Мамо, але я дурна (с) сестричка Віка. Або лямур-тужур-бонжур...

Обіцяла більше тут не писати, але ж хочеться
Познайомилась я з хорошим хлопцем. Ми ходили на побачення, в мене було ідеальне день народження, про яке я завжди мріяла. Дуже багато розмовляли, в нас було так багато спільного, життєві пріорітети, бачення життя. Ніколи мені не було так вільно і легко. Але ... фізично він мене не приваблював, не було потягу, тремтіння, мурашок і т.д. Я тверезо дивилась на речі і це мені подобалось. Я свідомо розуміла, що ми знайомі ще мало часу, з часом все може змінитись, тим більше мені було приємно в його компанії проводити час. Та, мабуть, він це відчував. Бо після трьох тижнів побачень і зустрічей сказав, що я не хочу рухатись дальше в стосунках, мене влаштовує все, як є, що я ще живу колишніми стосунками. Мабуть, це кінець. І мені навіть не сумно Дивно, він ж робив все те, про що я мріяла, чому ж нічого не сколихнулось у мені? Ось така історія.
І я тепер думаю, в чому причина? Можливо, я зараз дійсно не хочу стосунків? Чи сексотип може так впливати на наше рішення бути з людиною? Але як же думка, що хлопець має завойовувати дівчину? І чи дає це якісь результати?

 

він мав на увазі інтим?

 

Не уточнював

 

сексотип таки впливає!але що за така дурна думка хлопець має завойовувати дівчину?

 

Інколи таке говорять

 

Ну можливо дівчатам би хотілося, щоб хлопець завойовував , але стосунки мають бути потрібні обом. І якщо хтось один бігає, добивається, а інший нічого не робить (це не обов'язково завжди хлопець є тим, хто бігає), то з цього може нічого хорошого не вийти. В стосунках має бути рух один до одного, або спільний рух в одному напрямку.

можливо не завжди те, що ми уявляємо своїм ідеалом, чи модель поведінки, яку чекаємо від інших, нам підійде в результаті. або пройшло таки мало часу, хоч 3 тижні - це теж термін, але щоб вивчити людину треба набагато більше. любов не до всіх приходить з першого погляду, чи після кількох побачень, деколи потрібно більше шансів і часу.

 

От власне, чому ж не всі це розуміють?

 

напевно не обовязково маэ бути крайність, типу або втрачаю голову або я всяя така тверезомисляча і незалежна
фізична привабливість, потяг, чи хоча б захоплення харизмою має бути, все-таки, але не варто зациклюватись на тому щоб все контролювати
і силувати себе не треба, якщо вам людина не подобаєтся, і час нічого не дав, ну то просто

з одного боку якби було все ,він вас приваблював і робив все як ви мрієте, але щось всреівно не те, що можна говорити що проблема у вас, тобто що шукаєте проблемних стосунків
але якщо не приваблює, ну то "серцю не прикажеш", крім того певно важливіше в стосунках особистість ,а не ідеальна поведінка

 

в мене є подруга, яка в першу чергу звертає увагу на зовнішність. і якщо хлопець їй не подобається (в неї там є свій ідеал зовнішності), то вона навіть не розглядає стосунків з ним. вона зразу налаштована на те, що таких як їй треба нема, тому вона вибирає самотність, навіть не даючи мінімального шансу хоч комусь. і я її переконую, що по першому враженні судити не можна, що зовнішність не головне, але вона не слухає. тому є такі люди, які вірять у цю любов з першого погляду. чому так не знаю може вони хочуть казки?
хоча, з іншої сторони, якщо побачити , що стосунки по певних причинах не мають майбутнього, то краще їх розірвати скоріше ніж пізніше. життя таке, що не вгадаєш, що буде далі

 

я так і не до кінця зрозуміла, ви жалієте що так вийшло чи вам навіть не сумно?))
бо якщо ви таки хочете його ще взнати, то варто зробити декілька ненавязливих кроків, сказати що ви зацікавлені в продовженні спілкування ,і що не колишні стосунки вас тримають ще (надіюся це так), а просто негативний досвід провокує певну поведінку
і взагалі, а звідки він знає про ваші колишні стосунки, а???

