Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Сьогодні маю цілу купу роботи, але заставити себе щось робити ніяк не можу.
Якась така сонна весь день, голова тисне, ледь доповзла до кухні готувати обід.
Тягне мене на вулицю, поки ходила в магазин кайфувала на повну, досить тепло і свіжо водночас, але сил гуляти нема. Хіба пообіді пройдемося з донечкою трохи.
Ще з понеділка на мене чекає шафа, комод і шафка зі взуттям, і сьогодні я собі таки пообіцяла взятися за ту роботу. Вчора мала зробити чоловікові піцу, але мали вилазку до Львова, то цей пункт також додається до согоднішніх справ.
І дуже сподіваюся, що до вечора я все це таки зроблю, треба в когось трохи позичити сил.
Всім гарного дня

 

Якось так препаскудно. Стикаюся тепер часто з нашою дурною державною бюрократією, аж верне від того. Щось стільки навалилося проблем, нема ради. Наші діти-то наша проблема, нікому вони не потрібні, від когось помочі не дочекаєшся. А хворі діти то взагалі... Отак дивлюся на сина і шкода мені його, душа стискається бо незнати чим то все закінчиться. І ніби голова розуміє що школа це не все в нашому житті, і не є найважливішим у світі, але ж серце і душа болить бо твоя дитина особлива і не така як решта. Це змушує відкривати нові світи і горизонти. Вчитися бачити перспективу навіть там де її не видно. Але ж часом буває таке, у чому навіть собі не ладен признатися. Ті моменти коли ти тихенько ридаєш в подушку, коли не можеш піднятися з ліжка, коли душа і мозок просять начхати на всіх і втекти світ за очі. Тоді лише якась невидима сила стримує тебе аби не зробити той крок після якого вороття вже не буде. І ти знов робиш вигляд що все добре, хоча в душі скорбота неймовірна. Скоро день розповсюдження інформації про аутизм. А мені навіть не хочеться нікому нічого говорити, пояснювати, розказувати 351 раз що, чому і як з таким живуть. Нікому не хочу показувати свого сина, не хочу дурних питань. Не віриться.. не розумію як живуть батьки далі, коли ти знаєш що в тебе біда, хвора дитина. Незнаю як можна тішитися коли бачиш очиська дитини котра не розуміє світу і незнає як дати собі раду. Мабуть дипресія... важко якось так.
А тепер до врочистості. Скоро мому маленькому "карателю" буде рочок. Як час біжить, швидко-швидко! Щойно народився, а вже буде рочок. Попереду планування свята. Ех весело буде, надіюсь на те!

 

@iriwa а в Довіру не хочете?
або хоча б спробуйте поспілкуватися з вчителем Уляною Мельник звідти.

 

Состояние не стояния(( какая то депрессия,муж заболел,малую тока вычухали.В очередной раз поняла,что ни с кем бизнес заводить не буду.Мартовские события вышибли меня из колеи сильно.Но ничего,все что не делается-делается к лучшему. Пеку пирог с мясом,еще хочется чего нить сладкого))Куча вопросов в голове,на которых пока нет ответов.Но ничего будет день-будет пища.

 

А в нас якісь незрозумілі дні, тобто нерозумні якісь- лишень щойно була 6 ранку і я так не хотіла вставати.... а вже пів до 5 вечора і тре за малим в садок збиратись! Дивно.... Враження,ніби хтось прискорив мій час мінімум вдвічі! Дивне відчуття.
Малюк з дуже перемінним успіхом ходить в садок. Ніц практично не розповідає, відбувається короткими фразами . Думаю, що то він ще недоріс, щоб переповісти свій день, але кожнісінького разу перепитує мене і тата -"як пройшов твій день?". Приємноооо
З прози- таки чую, що він знову захворіває.... Чекаю тепла і легенько почитую темку про лора; хорошого , компетентного і не буку. Тре малого таки зводити.
По-троху скинула лашки мами "цілодобоводитязімною" і льотаю по місту, як навіжена- плани втілюю між хворобами малого. Ну як плани? Мєлкіє пріятності- масажик, брівки, ногтики, п*яточки . Повний набір. Вечірні вистави, кава в кафе з коліжанкою, повітряні кульки і "ало, ми привалимо до тебе? ага? всі !" Ляпота.
Синочок має вже симпатію в садочку . Я навіть запам*ятала ім*я - Софійка. Вчора мені так гарно показував і спальню їхню і туалет з рушничками, і все-все; з відчуттям, що він тут господар, а я- гостя. Ляпота.
Прозової прози є теж купка-купезна, але нащо вона вам? Чи своєї не маєте? Тому- як каже мій малюк- "мама, чуєш пташечки співають? То вони радіють, що весна прийшла"...
Вечора вам весняного і теплого сведрика на плечі .

