Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Щось подібне було і зі мною Але коли я зустріла свого майбутнього чоловіка, то все змінилось. Слово "я" для мене змінилось словом "ми". Я щаслива, що ми створили сім"ю
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? А я коли збиралась заміж ... до останього не знала чи хочу саме заміж, але твердо знала, що хочу бути зі своїм коханим! Бо такого як він в цілому світі не знайти. Звичайно побоювалась відповідальності і думала ,що найгірше, то варити їсти, але не все так як я думала, варити їсти я полюбила, а от миття посуди незакінчується ніколи Добре бути заміжньою і не розлучатись з коханим, а побут не такий вже страшний!
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Це мене й лякає..також,бо коханий любить поїсти добре,а я ще зовсім не вмію гутувати,може ще навчуся..
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? повірте , то дурничка навчитесь, інтернет є , журнали "Люблю готовить"теж є. Справитесь! По собі знаю, бо сама не дуже вміла.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Інтернет в плані готування це супер. Моя мама тепер приходить питає мене, що і як краще зробити, щоб смачніше було. Чого раніше не було, бо я багато не знала. Так що все буде добре. Головне кажіть чоловіку, що ви давно все знаєте і вмієте.......будете найкращою господинею на світі, для нього так точно
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Головне - щоб було бажання для коханого готувати. Навчитесь помаленько Я готувати не вміла зовсім (жила одна, харчувалась, в основному, бутербродами, мюслями, фруктами, часто вечеряла не вдома) і перші страви, зготовані для коханого, викидались. Потім це вже можна було їсти. Тепер деякі страви навіть мені видаються смачними А чоловік у мене золотий. Все, чим його готувала, прихвалював і дуже дякував
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Нічого страшного в цьому не бачу, просто часи змінились... Аби за кого вийти - не питання, питання, що потім робити.)))
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Я теж зовсім не вміла готувати, навіть гречку зварити)))Після весілля півроку сиділа вдома без роботи, то трохи вчилася готувати, шось вдавалось, шось йшло в смітник. Але готувати я так і не навчилась. Зараз ми обоє працюємо і готуємо їсти або разом або по черзі, бо куди гріха таїти-в коханого це виходить значно краще, а я цього зовсім не люблю.... А от в прибиранні він інкудишній, доводиться за ним переприбирувати. Інколи він навіть ввечері питається: ти вже вечеряла чи тобі може шось приготувати? Тому не переживайте, жінка на кухні-це стереотип, не факт, що в Вашій сім"ї все буде саме так. Хоча у всіх моїх подруг саме так, а от я вийняток, і нашій сім"ї так цілком комфортно)))) ---------- Додано в 17:42 ---------- Попередній допис був написаний в 17:40 ---------- А я б не радила так робити. По-перше, це трохи брехня, а по-друге тоді чоловік буде очікувати від вас фуагру-де-шось, а ви йому гречку чи смажену картоплю))))я б так не робила)))
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? нічого дивного, я думаю ви не одна в такомі віці не хочете заміж. Я і в 23 не дуже хотіла. Це все змінюється після того, як ви самі дозрієте, як побачите, що готові жити з тою людиною завжди. Ну реально неможливо після школи раптом хотіти заміж, золотий вік. Займіться навчанням, пошуком роботи, погуляйте і т.д. Ви самі відчуєте коли захочете створення сім"ї.
Мені 39 років і я ніколи не хотіла заміж. Я 11 років прожила з чоловіком, потім просто розбіглись без всякої судової тяганини, тепер живу вже 12 років з іншим. Мені не одноразово предлагали заміж але я відмовляла. Як що людина хоче бути зі мною, вона буде і ніякі штампи і діти не вдержать чоловіка коло вас.
не завжди так ... Надивлюсь на знайомих, які живуть "бо встид розводитись" і думаю, а чого не встид руйнувати своє життя?
Треба жити для себе, а не для людей! Я ніколи не робила так як інші і мені було і є однаково, що про мене думають і кажуть. Я господиня свого життя! Наприклад ще з юності я знала, що я не хочу мати дітей. Я не хочу ходити з животом, щоб мене тошнило, а потім ще й ці муки терпіти. І ще не зрозуміло яка дитина виросте. Ти їй все життя поклади, а воно візьме в старості, не те що води не подасть, а ще й приріже "втіхаря". Скільки таких випадків було. Життя дається один раз і я хочу його прожити так як хочу. А щодо самотньої старості....так до неї ще дожить треба. В мене є плимінниця і мені цього досить. А чоловіки в мене були в яких вже були діти і від мене ніхто з них не вимагав вагітніти, бо в них вже були свої проблеми - аліменти.
@TanyaAnna Клас! А якщо сожитєль втіхаря приріже? Он скільки випадків таких або обкраде? "Как страшно жить" А взагалі добре що ви не хочете дітей, бідні були б ваші діти.
Фігію - дитина то просто аліменти? Щось х...ові чоловіки оточують вас то і ясно чого вони не хотіли більше аліментив. Всіх кого знаю - дітей підтримують, спілкуються, ходять на випускні, виступи всякі, проводять з ними дні, і теперішні знають дітей колишніх. І то нормально, бо бо діти то не проблема жінки - то життя двох закоханих людей, може тільки і колись закоханих. А домогосподарка - то серйозно? А на які фінанси живуть домогосподарки? --- дописи об"єднано, Mar 11, 2016 --- Фігію - дитина то просто аліменти? Щось х...ові чоловіки оточують вас то і ясно чого вони не хотіли більше аліментив. Всіх кого знаю - дітей підтримують, спілкуються, ходять на випускні, виступи всякі, проводять з ними дні, і теперішні знають дітей колишніх. І то нормально, бо бо діти то не проблема жінки - то життя двох закоханих людей, може тільки і колись закоханих. А домогосподарка - то серйозно? А на які фінанси живуть домогосподарки?
