Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

В мене сьогодні дено святковий! Почався ще з вчора.
Отже: доколупала я свого коханого і він ве-таки погодився що треба поремонтувати поріг в кімнату, сидіння на кухні і заклеїти дзеркало оракалом ззаду. Я чемненько допомогала.
А ще - попала на чудову акцію і купила собі станик для годування!! Такий чудово-фантастичний! Аж сама собі позаздрила
Малу бабуся з дідусем забрали всією делєґацією

трохи не з бубнем і фанфарами

А сьогодні спала до 10.30 з міні-перервами на малого. Сьогодні день НЕРОБИ. з усієї роботи - складання в посудомийку. Все! Весь день відпочивала і гуляла з дітьми. тепер ноги болять від ходіння. Навіть на вечерю муж запросив усіх на піццу.
А ввечері - до куми

дай, Боже їй здоровлячка і чемних діток та послушного чоловіка

, яка "рятує" мене одягом для малого.
от бракує нам часу щоб поговорити. Нічого, нехай малята підростуть, а ми вже якось відірвемося!

 

відбувся.

так, що в мене аж криииила виросли. Тільки пів години тому припленталася домів.
В хаті бардак, на кухні повно начиння немитого, тому треба розвантажити

і завантажити все, що валяється в умивальнику

чи як каже п. Фреймут - рукомийнику. Але який рукомийник на кухні? Аж страшно таке усвідомлювати

Година пізня, а я ще й напихаюся зразами від @jalla - то страшне: вони такі добрі, але як мені завтра треба буде себе вигонити, щоб зігнати ті калорії

 

Мені таке треба, але не день, а хоча б тиждень. Прози багацькооооо. Я не виспана, втомлена, виснажена. Сама себе не люблю за це. Запальна стала. Кричу на всіх, на сина багато, а він у мене такий хороший. Увесь час в напруженні. Цілий день я щось підспівую, пританцьовую, віршики говорю, нашептую як в ляльковому театрі, сміюся, навіть поісти спокійно не можу, ім і примовляю щось одночасно до доціка свого. А все для того, щоб доця чемно бавилася. Ій це подобається, вона гарно гуляє, щось говорить та співає. А якщо я замовкаю, то вона починає нити, марудитися, проситися на руки і я знову починаю наспівуватр. І так вже майже 10 міс. Чекаю ночі, а вночі вона прокидається до 10 разів, певно хоче щоб я поспівала, але я не маю сили. І так мене те напруження вимотало. Мами малих діток зрозуміють, я наче стала сварливою старою бабою. Врочистість теж є. Вперше за рік ми вдвох з чоловіком йдем в люди. Купила квитки на рок-симфонію сьогодні в оперному. Будемо слухати рок-хіти у виконанні симфонічного оркестру. Аби тільки не заснути. Не сплю з 3 ночі сьогодні. Коли я вже геть виснажена, то починаються проблеми зі сном-просто не можу заснути, дивна така.
І ще одне. Оскільки не спала, то чула спів ранньоі пташки. Вже весна значить. У нас вікна виходять в дворик з кущами-деревами і такий ніжний дзвінкий той пташик був зранку.
Ну і ще. Зараз прокинеться доця, та й поідемо з дітками в Синево, аналізи всякі-різні здамо, а потім забіжим купим продукти, зваримо щось істи, спечемо пляцок, бо приіде друга мама посидіти з дітками, поки ми в театр. Таке буває раз на місяць, а то й два.
Дівчата, всіх вітаю з завтрішнім днем весни, хай пробудить у ваших душах радість, любов до всіх і до себе, задоволення, чуйність. Лише позитивних емоцій вам

 

Всі плани пішли шкереберть,оскільки синулька захворів(((
Тому 50% записаного на листку переноситься на невизначене потім..Але то все дурниці - головне, що встигли малому взуття в суботу купити, погуляти, зустрітися із друзями. Внеділю наш татусь швиденько змотався туди-назад на нашу "фазенду", а ми цілий день провалялися в ліжку.
Сьогодні спали до 11.00год , потім сніданок ( чи то вже швидше ланч))) і наш татусь знову поїхав в мандри, а ми вдома: мене таааак затягнув інетпідробіток, що забула, що в хаті нічого не приготовано їсти, а синочок складає вже третій суперкар із лего..
Попри похмуру погоду та вимушене сидіння в хаті, настрій всеодно чудовий. бо нехай і невеликими кроками, але я вже розпочала шлях до своєї мети

 

Ми з Сашком повернулись з закупів. Тепер малий шантажмст ходить і виносить мізки що штани коштували шалені гроші, а дяпіки з лего дешевші. Намікає, карочє))) хоч би забув до вечора скільки ті штани коштують, бо як муж взнає то буде капєц)) нє, я на них заробила, вле то ж подзямати треба) а що я зроблю, мої джинси протерлись, я нині літні мала одягати.

