Цей шлюб не приніс мені радості,крім донечки.І обіда мене заїдає,чого повинно бути так.Дитина повинна мати батька.І не віриться мені що він буде часто приїзджати,судячи з того,як він вивозив мене з малою до мами,то по місяцю часу не появлявся до дитини.Хоч міг би до неї приїхати,я б вивела її до нього..Свекруха з свекром приїзджали,такі добрі та співчутливі.Торочили дитині,що тепер її дім це місто,і в село вона не поїде.Може мала цього всього і не розуміла,але для чого те все говорити дитині.Загалом було немало таких казусів.
а яке вона буде мати право до вас їздити? Хочете - пускаєте, а якщо щось не так - не пускаєте. То ваш дім, Ви там вирішуєте кого бачити. І дитина Ваша, а не свекрухи.
Так,ви праві.Єдиний хто вправі бачити дитину це чоловік.Вона то полюбе буде їздити,просто треба буде сказати "досить"
Ну да.. можна.. чого ж там... живуть же Ви - жива Людина. Не річ зі смітника підібрана. Не приблуда безрідна, щоб проситися до абсолютно чужого і ворожого до вас кутка. Так, це принизливо і образливо, коли тебе викидають, є над чим поплакати. Але треба мати і гідність. Або присікти то все і жити по-людськи (але то треба бажання двох), або плюнути і розвернутись. Бо інакше віра в себе у вас і не з"явиться ніколи. А те, що сестра ваша не в захваті буде від вашого переїзду.. то, знаєте, ваше життя - то є ваше, а її - то її, хай кожен займається влаштуванням свого і без претензій. Ви однаково рівні для мами і заслуговуєте на підтримку, і нема чого їй ображатись. Тим більше, що мама вас підтримує. Вас ХОЧУТЬ позбутись (припускаю, що й підходящу робочу конячку вже пригледіли). То зробіть їм таку послугу. ОЩАСЛИВТЕ ЇХ І СТАНЬТЕ ЩАСЛИВІ САМІ. Це не проблема вашої "неправильності", це проблема його байдужості. А з тим нічого не поробиш, просись - не просись.
Тут потрібно робити.Любов тут далеко напевне)Робити,пахати,свекруху мамою називати)І то напевне знайдуть до чого причепитись.Дякую за підтримку,мені дуже її не вистачало, не знала де відкритись,де виплакатись.Була як загнена в кут
В куми колишній дитиною геть не цікавиться, інколи цікавиться свекруха, кума не забороняє. Якщо свекруха під час своїх візитів не тріпатиме вам нерви, не говоритиме нічого неприйнятного для вас дитині - я б казала хай їздить, якщо має бажання. Навіщо позбавляти дитину ще одного "комплекту родичів", хтозна, як складеться життя. Ну якщо адекватної поведінки від свекрухи не буде - я б не пускала.
А вона така, яка була 15 років тому? Так все таки... довго ти відважувалась. О, це вершина сімейних стосунків, мабуть. Запропонуйте чоловікові стати чоловіком - у власній хаті, окремо, незалежно від мами, де він буде вирішувати, дайте йому відчуття, що від нього залежить як не все, то багато. Не погодиться - адьйос.
euphoria sonce Повністю підтримую вас у прагненні покласти край тому всьому! Плюсуюсь до попередніх дописів, особливо: solana rok , iragonzales , Patty . Хочу додати лише пару слів. Ви маєте усвідомити, що вам доведеться багато працювати над собою в моральному плані і розвиватися як самодостатня особистість. Без цього, на жаль, шанси зустріти "правильного" чоловіка в майбутньому невеликі (суто везіння). Оскільки, зараз ви по-житті у ролі жертви, відповідно притягувати будете типаж чоловіків таких як цей (безвідповідальних пофігістів) або надто владних, тиранічних. І вкотре повторю слова дівчаток: допоки самі себе будете давати під ноги - доти і буде таке ставлення.
Тут я ставила акцент не скільки на фінансах, як на психологічній самодостатності. Хоча перше теж без сумніву важливе. Знаю, про що кажу, бо це з власного досвіду. Якщо коротко - треба чітко зрозуміти що вам треба і йти до того. І йти вперто, наперекір всім негараздам! Успіхів Вам!!