звісно що є, бо то ж плИмінниця! мда..яка філософія...Страшний світ сьогодні... Ну і по темі...для мене штамп в паспорті то щось дивне, для чого воно? Сім'я потрібна, але вона має бути побудована на почуттях...Всяке в житті буває, розлюбили, не зійшлися характером, чому не можна просто піти...Багато хто мучиться, бо як так, відгуляли весілля, багато людей накликали, а що ті люди скажуть як ми розійдемось, буду терпіти, бо то життя таке...тяжке.
Так а хіба одне виключає інше? Мені дивує оце розповсюджене тепер протиставлення любові штампу чи шлюбу. Шлюб і штамп - це означає, що людина не лише керується почуттями та емоціями на даний момент, але і приймає свідоме вольове рішення щодо свого майбутнього саме з цією людиною, яке накладає певну відповідальність, а відповідальність не означає, що треба мучитись за будь-яких обставин, а означає, що треба постаратись берегти ці почуття між партнерами у скрутні часи, які бувають у всіх пар тою чи іншою мірою. І обітниці допомагають не звернути з цього шляху. Це все я пишу, звісно по відношенню до тих, кому це справді важливо, і хто серйозно до таких речей ставиться. Хоч формальностей і театру в тій справі зараз, на жаль, теж досить.
Мені дуже подобалась Кері Бредшоу. Із задоволенням дивилась серіал і з нетерпінням чекала на повнометражні фільми. І от, то вже не в серіалі, а в тому кіно Кері заявила, що вона із тих, хто не хоче ніколи мати дітей (може вона то і в серіалі говорила, просто я не зауважила). І все... Вся моя любов до Кері зникла... Ну не можу я зрозуміти людей, які заявляють "я ніколи не хочу дітей". "Не хочу зараз, не хочу більше, хочу потім, хочу лише одне" -- до таких фраз ставлюсь нормально. А от щоб жінка ніколи не не хотіла -- це якось протиприродно. Ну і все ж таки більшість чоловіків також хочуть дитину. СИНА! То ж так тішить їхнє самолюбство. І якщо ще знайде жінка, яка не хоче дітей, такого ж чоловіка -- ну то знач знайшлись (хай тримаються купки і не псують життя тим, хто хоче дітей). А так виходе, що жінка яка так сильно себе любить живе, спить і кохає чоловіка б-у, такого в якого вже є діти, які всерівно будуть важливіші за якусь співмешканку, з якою навіть не одружується. Мені здається, що просто форумлянка ще не знайшла чоловіка від якого готова народити (або який хоче дитину від неї), подумала, що їй 39 років і це вже пізно для вагітності і вирішила так захищатись: типу не хочу. А насправді 39 -- це ще рожати і рожати. Аби було від кого. Хоча однокласниця моєї мами ніяк не могла заміж вийти і в 44 роки народила. Зараз їй 54 і на другу дитину не наважилась, але жалкує, що "для себе" не народила" раніше. Тоді б більше дітей можна було б народити, бо вона далеко не бідна жінка --- дописи об"єднано, Mar 11, 2016 --- Таке щось все на купу написала))) Але я вважаю, що та жінка, яку заміж не беруть каже, що заміж не хоче. Або та, яку хоч і беруть, але вона сама не кохає, тому каже, що не хоче заміж, а насправді просто немає за кого. Якщо людина справді кохає, якщо відчуває, що любить і хоче все життя прожити разом -- то піти і поставити штамп у паспорті буде не проблема. До речі, а чи багато ви знаєте пар, які не ставлять штамп у паспорті, але беруть шлюб?
Знаю тільки таких що взяли шлюб і потім штамп, або навпаки, і то з невнликим проміжком часу. Правильно кажуть - почуття і наміри сейозні, то ні шлюб ні штамп не буде "в тягость", а навпаки люди з радістю і готовністю йдуть брати шлюб та одружуватись. В іншому випадку завжди можна знайти купу відмазок і відмовок Навіть у когось тут бачила лінієчку з таким гарним підписом "Разом перед Богом та людьми"
ніби доросла жінка, судячи по віку пише, але по допису не скажеш, що якась дорослість присутня якщо проблема була би тільки в тому, щоб не ходити з животом і боятися народжувати - то можна було в всиновити дитинку. і вже її виховувати так як хочеш, і від виховання багато залежить, і від батьків. і де то ви таких думок набралися, що "воно" потім заріже? "воно" - це так зразу важко зрозуміти хто, хоч можна здогадатися, що ви мали на увазі дитину, але недоречне тут слово "воно". а як по-вашому дається це життя? жінка стає матір'ю, народжуючи дитину, таким чином дарує життя новій людині! і подарувати життя - це найбільша радість і щастя я сподіваюся, що колись таки це відчую тому тут вже суперечність виникає у ваших думках, бо народжувати не хочете, але цінуєте своє життя, забуваючи, що вам його теж подарували.
