Продовження теми. Початок тут ********************************************************* Тема для тих, хто цікавиться устроєм світу згідно ведичних знань. Ні, це не про те, що жінка має обов*язково ходити лише в спідниці, сидіти вдома, варити борщ і в жодному разі не працювати, і слова не казати наперекір своєму чоловіку. Це про те, що жінка божественна істота, тому вона може і має собі дозволити робити те, від чого отримує справжнє задоволення, а не пахати, щоб заробити на хліб. Про те, що жінка (кожна!) варта носити гарний одяг. Користуватись косметикою. І, що дуже важливо - відчувати своє тіло, знати про свої потреби. І вміти сказати про це так, щоб чоловік з радістю виконав її бажання. Статті до теми: Отношения с мамой: как они влияют на жизнь девочки? Берегите свекровь! Как сказать мужчине о том, что Вам не понравилось Зачем женщине творчество? і ще багато цікавого про стосунки між чоловіком і жінкою, жіночу природу, тощо. Детальніше в лекціях про різні аспекти життя: Алкоголізм Виховання дітей Гроші Негативні емоції Стосунки в родині
Можливо хтось стикався з подібним: після періоду серйозних стресів помітила, що дуже сильно контролюю свої емоції. Почалось все з того, що під час переживання стресу свідомо відкидала тяжкі, болючі емоції, бо здавалось, що так швидше вийду зі стресового стану, а крім того було занадто важко пропускати все через себе в той час. А зараз, коли стрес уже минув, помітила що не можу виключити той контроль повністю, наприклад в особистих відносинах - часто блокую свої емоції. Живу "в голові", прокидаюсь вночі від думок (різноманітних) по кілька разів на тиждень. Але найбільше мене бентежить фізичне відчуття блокування емоцій з близькою людиною. Може не у відповідну тему пишу, проте не знайшла більш підходящої. Sent from my iPhone using Tapatalk
О, ні, дякую. Я за "ведизм" доти, доки він мені жити не заважає. Багато мені подобається, а те, що не подобається -- я ігнорую. Ну, скажіть, як я можу не говорити про інших? Це моє хобі, моя професія. А про що говорити? Ну, наприклад, замість того, щоб про когось говорити я піду в музей дивитись на картини. Там щось зображено і екскурсовод почне розповідати під впливом яких почуттів і вражень художник писав цю картину. Вийде, що я всерівно про когось говорю... Ми живемо в суспільстві і спілкування -- це великикй дар. Можливо, за ведами, ні про кого не треба говорити, сидіти собі мовчки і надихати чоловіка? Як комусь від того щастя -- то нехай.
Неекологічно- це раз. Зміст- два. Ну і взагалі- життя нам дано трішко для іншого. А про веди- Suzi уже написала. Ну і тут варто розуміти- про що саме говорять і з якою метою.
@Sera , Одружувались дууууже багаті люди , там пару шукали батьки щоб багатство примножувалось . Молода пухнаста така ). Гостям роздавали їхні національні костюми . Жінки сиділи окремо від чоловіків . Забава тривала кілька днів . Горілки не пили взагалі . Коли наступав вечір любителі трави курили ) . Наскільки пригадую церемонію оплачувала молода . В плані розкоші , і чогось незвичного весілля мені сподобалось )) . Наскільки то ведично ? Ну не дуже )
@Tequila , ви виключаєте емоції які ? Хочеться зірватись і висказати , але це призведе до сварки ? Чи навпаки кинулись на шию і говорити про любов але стримуйтесь бо стара образа жива ? Живу в голові виглядає на те що ви далі в стресі . Не висказаність , не ясність , не почули шось важливе ... Блокуєте бо страшно. Переживаєте в голові собі то все . Виговорюйте, виписуйте .
