@Hermi ,ми всі то знаємо що "десь" більш краще , цивілізованіше і тд . Ми теж їздимо і від чогось відкриваємо рота але при тому я собі ніколи не дозволю паплюжити мою державу ! А як людина яка прожила більше 20 ти років каже шо украіна не є батьківщиною бо там десь краще , чи просто паплюжать і бажають всього найгіршого мені противно . І не раз мене питають чи в Украіні повна дупа ? Бо от тб таке каже ... Ніколи в житті не скажу шось таке шо би потішились і поржали . В часі закінчення майдану і початку війни мені довелось бути на великому ювілеї антиукраінців ( люди не погані , але політичні погляди в нас різні ) . Я господаря попередила одразу : якшо ту тему піднімуть при застіллі я не змовчу ні на секунду і ні краплі не пошкодую за скандал . І мене могли сприйняти не серйозно , бо то вже люди поза 50 років але таки на іх щастя про Украіну ані слова не прозвучало . Ганьбити свою державу з якої ти поїхав ( твоя справа , нікого не хвилює ) і своїх батьків то низько . --- дописи об"єднано, 19 Квітень 2016 --- москалі від біженців теж в шоці . То такий менталітет якийсь зовсім інший .
Дякую що Ви не опустились до рівня більшості емігрантів! Знаєте, моєї прабабці брат з жінкою виїхали в Америку ще у 30-х роках, їхні внуки вивчали українську мову, і діти всіляко підтримують українські традиції. Навіть коли пишуть листи, то такою мовою, я зачитуюсь. У 2006 році вони приїжджали у Львів (дружина мого двоюрідного прадіда, її дочка з дітьми), і знаєте, вони тут не народились (дока з дітьми), і звикли до набагато комфортніших умов проживання, але жодного разу я не почула нарікання "як тут все не так як там", вони захоплювались нашими краєвидами, старенькою сільською хатиною у селі. Бо щастя не у гарних дорогах, щастя коли ти на своїй землі і тут добре душею.
В мене знайома "зароманилась" з дуже заможним італійцем(будинок, кілька квартир по світу, співвласник великої компанії)...Але нічого - приїздив сюди, і маршрутками їздив, і в баби в селі жив на різдвяні свята, і електричкою в село їздив,і до мами нагород "на бульбу" заїжджав. То для нього звісно елемент екзотики-екстриму був, але все одно ж міг "ввімкнути" мажора. Та вони там набагато простіші в тих речах...
ну це дві різні речі. Особисто я тішусь що українка і всім навколо доказую, що Україна то є вільна незалежна країна, яка на стадії розвитку, в нас найрозумніші, найтрудолюбивіші люди от працюю в міжнародному інституті і прозріваю. Більшість людей мають українське коріння.З росіянами все ясно, з поляками також. Був один канадієць Серж, старший чоловік, а виявляється народився під Полтавою. Вчора познайомилась з Юрієм корінним німцем, виявляється його дідусь зі Львова. А сьогодні мене один австрієць все ж таки добив, питається чи я часом не знаю місто Лемберг, бо його бабця звідти!, в нас найродючіші землі і багато всього най-най в хорошому розуміні, але ми ще на стадії росту. Але мені ніколи язик не повернеться сказати, що в нашій крані все просто чудово! Є країни, які пройшли етап встановлення, а є, що на якомусь етапі застрягли і борсаються тому болоті. Я не чекаю щоб було так само як там, я констатую факт - є відчутна різниця...Різниця різних світів і впевнена що як буде в нас розум і сила наші внуки будують їхати в іншу державу і казати, так як зараз деякі наші емігранти... Як на мене треба бачити цю різницю і рости до вищого, кращого і починати з себе! Це не правильно миритись з тим що маєм, бо то наша країна...Так, наша країна і саме ми маємо право жити в нормальних умовах. Це дуже риторичне питання і хто що має міняти це також замкнуте коло (чи влада, чи люди)...Але ніколи не треба дивитись на когось і говорити, ну ми такі бідні, такі нещасні - а там закордоном казка неписана...Та казка з'явилась не від помаху чарівної палочки...
