От влучно сказано. Ще можна додати одну фішку. Якщо все ж не стерпиться, не злюбиться, то людям можна сказати, що була заміжня. І ніхто вже не посміє сказати стара діва. Замужом була? Була. Отправлено с моего lenovo A820P через Tapatalk
в сім'ях бувають сварки. і часто ті сварки бувають через дурниці, через непорозуміння. але для того і є сім'я і спільне життя, щоб все вирішувати і обговорювати. шоб люди прям так у всьому сходилися і в них не було абсолютно ніяких розбіжностей, і всі думки були абсолютно однакові - такого я не бачила. в іншому випадку, коли з чимось хто не погоджується, то можуть виникати сварки, суперечки. це є частиною життя взагалі навіть розмову на підвищених тонах можна назвати сваркою, але то не все є таким злом наробив - це всі ті сварки, чи було ще шось? а ревнувати він вже почав після весілля? до весілля ну ніяк не показував, що він ревнує? ну або він так добре приховував свої "погані" сторони, що ніяким чином це не проявлялося, або справді Ви закривали на це очі, бо просто хотіли щоб Вас не мучили з питанням заміжжя. хоча я вперто не розумію, чому всі і родичі, і друзі хотіли видати Вас заміж, якщо бачили, яка в нього сім'я, і були про нього не найкращої думки. бо вже був замовлений ресторан?
Ydochka, хоча в житті, на щастя, я не мала такого негативного досвіду, як Ви, але я прекрасно розумію, про що ви пишете. З написаного Вами я бачу, що Ви його не любите і нічого хорошого з цього не вийде. Так, Ви зробили помилку, вийшовши за нього заміж, але ви не брали шлюб, у вас немає спільних дітей, у Вас є тільки щтамп в паспорті. Ви ще молода і можите розпочати все заново і зрештою перевипустити новий паспорт. Можна навіть сказати, що ви разом зустрічалися, зробили святкуваня і дальше зустрічаєтеся, бо разом ви і так не живете, обітниці перед Богом не скаладали. Я знаю, що таке віддавати і взамін нічого не отримувати. Все можна разом налагодити, але при цьому має бути бажання обох. Бо виходить, що Ви стараєтеся бути поступливою, а він навіть пальцем не поворухне, щоб знайти з Вами компроміс. Тут Вам радять працювати над стосунками, але збоку виглядає, що це гра в одні ворота. Якось прочитала фразу одного психолога: "Жінці з чоловіком має бути добре. Погано жити вона і сама зможе". Тут ше пишуть, що Ви маєте переосмислите свою поведінку, бо навіть, якщо Ви розлучитеся, то в наступних відносинах у Вас знову виникатимуть подібного роду проблеми. По собі знаю, що це неправда. Коли у Вас буде хлопець, який дійсно Вас любитиме і захоче будувати нормальні відносини, то і Ви будете поводитися відповідно і будете дійсно щасливими. Так що успіхів Вам! А він її не використовує? Приїжджає на два дні в її будинок, поїсть, подивиться футбол, за перепрошенням поспить з нею, фінансово не факт, що забезпечує, то по-вашому він її шаленно кохає?
