Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

а що, вже хтось чалапав? нє, я просто не в курсі.... я сьогодні майже весь день вдома пропрацювала -- хіба дітей в басейн вивела. Але нікого особливо святкового, з квітами чи пяного не бачила. Нє, ну у нас т о вівторок робочий -- то ми своє подарнуки і пивітання тосно вчасно отримаємо, але от кажучи про інших....
Таки то брєд нині баб вітати (а що -- багатьох вітали?) . Бо реально ще немає відчуття свята. Каще вже, як вівторок вихідний -- у середу похмілля влаштувати. Бо нині -- то як причіпи кобилі хвіст (я, звісно, сьогодні п"ю -- аванс, блін, дали -- і обмити його -- то святе, але про 8 березня навіть дум нема)

--- дописи об"єднано, Mar 4, 2016 ---

ой, скільки помилок і опічаток -- відредагю завтра

 

мабудь лише в держустановах ( 5-8 березня вихідні дні), бо як приватники працюють не знаю.

 

Ну, ми завжди працювали, як держустанови. І зазвичай святкували напередодні

Єслі шо, ми ТОВ

і чалапали допів з квітками і з рожевими щічками

 

Даю
Забий на все, сядь й вишивай. Я он ввечері сказала, щоб маму, то биш мене, ніхто не рухав, бо я змучилася й в мене годинка часу для себе. 10 хвилин я із превеликим задоволенням читала. А потім прийшов Марк, притарабанив конструктор, висипв то все біля мене й почав ковшем від екскаватора чесати мені волосся. Ще й приговорював : "АЙкай, мама!" .Потім й Сашка підтягнувся -й вони почали битися. А потім мега-цікава розвага - вилазити мені на спину й скакати на ліжко. Отя й почитала.

Моя цьомочка все по ночах хоче уваги. Але носить її тато. Причому я тих носінь в упор не пам"ятаю, бо ..вирубуюся й не реагую.
Муж каже, равда, що я зним розмовляю, щось типу "я хочу спати, сам її носи". Але я того не пам"ятаю.
Шукаю весняне пальто. Вірніше , вже знайшла, але подобаються мені аж три моделі..То дала собі часу до 8 березня на роздуми. Бо й так щось ті пальта гребуть як гарячі пиріжки...Ще розміру мого не залишиться.

 

ага. Щас! Час на себе. Нє... ну я позавчора навіть нігті намалювала поміж 3-ма спаннями малого по 20 хв
А нині в мене "відпочинок" поїздка в Ашан. Ми з мамою немічні

читати придурошні

тарабанили вдвох торбу в 20-ціть кільо. Ну бо "а-чого2рази-ходити".
Годинник... 2:30 сон не йде. Варю гречку і печу скумбрію. Голосно сказано. А направду, наливаю в бокал - чи то "йду в спортзал". Дякую @raspberry за "антистрес", який закусюється рибними кАтлЄтками

соррі за збочЕньство

.
Сьогодні дерла в гаражі підлогу. Стільки пісочку... можна, курча, "пеньхаус" збудувати... а просила ще до родів: прибери...

Чую,що я "святкуватиму по-повній". У мужа робочі дні. Садочок - вихідний.

А в мене їх нема. Є "акт прийому-передачі дітей" і
1. Шурування хати (субота)
2. Готування їжі. (Неділя)
А потім падання без сил, відпускання (скрипя зубами) мужа в тренажерку. Жаління всього і себе в тому ж числі. "Відпочинок" ЙКЛМН!

Маю одну врочистіть до вповІдання: тої неділі муж ВПЕРШЕ гуляв з сином в візочку надворі. Ото досягнення, нє?!

Пи си. Ше тут дострочу. Пів ночі снився сон що вкрали нашу машину. Ледве проснулась. Серце вискакувало з грудей... цідий день "тримало". Бррр. І до чого б то такий сон про втрату?
А ше ввечері в ККросі бачила "хлопчиків" які готувались "псувати" сигналізації на парковці і "чистити" машини. Чи то мені так здавалося.... але моя "жозефіна" таке відчула. А вона - рідко підводить.

 

а я про свій базилік забула на цілий тиждень. Зелений - здох, фіолетовий ще тримається. М"ята не зійшла.

