живіт, боки, ляжки попри чудову засмагу на "товстішому" фото --- дописи об"єднано, Apr 6, 2016 --- ось знайшла ще цікаве, де мене трохи замало: 2009 рік --- дописи об"єднано, Apr 6, 2016 --- так що в тій справі зі схудненням важливо не "виїхати на бордюр", тому я навіть не називаю це "мені треба схуднути", а "мені треба легко почуватись"
Щойно таке собі зрозуміла, добрим стимулом для роботи над собою можуть бути люди, які чуть-чуть випереджають (ну, по власних відчуттях). Аби не було ефекту: "Ого... Я так ніколи не зможу... Та ну його!" Добре, коли це профі, який бага своєї роботи коментує і пояснює, відповідає на питання. Так це не просто картинка, а толк. Elena Hall (@lenokiyoga) • Instagram photos and videos Ось як приклад профіль інструктора з дуже великим стежем і не меншими проблемами в хребті.
В мене, останнім часом, найкращим стимулом для роботи є побивання власних рекордів. І кожен раз дивуєшся тому що ти можеш (!!) більше ніж собі уявляєш.
Для мене зараз стимул і підтримка - це результати однієї з дівчат, які худнули на тій дієті, що і я. В нас вигляд "до" схожий) Кожного дня переглядаю то фото, налаштовуюсь і вірю в себе.
Я вже десь писала, що планую другий раз на Дієту Дюкан сідати. В перший раз добилась половини бажаного результату і завагітніла)
М'язики наростають від статики, а біг сушить мені би хоть до своєї довагітної форми вернутись, а далі буде видно.
Коли за три місяці худнеш аж(!) на три кілограми важко тримати "хвіст пістолєтом". А головне просто приймати, що зараз так, потім буде інакше.
@Ubuntik тих фот з просто незвичайними результатами в інстаграмі купа купезна на різних дієтах і системах . Дівчата схудли і потім зкоректували свої форми дууууже гарно.
@Rona спробуй подивитися більш глобально на все що з тобою відбулося впродовж 2х років, а саме на свої тренування. Ти раніше дуже активно тренувалася, практично на убой. Потім змінила триб життя і зайожилася, що тебе заспокоїло. Ти троха набрала ваги ще до вагітності. Потім вагітність і "спад" інтенсивності навантаження продовжився. Тепер ти народила, організм виснажений вагітністю + ГВ - це процес відновлення без можливості відновлення. Ти все ще віддаєш свої найцінніші резерви, тобто мязи зменшуються і організм продовжує запасати... Щоб вийти з того стану, треба себе попильнувати. Намагатися СПАТИ, як є така можливість (не відкладати на потім), бо день пролітає, настає ніч, а вночі важко доспати все невиспане... Тобі треба переглянути харчування. Менше вуглеводів, більше білку, жири я б не обмежувала спеціально. І нарощувати фізичні навантаження. Кожного тижня вони мають перемагати попередній. Щодо лагідності. Мені не виходило такою бути, бо я зразу розлазилася як желє під сонцем. Тому мусіла брати себе в кулак, все зайве в смітярку і ніяких поблажок. І не вмерла. І результат не заставив довго себе чекати. Тільки дуже тебе прошу, не муч себе інтервалкою, бо скоро то кинеш. Візьми собі багатоповторне щось і так скомбінуй, аби пекло. По кількості вправ, мусиш поексперементувати щоб в середньому тренування було мін на 30 хвилин, разом з розігрівом. Якщо вибереш заважке тренування, воно буде тебе депресувати і ти то кинеш, або часу не знайдеш наступного разу. А якщо поступово будеш нарощувати, то метаболізм буде за тобою поспівати і сили добавляться і все буде БоБре!
@Мія я вже розібралась з харчуванням, тому ще один мінус кг був якраз за останній тиждень. Тренуюсь по мірі сил, інакше доведу себе до ручки і це вплине на ГВ. Сплю добре (тьху-тьху-тьху), коли малюк спить, я теж сплю. Знайшла свою знимку стару, перші дні вагітності Я тоді якраз схудла на 3 кг, після зими.
Тут є один цікавий момент, інтенсивність тренувань з йогою зросла, бо в мене йога така. А ще плюс парні тренування з моєю подругою, моїм першим вчителем, ми тренувались на вихідних по 3-4 год. лише вдвох, роблячи таке, що потім ледь плентались до машини, плюхкались в сидіння і кайфували, гг. А от спокій настав в голові, бо це особливість практики. Через дихання, через зосередженість на спостереженні, коли кожна асана, як молитва, приходить внутрішній спокій. --- дописи об"єднано, Apr 20, 2016 --- Може я не точно виразилась, зараз спробую пояснити. Це коли не свариш себе за печеньку чи відсутність сил і повне небажання тренуватись, а скануєш внутрішній стан на предмет що це за емоція, що ховається за нею, яка потреба незадоволена. Розбираєшся в чому причина і тоді вже вирішуєш, як діяти.