на ДП колись обговорювалося це, якісь там книжки чи дослідження говорять рпо те, що жінка є акумулятором любові, що вона її генерує, дарує чоловіку ,а потім він її віддає назад це логічно, жінки ніжні, лагідні створіння, а чоловіки затвердівші в боротьбі з зовнішнім світом, стараються пробитися і чогось досягнути це ми в фільмах надивилися, де Ромео такий ходить, страждає, шукає любві, і тут оба, така Джульєтта і він її починає заливати своєю любовю звичайно, що чоловік завойовує жінку, але оте бажання в ньог овиникає, тілкьи коли він бачить ту, в якої є та згенерована любов а не бажання одружитися, бо вік прижимає і жити так, щоб було не стидно... ну нічог ов тому дивного нема, люди в пошуках гармонійних стосунків стикаються з різним досвід це теж добре, ти бачиш як жахливо буває ,і потім коли зустрічаєш того, що тобі підходить то просто щаслива))) було б інакше, люди б шукали собі якоїсь проблеми типу "мені з ним дуже добре, але хочу чогось, сама не знаю чого" маючи досвід негативних стосунків потім так щиро любиш свою другу половинку ,аж пищиш))) нікому не віддам))) ну так, вони ж діточки в садку: перше ти мені віддай свою іграшку побавитись ,а потім я тобі дам свою, нє ти перший, нє ти чому я то пишу, бо я не бачу щоб тут була гра в одні ворота дівчина швидше всього, НЕ СТАРАЛАСЯ, те, що вона докладала якысь зусилля, ще нічого не означаэ, може вона взагалі рухалася в іншому напрямку можна викладатися наповну, просто навиворіт вивернутися, але чи вона дійсно зробила щось для цього чоловіка? крім того, що була для нього прибиральницею, кухаркою, "жінкою, яка робить все, щоб не було стидно перед іншими"? от мені там подруги жаліютсья на якісь проблеми в парі і я про це вже розказувала, питаю : що він любить? ну там, любить якусь її страву ,масаж, що він покладе їй голову на коліна ,ну коротше ви поняли, в кожного своє) ну то я кажу, зроби це, зроби той масаж... на мене так дивляться, ніби я з дуба впала.. який масаж? я його бачу мене трясе, і я роблю ВСЕ і увага, оце все, це масштабне терпіння, жінка прям жертвує собою ,стримується щоб не скандалити кожну секунду.. отак вона старається для чоловіка)) чи кажу - ну не поводься так, якщо йому це неприємно. відповідь: а що я маю себе ламати? це було б дуже смішно ,якби не було так сумно що цікаво, іноді жінки дійсно стараються, чекають що це дасть плоди, але дають переступати межі приміром, от дійсно жінка робить щось для чоловіка ,а він тільки бере,бере ,не поважає її, і навіть принижує ну то сорі, старатися, це не означає принижуватися, якщо ти відчуваєш що страждає твоя гідність, то припини віддавати людині себе найважливіше правило - не лягати в ліжко з тим, хто тебе принижує і так далі бачиш, що від твоїх старань людина лиш перетворюєтсья на паразита - тримай дистанцію.. НЕ ОБРАЖАЙ, не принижуй сама ,але бережи свою честь і гідність теж --- дописи об"єднано, Mar 13, 2016 --- з іншої сторони - звичайно є помилки, ну не твоя людина ,все перепробували.. але це причина не мучити один одного, не старатися міняти партнера, з образами, хаяннями, звинувачувати його у всьому, просто відпусти людину тут є вина обох, на тому наголошують дівчата, бо оті слова "він мені обіцяв ,а тепер він у всьому винен+івін і його сімя ніякі".ну що це таке? ну хіба з таким підходом можна будувати потім нові стосунки? радять бути найперше більш самокритичною, бачити брєвно в себе під носом ,а не соринку в чужому оці, і все для блага цієї ж дівчини, щоб вона пізнала таки то щастя, бо явно заплуталася що важливіше, стид і думка людей чи власна доля
А я так і не побачила де було старання. Дівчина береже роботу, щоб не переїхати до власного чоловіка, бо якщо розведеться, то така не підвернеться. У цих відносинах я бачу суцільний розрахунок з її сторони. З його не знаю, ми його не чули.