ага, 5 березня 2005р - зранку дощ, в обід - сніг з дощем, а як мали приїхати автобуси гостей забирати з ресторану, то так вже снігу насипало

бялого гувна і воно ще точно до нас прийде

, то замість 3 був тільки один нещасненький бус. Всю першу шлюбну ніч перепаскудив - до 9 ранку тусувалися ми поки вивезли всіх гостей, а потім і свої речі і харчі.

кого показували?

не злим, тихим?

видно то добре, але з моєю боязню висоти, то спочатку було страшно до тошноти. От як встала я в дверях і побачила куди треба спуститися на моїх-то вопцасах, в мене почала крутитися голова і трястися коліна Я сама ледво злізла, ще й маму тримала. Коли погасло світло і почався концерт - було все ок, а потім знову страшноВ антракті ми не виходили. Тому, більше ніколи 3 балкон, або тільки в кєдах.

ага, оргнізував його вчора чоловік - не подивився, що закінчився термін дії корпоративної картки, а я туда фуганула гроші всім на з\п і нам на вихідні. Нєжданчік получився - всі без грошей на вихідні. Нова картка буде не швидше 14 березня. Тому не буде мені подарунків ні на річницю одруження ні на 8 березня. Добре, що в морозилці було трохи м"яса, то буде шашлик, печена бульба і якісь закрутки

з моїми запасами ми з голодухи місяць точно не здохнем

. Завтрішнє шампанське я вже нині вдудлила.

і мені з взуттям. Оті кльові гумачки, які я так хотіла, виявилися замалі Чоботи і мешти суперові.

для мене останнім часом - однозначно, бо робота довела мене "до ручки"

а ще всякі-різні проблеми з машинами і водіями в дорозі.
З врочистості хіба новий, весняний манік

і то трохи "покоцаний", бо в мене тарабанили всі телефони і я не дала можливості його нормально зробити.
Завтра планую відсипатися і шашличити. А в неділю має бути супер-пупер бомбезний дівчачник з таааааакими кльовими дівчатами, що аж дочекатися не можу.
Всім і чудових довгих вихідних

 

сьогодні як ніколи було мало жінок із квітами. Зате на цьому фоні прикольно дивилися дві групи панянок, які увечері поверталися "домів" у маршрутках: ті, що з квітами ( а деякі з кількома букетами- мабуть, вчительки , і ті, які без квітів ( читай чоловіки- співробітники яких економлять ( будемо вважати, що не визнають 8 Березня. І таки жіноча заздрість існує,навіть у таких дрібницях . Патамуша для багатьох жінок 8 Березня було єдиним варіантом хоч раз в рік отримати цвійточок ( ну чого уж там- що є то є). Одним словом, просто хлопи -жмоти .

 

Та чого жмоти? Не признають люди того, то й що тут такого? Мені чоловік на цей "празнік" теж ніколи нічого не дарує ні подарунків ні квітів. І на роботі в нас директор того не визнавав. Єдина радість, що то вихідний )))

 

поки не глянула під "офф" не могла второпати чого то врочистістю є веселий маньяк
і по темі: їсти-пити наготовано , так-сяк прибрано. спекла сестричці тортик-сюрприз на 18 років. подаруночок спакований також чекає.
з прози-підпухло мені око, болииить...
завтра відпочиваю.сподіваюся повишивати трохи

 

Це був сарказм . І це до того, що то особисте, святкувати чи ні. Просто зараз нова мода флеш-мобу "не даруй жінці квітку". І не дай Боже не образь своїм привітанням. . І старшим жінкам, які все життя звикли до певних традицій, не завжди можливо ( чи і банально не має бажання) переналаштовуватися. А взагалі 8 Березня- має зовісм іншу історію, ніж зараз на цьому спекулюють. Тому абсолютно погоджуюся із гарною минулорічною публікацією мого однокурсника-правозахисника:
Чому 8 березня - це не соціалістичне свято?

Ставлення до Міжнародного дня жінок 8 березня у багатьох різне. У мене воно було теж негативне, бо я пов’язував його зі святом соціалістів і політикою.