Просто завжди думалось,чи правильно я думаю,як дальше.Так,на початку полюбе буде важко.Забезпечувати себе та дитину.Брати себе в руки.Та і привичка є за чоловіком..Але напевне мені буде краще без нього ніж з ним.Жити є заради кого,а там прорвуся
Тут дуже важко відважитись,і розрубати той вузл.Взяти малу і речі і поїхати звідси.А потім і розлучення,не надто приємна процедура Вже ніби і наважуєшся,говориш з чоловіком,але все думаєш і думаєш,правильно-неправильно
може тут спочатку треба поїхати просто як в гості до мами, на тиждень наприклад. а там вже зможете побачити як воно жити без чоловіка хоч якийсь час. просто поки будете жити вдома в чоловіка з свекрухою, то не відчуєте як правильно, а як ні, бо він постійно буде поруч, може і відмовляти. а вже наодинці з собою (в своєї мами) попробуйте розібратися. так, звичайно, що рішення про розлучення так легко не дасться, і остаточно поїхати теж. тому думаю, що можливо такий тимчасовий варіант, ну скажіть, що хочете провідати маму і сестру, і взяти з собою дитину. не беріть зразу всі речі, за рештою можна буде повернутися. поживіть окремо один від одного, а там можливо і прийде правильне рішення.
Thebestnata та я була недавно в мами.Тиждень тому.Там я просиділа 2 тижні,і саме тоді прийшло в голову рішення про розлучення,і про те,що досить тягти те,що рано чи пізно порветься Він і не хоче більше пускати,питається чи приїду.Коли я надумала рвати ті відносини,він вже того не хоче..От така дурна історія
Правильно, бо то буде встиду на все село, що жінка від нього пішла (довів, значить, бідолашку). Хіба би він був загальновідомим золотцем і сонечком на все село, то оточуючі могли б в такому випадку подумати, що щось вам ся стало, раз ви від свого щастя пішли. Але, очевидно, так не є, тому й переживає. От якби сам вигнав ледащо, то теоретично мав би чим виправдовуватися і розповідати всім байки про вас. То є з його боку абсолютно очікуваний підхід.
ну то ж він може свою версію викласти, і сказати, що то він таки вигнав, як то перевірити? він в будь-якому випадку може байки розповідати. там ще й свекруха може приєднатися до його розповідей. але якщо їхати з села, то яка вже різниця що говорять. людям в селі, та й не тільки в селі, деколи тільки дай привід щоб когось осудити і обговорити. @euphoria sonce, Вам бажаю сили і мудрості, щоб прийняти таке нелегке для Вас рішення! просто подумайте про своє майбутнє, чого Ви хочете? та й про майбутнє своєї дитини, чи буде їй добре жити в такому середовищі, де всі налаштовані проти Вас, чи бачите Ви своє подальше життя в селі? в місті все ж таки більше перспектив і з роботою, і освітою для дитини. для дитини звісно потрібен батько, але і щаслива, і вільна мама потрібна в першу чергу. ми самі можемо будувати своє життя, і створювати собі всі умови для щастя і успіху. не бійтесь подумати про себе, всі випробування даються нам, щоб ставати сильнішими. не варто залежати від когось. любов може прийти у Ваше життя, треба просто перестати бути жертвою. ну може це не так вже просто, але потрібно діяти. я не підштовхую Вас до розлучення, бо це можете вирішити тільки Ви. просто візьміть свою долю в свої руки! Успіху Вам, любові, радості і всіх благ від життя! Ви маєте найцінніший скарб у житті - свою донечку, а все інше рано чи пізно прийде
Я розумію,що в місті в мене більше перспектив піти на роботу,поміж люди,а доню віддати в садочок.Мама моя вічно повторює,що з дитиною завжди поможе,забере з садка,відведе в садок,погуляє)все що треба) І напевне тут грає роль вже не любов до чоловіка,а привичка та прив"язаність,якась така сліпа.Я помаленьку йду до рішення розлучитись.Але йду до того свідомо.Я не він,вивіз,завіз...коли захочеться --- дописи об"єднано, Mar 21, 2016 --- Саме смішно,коли до того рішення прийшла я,чоловік не хоче..)Коли хотів він,я готова не була.. Але життя тут мені не буде,свекруха сама по собі не дасть спокійно жити,то вічна напруга вдома,не розслабишся,не відчуваєш себе як вдома Та і тут ніхто не чекає на таке від мене)) раніше,ще свекруха торочила,та кому ти будеш потрібна з дитиною.Тоді я мовчала,але тепер з впевненістю можу сказати,потрібна,в першу чергу своїй дитині