Надіслано від мого Lenovo S90-A, використовуючи Tapatalk

 

А який умивальник? Я на кухні швидше руки мию, ніж умиваюся У мене "раковина" і я навіть не хочу уявляти від якого то слова

Заздрю білою заздрістю, бо у нас що свято, що будні - підйом пізніше 8 не буває. Дісталася мені дитина гібрид сови і жаворонка, тому тепер стабільно лягаємо пізно, а встаємо рано
У мене врочистісь в перемішку з прозою, бо вчора виявилося що Влад таки вирішив вчергове захворіти Але я все одно лишила його з чоловіком і побігла робити світ трошечки красивішим
А ввечері дитина пекла з татом піцу і найбільша дивина і врочистість вчорашнього дня була в тому, як Влад ту піцу потім їв. Бо ні з того ні з сього заявив "я буду пити молоко з кружечки, а не з сісі"

Ну ми час від часу йому такі роздуми підкидали, звичайно, що ти великий, їсиш супчик, печиво, м"яско і т.д. а маленькі діти не мають зубів тому смокчуть цицю, але то вже давніше було і Влад на те все не "вівся". Та і молоко коров"яче пив за 2,5 роки може рази 2, а то все плювався.

Вдула моя дитина півкружки молока, стоптала свою піцу, а мені все цікаво що ж далі буде. Поскладали іграшки, перевдягнулися, зробили інгаляцію, почистили зуби і Влад вклався спати. Без циці І проспав з 23 до 5!!! Вперше, бо раніше жодного разу не спав довше 3-4 годин підряд.

Ну правда під ранок таки "відірвався" по-повній і не злізав з мене 2 год.

Я в шоці і в роздумах що то було? Але ще не тішу себе дуже ілюзіями, бо то швидше за все разова акція
А сьогодні проооза - миємо носа, витираємо соплі, розкидаємо\збираємо іграшки і я все в роздумах, бо маю на цей тиждень купу планів і поки не впевнена як то їх тепер виконати Але вже є одна ідея і я дуууже надіюся що все складеться так як треба.

 

В мене те саме А я була така сова конкретна, а тепер, як в анекдоті, я "бєшеная птічька", яка рано встає і пізно лягає

І миВсі плани коту під хвіст.
Зате маю і врочистість, купила сьогодні нову сковорідку, люблю новий якісний посуд купуватиТипу, на 8 березняКвітів казала чоловіку не купувати, бо ті тюльпани завтра будуть коштувати огого. Та й набагато приємніше отримати букетик неочікувано і просто так, а не по графіку.

 

і я...правда не через дитину. Шеф нервується чого я в 9 год така сонна, то вже робочий день на повну почався, а ти каву дудлиш і проснутись ніяк. Ну не можу я звикнути до нових законів...Гарні ідеї приходять лише в ночі.
От вчора вночі мене осінило і я отримала довго очікуваний результат. Виглядає класно...але тепер проблема як то пояснити Робила все щоб доказати що це не правильний хід думок і все робилось одним махом, перестрибнувши купу кроків...А тепер, коли отримала не те що мала на меті, мучусь...Ранком мій результат був повним брєдом

та й воно зараз немає ніякого толкового пояснення

...А за обідом і шефа осінило і мене похвалив, півроку мучився зі мною, бо я все ускладнювала, а тут бац і вчителя переплюнула

я завжди казала що лінь "двігатєль" прогресу

Сидить тішиться, але що отримали - ніхто не вкурсі головне що картинка гарна і саме така, як він уявляв

