Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

А гарну людину заразити не боітеся?

--- дописи об"єднано, 23 Березень 2016 ---

Мацьоп від суботи з темп, ніби зуби, бо і соплі за день пройшли, і температура на третій день була нормальна і слирка текла я в бульдожика. Ну,ніби, пройшло. А вчора чоловік прийшов додому з соплями ((( якусь вірусяку приніс. В синочка темпеиатура знов підвищилася, і тепер зе знаю чи то далі зуби чи то вже той вірусяка. Швидше б вже то тепло,а то вже так морально важко. Менеякась хандра накриває, коли сонечка завікном нема.

 

от так і знала, що хтось таке напише
не боюсь

по-перше, ми зустрінемося на свіжому повітрі
по-друге, я ще з того покоління, яке прикриває рота, коли пчихає і кашляє (навіяно вчорашнім походом у дитячу поліклініку)

 

Доброго ранку посиденьки ).
Я не пам'ятаю коли я тут писала але згадалось як то було колись добре , тому нічого не заваджає снідаючи читати вас написати пару слів ). Весна десь шастає явно не там де треба , на вулиці сніг . Сьогодні затемнення, всі пам'ятають ? Не напрягайтесь , не бійтесь і як хочете когось "вкусити " то теж не треба ) . Краще спокійно то перебути ) . зранку прокидаюсь від того що на мені лежить мій дітлашок і шось теревене , попросити помовчати -не варіант бо там рот не закривається .
Всім гарного дня )

 

то про мене. Вчора думала, що реально мужа гепну чимось важким- бо сопе так, що з кухні вкімнату чути. Як паровоз, бігме. І то ще й ображається, коли зауваження робиш. Кінець кінцем, записала то його сопіння на диктофон, дала послухати і.... Каже- я нічо не чую мати рідна, ще й глухий))) Але вплинуло- при мені старається не сопіти, принаймні вчора. Сходили нарешті з малим до ортодонта- в наступний понеділок ставимо брекети. Та й таке. Більше ніц. Будьте чемні)))

 

Не факт, що свіже повітря допоможе)))Бо віруси вони такі, підступні...Бо то таки виглядає, що вірусне. Хіба в вашої колежанки супер міцний імунітет(що весною рідко буває) тоді може і ніц не буде....Я он в грипозний період ходила, то ніц, а тут хтось пчихнув, і розхворілась капець...
В мене якась суцільна проза, але в жилєтку йти не буду. Єдина врочистість, що нам тут в темці про погоду обіцяють на вихідні справжню весняну погодуІ то мене так тішить

 

Мене та погода добиває, тиск нижче плінтуса, якась апатія до всього. Застелила ліжко, помила в спальні підлогу. Все, змучилась, сіла відпочити і прийшла на ДПА ще обіцяла собі розгребти дитячі завали, розібратись з пранням, погодувати дракошика, приготувати їсти, витерти пил, підмести і помити підлогиА я вже "бобік здох".
Малючок знову сопливить. Може то на зуби, бо вже тижні зо два періодично має нежить, який раптово з'являється і так само раптово зникає

 

Ну що вам сказати. Мужа вчора розвезло так нормально, бо комусь було до лампочки, що він з вірусякою. Сьогодні вже синочок хрюкає, сопить носиком, пчихає, мені горло дере. От не рузумію я тих зустрічань з людьми, коли хворий. Ну хіба людина в курсі і не проти, або якась вже зовсім крайність.

 

А я думаю, що це мене якраз від 8 березня ковбасить, ніяк не заспокоюся і в ситуації всякі дурні влізаю. Навіть вчора... По моїх симптомах - дійсно в нірку якусь забитися треба. Але не вийде, бо треба поїхати здати аналізи, а потім на роботу. Постараюся бути тихіше води, нижче трави... Може пронесе.

