Рагулі? (2)

неоднозначно. З одного боку, ніби і погано.
А з іншого - через незаконні перепланування в цьому місяці гучно впав будинок у Києві. І от, приміром, приходжу я в гості до сусідів з 9 поверху, а в них там - бомба заповільненої дії: несучі стіни знесені - "кухня-студія", крізь стелю пробитий вихід на горище. Знаєте, що буває через такі художества? Або через самовільне перероблення квартири у дворівневу. Перекриття горища падає на 9 поверх, і під ударом як доміношки складається весь стояк.
І от питання, що правильно було би зробити? Мовчати і чекати, поки то все на мене впаде чи стати Павліком Морозовим?
Про магніти на лічильниках води я б не розповідала, напевно. але про щось реально небезпечне...

 

А Ви ваших сусідів не питали, чи не хвилює їх той факт, що стеля впаде їм на голову?
А коли то Ваш будинок, Ви і Ваші діти в небезпеці, то Ви зобов'язані подбати про себе і родину....то не донос, а скарга з метою захистити себе...

 

В мене є також такі знайомі. Вони відповідають геніально - "якщо ще не впало, то вже не впаде" їм архітектор говорив що немало б впасти (їхній, приватний, який ті стіни розбивав і просторіші кімнати робив)...А те що тріщини ідуть - ну то ж будинок ще за австрійських часів побудований, вік бере своє!

 

не спілкуватися з такими людьми. які вас дратують і по всьому. Для чого обі псувати настрій?

 

Щодо субсидій- так прийняли якийсь закон, на підставі якого будуть звіряти рух по банківських картках із поданими в субсидіях даними. Якщо рух коштів буде більшим, то таку людину чекає повернення всього, що не доплатила, і ще плюс штраф. Здається, це з червня почне діяти, і вважаю що дуже правильно. А щодо самосвідомості- люди, особливо старше покоління, виросли з думкою що держава це щось погане, і зерно раціональності в тому є, адже то була чужа держава, окупант фактично. Тепер у нас ж своя, але звичка залишилася(( і тому таке ставлення до держави як до мачухи... Ті люди, які своєю головою чи руками можуть заробити собі на життя, від них не почуєш того всього, про що жаліються в дописах вище. А в кого щось не вийшло- мають когось винуватити. Поки не буде усвідомлення того, що все в наших руках, так і будемо жити в обіс...ній країні І це найгірше зло, що зробила радянська держава, викоренення в українців самосвідомості щодо власності. Вважають, що можна красти, обманювати, бо то ж чуже, і як я не вкраду, то вкраде інший. Це ж реально жах, і невідомо через скільки поколінь це зміниться.

Добив якось у фб пост, про затримку виплат на дитину, здається на 2 дні затримали і вже купа бруду, яка держава/чиновники погані, затримали гроші, а моя дитина голодна/обкакана бо закінчилися гроші на суміш і памперси. Тож виходить, що жінки дітей для чиновників народжують? Так, є купа спекуляцій на цю тему, але все ж таки, давайте бути вдячними за те що є. Якщо в людини є руки-ноги-голова, а вона бідкається на державу, а не на себе, то є признак чогось ненормального. Я пропрацювала 3 роки в бюджетній сфері (наука), так це жах, ніхто не думає про результати роботи, лише як поділити ті невеликі кошти, яких бракує, між співробітниками, 90% робочого часу жалітися на бідність, державу і все навколо, обговорювати погоду, новини, кулінарію, а сама робота в останню чергу, адже з/п мала, чого ж працювати, давайте разом поплачемося, може щось з того вийде((

Чесно, так дістала ця рабська психологія, думати в першу чергу, як мати вигоду на пустому місці. А не - як зробити свою роботу ефективнішою, щоб краще заробляти.

 

а то точно, таке враження, що якби не ті гроші, то дітей , мабуть, би не народжували. Колись була допомога 130 грн, і нічого, дітей нроджували і виховували. Дітей потрібно народжувати , покладаючись на свої сили, а не на допомогу держави.