Та чому суцільний розрахунок? Що він їй дав? Хіба якісь незрозумілі обіцянки-цяцянки. Вийшла заміж, бо час піджимав і "що ж люди скажуть", бо вже стара (хоча це поняття відносне). І не любить, і не любила вона його. А тут ще таке дивне подружнє життя. Він з мамою живе, а вона сама. І тепер хоче розвестися. Але тут знову вступає в силу "що люди скажуть", тому вагається. Я їй співчуваю. І виходячи з її дописів. (Не люблю, не любила, чому я маю це терпіти і т.д.). Радила б скоріше розібратися з цим. Бо так з тими спробами щось змінити можна ще й лялічку зробити. Це, звичайно, щастя для жінки. Але повірте, що дитина від коханого - це набагато більше щастя. І дитина відчуває, коли мама і тато люблять один одного. Отправлено с моего lenovo A820P через Tapatalk
Звичайно, що береже свою роботу, бо Вона, якби звільнилася, то б нічого не заробляла і він нічого не приносив, то на що б жили? А розрахунок якраз з його сторони: безкоштовний курорт на вихідні без жодних обов"язків, без оплати комунальних, без крану, який протікає, без поломаного бойлера, але з хорошим харчуванням і сексом
Звідки Ви знаєте як йому там живеться? Мене дивує просто як форумлянка тут все повернула проти свого чоловіка з циганського табору) Сама одружилась, не любила, закрила очі на те який він є, з якої сім'ї, а тепер він козел. А Ви його не обманювали? Може Ви йому сказали що не кохаєте перед весіллям? Якщо не хочете з ним бути, то навіщо морочити людині голову і розбирати тут на шматочки всі його недоліки, щоб на фоні бути ідеалом. Це Ваше життя і Вам вирішувати як жити
Так, форумлянка сама написала, що він приїжає на вихідні поїсти, футбол подивитися, ну і ще щось, напевно. Ну тут, на мою думку, в справжнього нормального чоловіка повинні бути два варіанти вирвшення такої заяви перед весіллям: не одружуватися (тобе ж попередили, що тебе не люблять, значить не обман); або ж зробити все, щоб в тебе закохалися. Щодо того, що вона сама має вирішувати, що з її життям робити, то цілком погоджуюся. Але вона сама дала питання на форомі, тому і радять різні сторони вирішення (хоча вона сама вже давно вийшла з обговорення. Хоча, можливо, чоловік приїхав на вихідні, і вона цому суп варить). Але вирішувати тільки їй. Начитається, зробить висновки, і прийме рішення. Надіюся, що в її житті складеться все добре. Тим більше, як вона писала, вона красива, добра, терпелива, готова віддавати все коханому (залишилося тільки перетворити чоловіка в коханого, або відпустити і знайти коханого) і молода (як на мене, то 27 - це молода. Ми ж не в минулому столітті в забитому селі, де в 18 вже треба бути заміжньою і 5 дітей народити). Отправлено с моего lenovo A820P через Tapatalk
Тут все пишиться образно. Як Ви собі уявляєте, що вона йому каже: "Знаєш я тебе не люблю, твоя сім'я табір циганський, від твоєї мами я взагалі в шоці, але мушу вийти за тебе, бо час піджимає" Отправлено с моего lenovo A820P через Tapatalk
цікаво так, дівчина виходила заміж бо жити разом не дуже хоче, чекає дій з боку чоловіка хоча сама вже впевнено каже про те що зробила невірний вибір і не дає жодних шансів чоловіку. От цікаво що вона для тих стосунків зробила крім того, що дозволила одружитися з собою?Мабуть приймає його в себе на вихідні, лиш для того, щоб в селі не обсудили. Цікаво, сама створила таку ситуацію, дала надію хлопцеві, а тепер стала в позицію жертви, бо бачте надії не виправдалися.. Свідомо ж йшла заміж, бо вже час припер, хлопець то чим винен? Думаю хлопець зовсім не в курсі був
Нікого я не обманювала. Коли ми зустрічалися я йому казала шо я його не люблю, шо він мені просто симпатичний але я б могла його полюбити якшо все в нас буде добре,він казав шо прикладе для цього максимум зусиль. І це він прискорив весілля, зроби все швиденько, я просто на все згодилася бо як вже казала і вік і дуже хотіла дитину. Цим він мене і заговорив. тому що казав, давай швиденько розпишемось для чого переносити аж на літо, весно ти вже можеш бути вагітна і т.д. він казав шо штамп нічого не змінить і я буду робити все шоб ти мене полюбила, але це були слова. Не треба казати,що я когось використала, скоріше мене, я погод илася на це і казала шо жила б з ним і старалася для нього навіть якщо не люблю просто за гарне відношення, але його немає.