шукати треба всюди, але все краще треба нести до себе додому(звісно я маю на увазі в переносному смислі). Ну і на тему мігрантів і "носіння"...От маю по сусідстві мігрантів-сирійців...Тут ноукоментс, їх поведінка, культура...Вони праві, а всі інші не знають як жити. Так от, зобачили вони на території однієї технічної школи гарні лежаки, от та дич перелізла через 2-ох метровий паркан і вкрала ті лежаки. Аргументація була шикарна: "ну а що воно там буде стояти, тим ніхто не користується, а ми отут в дворі поставимо і буде де полежати на свіжому повітрі, ну ми ж не вкрали, ми їх просто перенесли на інше місце!"...
В мене досвід спілкування з різними людьми, які зараз проживають закордоном. Скажу, що розумію всю ситуацію в країні, знаю болючі місяця. Але якщо при спілкуванні тобі щоразу намагаються тиками пальцями в ці проблеми, то просто набридає. Реально людина починає втомлювати. Бо є безліч цікавих тем для розмов. А то " у вас це не так, у вас те не так". І школи не такі, і садочки не такі, і виховуємо дітей неправильно... ну і так далі. Це може продовжуватись вічно. І тільки розмов, як в них все добре. Після кількох днів такого спілкування відчуваєш себе якимось сміттям. Натомість маю іншу знайому, яка проживає у Франції. Реально дуже цікаво співрозмовниця. Ділиться враженнями, емоціями, розказує багато цікавого. Ніхто не намагається тебе тикнути носом в купу бруду. А висновки я ж роблю сама. І бачу куди треба рости і куди прямувати.
@Kykyruzka повірте, то не від великого розуму і культури)) Знаю таких, що в США працюють робочими, а сюди як раз приїхали, то з таким видом ніби вони незнати хто там і живуть для себе та роблять що хочуть (насправді пашуть як прокляті, чоловік підробляє тим що фури возить, жінка в хімчистці з тою ядрьоною хімією, зато мають "свій будинок" і "ні в чому собі не відмовляють")) Той чувак думав що тут досі як після розвалу Союзу, бо вони виїхали ще тоді І дивувались теж: "Як тут можна жити, в вас так тяжко, ви ніхто не вмієти жити "для себе" А про нюанси тамтешньої страхівки, якість та ціни на медицину як промовчу.
Вони реально в багатьох речах простіші. По перше, не вимахуються одягами-машинами і іншими "елементами". По-друге, там, дівчатка. реально все дуже економлять. Вода, електрика, газ, все макчимально економно використовують, бо знають що це все дорогі послуги, і це не жарт, а правда, що голову миють в прохолодній влоді і розвинених країнах, взимку не палять так, щоб гаряче було а "літньо", батареї регуюються так що на ніч самі вимикаютьсяі багато інших таких речей, до яких наші люди навіть не звикли і не привчені. Ще сміття сортують-пакують як має бути (і це ж добре!). --- дописи об"єднано, 19 Квітень 2016 --- А школи і садочки там з такими нюансами, що реально, дехто вважає що тут краще вчити дитину (в темі про США дівчата не раз писали).
Оооо, отой закордон - моя болюча тема. Свого часу я потрапила на стажування до Польщі, завела там купу колег-друзів, які допомогли мені потім отримати чергові стипендії і зробити дисер. Планувалася я в нас, там робила частину лабораторних досліджень, бо в нас була відсутня матеріальна база (реактиви та обладнання). Захищалася теж тут. І постійно чую від друзів-родичів-приятелів і т.п., а чо ти до Польщі не переїдеш? Ти ж мову знаєш, ти ж такий спеціаліст і.т.д. Тут жеж так погано, така дупа, скільки ти тут заробляєш, ти своє життя марнуєш, а от там... Та я знаю, що заробляю тут жалюгідно, і там все набагато краще в моїй галузі, але... Я витратила 15 років, щоб привести нашу лабораторію в більш-менш наближений до "як там" стан, зробила ремонти в двох кімнатах, вибила багато обладнання і реактивів, налагодила дві методики, які ПОТРІБНІ. Я блін хочу, щоб те, що я роблю, було доступне для НАШИХ пацієнтів. Я люблю наше місто, я хочу жити в ньому, мені шкода років життя і зусиль, вкладених в розвиток тої руїни, в яку я прийшла в 2000 році. Поляки мені завжди радо допомагають, консультують, підкидають всякої лабораторної фігні або нової літератури. Зараз нас по ЗП взагалі загнали під плінтус, мимохіть починаю думати, а може справді рванути. Але багато ще інших причин, і насамперед не хочу лишати маму (тато півроку як помер). І коли мені витикають або кепкують з мене люди, яким пощастило знайти високооплачувану роботу тут або виїхати, стає гірко, бо я свою роботу дуже люблю і вмію робити. "Їдь за кордон, їдь за кордон, та тут дупа-срака, татутнічонебудезтого". Треба було би в офтоп заховати, але не вмію, тому перепрошую.