Все інше...Дійшли висновку що лего то не для нас, вчора три години складали і тільки 1\3 трактора склали...+ ще одне досить цікаве сплило, словяни все ж таки мудрі люди. Складали українка, росіянка і американець. 2 дівчини в будові машини нічого не шарили, але в них щось виходила, а американець довго читав інструкцію, потім сварився з нами що ми поламаємо, потім пробував пояснити роботу "ходової" і ще чогось там, зрозумів що толку нуль, вирішив собі скраєчку щось складати. Все закінчилось тим, що ми захотіли включити того трактора. Ну чого б ні, все ніби зєднали, колеса на місці, то жужати точно буде, а чи їхати...Американець сказав що ми йому трактора спалимо і сказав що з нами більше бавитись не буде...А ми що самі батарейки всунути не можемо і даром в офіс приїхали і три години стратили? Включили, ото чудо що ми склали жужало і колеса крутились В американця круглі очі і тепер всім розказує що ми крейзі! У вечері будем ще складати Там ще кабіну треба і якусь штуку що має підніматись і опускатись Ну а шо, ми ж "інжєнєри"?!

 

Я тихенько готувала святкову вечерю, він приїхав з тюльпанами та подарунком......чи то довга розлука чи то за 11 років пуповинний зв'язок чи просто зірки так стали....мали гарну сімейну романтичну вечерю в честь завтрішнього свята. В результаті я нажерлась, 3 день без дієти, зла на себе, зате щаслива. Дуже тішусь сьогоднішньому вечору бо отримала гарний подарунок та чудово проведений час. В мене найкращі мужики!!!!Мімік спить, вже 4 ніч вдома, але все не вдавалось поспати, тому від хорошого шампанського просто вирубався. А я заливаю останій спартак шоколадом і йду спати. Завтра ще один шалено-робочий день, мушу допомогти накрити стіл машусі на роботі, тому свято до 11 або вже після 20. Всіх лю!І найкращу жіночу половину людства вітаю з святом!

 

Моє 8 березня почалось в 2 ночі, коли я прокинулась під звук дощу і відчула шалений головний біль. Припливли, називається... Погодувала малу, знову заснула. Проснулась в 6 -- голова далі болить. Випила таблетку, ніби трохи попустило. Об 8 чоловік розбудив прощальним поцілунком -- на роботу їде (да-да, у нас сьогодні не просто робочий, а важкий робочий день, бо ж треба зробити все за сьогодні і за вчора). І в мене купа роботи -- але ж хто буде із 4 сидіти? То я працюю вдома. Ну як працюю -- ДП читаю...

Ой, треба до діла. Мені ще зараз волосся треба пофарбувати, бо довела себе до такого ужасу -- ну просто вся сива... М"ясо по-французьки треба зробити, зупу зварити, себе відмаафетити -- і то все до 14 год встигнути. Далі веду дітей на плавання, збираю бабусь -- а сама звалюю: йду на роботу, подивлюсь, що там наші оригінальні приготували (коли я була в декреті і не йшла на 8 березня на роботу, то мені чоловік завжди розповідав про план святкування із колегами. А так я тепер і я його колега -- то ніц не знаю. А народ то дзвонить до мене, питає: в шо взуватись (бо вони раз в конюшню возили, аз на пейнтбол, ще були тир, машинки....), чи ноги голити (авось у сауну повезуть?). Ну, ніби ніяких особливих побажань не було від чоловіка, знач буде торт з шампанським))) Карочє, не знаю, буду мати, як і інші баби з роботи -- сюрпрайз. Всьо, не звертайте увагу на погоду, глушіть її таблеткою чи коньяком -- і ні в чому собі не відмовляйте (о, я вчора купувала бабам подарунки і купила собі туш (тіпа ні в чому собі не відмовляла). Прийшла додому, малюю око. Чоловік на те все глянув і каже: друге не малюй...
???
...і дістає із кишені туш...
Так що в мене тепер дві туші

 

Зайшла на кухню. Побачила подарунок...Що з такою кількістю робити?

 

Можна таке)В мене цитрусові не псуються)