Дякую всім за вашу думку.Хоча зі сторони обговорювати це зовсім не те,ніхто мене не знає і не знає цієї ситуації в якій я опинилася.Тому що ніхто неможе порадити щось не знаючи що робиться в душі і з почуттями, коли ніодного дня з того часу як ми почали сваритися я не була щаслива, в мене постійно пригнічений настрій я нічого не хочу робити немає ніяких планів. Мене просто зламали,я знаю шо винна я бо я зробила неправильний вибір, і за це я кожен день себе картаю, але ж чи є вина в тому шо саме зараз я настільки сильно захотіла мати сімю, дитинку??? Не говоріть що я якось там негарно кажу на його родичів бо ви їх не бачили і не чули,але при тому я не покинула його як і побачила їх, і не з розрахунків виходила бо я знала шо в нього нічого немає , я просто надіялась шо він зробить те шо пообіцяв і він тоже хотів сімю і дітей. На цьому ми й зійшлися. Я не знала шо це все була гра і після весілля покажеться справжя суть. Чи ніхто з вас не робив помилок, чи не говорили погано чи не злилися захищаючи себе??? Невже всі вийшли заміж по такому щирому коханню чи нещасливі але живуть бо бояться??? Я хотіла почути історії і варіанти як вийти з ситуації а не 3 сторінки копій моїх висловів. Я чесно вже й жалію,що попросила тут поради бо вийшло що я не така і зі мною шось не в порядку, ніхто не поставив себе на моє місце і не предсставив шо міг би зробити таку саму помилку, всі накинулися шо це моя вина,що я не така. Я знаю шо моя вина то шо мені за одну помилку все життя мучитися і слухати критику моїх слів? Я настільки зла і на нього на його маму шо вона його там тримає шо і не таке в злості могла б говорити, бо просто за те що я повірила людині, понадіялася на ньогоя помаламала собі життя. Але ж ніхто про це не подумав, бо ніхто не знає і не чув що він мені обіцяв і про що ми говорили. Да, я зробила помилку що повірила на слова і не познайомилася з родиною, і я про це знаю, але я вже повернути час неможу. Я просила поради як вийти з ситуації що вже є, але всі побачили "слова" що я говорю зараз зі злості, бо я же просто неможу і мало хто дав варіанти як мені виправити все. Думала почути поради зі сторони, але нарвалася а критику і чесно зараз стало ще важче, тому більше таких порад в людей які мене не знають, і не бачать зі сторони ситуацію напевно питати точно не буду. Друзі і рідні мене підтримують, в мене від цієї ситуації апатія до всього і ніхто мене такою не бачив, бо зазвичай я життєрадісна і повна енергії, тому я добре обдумаю ситуацію, вирішу для себе чи готова я і прийму рішення, яке влаштує нас обох. Дякую всім хто вислухав.
Винна в одному, немає терпіння. Розвиток подій...Тут ніхто Вам не поможе, більшість людей люблять лише попліткувати і когось звинуватити. Варіантів безліч. можна спробувати побудувати нормальні стосунки з цим же чоловіком. Просто забути про штамп, дати ніби випрубувальний термін, спробувати спокійно обговорити всі проблеми, розказати як Ви бачите вирішення проблеми і що чекаєте від шлюбу, розпитати чоловіка як він бачить Східна філософія каже "у західній культурі кохання прОходить з часом, у східній - кохання прИходить з часом". Не знайдете спільної мови...Ну тоді не дивіться ні на кого, це Ваше життя! Осудять...Повірте, осуджують завжди: успішний - значить в чомусь винен, не успіший - також не все чисто. Менше звертайте увагу на таке. Чи Вам вже пізно для шлюбу - ніколи не буває запізно чи зарано, зайдіть у темку про вік, коли варто народжувати
Не ображайтеся. Це форум. І ставлячи питання потрібно бути готовою до критики і різких висловів. Ви просто читайте і вибирайте варіант, який Вам підходить. А варіантів дівчата писали багато. Просто потрібно "вміти" читати, а не лише критику бачити. Наприклад, я не можу Вам вказувати "Розведися, ти ще молода. Найдеш собі гарного чоловіка". Хоча моя позиція така. Я вірю що Ви хороша. Просто дуже боїтеся думки оточуючих. Ставтеся до всього простіше і все буде добре. Повірте бувають набагато гірші ситуації (тут на форумі читала одну, аж мурашки по тілі були). Отправлено с моего lenovo A820P через Tapatalk
