороший день.

 

@Багіра , @Vinnytska, @Samhayne , дівки я Терези і все думала то гірше в плані вибору ніж в будь кого. Але знайшла ту середину де чітко знаю шо хочу . Ніяких ломок і коливань . Найперше я стараюсь думати тоді коли іду по дорозі чи шось роблю ( доказано шо мозги працюють дуже добре як тіло в роботі )) , друге - з сумнівним рішенням я мушу переспати і як на ранок не можу без чогось жити то вже собі догоджаю . Ну і третє як то є шось таке шо можна доробити, докупити то чого б не спробувати пожити без того? А далі дасться чути))

А в мене якась напасть з тими близнюками і в сім'ї і в родині і довкола і по кілька штук всюди . Приліпились , і вічно повторюють як мантру : врівноважуй нас ))))

 

Маю, серйозну відмазку: діти вдома))))))) Які вікна можуть бути.

Дівки, хотіла вам щось розказати, а забула що. Це вже діагноз? Добре йду далі щось робити. Як згадаю, то ще прийду. А як ні, то ні.

--- дописи об"єднано, Apr 21, 2016 ---

В моємо випадку, так то воно так (купа ідей класних в голову приходить). Але поки дійду додому, то все забуваю.

Я не Терези, і не близнюки, але в голові каша.

А це справді мені помагає.

 

О, буду знати кому ще "свистіти" єслі шо

Так він мене майже не бачить (принаймі за межами ліжка ) - прийшов ввечері і в люлю
А я вже зовсім псих від того сидіння в хаті, і від того що Влад останнім часом псих, і вночі знову по 10 разів просинається, і ще й ті соооплі, і той бардак скрізь. Коньюктивіт пройшов, а соплі знову по коліна. То колись закінчиться? Всі творчі і робочі плани відкладаються знову на невизначений час...
У людей прибирання-готування до свят, а я сьогодні з корисного тільки дитьо вранці постригла, точніше як завжди облапошила "під ваньку" бо "парикмахер" з мене ще той... Ну так, я жадіна - що 1,5-2 місяці за його стрижку купу грошей віддавати Я і сам могу, ну майже могу, може поки в школу піде то таки навчуся
А ще наче врочистість - вийшли нарешті трошки на вулицю, провітритися і яблук-бананів купити. Малий все радів "підемо в садок? підемо? а на майданчик підемо?" і трохи розчарувався коротким маршрутом прогулянки. Тааак змінилося все за кілька днів - все таке зелене-зелене, ех, вся весна мимо проходить Навіть з вікон не полюбуюся, бо вікна брудні і тим мене теж дратують (але лише зблизька)

 

нєєє, зовсім-зовсім псих то я. зуби в Квітки

два верхні

+істерична Катруся в кризі 3х років мене реально доводять... чи вже довели?
вже знайшла собі заспокійливе сумісне з ГВ-піду нині куплю.
завтра приїздить свекор, а в хаті
вікна немиті, безлад всюди

і дубак

, їсти треба зготувати, словом повний набір.
єдина врочистість- всі здорові і нині виспані

якимось чудом нині ВСІ діти спали і в мами була відключка

збираємося надів-в магазин. поєднаємо корисне з приємним

 

і я, і я!
Нині знову змерзла. Від депресії рятуюся спортом і цукерками

 

давайте не будемо мірятись пі... ой, психами, бо чемпіон нині буду я)) образила півміста і шукала зелений спрей для волосся. Відчула себе психом, придурком, чокнутою і далі по списку. А нащо воно мені? Бо придумала дитині крутезний образ на свято букварика на завтра і зелене волосся маст хев. Але не судьба, не знайшла ніц тимчасового для малювання. Ще нині ввечері випробую гуаш і зеленку. О такий я кріатівщик. Але то все таки ліпше ганяти по магазинах і шукати спрей, аніж сидіти в хаті і жерти все підряд, нє?))))
Ще хотіла помити вікна нині, але то такий дубак(((( А другі люди миють... Бахну того кагору заначечного для сугрєву і полізу)))

 

А я вперта рогата худоба, як каже моя коліжанка, тобіж Овен. І мені забагато тої впертості, можу з кимось поділитись, і хочу на томість більше терпіння. Купила штори! Нарешті! Це така врочистість!

 

Хто вчора цілий день сачкував, той сьогодні цілий день вкалує. Це я про себе.
Тюлі, штори випрані, вікно помите, в хаті чистота і порядок. Ще мала купу ручного прання, в результаті наші з чоловіком вишиванки готові до свят. Залишилося витріпати килим, повішати ту всю красу на вікна і буде квітка.
В очах вже темніє від того стрибання по вікні.
Доня всіляко намагалася мені допомагати, то воду розлила, то тряпки заховала, помічниця мамина росте.
Тепер будемо відпочивати, подивимося Мастер Шеф і поласуємо печеньками.
Всім гарного дня