 

А Ви уточніть як Ви маєте рухатись? Скажіть що Ви не спішите, все розвивається само собою. Якщо він не готовий чекати - отже він не Ваш коханий

 

в якийсь час це виливається в те, що людина звязує свою долю з антиподом свого ідеалу
знайома одружувалася двічі, і то з блондинами блакитноокими, хоча до того довго шукала і вмирала за темноокими брюнетами

 

Маєте на увазі, що він не розуміє? Ви б хотіли, щоб він таки вас завоював, вважаєте, що він не наполегливий?
От ще стосовно часу, щоб закохатись: в такому форматі, як був у вас, думаю, справді є ризик відкинути хорошу людину, в яку б можна було закохатись, через те, що ви хочете все і одразу, в сенсі почуттів, підходящості людини (припускаю), ну і формат такий, що рішення треба приймати швидко - або так, або не морочимо одне одному голову, шукаємо далі. Тобто ставиться задача буквально не з порогу вирішити, а чи хочу я з ним дітей родити, тому може та відповідальність вибору і тисне, + незнайому людину ви одразу апріорі номінуєте на "кандидата" і, без, скажімо, якогось особливого ставлення з вашого боку (мається на увазі закоханності, заінтересованності, які виникли самі по собі) ви занадто критично оцінюєте і його, і ваші відчуття щодо нього - от нема мурах, чому???) Я трохи може перебільшую, але то щоб суть була зрозуміла. Просто уявіть, що ви в "диких" умовах - десь там з ним пересікаєтесь, і помаленьку він вам розкривається, потрохи ви його вивчаєте, починаєте закохуватись і тоді він стає особливим, магнетичним, тоді вже і мурахи приєднуються. В багатьох цей процес не є таким блискавичним, але вам по собі видніше, звичайно. Часом дівчата довго вагаються - хлопець ніби і подобається, а от чи люблю? Знаю випадки подруг, коли спочатку ті хлопці відкидались, а потім вже така шалена любов була)))

 

Що стосунки закінчились - мені не сумно. Просто дивно, що після такого короткого періоду вже можна вимагати від людини почуттів і т.д.

Та я з ним так вільно себе чула, ми говорили про все-все, я таке розказала, що ніколи би нікому не довірилась

От я так і говорила, такими ж словами: нехай усе йде, як йде. Та видно, йому цього було мало.

 

мені напевно цього ніколи не зрозуміти: для мене це хід від зворотнього- спочатку підібрати зовнішність, а потім в цю людину закохатись. Дивина)

 

Все з точністю навпаки Я нічого від нього не чекала, просто насолоджувалась спілкуванням, навіть відсутність потягу не сильно мене непокоїла, головне моє гасло було: нехай все йде, як йде. Але його це не влаштовувало.

 

Можуть бути і його комплекси-рани...може такий типаж "ніжний".

 

Що на все потрібно час.

Чому, не побачивши після трьох тижнів з мого боку сильних почуттів, хлопець зразу опускає руки.

 

дуже часто після важкого розриву перші стосунки як блін комом
з попередніх лишається якась невикористана енергетика і ти її скидуєш на цю нову людину

 

Тоді, може, це у нього такий підхід і бачення ситуації, як я описала вище, і тому він відпускає вас і йде шукати далі. Може бути як одна з відповідей, чому він вас не завойовує.
Може його травми, як я вже писала, боїться закохуватись-викладатись, щоб його вчергове не скривдили, тим більше, якщо ви його емоційно не заохочуєте до цього. "Недолюблений" взагалі по життю (з дитинства, маю на увазі), тому болісно реагує на нейтральне ставлення до нього, потребує яскравого вираження і підтвердження того, що він потрібен, і, якщо цього нема - невпевнений в собі. Просто лінивий, недостатньо напористий по характеру. Не настільки "втратив голову", щоб це робити...та всякі варіанти можуть бути.