Якби Ви одразу написали такий текст, ніхто би Вас не критикував. А Ви просто писали яка Ви ідеальна стали жертвою, а він поганий. Моя думка - ви обоє винні в тій ситуації рівноцінно. А от чи щось налагоджувати чи розлучатись - вирішувати тільки Вам. Слухайте себе, забудьте про родичів, друзів та інших людей, всім начхати на Ваше життя, поговорять тиждень і далі обговорюватимуть когось іншого. А батьки Вам підтрумають у будь-якому випадку! А кохання така штука, знайде Вас тоді коли треба, не пришвидшуйте штучно нічого. Краще бути щасливою з 35-ти ніж нещасною все життя І так до слова, мені скоро 29 і я теж не одружена, і вік мене ще не підганяє, це все у Вашій голові
@Ydochka Вас не думаю, що хтось хотів покритикувати заради критики, коли я читала Ваші дописи, в мене склалося враженняю що нема емоцій в них, тільки голий розрахунок, який в свою чергу виявився невірний, в останніх дописах побачила надію, плани , розвалення надій на щастя....Коли Ви писали, якось того бажання бути щасливою в своїй сім'ї, домі, я не бачила....Коли такий невдалий просто розрахунок, то що тут порадиш?????Тим більше Ви своє рішення вже озвучили....розлучитися і все тут, нікому то розлучення не викарбує велику рану в душі....А коли, все ж таки то відіб'ється????Я не знаю, Ви того не описали.... Знаєте, бажання мати дитину, то є нормальне бажання для кожної жінки, і дякувати Богу що так є....Але погодьтеся, народити дитину то недостатньо, на сам перед для дитини, та і для Вас....Дитина, то ж не тільки пеленки, суміші, прання, їда.....Ні, власне дитина, мама, тато- то повноцінна сім'я, саме про це більшість жінок мріє....Про щасливі сімейні вечори, які Ви будете проводити разом граючись, сімейні вечері свята, сімейні походи в парки, атракціони, сімейний відпочинок на морі..... Думаю, що саме цього звичайного людського щастя Ви і прагнете!Як його досягти? По-перше потрібна правильна людина. Чи Ваш чоловік правильна людина? Як то знати? Ви має врешті решт стати з ним щаслива, але для цього потрібно максимум зусиль зі сторони вас обох....Врешті решт, після спроб обох віднайти для себе через піклування про партера затишок і спокій для своєї душі....Звісно підказувати як Вам буде добре можна і треба, але не вимагати, людина має то дуже сильно хотіти робити для Вас....Він готовий?????Спитаєте його про це. Так почуття в жінки можуть народитися згодом, так в нас працює мозок, тому в тому плані нічого не втрачено, а чи кохає Він Вас?Але навіть не кохання Вам потрібно, Вам потрібне серйозне ставлення до Вас, серйозність намірів зробити Вас щасливою... Сиділа я довго думала, от що Вас мотивуватиме боротися саме за цю сім'ю, бо так виглядає, що нічого, про що Вам писала Сніжна.....Коли Ви серйозно поговорите і домовитеся, зробити все щоб стати саме з цим партнером щасливим, буде для Вас мотив обох, бо навіть коли у Вас будуть інші сім'ї цей досвід Вам знадобиться.....Але запевняю, точно не знадобиться, коли максимум зусиль прикладете обоє.....Коли незважаючи на всі Ваші зусилля, Ваш чоловік буде дозволяти говорити з Вами неповажним тоном, тоді воно того було не варте.....В тому і трюк, у Ваших інтересах зробити все найкраще і найпозитивніше для Вашого чоловіка, щоб знати точно що я зробила все, що могла....Але роблячи для нього, не забувайте про себею дослуховуйтеся до себе, чи це воно чи не воно....добре Вам з ним зараз чи ні?.... Ваша сім'я потребує як повітря позитивних спогадів, вони стануть фундаментом для вашої сім'ї, потрібні романтичні вечори, поїздки в Карпати з друзами і вдвох, банальний відпосинок в селі, катання на чортовому колесі.....