 

А з якою метою людина робить "липову" інвалідність?
Наскільки я знаю,не так просто отримати інвалідність (потрібно цілому ланцюжку проплатити+багато часу і біганини+щорічна перекомісія+історія хвороби і щорічне лежання в лікарні), яка справді є за станом здоров"я, а "липову", думаю, ще важче, якщо таке можливо.
В нас на роботі був нещасний випадок, де молодій дівчині забрало дві фаланги пальців, МСЕК порахував,що вона не "достойна" отримати інвалідність.Зате при співбесіді в американському посольстві її прийняли як непрацездатну і вуаля - чоловік і діти там по Зеленій карті, а вона тут,не потрібна вона Америці.І тут не потрібна, працює на тому ж підприємстві при низькій зп, щоб хоча б десь бути задіяною.

Можна конкретніше?ЩО саме ВИ зробили для держави, щоб не було так, як ви кажете

Думаю, у вкрай важкі часи, часи зубожіння людей не зовсім доречно писати, вони ж не до Вас прийшли просити:

На свої сили - це які?Наскладати на всі роки наперед?Чи на силу чоловіка?Якщо він не втік і при роботі.

Поділіться своїми вкладеннями і результатами роботи за цих три роки і чи думаєте далі продовжувати працювати в цій сфері.
Обгрунтуйте, будь ласка, чому, у будь-якому випадку.
Якщо у вільну хвилину не обговорювати побутові проблеми, не ділитись накопиченим у голові - тре просто сісти і плакати.
А 90 відсотків робочого часу тратити на спілкування - це як?Не приходити до дітей на уроки, прийти до них не підготовленими чи як?Де береться в сфері науки на робочому місці 90% вільного часу?

Я більше 10 років сплачую щомісяця податки державі, щомісяця сплачую військовий збір, я жодного дня не отримувала зп в конверті, щомісяця сплачую комунальні послуги, навчаю доньку на платній основі в українському навчальному закладі - я можу розраховувати на якісний бумеранг від держави у впевненності в завтрашньому дні, можу розраховувати на якісну медицину, на чесно зароблену і отриману! пенсію, а не на той мінімум, який дають однаково при стажі у 30 років і без нього?
Га?
Чи, може, тільки на це,з чого істерично сміюсь сьогодні цілий ранок?
Чи в цей споживчий кошик входять тільки ті, які, як ви кажете, стараються надурити державу?Здорова ж нація, нє?Навіть на ліки не передбачено...Мені сумно.Дуже сумно.

 

сім"я має бути свідома того, що ніхто їй в цьому світі нічого не винен. Нині дають ту допомогу, завтра відмінять. Тоді що робити? Не втік, це що означає?

 

Так вони і не хочуть щоб їм хтось був щось винен.Передбачені виплати на дитину законом, то чому ж це трактується, ніби їм хтось в чомусь винен?Це декретна виплата.Сьогодні ця мама на неї розраховує.Крапка.
Що це за ігри - завтра відмінять?Йде мова по факту.

Погортайте сусідні теми про розлучення.Якось так.

 

щоб отримувати компенсацію. Я знаю купу прикладів, коли дітей клали в лікарню, і їм виписували незнати які діагнози, як дітей робили "діабетиками", для цього багато не треба. Перед аналізом випити сироп, і вуаля - рівень цукру в крові зашкалює. Як рентген дітям робили...То взагалі цирки, дитину в такі позу скручували, щоб показати ваду! І через таке, люди як Ваша знайома не отримала компенсацію, бо вона не доплатила...

повірте, багато. От ціле літо воювала з одним мажором, який завдяки своїй впливовості вирішив що йому можна все. Посеред міста влаштував утилізації бідонів з-під хімічних речовин, все було б добре, якби на тому підприємстві не відкрили бідон з хлором. троє людей отримали серйозні опіки легенів і шлунка, рослини на підлеглих територіях згоріли на ніц

отак виглядала петрушка через 1,5 тижні

Про жодне відшкодування мажор навіть слухати не хотів, а санстанція і всі інші організації трубили що то сонце спалило. Я потратила 2 місяці щоб вивести то все на чисту воду, о чудо - відкрили кримінальну справу, і полетіли листи, що люди нікуди не звертались. І повірте, якби кожен поступав законно, такого б ніколи не сталось. І це один із прикладів, коли Я пробую доказати не правильність дій.
Всі називають мене ідеалісткою, оскільки хочу жити правильно. А нашо тобі платити податки, а чого ти собі інвалідності