Але насправді – про що майже ніхто не знає – це день боротьби проти дискримінації жінок.

І саме тому його варто підтримувати й відзначати.

Початково Міжнародний жіночий день був днем протесту проти дискримінації жінок. Існує традиція прив'язувати виникнення Міжнародного жіночого дня до демонстрації, яку провели 8 березня 1857 року в Нью-Йорку робітниці-текстильниці з вимогами рівної з чоловіками зарплати, поліпшення умов праці, 10-годинного робочого дня (марш порожніх каструль).

У 1907 відбулася демонстрація в Чікаго. В останню неділю лютого 1908 року тисячі жінок знову вийшли на вулиці Нью-Йорку. Демонстрація була приурочена до "Жіночого дня" 1857 року. Жінки вимагали виборчого права, виступили проти важких умов праці та проти праці дітей. У 1909–1910 рр. у США в останні тижні лютого відбулися марші та страйки жінок.

І саме під впливом дій американських жінок і на пропозицію німецької соціалістки Клари Цеткін, учасниці II Міжнародної конференції жінок-соціалісток (Копенгаген, серпень 1910 р., понад 100 учасниць із 17 країн) вирішили щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права.

Не знання цих речей призводить до казусів.

5 березня 2013 року у одному з найкращих міст у світі місті Коломия (Івано-Франківська область) рішенням міської ради скасували це свято.

Хоча ж як можна скасувати міжнародний день ООН?

Причину сформулювали так: "Це свято, як і День захисника Вітчизни і День перемоги, не сприяє духовному збагаченню українців".

Цей день можна святкувати по-різному.

У нас жінкам дарують квіти й подарунки, просто вважаючи цей день жіночим, не згадуючи про права жінок. У СРСР не було прийнято говорити права й цей день був перетворений у просто день жінок.

І це треба змінювати.

У Португалії у цей день прийнято проводити жіночі вечірки. У Італії дарують жовті мімози, як символу жіночого руху. У Франції з тієї ж причини дарують фіалки та конвалії.

Цей день святкується на різних континентах і головна його ціль у захисті прав жінок.

Дискримінація жінок є дуже поширеним ганебним явищем у багатьох країнах і в Україні так само.

Заперечувати цей день – як заперечувати те, що у людини є права.


Автор:

Володимир Яворський,
правозахисник, член правління Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ)

 

Ну старші жінки теж не всі тим днем переймаються ))) в мене в сім'і, наприклад, ніхто то святом не вважав, і, відповідно, квітів, подарунків теж не було. Та й, зрештою, хіба для того, щоб подарувати жінці квітку, парфуми, запросити в ресторан чи на прогулянку обов'язково має бути привід?
Може ваш колега і правий щодо проблеми дискримінаціі, але тоді це мало б виглядати трохи інакше, мали б бути якісь конференціі, організовуватися якась правова допомога, та й взагалі якось мало б то питання дискримінаціі вирішуватися. А в нас як? Типовий совєцкий празнік. Хлопи здали гроші, скільки сказали, стільки і здали. Жінки вишикувалися в шеренгу, всі вручили по квіточці. Ото радість, нє? Всі задоволені. Чоловіки, що відбули, жінки, що мають квіти, а часом і яку премійку малесеньку. ну і всі раді, що є привід побухати. Ото і вся суть свята. Яка там дискримінація? Хто про то думає?

--- дописи об"єднано, Mar 5, 2016 ---

Яка сьогодні класна погода. Нагулялися ))) мацьоп витримав на вулиці десь півтори години, на відміну від звичних 40 хв. Ну, правда він майже весь час був у свого татка на руках. Не хоче малюк довго у візку сидіти, і топати довго не хоче, бо впжко у комбещі, а я носити довго теж не можу, бо вже впжкенький ))) то ж і виходимо кілька разів на день по 40 хв.
Так вже чекаю тепла, щрб зеяти той важкий одяг. Але нічого, то ще трошечки )))

 

Прибрала, істи на готувала ( сподіваюсь , що на два дні).Була на останній примірці вишиванки бісерноі - у вівторок буде готова : щось не знаю , чи так , чи потрібно було інше мереживо обрати ; але передумувати пізно - зрештою , завжди можна відпороти і пришити інше . Донечка виступала на Погулянці зі своїм танцювальним колективом , подивились на виступи інших колективів . Направду , скільки у нас талановитих дітей . Потім була піца у " Челентано" , чекали довго . Тепер сімейний вечір з чаєм , вином та цукерками . Але одне не дає мені спокою вже декілька годин : для чого у туалеті піцерії дзеркало у весь зріст якраз напроти унітаза?! Чи то я якась не мудра , думаю про дурниці?! Чи то дурниці навмисно лізуть в голову?!