Аналогічно)Чоловік працює-я відпочиваю)Тільки от прокинулась сама,о 5.30,ну бо ж виспалась)Зустріла спочатку у відчинене вікно спів пташок, потім-шум дощу...У дощу звук вже по-справжньому весняний,такий,з важкими каплями,які почали поступово перетворюватись,завдяки дахам,у справжній шум,майже зливу,то затихаючи,то посилюючись)Красота,лежати,слухати і кайфувати) Я ,взагалі,люблю звуки в тишині...Обов'язково прокинутись першою і прислухатись до нового дня,до того,що є за вікном,до сусіда,який зранку дзвенить відерцями,поспішає до своєї Кізоньки,але мус зупинитись,голосно мовити молитву,бо йде повз нашу церкву)Деколи їде ровером,ще темно,думаю,що ж ти бачиш,чоловіче,якому за сімдесят,тоді його молитва починається голосно,але обривається моєму слуху десь на половині,бо закінчує він її вже зовсім далеко)
Люблю прислухатись до дихання чоловіка-спокійне чи,навпаки,напружується уві сні і прошу тихенько,щоб таки взяв собі відпочинок бодай на тиждень-два,щоб поїхати подалі від його робочої метушні.
Першим,після чоловіка,привітав телефоном його тато)Сказав,що я сама красива)Перед тим привітав мою маму,сказав,що вона сама красива))Сказав,що найкраща радість для старих-коли їхнім дітям добре і що я "приборкувач норовливого"))А я відразу ж почала "шифрувати",коли зробила "прокол"і призналась,що закохана у Челентано)Насправді,ніякий я не "приборкувач",а просто люблю,але не Челентано)
Якось так..А зараз маю план,точніше,визрів образ,як я хочу сфотографувати свою малу,спробую втілити це у дійсність)
Потім буде застигати мій коллагеновий тортик,простішою мовою-сирно-малинова паннакотта)
Всім всього-всього найсолодшого)
І ,так, ви вже отримали привітання від Гуглу із інтернешнл вуменс дей?))

 

так, ми інжєнєри! Трактора ще не склали, а от кавоварку відремонтували. Ранок почався так собі, приїхала в офіс - кавоварка не працює. А інструкція до неї на німецькі і знову чудо: на російській, сторінки з перекладом на англійську десь пропали. Працівники розуму вже набрались від словян і сказали що тепер будем на каву у сусідній офіс ходити. А дівчата що криворукі? Взяли інструкцію, розкрутили кавоварку, почистили і все склали: і вуаля - все працює! Хлопці знову стояли з круглими очима

8 березня не святкуєм, всі трудяться в поті чола

 

От тому й наші жінки на собі все тягнуть і дім, і дітей, та ще й чоловіка в придачу. Нащо??? хай би чоловіки пошуршали, що з тою кавоваркою робити. Не можуть зремонтувати, хай майстра викличуть, або бігають і десь в автоматі купують. А так жінки все зроблять, то нашо напрягатися. От так і псуються чоловіки, а потім жінки нарікають, що ніц ті чоловіки не можуть... А чому? Та бо самі жінки розпецькали.
Ну і до врочистості, погода не дуже, але настрій святковийЛюблю свята, а особливо жіночі. Так приємно дивитися як чоловіки бігають з тими квіточками-пакуночками. Всім гарного настрою і приємних несподіванок.

 

бо дівчатам лінь на перший поверх спускатись, а кави то хочеться постійно До майстра дзвонили, він сказав що кавоварку треба на "діагностику" на тиждень відвезти. А нову лише завтра після завтра підвезуть

 

Для мене кава -- то як, шашлик) І результат важливий, а ще важливіший --процес. Тому ніколи просто собі в кабінеті не роблю каву. Або в кав"ярню, або до когось в інший кабінет на пасідєлки

 

Чоловік мені зробив зранку каву в ліжко, потім обдарував нас з донечкою квітами і шоколадом

і яка тут може бути дієта

На кухню мала сьогодні один короткочасний і приємний вихід- сьогодні в мого татка день народження, тож я вирішила спекти йому тортик.
Трохи нафантазувала, поім спробуємо що з того вийшло.
Потрохи наводжу марафет, збираю доню і їдемо вітати уродинника.
Всім гарного святкового настрою

 

Я є Але "тегання" не спрацювало, а самій в темку зайти - щось аж тепер надумала.. Ой, я така затуркана, така затуркана... І трішки стурбована - весна, все-таки, на все живе діє. Знач, жива. Бо деколи здавалося, що вже тільки умовно. Як не хворіли, то робота, то клопоти домашні... До речі, якось задумалася над тим, які актори чоловічої статі мені подобаються, то визначила, що Х"ю Лорі і Борис Токарєв (той, що Саня Григор"єв з "Два капітана"). Тільки ці серіали я можу дивитися навіть виключно з естетичної насолоди головними героями, не вникаючи в зміст. І в обох є щось від мого чоловіка частково і в зовнішності і в характері. Ну і моя вічна симпатія і повага до військових на екрані і в житті... Так що - мій муж - моя судьба і втілення всіх чоловічих ідеалів. Тільки характер - такий вже кремінь.. Думала ще місяць тому, що то "вже все", але потім нагадала собі фразу, яку колись йому зопалу видала, що буду його хрестом до кінця його днів, і хай навіть не думає мене позбутися, забагато радості. На тім і стою, тож тягнемо одне одного, і не без задоволення. Парочка мазохістів, гг.