Так воно Вам потріьне, щоб нелегко Впм було покидати одне одного, щоб ви знали і відчували, що саме з цим партнером я зможу стільки класного ще пережити!!!!!!Поки Ви не налагодите стосунки одне з одним не спішіть з дитиною, бо дитина зробить процес приглядання одне до одного незворотнім....Взагалі дитину треба народжувати в щасливих сім'ях, щоб було як омога більше щасливих людей які створюватимуть щасливі родини і народжуватимуть і виховуватимуть щасливих людей.... @Ydochka Ви зробили велику помилку, погодивгись на сім'ю на відстані, чому, думаю не потрібно пояснювати....Витягнути Вашого чоловіка від мами буде важко, чоловіки взагалі схильні до мамочкіносиночкінування, маєте чесно і відверто сказати, що така сім'я не варіант, ви навіть нічого пробувати рятувати не будете на відстані, по простій причині, бо то неможливо!!!!!Зрозуміла, що модель поведінки грубої розмови взята від родичів, також ставте ультиматум, не дозволяйте з собою розмовляти грубо, скажіть Ви за такі стосунки ні в якому разі терпіти не будете.....і забороніть мамі впливати на Вашу сім'ю, думаю ідея з тими стосунками на відстані і неможливістю покинути роботу її ідеа, хоча...поясніть що то ненрормально керуватися головою мами для дорослого чоловіка, ви виходили заміж не за маму.... На мою думку, послідовність дій така, скажіть що Ви з ним нещаслива і плануєте розлучення, коли почне просити про випробувальний термін, тоді не встидайтеся і ставте свої умови, вразуйте, що Ваші умови були реальні для виконання, коли погодиться тоді старайтеся одне доя одного.......Може я не все розкрила, намагалася якось все поскладати....Головне Ваші внутрішні відчуття і спокій Вашої душі, відчуття рівноваги і безпеки і можливість планувати.....УСПІХІВ!
@Ydochka, можливо Вам справді з чоловіком треба десь поїхати вдвох подальше від батьків (і його і Ваших). хоча б на вихідні в ті ж Карпати, чи ше кудись, де будете тільки ви вдвох. а то так розумію, що він як весь час приїжджає до Вас додому, то ви не одні, і можуть ті скандали виникати. а так, коли ніхто не буде вам мішати, то можете і побути разом, і провести час як чоловік і дружина. з батькам з одної сторони не так вже й погано жити, але деколи хочеться побути самій господинею з власного досвіду кажу, тому що теж живемо з моїми батьками, і якщо це не получається весь час, ну не маєте окремого житла, то якась спільна поїздка може допомогти більше дізнатися. він приїжджає до Вас додому на все готове (іжа, футбол), а попробуйте разом шось приготувати, разом займатися домашніми справами. не думати про інших, а присвятити наступні чи ще якісь вихідні тільки один одному. теж шось таке хотіла порадити часто почуття можуть зародитися після пережитих спільних позитивних емоцій і моментів. побут побутом, але і романтика потрібна. і її може не просто добитися, коли чоловік приїжджає тільки на один день після роботи, але треба знайти час. ну звичайно якщо ще хочете дати шанс своїй сім'ї на майбутнє. взагалі спільне проводження часу поза домом дуже зближує, ще й якщо ви їдете в місце, в якому мріяли побувати. спільні прогулянки, спільні фотографії, спільне вивчення нового маршруту - побачите як поводитиметься Ваш чоловік в таких ситуаціях. тому як для мене одним з рішень - це перевірка в такий спосіб (поїздка на відпочинок, екскурсія, чи шось в такому роді) на витривалість, співпереживання, допомогу. хоч може "перевірка" то не дуже вдало сказано, але досвід спільного перебування вас двох поза домом, і без батьків-родичів-друзів-сусідів, перед яким стидно потрібен хоч звісно все вирішувати Вам. не ображайтесь на нас всіх, якщо Вам після перечитування того всього стає ще важче. Все буде добре