Якщо вірно зрозуміла, то мається на увазі, що блокжується емоції по інерції- був шмат життя, коли це було необхідно, все внормувалось, а от автоматичні блоки емоцій залишились ніби підсвідомо, тобто взагалі "не включаєшся" в ситуацію. [OFF/] принаймні в описаному побачила таку ж свою ситуацію [/OFF]
говорити про людей і пліткувати то напевно різні речі, як репортажні і постановочні фото, так собі порівнюю) я сміюся, бо це все насправді дуже прикольно ну ок, говорити про людей, ділитися фактами, колись прийнятно, колись ні а от оціночні судження це вже гарант табу, розказувати, що хтось не такий, сімя не така, не так добре працює про людину складаєтсья образ, часто дуже далекий від реальності, потім при ближчому знайомстві бачиш що все взагалі зовсім інакше висновок: не варто розвішувати вуха, а довіряти тільки тому, що сам бачиш, тому навіщо говорити і слухати про щось фантастично-нереальне? я вже мовчу про те, що люди роблять свої висновки, фантазують, додумують, вигадують і потім ту інформацію поширюють... ну і головна сіль в тому всьому, що це неприємно, дуже.. плітки ніби і за спиною, але через раз та й вспливають, і це не веди, це лиш позиція, я особисто не переварюю, коли мене обговорюють реальні факти - ок, а от власні оцінки + вигадування/брехні то страшно вибішує
Не впевнена, що мені саме в тему про ведичні знання, але в чомусь подібному переконалася в останні кілька днів. Намагаюся змінити спосіб мислення і протягом дня завчаю-повторюю нові установки, бачу перші результати і починаю відчувати гармонію. Але після звичного спілкування з певними подругами та рідними (особливо якщо доводиться вислуховувати плітки чи те як засуджують мене/моїх близьких/знайомих/незнайомих мені людей) відчуваю себе виснаженою, відчуття гармонії зникає. От і роздумую, чи то самій усамітнитися, чи обмежити спілкування з такими людьми, чи якось перейти на інший рівень спілкування (не зачіпати подібних тем).
Якраз висловити те що мене дратує чи не підходить можу легко і з емоціями. Часто буває так, що роблю це більш агресивно, ніж до смерті батька. Але наразі я помічаю, що коли висловлююсь чітко, але категорично, це іде тільки в плюс відносинам. А от на виявах любові на мене деколи находить реальний ступор. Є що сказати і проявити, але не можу, ніби паралізувало. Здогадуюсь, що це пов'язано з останнім розривом, коли мене і мої почуття в один день викреслили з життя ніби і не було. Є страх що це може повторитись якимось чином. Але розуміння того в чому можлива причина не вирішує проблему.. Не хочеться щоб це якимось чином впливало на теперішні відносини. Пробую відкриватись, і кожного разу після нового кроку знову вилізає страх. Маю надію, що час все лікує, проте якщо є якісь інші методи то не відмовилась би. Думала про медитації. Раз в два тижні розмовляю зі священиком - ці розмови допомагають. Sent from my iPhone using Tapatalk
Так, схоже на те як Ви перефразували. Я старалась позбутись негативних емоцій, коли вони були. І транслювала їх в бажання і стимул до змін в житті. У випадку розриву з мужчиною, в результаті пережитого я залишилась з чіткою підсвідомою інструкцією не вірити нікому з чоловіків нізащо. Зараз я дала кредит довіри і вчусь допускати по кроку але по- справжньому. І виявилось, що відкрито виявляти любов навіть в дрібницях мені зараз деколи практично не виходить на рівні емоцій. Sent from my iPhone using Tapatalk
От це я вже написала у попередніх дописах. Звісно, тут межа тонка, але вона є і це, либонь, великикй дар її відчувати. Ну про те, що я любопитна -- знають всі) Але пліткаркою мене ще в житті, з раннього дитинтсва ніхто не називав. Просто є така річ, як факт (причому отриманий із першоджерела) і вигадка. От і все. Відкидаємо друге, відкидаємо із першого усі секретні факти -- і маємо купу тем для розмови, назвати які пліткою чи обговоренням поза спиною язик не підніметься О, ні-ні, я не по цим дєлам. Для мене це теж
Гм, я пліткуванням вважала будь-яке обговорення людей. Ніколи не дивилися з такого боку. Взагалі бачу, я надто кіпішнула. Почитала тут все, підчитала ще матеріалу і заспокоїлася. Впринципі при таких розмовах в 99% я оперую лише фактами і тим, що почула від людини. І говорю то все з ціллю подати людині з якою спілкуюся, якийсь приклад, то як притчу розказати чи щоб позахоплюватись чиїмось якостями, а не щоб просто розказати про чиїсь недоліки і плюси. То я так зрозуміла, з опрацьованого матеріалу, що то не є зле. Надіслано від мого Lenovo A2010-a, використовуючи Tapatalk
@Tequila мені виглядає як на внутрішню заборону радіти, любити. Я б звернулась на консультацію до психолога. Можу порадити, якщо буде треба.
Діалог мій з чоловіком. Я: Слухай, з тих пір, як я почала цікавитись тими ведичними штуками, ти щось зовсім тарілки за собою ніколи не миєш, раніше хоч деколи чашку міг сполокати, що то таке я не поняла? Він: А ти мене зернобобовими вже сьогодні кормила? Навчила на свою голову ))