хоч і вже давно не живу в Україні, але навіть в розмовах не дозволяю собі принижувати державу чи людей, які там живуть, вона залишається моїм домом. Всюди є свої проблеми і недоліки, а плювати на країну в якій народився, живуть твої рідні і близькі можуть хіба люди зі страшними комплексами меншовартості. Такі і від батьків легко відречуться...
@jylanda що тут "срака-дупа" я чула, а от недавно одна тітонька на роботі причитала: "Треба тікати з тої нашої "Халдепії". Ось так щоб Україну називали я ще не чула, додуматись же. Люди так ідеалізують інші країни, що коли та пані поїхала ів ггості до доньки в Польщу, то була трохи здивована, в яких скромних умовах там живуть, економлять, не розкошують. Але що можуть собі дозволити купити все потрібне без великих проблем, що там краще працюють закони і більший порядок всюди - то правда. Ще візьміть до уваги, що Львів вважається одним з найкращих міст в Україні, тому уявіть як "весело" в інших містах.
та йой, всюди своя дупа Додому їжджу часто, чоловік спокійно їздить на наших маршрутках, ходив на базар і т.д. і корона нікому не впала. А ті що найбільше нарікають, зазвичай і найбільше доклалися до розрухи - "вкраду, бо лежить без нагляду, дам хабаря, бо мені більше/швидше треба, а потім поїду кудись і буду нарікати як то вдома зле, а таааам рай на землі - хабарників нема, злодіїв теж )"
Читаю блог однієї українки в Америці . Гарно про все розказує і має багато підписників . Якось була тема про співітчизників за кордоном - більшість визнало і погодилось що воліють не знайомитись і не знати нікого зі своїх . Дуже багато розчарувань і проблем від них .
Ідіота, який фарбує міжкімнатні двері на площадці між поверхами! Вся квартира смердить! "А я що, а я завжди тут фарбую" Ще й погода така, що ні з хати не підеш на весь день ні вікна навстіж не відкриєш!
Ооо, я би теж таких забивала! А також любителів виставляти сміття на сходову клітку, або обробляти взуття спреями, а ще курців! Цікаво, чи проведення таких смердючих робіт на загальній площі якось регулюється законодавчо?
Як в хаті зимно!!! Як я змерзла!!! Від купи лахів на собі рухатися важко(((( Забила би владу, яка забула, що опалювальний сезон до 30.04.
ну то хоть двері. В мене сусіди вирішила балончиками новий холодильник на загальному коридорі помалювати, для чого?! Я 2 дні жила в знайомих, в кімнаті задихнутись можна було!
Забилам би нашу владу, яка створює гарні рекламні ролики. То я про отой - "Мене питають, чи підняли ціну на газ, а я відповідаю, так, підняли. Але мені добре, бо держава про мене подбала, і я буду платити тільки частину, яку зможу, завдяки субсидіям". Забилам би про розповсюдження інформації щодо оплати не більше 25% відсотків від доходу сім'ї. А все тому, що взимку якось справлялись з оплатою, а останні 2 місяці важко платити було по нових тарифах. Оплатили лише частково, і вуаля. Приходить сьогодні досудове попередження заказним листом, що, якщо не оплатимо борг 5600 (ну, по факту 4600, бо 1000 оплатили недавно) протягом 10 днів, то відріжуть газ, і подадуть в суд для стягнення заборгованості + збитків, завданих Львівгазу + 1218 грн. за послуги суду! Я надіялась то все діло на літній сезон розтягнути, а тут на маєш! Звідки гроші взяти? І для чого ролики ті слухала??? То ж могла б хоча б трохи підскладати, чи наперед платити. А тепер що??? І дохід моєї сім'ї 860 грн. То ж або в мене з математикою не все гаразд, або 6 тис. за газ за 2 місяці - то якось не 25% від доходу! Одним словом, далі цензура Дуже розчарувалась. Як викручуватись - не уявляю