 

Як я Вас розумію. Якби не поїздка додому, то б напевно дописувала у жилетці. Щось для мене це відрядження дуже важке. Зараз чуть не вовком вию, так додому хочу. Апатія до всього, а так швидко стомлююсь, що на вихідних навіть з ліжка вставати немає бажання. Авітаміноз - не думаю, я стільки вітамінів з'їла! А скільки роботи треба зробити! А скільки було планів...Час збігає як пісок, щойно було Різдво, а вже Великдень! Я сиджу в тихому шоці і питаю себе: "а коли то я в сплячку впадала, що стільки часу пролетіло і я не замітила!".
Вже другий день до офісу стягую всі свої речі, шеф трішки в шоці (ні, він не проти, йому важко зрозуміти для чого), +мій український "шеф" на самому початку налякав, що я буду жити в офісі

ну а що, умови для проживання є

, вже другий раз за сьогодні питав чи в мене все добре з житлом і чи я точно повернусь

я просто квіти привезла

А так жилеткова проза...В душі якийсь страх і паніка. На вокзалі ходить озброєна до зубів поліція, ловлю себе на думці що треба менше читати новин, а то здригаюсь від кожного підозрілого звуку.

 

Ой, дівчата, і я з вами. От хочеться просто сісти і плакати ((( на чоловіка нападаю, що вірусяку приніс додому, ніби він в тому винен. Якась мегера стала. Як добре, що Марік обіцяє тепло ))). На мене то добре впливає )))

 

Людина в курсі і не проти (це взагалі була її ініціатива) - це раз;
не крайність, але нагальна потреба - це два;
людина не має маленьких дітей (яких може заразити) - це три.
Я співчуваю, що у Вас чоловік і дитина захворіли, але то не я винна...
Я так само не розумію, як люди користуються громадським транспортом, коли хворі, але був період, коли така ж хвора їздила на роботу, бо знала, що лікарняного мені ніхто не дасть, а відправлять за свій рахунок назавжди.

 

@Demetra за три дні до 9 березня і три дні після 23 го . то вплив тих двох затемнень . А поміж ними був коридор . Ковбасить дуже багатьох людей . Тому спокійно ) ше трохи )
Не треба собі накручувати міфів і якихось страхіть з тими явищами . І кидатись у вир емоцій не варто .
Не знаю де взяти музу до готування . Всі запаси стратегічні на випадок як мамі лінь вже виіли .

 

Все.Я "розкусила" свою співробітницю-напарницю,яка тут неодноразово згадувалась мною "незлим тихим словом"(с)
Вже пару днів вона щиро любить мене і всі мої гріхи пробачає зі словами:"Та то нічо, рєбьйонок (мене так називає,коли їй хАрАшо),з ким не буває..."
А я голову "сушу", де ж та сАбака зарита...Затемнення!Вон воно шо)))Інтересно,де вона мітлу ховає))
Їй добре-мені ще краще,цілий день спокою)
Але раз має відковбасити,значить маю на КОМУСЬ відірватись, і не "гребе",з якого боку буде в КОГОСЬ "тюбітєйка", я вже налаштувалась)
А в остальному - рухаю носом повітря-таки занюхала весну,це саме підтвердив мій біологічний будильник,який дає мені можливість прокидатись о шостій під спів пташок,а не під мелодію телефону,бо вже таки надворі видКо)
І кавальчик вам вчорашнього заходу із мого вікна,коли Вона то плакала,то сміялась,як справжнє дівчисько.Весна!А чим ми відрізняємось від неї?-той самий настрій))

 

Ми два рази їздили на Орлика, то якістю обслуговування і чутливістю та оперативністю лікарів задоволена. Перший раз їхали заклеювати брову донечці, а другий обстежувати синочка, коли впав з висоти 2 метрів....

То так важко , коли діти хворіють і сама хвора, то просто жесть.... Цього разу мені ще трошки пощастило, тому що мама приїхала , а мама є мама= їсти зварить, внуків попильнує і посуду помиє

Бережіть себе дівчатонька !!!

Не хворійте !!!

