у свідомості батьків, в першу чергу) дитині неважливе або маловажливе те, що не цінується батьками але звичайно в дуже юному шкільному віці чутливі ті всі перипетії, зрештою тут би почути думку батьків ,які самі ж тим оцінкам не надають такого значення, мені напр. дуже цікавий такий досвід і враження нічо собі я переусвідомила тільки, коли зайнялася самоосвітою, пішла на необовязкові курси/навчання, суто за внутрішнім бажанням. не тому що треба. не тому що вищу освіту здобути має кожен. 23 роки було) а зараз в декреті ще й наново з усвідомленнями взагалі веселуха)
[QUOTE="Багіра, post: 2336637, member: з усвідомленнями взагалі веселуха)[/QUOTE] Ну, то треба знати/бачити/спілкуватись з кожним окремовзятим випадком. Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
не завжди. Не варто легковажити те, що в школі діти проводять дуже багато часу. Інколи навіть більше ніж з батьками, на жаль. І не можуть сказати батьки "забий на оцінки", "вчителька-дура, тобі бал занизила" чи ще щось в тому дусі, бо вчитель для дитини авторитет (і повинен ним бути)+ в школі постійно влаштовуються усілякі "соцзмагання" на звання кращого і т.п. от яким чином привчати дитину не зациклюватись на оцінках, якщо довкола неї лише одне оцінювання? (то риторичне) Якщо в школі робиться акцент на одному, а вдома ви вчите дитину іншому, дитина несвідомо привчається до подвійних стандартів. Саме це ми зараз маємо в країні (одні кажуть іншим саме те, що той хоче почути /відповідь на уроці згідно вимог вчителя/, а думає і робить так, як собі вважає за потрібне /вийде в коридор і скаже, що вчитель козел/). чомусь у фінів немає ні домашки до 4го класу, ні оцінювання до 4го класу. Бо їхні мудрі люди від освіти вважають, що система оцінювання в такому юному вразливому віці зашкодить розвитку адекватної самооцінки. І предметів у них набагато менше, не має тої лабуди всієї, і пунктиків на каліграфії немає - пишуть олівцями, стирають, виправляють, бо діти вчаться і мають право на помилки. А в нас - не мають права на помилки, мають бути з магістерськими знаннями і т.д., а інакше лузер. А потім в дорослому житті, як в тому анекдоті "відмінники! давайте списувати трієчникам! То може потім хтось із них візьме вас до себе на роботу" дуже перепрошую, але перли нашої системи освіти - це мій болючий мозоль. Тому мене трохи і понесло в темі. батьки це розуміють, сподіваюсь. А от спробуйте поясніть вчителям (є хороші вчителі, проте їх меншість, на жаль) у вас ще все попереду. Надіюсь до того часу, може щось і зрушить з місця на краще. от і свіженька стаття в тему
Хі-хі.. Мій старший чудовий математик, і мені доводилося з 2 по 4 клас якось йому пояснювати, що вчителька з математикою не зовсім " дружить" і з логікою в неї великі проблеми. Більшу половину класних завдань з логіки ми переробляли вдома А з англійським меню звичайно підтримала, але я сама почувалася так, ніби на мене вилили відро холодної води, що вже говорити про дитину
я мала на увазі що усвідомлення типу "тре вчитись це моє майбутнє", воно такоє.. можна багато років присвятити теорії а потім кинутись в сферу, де потрібін лиш практичні навички, і ніби роки потрачені незле, звичайно є користь і досвід, але... моя знайома акушерка казала, що ще в 14-16 років знала що єдине що хоче робити в житті це приймати діток при народженні ,і дійсно має талант від Бога , оце дійсно усвідомлення в школу дитина не приходить чистим листом, вже до того батьки наготували її на оцінювання, це починається ще з моменту "а ваша ще не ходить? а ваш ще не розказує вірші?" зараз це не так яскраво видно, як в попередньому поколінні я коли вчилася, то вчителі часто мали улюбленців, дійсно дуже талановиті діти ,а тепер дорослі, і оцінки то у них були високі як і в багатьох інших, система не стобальна, але в приклад ставили і виділяли так само різниця фінансової забезпеченості, та навіть благополучності сімей, оцінювання всюди ,але батьки приділяють найбільшу увагу власне оцінкам за предмети) моя подруга постійно малого штуркає, чому 3 а не 4, мені то дуже вухо ріже, бо видно, що навчання то не його фішка, має золоті руки, дуже добре розбирається в техніці ,але ота мамина невдоволеність