 

Історія, яку Ви описали, має свою дуже цікаву передісторію. Клара Цеткін і Роза Люксембург не просто так обрали для відзначення жіночого дня саме цю дату. Погугліть, почитайте, ЩО саме нам запропонували відзначати.

Хіба що на пострадянському просторі. Колись я жила у США, де взагалі не згадують про цей день. А ще колись читала, що в Латвії взагалі відмовилися офіційно відзначати цей день на державному рівні. Сподіваюсь, колись і в нас так буде.

 

Кавуська з шоколадкою

Для мене 8 березня - свято Весни.
Оскільки 9 березня в мене День народження, а 10 березня в чоловіка День Ангела, то ми святкуємо багато )
Кожен сприймає собі 8 березня як хоче. Не розумію тої дискусії.
Хочу я щоб саме 8 березня мені кожного року чоловік дарував квіти, то він і буде дарувати, незалежно чи пан президент відмінить його, чи ні.
Зрештою, в нашій сім*ї квіти - не раз в рік, тому я сприймаю це цілком нормально.
Це я так, про своє

Збираємось до Львова, хочемо погуляти, поки є вихідні, бо цей тиждень буде в мене настільки завантажений, що не хочеться навіть думати про це.
Гарного всім дня, і побільше квітів і посмішок!

 

ну і я ще офтопну гарним текстом

Мій ідеальний НЕ 8 березня
Про тих, хто не святкує



Він:
"Готувався, певно, місяць"
-------


Торік мої чоловіки-колеги (ну і я із ними) оголосили бойкот святу
8 березня. Квіти квіти жінкам не дарували, шампанським не поїли і
бодай на словах не привітали. Чи образливо їм було?! Та не
питайте. Потім із нами ще довго у мовчанку бавились.

А ми чого так? Ну тоді якось у соцмережах була така активна
пропаганда проти святкування цього дня, от ми повелись на таке.
Привітати жінок ми вирішили на день Матері, тоді ж, у травні, і
випросили у своїх колег пробачення.

Ми сказали дівчатам, що не відмічаємо всяких там радянських
свят, а от День матері -- саме той день, коли можна вітати усіх
жінок.

Ми такі впевнені у собі, що все робимо правильно -- із квітами,
шампанским, ікрою, цукерками... Та ще й кожній по сеансу
тайського масажу купили. Ні, ну правда ж ми круті?!

Наші колеги жіночої статі не погодились, що день матері -- це
заміна жіночому дню. Адже маленьких дівчаток вітати із днем
матері?.. Скажете, майбутні мами? А як бути із жінками (і нашими
колегами теж), яким вже під 50 і швидше за все мамами вони вже не
стануть? А як бути із тими, хто не може завагітніти, чи ти, у
кого безплідність -- уже вирок. А як важко у цей день жінкам, які
втратили дітей...

Ні, ніхто не каже не святкувати Дня матері, просто його не варто
утотожнювати із жіночим днем.

Ой, ми задумались... Чому 2 місяці тому не вистачило розуму до
такого додуматись? Навіщо нам той бойкот здався? Справді жінок
образили. Добре, що я хоч дома не проігноруав тоді цей день:
вранці вручив дівчатам (дружині і донечкам) подарунки, після
роботи -- квіти, піца і морозиво. Наче були задоволені.

Але чомусь отой червяк сидів у нас. Ми не хотіли святкувати
жіночий день саме 8 березня. Якось тоді блогери так переконливо у
соцмережах роз"яснювали яке ж це зло -- оте 8 березня, що
хотілось щось змінити.