 

Ой, йой, що ж я раніше не зналаВ силу затемнень не дуже вірю, але у мене ще й ПМС, тому днями прямо тіпало - я можна сказати і билася, і кусалася, і ще купу дурниць наробила
У нас проза - сооооплі, при чому у всіх хором... Тому знову всі плани (і численні робочі, і малееесенькі відпочинкові) відкладаються Як то потім наздогнати поки не знаю ...
Хотіла хоч свою купку роботи на компі подужати - так голова нічого не варить, ще і той малий сопливий хлопець ні на секунду невиспану маму не лишає в спокої, тому все на що я сьогодні подужала - то почитати книжку дитині, нагодувати яєшнею і зробити вигляд що я теж їду машинкою (бо йому перегонки треба ). Ну і ще строчити одним пальцем і краєм ока (в 10 підходів на одне повідомлення ) дурниці на Посиденьках

бо на якісь серйозні справи в тому дурдомі і галасі поміж капаннями-миттям носів мене вже не вистачає

Муж (то він нам ті соплі приніс) правда уже майже здоровий, то потопав трохи на роботу, а ми з малим вдвох цілий день воюємо
Врочистість зараз спробую знайти - з чоловіком, здається, уже помирилася, Влад поміж псіхами і соплями ходить і смішно сам собі тренує букву РРРРРРРРР

в словах правда ще не використовує, а отак окремо - любить страшенно

, зуб мій вчора підлатали - виявилося що все там не так уже й погано було

наростили і попередили нічого не кусати твердого бо відпаде, хоч коли відпаде - можу ще раз прийти, знову наростять

ну і ще погоду обіцяють скоро менш сопливу - ждьом

 

Субота, субота, субота... Я тебе люблю!
В хаті прибрано, гамцяти наготовлено, чоловік вже другий раз гуляє з малючком (оце найбільша радість дня! ), а сиджу, обкладена капустою в певних місцях (годуючі зрозуміють ), дивлюсь серіал, жую адигейський сир, дов'язую шарф Артемусі (ага, якраз на літо ) і балдююю
Надіюсь, завтра мені буде трохи легше і прогулянкам втрьох таки бути
А, що хотіла написати - я, яка ніколи в житті не страждала телефонно-комп'ютерними іграми, присіла так конкретно на Piano Tiles2 (швидко тицяти на клавіші піаніно). Тільки малюк засне, руки тягнуться зіграти якусь мелодію То лікується?

 

В нас все так само. гррр .Муж приніс ті соплі, сам четвер-п"ятницю вилежався й вигрівся. А я з малими по хаті все скакала й рук не чула...А сьогонді вже я з малими із закладеними носами, червонуватими горлами..Зате муж здоровий. Всі мої плани "поломалися" .

 

Зранку день почався з ясного сонечка за вікном і я твердою рукою одягнула свої дітей в садок і школу в весняні курточки і кросівки. В садочку потішила мене завідуюча, що ми в електронній черзі 26 або 27 і маємо шанс потрапити в яслі цього року (буду чекати початку червня на підтвердження нашої черги) А далі- все по звичному колу- обід зварила, з Марічкою подрімала , зараз підемо трошки прогуляємось до школи за старшими. Сонечко світить, настрій чудовий, всім- позитиву і гарного дня!

 

Я вчора втикнула перевести годинники в хаті. Але оскільки ми мали лінивий день, то нікуди не спізнилисьЗранку сьогодні дзвонить будильник

вумний телефон сам перевівся

, а я не розумію чого то він дзвонить на годину раніше. Короч, дійшло до мене як до жирафи, через якийсь часВ тому напівсонному стані відправила дочку в садок в чоботах і зимовій куртці. Зранку не спарилась точно, бо 3 градуси тепла було, хоч і сонячно. А зараз піду забирати з кульком з весняною курткою і черевиками. Там так класно Малючок спить, а я поки буду. Все, до праці

 

Прозово-робочий день ... Якась розлізла я, як медуза після слабості .... Але нічо, погода файна, веснонька прийшла, сонечко нині так файно світило Малеча ще не в садку, бо соплі ще є - це приблизно те, що я відчуваю через 14 днів щоденного промивання по 4-5 разів носа - спочатку двох дитячих, а потім мого , а коли ще + ПМС , то все " капець " Допиваю чайочок і шурую релаксувати в ванну лавандово-антибронхітно -ялицеву з величезною піною , хто давно не релаксував, то вперед Втікаю від вас дівчатонька !!!