 

я сама робила на форумівках. Є і повністю чорний і темний з якимось вишневим відтінком (той що мені дуже сподобався)

дощу не було. Була противна мрячка.

а я зробила якусь гидотку. При чому рідкісну. Мужа був в шоці - такої паскудної піцци він вдома ніколи не їв. З"їв половину, решту поділила між собаками
А шо? Буває. Нема чого напрягати хвору людину. ЇЇ треба доглядати і леліяти.

направду золоті слова. Краще самому не зробити, або з ацькими зусиллями зробити, але без "партнерів", бо на тому закінчуються нормальні відносини і дружні стосунки. Тому, всьо сама-сама, сама - важко, важко до істерики, але ніхто і ніколи не зможе в тебе кинути камінь.
Я і далі "самий хворий Карлсон" - з носа тече ручаями, в горлі живе їжак, голова взагалі тусується окремим життям.

присутні

нині покоректовані

наступні будуть перед "баською".
Посилку з Неаполя привезли.
Турецька з кожним четвергом підтягується. Важко, я як пес - вже добряче розумію, але говорити ще не можу. Або то мозги старі або мова таки важка. Але нічо, я справлюся.

то я собі обіцяю

.
На 17 квітня планую халявну вилазку на екскурсію в р-н Перемишля

@Kroshka Enot, @eva, @bybka

@Марта2 залиши діток комусь на день

може розважимося? В нас вже 4 місця заброньовано
Збираю свій бісер, всім і надобраніч.

 

Ги.
Я навпаки доростаю до толкового партнерства.

По доброму заздрю).
Щось планів на квітень більше ніж днів у ньому.
А в Польшу треба.
Ну не так мені, як мужу скоро треба буде.
Ладно, ще теоретично є травень(пишу- самій смішно), і на край- ще червень.

Ооо, то я так нині на шоппінг збираюся.
Цікаво- що лишиться з комоду і на карті.

А що таке та Коломба і де її у нас купити?

Ох, я не думала, що купляти малому взуття в реалі буде ТАК важко.
Нє, он-лайн покупки- мегаріч.

Всім привіт і з першим квітня.

 

Таки з'їсти її зараз,бо якщо дотримати до Великодня,а потім добавити ще домашню пасочку та приправити яєчками,шиночкою і хроником,то таки буде перебор і не буде задоволення - якщо всього багато, то і насолода вже не та)
Я своєю вже натішилась, тим більше була дуже смачною,із кисленькою журавлиною. Різала цього "птаха" так,щоб середина залишилась для фото) І коли мені муза підійшла і я на повній швидкості гнала з роботи додому, поки фото маячило мені перед очима,я застала задоволене обличчя доціка і зім'ятий (така її структура після рук)шматочок, простягнутий із словами :"На,я тобі до чаю залишила"
)))Так і пішов мій панетон із прекрасним в небуття)
Сьогодні мій день склався із чисел і цифр)
Ну бо в цьому місяці я була востаннє на роботі,ще і попереду маленька відпустка, присвячена ремонту.
Мапа показала,що я пройшла 11 км. до Епіцентру (кеди, уєєєє,моє все)
В Епіцентрі залишились цифри)
Завтра приходять майстри. Починається. Хай би там що,але ремонту до Великодня бути!
Поки ходила зі списком, складеним майстрами, у пошуках прекрасного,пролунав дзвінок малявки із радісними криками, в яких я розібрала,що вона взяла 2 місце на обласному конкурсі серед бандуристів.
Клааааасно, люблю її слова :"Який сьогодні хороший день"
Аха-ха)))я вчора заснула на цьому дописі,точніше, не зовсім дописаному, але ДП все,як справжні господині, зберігають)
Тому вчорашньому бути сьогодні,а я у новий день в компанії з майстрами)
Та нє, йде другий день ремонту і третій,як відправляю позапозавчорашній допис)
Доброго ранку,одним словом))
Сьогодні має бути мега тепло, має бути навіть жарко, тому з настроєм і настрОєм збираюсь на пробіжку)
Стартував другий місяць весни...Ну можна трошки помаліше?))