З останній врочистостей: чоловік зробив восьмиберезневий подвиг і помив вікно. Одне. На кухні. Але і на тім спасибі. А ще мої хлопці привітали мене сніданком у ліжко і англійським віршиком у виконанні малого Але не встигла мама розслабитись, як почалися трудові будні.
До речі, Павло тепер "шахіст з розрядом" - успішно зіграв на турнірі і отримав 4-й розряд та грамоту. Та, голова до логіки, тактики і стратегії в нього явно по татові, бо мені що ферзь, що кінь.. Так що в моїх очах це ДУЖЕ велике досягнення.
Проза. Музя сказав, що з/п, яка мала бути ВЖЕ, буде десь в 20-х числах. Оптимістично. Мамі взагалі цього місяця ще ні копійки не заплатили. Цікаво, що буде наступного місяця в мене... Ой, ті бюджетні роботИ... Одно расстройство. З того всього купила собі вершки до кави - підсолодити, так би мовити.
Цього тижня різали на селі свиню модельної зовнішності. Ну бо направду ще такого не бачила - тої шиночки, що нам вділили - майже стільки, як з доброго кроля. Хрюша була дівчина перебірлива, їла не все і небагато. Тому користі з неї мало, на Пасху ще докуповувати і докуповувати м"ясне треба буде.
Походи на піцу поки відкладаються до кращих часів. А до стиліста таки піду - мій колір волосся вганяє мене в депресію, треба щось міняти, а вдало змінити в мене останнім часом не вдається. А красивою - воно все ж легше переносити тяготи і лішенія нашого житія.
Планувала собі ще весняні чоботи прикупити, але наразі обмежуся кросами для малого - в нього ж лапка росте, а моя ще в старі влазить Та й не такі вони вже й старі, якщо добре подумати і порахувати.

 

Нікого нема
Прийшла мала і каже: мені нудно і я не хочу бавитись забавками. Приїхали! Сіли читати. От чи то лижіт не їдуть... чи я не правильна? Дитині нема ще 5ти років, а я хочу щоб вона гарно читала. Бо я колись... от не мудре, та? Нє, мала читає! По складах, слово до купки... А я дісталась.
Мусіла м знімати стрес .
Хочу на пілатес. Ой хочу... але я ж таке сотворіння, що без компанії не рушуся! А треба, по зранку заледве сповзаю з ліжка

може хто ходить ввечері понеділок і четвер в Ківі на Науковій?

Врочистість: муж приніс зарплату. Пора вибиратися з малою до офтальмолога. Очі... ой, очі, очі...

 

Ранок,Посиденькии!!
Бачу, що всі гарненько пережили Свято Весни( воно ж 8 березня, воно ж Жіночий День і т.д.). Навіть ми цього року трішки святкували, бо малюк росте і тато вчить його робити маленькі приємності .
Врочистості- моррре!
Синочок пішов в садок, а отже здоровий! (майже місяць лазарету мене таки шторив).
Ялинку ми не розібрали, бо в мами свято і вона так хоче .
Я зкінчую свій курс масажу і результат ,нє не на ліцо, на голову! Єдиний раз вона мене боліла, це при всіх тих перемінах погоди!
Ну і ще звичайно купа-купезна всякого добра, але й цього досить, бо "правило трьох" збережене!
А ще таки похвалюсь- ми постригли малого в перукарні, без криків і воплів істерично-посинівших. І то так гарно підстригли. Тепер малюк на дівчинку не схожий, бо в транспорті ще й до цього часу мені могли сказати: "яка гарна у вас дівчинка". І я , якщо була в гуморі, то казала ,що то хлопчик. А як була , то повідала, що "має бути в сім*ї ж хтось красивий" ... Простіть мене люди, але не чіпайте мам з малими дітьми, якщо вони вас не чіпають - і буде вам щастя!
Дня вам четвергово-вівторкового і сонечка через хмарки .