Розлучилась, розійшлась... що далі?

І зараз всеодно я винна,бо мені зайшло в голову розходитись.Я і поговорити з ним толком не можу,вилупиться в телевізор чи компютер і мовчить,може слово відбовкне.Каже,не можеш тут жити-їдь.Все так просто.До дитини хоче приїзджати кожного тижня.Я під сумнівом,що хочу так часто його бачити

 

значить ви йому дійсно не потрібна, вибачте за різкість. І не вважайте себе винною. Їдьте з того села і почніть жити для себе і донечки.

 

якщо Ви не можете то справдні їдьте. Він зараз каже про раз на тиждень....

 

угу, а на ділі вийде певно не частіше раз в місяць.

 

Та то спочатку він буде так часто їздити (і то не факт) до дитини,а з часом і зовсім рідко.То на початку вони такі татусі "хороші".Сама пройшла ту школу)

 

От і я так думаю,що так і буде.На початку поїздить,а далі втишиться,папаша такий
ех.Помалу збираю всі речі,з всіх кімнат,і буду з тим всім закінчувати.Надіюсь сили мені хватить

Ні,дівчатка,мені не подобалась та вся ситуація,ви дивуєтесь,і я розумію як то виглядає зі сторони.Але я життя не могла уявити толком без нього,я не розуміла як так може бути,а я,а дитина..і стопятсот думок.

Моя вина була в тому,що я не достатньо працьовита,з їхньої точки зору,хоч я робила все що могла.Прибирання,готування,помагання)Казали-робила.Ініціативи їм бракувало...Може сюди,замість мене прийде така,що вони всі літати будуть,буде їм тоді ініціатива

Я особисто тікаю,явно не від хорошого життя.ладно,там свекруха,якби чоловік толковий був...а тут ні те ні се.І так терплячості хватило,поки не перелило через край

І як кажуть:не страшно не вийти заміж,страшно прожити життя не з тею людиною

 

не хотіла.і якось про те навіть не думала.коли мама розлучилась я була ще дуже маленька мала певно рочок, тож відсутність батька сприймалась як належне.дідусь замінив мені батька .його уваги та уваги і любові мама, бабусі, та прабабусі мені вистачало.

 

Це добре,що у вас був дідусь,який замінив вам тата.І ще плюс,що ви були маленькі зовсім і не все розуміли того,що відбувається)

 

Тут треба про дитину подумати.

 

може не цілком в цю тему,але чи правда,якщо чоловік сплачує аліменти,то в своїй старості має повне право вимагати утримання від дітей? Подруга через це не хоче подавати на аліменти.

 

так має право, але там теж є свої нюанси: вроді він має право подати на аліменти якщо він не буде мати можливості працювати по стану здоров"я, тобто йому потрібно буде довести що йому потрібні ці аліменти.

 

по цій причині моя мама відмовилась від аліментів

 

от я і боюсь тих питань малої в майбутньому,а чого тато не з нами,а як,а що.Я аж ніяк не хотіла,щоб так все вийшло.Чоловік ще ходе і наголошує,дивись щоб тебе совість не їла,бо в дитини має бути тато.А він про це не думав,як неодноразово нас випроваджував.,аж зараз йому це дойшло.Бо отак біситься,що я вирішила що це точка

 

вона може такого і не спитати, а ви собі через те життя калічите. Як на мене - гірше приклад поганої сімї, діти переносять його в своє життя. І потім в них такі ж стосунки

 

по його словах замітно що він маніпулює дитиною ніби проявляючи до неї велику любов, та й хто сказав що в дитини не буде тата, може буде біля вас такий чоловік що буде для неї ще кращим татом від рідного.

 

я дуже знесилилась,і не зневірилась у краще майбутнє.Боюсь що біля мене так і не опиниться достойний чоловік(зараз дефіцит на таких))

 

у повнолітніх дітей є такі самі обов язки по утриманню непрацездатних батьків, як і свого часу обов язок батьків утримувати неповнолітніх дітей. Тобто , якщо непрацездатний з батьків вирішить подати позов про аліменти на своє утримання- він має на це право. Звільнити від обов язку щодо утримання непрацездатного батька можна у тому випадку, якщо син та донька доведе, що батько свого часу ухилявся від виконання своїх обов язків. Тобто те, що мама колись там не подала на аліменти- не є ухилянням. Бо вона могла на добровільній основі отримувати від батька певну суму на утримання дитини. Інша справа, коли якраз на аліменти було подано, було рішення суду, але батько ухилявся від його виконання. І то, є така річ, що якщо батько чистосердно покаявся у своїй поведінці, а суд вирішив, що повнолітні син та донька мають матеріальні можливості для забезпечення непрацездатних батьків, то може присудити виплачувати певну суму на утримання на строк до 3 років. Звісно, немає обов язку у дитини щодо утримання тих батьків, які свого часу були позбавлені батьківських прав. Тому 100% гарантією відсутності претензій до дітей у майбутньому, може бути лише позбавлення батьківського права.

 

А в дитини він і буде.
І неважливо де той тато живе і т.д.
Давно хочу написати- не шукайте дітям інших тат, шукайте собі достойних чоловіків.

А ви уже шукали))?
Ми тут на ДП варимося між жінками)), але розводяться обоє)). І той, хто не підійшов комусь- може чудово підійти вам). Ну то так- для прикладу)).
Успіхів Вам, сили, мудрості. Ви маєте куди піти- це вже чудовий старт.

 

Дівчатка,як проходить процес розлучення?
якщо я з дитиною прописані в місті,чоловік в селі.Я можу подавати заяву в міський суд?
сама заява береться в суді,чи качається з нету?))
там ще додатки,з ким дитина буде проживати,аліменти і так далі.Я поки з тим розбираюсь

 

По міці проживання чоловіка подається.