"Ну то влаштуйте дружині чи нам 8 березня у будь-який інший день
року -- запропонувала одна із наших колег. -- Є ж багато жінок,
яким чоловіки не дарують квіти, не готують сніданки і не
підмітають у хаті -- і 8 березня це єдиний шанс отримати таке.

То зробіть усі ці класичні маніпуляції -- кава в ліжко, квіти,
подарунки, прибирання в квартирі, романтична прогулянка,
ресторан, шампанське -- у будь-який інший день, а ввечері
оголосіть, що це було саме дружинине НЕ 8 березня, саме її день.
І тоді можна із чистою душею проігноруввати 8 березня, бо,
мовляв, вітати жінок потрібно не тільки у спеціально визначений
день".

40 років живу на білому світі і про таке не задумувався. Але ж ця
ідея припала мені до душі і я вирішив протягом року влаштувати
дружині такий день. Літом дача-село-море-відпустка-купа роботи,
осінь -- знову городи, а от у грудні я таки вирішив зробити для
дружини 8 березня. Зізнаюсь, готувався, певно, місяць...



Вона:

"Він точно мені зрадив..."
------------

Я прокинулась від запаху кави. Звідки він? Чоловік її не п"є і
для мене ніколи не готує. Діти ще маленькі каву пити. Залетіти з
вулиці цей аромат не міг, бо відкривати їх при мінус 5 якось не
правильно.

Ну досить нюхати запах кави і роздумувати -- треба вставати дітей
до школи збирати. Тільки-но зібралась вилізти із ліжка, як в
спальню зайшов чоловік із підносом. Там кава і канапка. Ого,
вперше в житті таке бачу. Я чогось не розумію?

"Кохана, ти лежи, пий, жуй, ось тобі планшет -- почитай щось, а я
дітей сам до школи зберу і повернусь до тебе. За 13 років
подружнього життя він вперше приніс мені каву в ліжко і вперше за
5 років сам зібав дітей до школи. Щось мені це не дуже
сподобалось...

Закривши за дітьми двері чоловік ошелешив мене, що у нього
вихідний і він весь день проведе зі мною. Вихідний у будній день?
Таке буває хіба, коли треба свекрусі картоплю садити чи копати...

Ближче до обіду я таки вилізла із ліжка і зібралась на кухню
готувати дітям, які скоро повернуться зі школи, обід. І тут
чоловік мене вкотре за день шокував: діти їдуть в гості до моєї
мами і будуть у неї ночувати. Вранці теща відвезе їх до школи.
Тому варити їсти не потрібно і взагалі чоловік запросив мене в
ресторан. Сказав збиратись і ще додав, щоб нігті не малювала, бо
він мене записав на манікюр. Сюрпрайз!

Так, яке сьогодні число? Початок грудня. Ніяких пам"ятних
дат: ні річниці весілля-зустрічання-освідчення-поцілунку. Нічого!

Я пішла у ванну робити макіяж і ...розревілась, як дурепа. Ну
точно: він мені зрадив! Бо чим ще можна пояснити таку
непритаманну для нього романтичну поведінку. Вся спухша від сліз
я вийшла із ванни і заявила, що нікуди із ним не піду, нехай
краще він забирається геть. Геть із мого життя, кобель!

Чоловік нічого не зрозумів і сказав, що через півгодини мене
чекає манікюрша. О, на манікюр я піду! Хоч трішки порелаксую.
Нехай це буде останній його подарунок! А потім нехай валить то
тої баби, з якою мені зрадив.

Червоні нігті не повернули мені гарний настрій. Я все ще ніяк не
могла зрозуміти: як він міг? У нас же все так класно: дачу
будуємо, дітей ростимо, навіть третього планували. Він ніколи не
давав мені підстав його ревнувати -- аж тут таке. Ну коли він
встиг? Де? З ким? Падлюка!

Додому я повернулась і все йому сказала. Не знаю, що він із того
всього зрозумів, бо слова, через сльози, соплі і слюні були не
надто чіткими, але останню фразу вимовилда внятно: "запхай свою
романтику в дупу і йти до тої курви"?

"Що? Ти вже зовсім здуріла?" -- обурився він. Ах же зрадник, ще й
ображати мене буде. На цей раз я накинулась на нього із кулаками:
"Як ти міг зруйнувати нашу сім"ю?"