була можливість і була причина без "липи", але мої батьки вирішила що це не настільки серйозно і декому ті гроші потрібніші

не виробила і т.п.. Навіть така банальність - не користуюсь піратським ПЗ, стараюсь впровадити щось корисне для країни

для прикладу хотіла на рівні мікрорайону впровадити відновлювальні джерела енергії, розробила частину проекту, от тільки українське законодавство дуже хитре, йому подавай гроші, а як ними будуть розпоряджатись то вже мене не має хвилювати. На жаль мені не дозволили привезти техніку, а треба було лише гроші, на що ЄС не погодилось.

. Навіть найбанальніше - я представляю Україну у міжнародному науковому колі...

Ви молодець, але таких як Ви одиниці...От Львів ІТ- місто, але скільки ІТ компаній видає зарплату в конвертах? Одна знайома мені сказала геніальну фразу - "а ти знаєш які там грошиська треба державі віддати"...Так знаю, але поки люди так мислять, нам залишається одне - сміятись крізь сльози з прожиткового мінімума! Я от зараз живу в іншій країні, то я хоч получаю мінімальну стипендію, але я розумію що маю сплачувати страхові внески (сума значна, але я розумію що це такі правила), деякі знайомі крутять пальцем біля голови і кажуть - "а ти що не могла підробити українську страхівку, вони ж всеодно не розуміють що там написано, написала б що треба...".

 

Згідна з форумлянкою Вінницькою повністю. Люди жаліються на владу, бо ця ж влада прийшла через кров. Тому і відповідальність покладена більша. Але влада то себе не обділить. Скільки грошей йде на квартири, готелі (і це не бюджет, а люкс класу), машини, оздоровлення, перельоти (ну це ж на благо держави...в командіровку), і ще багато чого, що ми навіть уявити не можемо. І це все за державні кошти. А мамочка, навіть поплакатися не може, що тих пару гривень на дитину затримали. От поганка, нехай вдячна буде, що виділили. І взагалі думати треба було перш ніж дитину заводити. А нашим депутатським помічникам зарплату треба підвищити. Бо це не легка робота. І важлива. Набагато важливіша ніж дітей вчити і життя рятувати.

Отправлено с моего lenovo A820P через Tapatalk

 

На жаль, досить часто важко виробити/переоформити інвалідність тільки тим, хто справді має на неї право. Тобто людина без кінцівки, без якого органу чи з невиліковною хворобою вимушена пройти всі кола б'юрократії і переоформляти інвалідність щороку, в кращому разі раз на 2 роки. А от "липову" інвалідність можуть надати і на 2-3 роки чи пожиттєво.

 

правильно, жаліються...Але більше нічого. Коли треба діяти, більшість ховається: "ну а що зробимо, ми люди малі, від нас нічого не залежить". Щось змінити у замкнутому колі дуже важко. Навіть відстояти свої права дуже-предуже важко (але реально). В більшості випадків, виграє той, у кого більше грошей... Це треба міняти...Але як...Це вже риторичне питання

 

Діяли вже 2 рази. І результат, купа дітей сиріт. Молоді гарні хлопці інваліди. І цю інвалідність зробити, ой як важко.


Отправлено с моего lenovo A820P через Tapatalk

 

Щоб отримувати пенсію по інвалідності. І наскільки я знаю, не так і важко її отримати. Хіба що за останні два роки щось змінилось, але сумнівно.

 

діяли..але діяли не до кінця... Більшість людей і далі отримує зарплату в конвертах, студенти далі купляють оцінки, багато хто виробляє липову інвалідність, ті ж підроблені субсидії, взятки...А як з тої ситуації скористались військові? А бідні люди далі жаліються на владу Це замкнуте коло...Поки вся країна не перестане жити за принципом "моя хата скраю", доти в нас і буде така ситуація. Найбільша наша проблема - ми живем на межі бідності і пробуєм вхопити чим побільше, щоб вижити!