 

Всем доброе утро!
А прогноз то Радует!!
Нашла сайт с очень красивыми простыми без всяких диких расцветок, люрекса, платьев! Надо идти в тумбочку заглянуть))
Разумное партнерство может быть или с человеком, который в бизнесе как акула, при этом не съест тебя в последствии, либо порядочный до кончиков пальцев. А когда ни разу пороха не нюхал, без понятия, что такое бизнес планирование, бизнес план, маркетинг, реклама, и через месяц начинает делить шкуру не убитого медведя... То ноги в руки и хорошо, что разбежались- разошлись.
Это я сейчас такая умная и веселая)) а месяц назад ох какая я злая была...
На сегодня запланировано большое обучение, будем мануальную технику оттачивать) и подарок сестричке купить надо, и еще кучу всего успеть!
Всем прекрасного дня!

 

Та ну його в пень ту кредитку розпічатувати. В мене там ліміт великий -- спокуса ще та. Дотратилась до того, що зрозуміла, що зарплати не вистачить, щоб погасити. А так не хочеться бути Коломойському щось винною, то я мусила заяву на відпустку написати -- щоб ще й відпускні отримати. Ні-ні, непланової відпустки не намічається: у нас, коли пишеш заяву на відпустку -- т о можеш взяти гроші і далі працювати, а коли справді треба відпустку -- то пишеш за власний рахунок

 

В нього просто класична вітрянка.. правда, в легкій формі, але є один момент, який мене насторожує, сьогодні мушу проконсультуватися з лікарем.

Сподіваюсь, що хоч при п"ятниці не труситимуть, бо щось я на сьогодні не настроєна

в моменти, коли не працює, прагне любові. А я хочу тільки

, неспівпадіння біоритмів якесь. Черговий раз накривається моє кольоротипування і багато чого іншого.
Купила собі намазку на хліб - таке Г,віддала мамі, та занесла на роботу, змолотили в момент і ще й нахвалювали. Чи то я така балувана?
Нігті після кількох гель-лаків без перерви - як папір, ну і шкіра біля них - не ахті. Не дано мені буть красивою постійно, очевидно.
Словом, проза-проза. Сьогодні іду шукати врочистість - куплю собі колготки, чи що..

 

Друзі були в березні на такій екскурсії, то справді, тур у Відень є рекомендованим, +28Є до ціни, але кажуть, що воно того варте, дуже цікаво і гарно, хоча краще, коли на кожне місто-країну окремий день, бо трохи важко - екскурсії, переїзди... але я все одно каааааак хочу

І щоб не офтопити.
Я сьогодні перебрала гардероб, змінила зиму на весну-літо, погодка надихає
Зараз хочу ще на ринок піти, кажуть, що вже квіточки продають, планую клумби оквітчати біля будинку. Я б вже і на грядку щось садила, але боюся, щоб не померзло, бо минулого року рано посадила, а кріп і петрушка не зійшли(((

 

ну я читала, що плюс 45 євро

--- дописи об"єднано, 1 Квітень 2016 ---

Сьогодні вранці наготувлаа дітям одяг в садок (ну ніяк не можу себе змусити то робити звечора, і, певно, вже і не буду себе перевчати), вже майже вдягла їх, на годиннику 8.45, з хати виходити через 5 хв. -- бо старшому на 9.00 в школу, аж тут мої солодкі на чолі із чоловіком згадали: сьогодні в садку "голубий" день. Блін, і тут я давай за 3 хв. все голубе шукати. Щось із плямою, щось закоротке, щось недопрасоване, щось не по сезону -- але пішли повністю "голубі". Тато відводив, а мене потім така цікавість взяла: чи всі діти у голубому? Зібрала Злату і пішли в садок на прогулянку. Мдаааа.... То хіба я так відповідально до голубого дня поставилась. Ну невже батькам не цікаво зробити для дітей якийсь оригінальний день? Вихователі стараються -- а батькам начхати(((

Накупила собі горішків зі згущонкою -- сижу, вагу набираю

 

Купила я собі сьогодні і чорнобривців, і медунки, засадила свої клумбочки. Ще купила насіння для грядок, завтра сіяти планую.
Вигулялися з малявкою в парку на качелька, ледве її звідти забрала, прийшли до дому і почалося... погодка у нас сьогодні, ну прям 4 сезони, рано весна, в одіб так тепло, як влітку, а по обіді вітриско нагнав хмари і темп з +20 опустилася до +3 і така глибока, сира і дощова осінь, бєєє, нічка цілком може бути зимовою, бідні мої квіточки
Зараз ще з мужом забацаємо собі вечерю, вип"ємо по пиву-чаю

ладно, ладно, я вип"ю Сомерсбі

і будемо дружньо дивитися

читати спати

Холостяка Усім гарного, майже вихідного вечора п"ятниці

 

в нас сонний день. ми навіть пропустили прогулянку.
малючок шукає за татом, вивчає кота (навзаєм) і трошки кричить. тяжко зносити той крик, бо щоразу думаєш - а може її там болить? а може там щось відбувається? щось росте? але даю їй цицю і стараюся про то не думати. бо нам тільки +- наступного тижня мрт робити. та і ще багато чого робити. не хочуться писати на форумі про таке неприємне, тому краще рідше, але чогось веселого.