Чесно зізнаюсь: я жінка нормальна, ні грама не істеричка.
Скандали у нас в сім"ї -- то велика рідкість. Ми багато працюємо
і часу сваритись немає. Тай темпераменти не ті. Але тут ви мене
вибачте: коли я на 8 березня отримую у подарунок блендер (набір
горнят, пательню, люстру на кухню, решітку-гриль...) піцу і пиво
і на кухні (ще було: відбивна і горілка, коняк і канапки з
ікрою...). А в ресторан ми востаннє ходили? Та не ходемо ми в
ресторани вдвох, хіба десь з друзями чи до родичів на яку забаву.

Аж тут кава у ліжко, на манікю записав, дітей до мами сплавив, у
ресторан кличе... Чого так телиться переді мною? Точно якусь
провину загладжує. А може то він вчора мені зрадив? От совість і
загризла? Він же вчора із роботи в 10 вечора повернувся, а так
приходить по восьмій... І на той манікюр, певно, його курва
придумала мене відправити.
-------------------------

Я швиденько полізла у шафку для рідиною для зняття лаку. Треба
пошвидше стерти цей клятий червоний колір -- не потрібно мені
їхніх подачок!

Чоловік у мене хоч і зрадник, але не дурень -- причину істерики
зрозумів і сказав, що може все ж підемо в ресторан, а вже там він
все пояснить. Настрою до ресторану у мене не було, а от напитись
хотілось. Тому я замість того, щоб вдягти гарну білизну (яку цей
козел мені сьогодні вранці подарував) , сукню, зробити зачіску і
макіяж, вирядилась у старі джинси і светер, зав"язала волосся
у хвостик, спухше від сліз обличчя навіть хороший макіяж не
прихорошить -- тому була без мейк-апу.

Мій економіст (чоловік у мене не марнотрат) навіть таксі
викликав, яке відвезло нас до дуже гарного ресторнау в одному із
найдорожчих готелів міста. Добре, що там хоч дрес-коду не було і
мене пропустили у джинсах.

Чоловік намагався обрати якусь вишукану страву і замовити під неї
якесь хороше вино, навіть із сомельє радився, але я попросила
принести мені горілки і лимона. Вже!

Хоч я без тостів не п"ю, але тепер перехилила склянку і все до
дна випила. Фу, якось легше стало... "Ну і з ким ти вчора спав?
На кого мене проміняв?" -- уже захмілілим голосом спитала.

Я казала, що ми з чоловіком люди спокійні? От він спокійно почав
мені пояснювати... Почав здалеку, ще з торішнього 8 березня, Дня
матері... Спершу це було схоже на лапшу, але чим довше він
говорив, чим більше я випивала горілки, тим більше я йому вірила.

І це ж треба було так приревнувати свого "ботана". Та куди ж він
від мене подінеться? Настрій у мене піднявся, зазвучала музика,
ми пішли танцювати. Все так романтично було. А потім мене чоловік
таки добив: він ще й номер у цьому готелі замовив!

А, знаєте, це так класно, коли ти в готелі не тому, що вдома діти
і важко влаштувати романтику (власне, діти то якраз і в мами), а
тому, що тобі просто хочеться там бути!

До речі, на 8 березня мене теж чоловік привітав: подарував
термокаструлю і приготував у ній на вечерю макарони по-флотськи.

--- дописи об"єднано, Mar 6, 2016 ---

Про 8 березня

 

ніхто нічого не дарує Ще й дивуються, що у нас вихідний. Конвалії тут дарують на день праці, в травні. Традиція святкувати цей день залишилася фактично лише на пострадянському просторі. Завжди дивуюся, як люди хочуть довести правильність цього свята і наводять неіснуючі приклади святкування в інших країнах...

 

це правда. В мене також більшість не знають про цей "праздник". День матері - так, святкує весь світ. 8 березня...Одного разу була свідком, як один українець привітав свою кохану американку (вони ще й колеги), то вона навпаки обідилась, оскільки він їй притикнув що вона жінка.

І для мене 8 березня - свято весни. Ще зі школи його так називала. А дискусії...А Вам не всеодно що люди святкують?