 

Так, я з Вами згідна, щодо того, що потрібно жити чесно. Але щодо звеличення нашої влади...ні. Перш за все самій владі потрібно створити умови для життя, а не виживання. Думаєте там наверху корупції нема? І це не тих пару грн лікарю, щоб добре роди прийняв, і з твоєю дитиною все було добре.
Риба псується з голови

Отправлено с моего lenovo A820P через Tapatalk

 

Я так зрозуміла, що Ви працюєте в сфері освіти, мабуть вчитель? відповіді на Ваші питання зараз напишу, але виношу як оффтоп

Працюю в науковому інституті, дуже вузькоспеціалізованому. Мої вкладення- прийшла після універу з написаною дисертацією в процесі захисту, повна ідей та енергії, зі своїм компом, заправленим принтером, коробкою з реактивами і навіть пробірками. За 3 роки встигла захиститися, паралельно освоїти нові методики, написати кілька статей і розчаруватися. Для мене наука- це творчість, а мені дають чіткі вказівки що я маю робити, бо я ще молода. Мої спроби впровадження якихось ідей зарубуються при корні, бо я ж не маю в тому досвіду. А деж він візьметься, як не пробувати? Для декого це ідеальна робота, завдання роздаються раз на рік, потихеньку собі кожен щось робить, чи є в цьому сенс, новаторство і потреба - сумнівно, змінити щось в певному колективі не виходить бо автоматично стаєш ворогом. Чесно, я не так собі уявляла омріяну роботу науковця, можу багатьма враженнями ділитися саме в цій темі, але не хочу. Для мене робота- або за ідею, або за гроші, в ідеалі все разом. Робити щось непотрібне нікому за 1500 грн на місяць не хочу, всі ілюзії вже розбилися особливо бісить притикання віком, бо я наймолодша (зараз мені 28, захистилася в 26, вважаю що навіть пізно). Вважаю, що можу більше, тому залишатися тамне планую. Рік тому активно вчилася паралельно до роботи, щоб змінити сферу праці, але завагітніла і вирішила йти в декрет з інституту, а незмінювати роботу на 6 місяці, хоча нарешті були пропозиції цікавої та високооплачуваної роботи. Зараз маю 3 роки на роздуми. В ідеалі хочу десь за рік- півтора спробувати нову роботу, щоб зрозуміти чи це моє. Якщо не моє, розглядаю варіант 2-3 декретних відпусток підряд, бо хочу кількох діток (якщо Бог дасть) а тоді вже вирішувати, що робити. В ідеалі, хотіла б викладацьку роботу в універі по своїй спеціальності, навіть з тою з/п яка є в доцента. Але зараз мені це не світить, там забагато охочих і замало посад. Дуже люблю спілкування зі студентами ось такий в мене план дій на наступні кілька років)) знаю точно - плакатися на державу не буду, в конкретному випадку вважаю, що отримуємо ту з/п, на яку заслуговуємо.
Про 90% часу впусту поясню, ну ок, нехай 75. Можна прийти на роботу на 12 годину, вже в 1й пити чай з канапкою, потім під виглядом роботи читати в неті всяке, десь в 2й вийти на обід в місто, з 3ї годинку попрацювати, а потім обговорити все зі співробітниками і в 5 й додому. Бувають дні "робочі", десь 10%. Найгірше, що коли комусь треба працювати, писати якусь статтю чи ще щось, то на загальному фоні це буває так важко, що робиться вдома ввечері. Так, були роки коли за таку роботу люди отримувати 3-4-5 тис в міс (коли бакс по 8 був) але ті часи давно минули. Чесно признаюся, сама жила в такому ритмі десь півроку після дуже важкого захисту дисертації, був своєрідний відходняк, але отримувала я десь 1200 в той час, і мені оця бездіяльність швидко надоїла, що зайнялася самоосвітою.

 

Я не звеличую владу і ніколи не буду. Повторюсь, ми живем у замкнутому колі.

 

Люди, а хто ж ту владу вибрав, га? Чому стільки проходимців в парламенті? чи не треба мати відповідні якості, освіту, досвід для законодавчої роботи? чи голосують за картинки в телику? Доки будеми обирати популістів чи яскавих облич з телевізора, доти нами будуть маніпулювати. Чомусь ми не йдемо лікуватися до лікаря, який не має освіти, практики, а тільки розказує як гарно він полікує?