 

Якийсь емоційно важкий і виснажлививй в мене сьогодні день, який сама собі придумала. Все почалось із ранку, коли побачила, що збирається форумівка у Будапешті-Відні і відразу на те підписалась. Відразу подзвонила чоловіку і повідомила, що їду. Пару годин провела у солодких спогадах -- бо саме в Угорщині була наша шлюбна подорож. А потім я почала задихатись, мене почало боліти серце і голова, почало до якоїсь істерики доходити. Я то списала на судини -- не кожна голова таку переміну погоди добре витримує.

Але мені не минало і я поняла що зі мною: то я ще не можу "перерізати пуповину" із своїми дітьми. Я ще ніколи без них нікуди (не рахуючи пологового) не їздила. Ми навіть у Карпати умудрились всі із 1-місячною Златкою з"їздити. І я ще не готова кудись без них їхати, тим паче -- відпочивати-розважатись. Я не змучуюсь від них -- і з більшою радістю поїхала б із ними. Тай вік-екнд без чоловіка -- то все ж не відпочинок. Я не признаю відпочинків по-окремості. Я хоч і не відмовялюсь остаточно, але наразі для мого здоров"я мені легше думати, що я не поїду, ніж поїду.

А от від форумівки у Львові я би не відмовилась. Причому, із афтерпаті десь на дискотеці.
На вечір-півночі я готова "перерізати пуповину".

Збиралась завтра на дачу дерева садити і пліт робити, але відміняється. Ні-ні, ми не злякались зміни погоди, просто мого Артемчика взяли на футбольний турнір (вперше!). Тож ми їдемо у Винники дивитись на нашого АртеМессічку

 

день був довгий і важкий.
але я не про це.
всі сплять, компутер, вишивання, гарячий чай, чорний шоколад... благодать... мами зрозуміють

 

зайвий раз підтверджується правило

однозначно варто. Я виношувала план про Прагу-Дрезден на ДН, але маршрут різко змінився. Хоча можна ж і на іменини правда?
По-трошки йду на поправку - горло вже так не дере, почався мокрий кашель. Ще би нежить пройшов і можна жити далі.
Треба мені пообрізати троянди і смородину, але в такому стані ще не хочу колупатися надворі.
Вихідні мабуть пройдуть в 4 стінах - нема чого бацили по світу розносити. Але в тому є і + наведу порядок, можливо навіть рушник довишиваю. Головне не під"їдати і не зависнути так на ДП, що нічого з запланованого не буде зроблено.
Всім і надобраніч.

 

Субота - день ол інклюзів: пралка, пилосос і духовка
Але спочатку сортую одяг дітисок, щось вони так повиростали зі всього, мале ховаю, більше витягаю, ще хочу скласти список, що докупити з одягу для моїх гавриків, йде тепло і треба всякі кофтини-светрики їм.
Погодка сьогодні хоч і сонячна, але так холодно в порівнянні з минулими днями, тому довго не погуляєш. Одним словом - одна проза і ніякої врочистості.
Усім продуктивної суботи і вдалих вихідних

 

швидше за все, так відбувається через невміння правильно комунікувати - вихователі не добре пояснили чому блакитний, а батьки не дуже то і слухали, що там говорять. Випадково в неті натрапила на інфу про те, що у Львові сьогодні блакитний день і відбувся флешмоб у блакинтону на підтримку людей з аутизмом. «Львів у блакитному»: програма заходів на підтримку людей з аутизмом Можливо, садочковий "блакитний день" власне і був з цим пов"язаний, але про це ніхто толком і не знав.

+1, пралка товче, духовка - пече. Порохотяг ще відпочиває, до нього руки не дійшли. Вазонки в ванній і душі - купаються. Беру шмату і лізу витирати люстри - якраз сонечко так гарно світить, що видно всі порохи.
Всім гарної, сонячної суботи , пішла