особисто в мене є дуже багато свят, які я не розумію для чого їх святкувати. але то таке, куди стадо повело, то і робимо

і в нас, я зараз започаткувала нову традицію: дарувати багаторічні квіти Ну шкода мені букет, який треба за тиждень викидати. Але тепер інші проблема - місце Треба власний будинок, а то в мене скоро хащі будуть в кімнаті. Своїй мамі влаштую справжнє свято весни: замовила цибулинки різних квітів. Ви б бачили як мама раділа!

В мене сьогодні лінивий недільний день.Самопочуття..Ледве дихаю. Поїхала на роботу, бо там хоть інтернет є. Всі гуляють в парку, а я лежу на софі і дивлюсь фільми, читаю ДП. Вчора трішки пошопінгувала, а сьогодні...А сьогодні напав великий дядечко Лінь!
Випила четверту філіжанку кави (я вже починаю думати, що я не через інтернет, а через кавоварку в офіс поїхала), наїлась шоколаду з м'ятним смаком і пробую побалдіти. Приходив знайомий, сказав що зараз з дружиною повернуться і принесуть лего, а то вже місяць якийсь кран складають і не получається Будем "двігать" науку!

 

Мій мудрий шеф, коли позавчора мене вітав, сказав наступне: "В мене ставлення до цього свята двояке, але коли є нагода подарувати жінці/дівчині квіти, не скористатись нею не можна!"

 

Ну раз пішла така п'янка, то висловлюсь і я Я дууже люблю 8 березня! Для мене це такий гарний день весни, сонечко світить, пташки співають, життя прекрасне. Чоловік квіти, подарунок, каву в ліжко, вечерю готує, посуд миє, а жінка в цей час з чистою совістю робить зачіску, манікюр і макіяж. Так-так-так так має бути кожен день, для цього не потрібно свята і все таке, але....чомусь на практиці так не є((((ну принаймі в моїй сім'ї, і в сім'ї моїх батьків, і в сім'ях друзів...може ми щось не так робимо. І ніякої "совєцкості" ДЛЯ МЕНЕ це свято не несе, я бачу для себе в ньому зовсім інший зміст. Не бачу нічого поганого в тому, щоб хоч один день по бути "принцесою". Так, я не феміністка. Як не крути День матері це для мене зовсім інший зміст, щось схоже мало б бути на День народження, але галицький менталітет, в цей день я зазвичай готую святкову вечерю і щось ніяк рука не підніметься цю традицію відмінити, тож то вже не то і 8 березня я таки потребую.
По темі: сьогодні вигулялись на всі 100, погодка бомбезна! Все таки треба відновлювати традиції проводити вихідні разом, а не чоловік забирає малечу гуляти, щоб я відпочила чи наварила їсти. Дозвілля разом дуже зближує. Проза- непонятки з маминим здоров'ям, але надіємось, що все буде добре

 

Я є !!! Соплива і змучена , але щаслива !!! Сьогодні рівно місяць, як ми допомогли Терезі з маленькими дітьми переїхати, а місяць має 30 днів і ці 30 днів = "300 дням" , які треба було протриматися фінансово ....Серце радіє, коли її діти посміхаються і кожен з вас долучився до тієї посмішки своєю молитовною і фінансовою підтримкою Проза мене "вчепилася якась вірусяка "... Я думала , що ноги мені "викручує" на зміну погоди, а після вечірньої Літургії з носа потекла "водичка ", то я тепер в найближчі 3 дні буду мати хатньо-ліжково-телефонний режим... Тільки відчухала синочка від "вірусяки " і саму "загребло " .... А я так хотіла прогулянки в стрийському парку ...... Але ніц не зробиш. Чоловік втішиться , шо я троха відпочину

він з мене трошки сміється, що я як той ЧІП І ДЕЙЛ спішать на допомогу, тілько він ше не визначився чи я Чіпка чи Дейла

На цій веселій нотці йду спатоньки натерта олією піхти і буду нині пахнути хвойкою і уявляти що то я в рідних Карпатах

Галя Соло, ти мене вкотре рятуєш !!! ДЯКУЮ

Солоденьких снів !!!