якимсь таким сумом осідає в його очах а щодо подвійних стандартів то ви намішали) я не кажу про те, щоб вчити дитину лицемірству просто моральним і етичним цінностям ,які тобі важливі тобто якщо в школах примітивні погляди на речі то варто казати дитині - будь як всі? в мене до речі якось був колектив, де людей судили виключно по величині прибутку, от в мене більше на 30% чи більше, всьо ,я лучче, відповідно було і ставлення зверхнє, це так жахливо я себе в то втягнути не давала зрештою і в універі відмінники часто зверхньо ставились до інших, а ті якось старались надолужити, хто фінансовим благополуччям, хтось стервозною поведінкою))) але далеко не всі колективи такі, що радує, +викладаючи, побачила що чим молодші, тим менше отих комлпексів неповноцінності, що ну дууууже тішить, бо і педагогу легше, коли діти не починають гірші оцінки надолужувати в іншій сфері ,напр. кидати виклики авторитету вчителя чи між собою конфліктувати
Свіженький приклад): сестри мала першачок. Принесла мені зошит похвалитись.Дивлюсь письмо, як мабуть в більшості діток десь трошки кривенька буква, десь нахил і т.п. . Але всі ці "неправильні букви" підкреслені червоним і навіть є весь рядок повністю. Я в шоку.Навіщо?(рит.) Звичайно я дитину похвалила але сестра мій погляд зрозуміла і тільки знизала плечима. Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
бо їм же треба показати/відзвітувати, що зошит перевірявся, що робота ведеться і т.д. А те, що дитині калічать психіку, то дурниця. Над цим замислюватись не варто. Сумно це все
Допоможіть з вибором: хто що знає та може порадити про Українську Гуманітарну Гімназію - на Олени Степанівни. Маємо зараз складні думки - старша Соломійка закінчує початкову школу і кудись треба рухатись далі. Думаєм про Класичну гімназію - маю повний спектр думок та вражень про неї, Євшан - теж приблизно розуміємо - що воно таке, а от про Олени Степанівни незнаємо взагалі нічого - порадьте).
Дівчатка, потрібна ваша допомога, в виборі початкової школи. Молодший йде в перший клас в цьому році, а старший закінчує другий клас. Ми з іншого міста, навесні переїджаємо до Львова. В якому р-ні будемо жити, ще не вирішили, но скоріш завсе недалечко від центру(та це не є великою проблемою), найголовніше вибрати школу для малечі.
Ми живемо близько до центру, дали в 4 школу - вона до нас найближча. Наразі задоволені. Це спецшкола, з поглибленим вивченням англійської. Недолік, на мою думку - великі класи і маленьке приміщення, це колишній типовий садочок. Ще трохи задумувались про 28, німецьку, про неї, як правило, хороші відгуки. Багато знайомих водять в Джерельце на Сахарова, задоволені. Ще 8 на Підвальній (але початкова там на Довбуша), теж німецька. Про 62 на Театральній чула не дуже добрі відгуки, але то все індивідуально. Ще хвалять 5 на Кокорудзи, це вже трохи далі від центру, як і Джерельце, зрештою. Все-таки здалека дитину возити складно. Я кожного ранку тішуся, що мені до школи пішки 10 хвилин, і рада, що не вирішили дати дитину в якусь дальшу школу. Я до того, що якщо немає виходу (ну от немає поблизу школи, куди б хотілося віддати дитину) - звичайно, всі будуть возити, але якщо є вибір, то близькість до дому дуже важлива.
Дякую, нам більше потрібна з англійською мовою, старший ходит в клас з поглибленним вивченням англійської. А як з приводу приватних шкіл?
Джерельце, 4 і 5 - англійські. З приватних знаю, що є початкова школа від Першої приватної гімназії, здається, Альфа - на Ярославенка. Знаю, що це школа повного дня, діти там десь до 5-6 години, в оплату входить харчування. Далекі знайомі були задоволені, але конкретнішої інформації не маю. Ще є Ерудит, тільки вони, здається, не в центрі, зате дітей довозять. Знайома дуже хвалила, але деталей теж не знаю.
думаю ви не по адресу)))) ті, кому не забракло сміливості навчають дітей вдома ти або гвинтик в системі, або ж самостійний механізм в австріяків також, не знаю чи у всіх, але у тій де навчаються діти наших друзів до 4 класу домашніх завдань нема, навчання з 9 до 16 у формі гри, + теніс, шахи, гуртки.
надіюсь і такі є, не вникала в документацію був час, коли розглядала домашнє навчання по стану здоров"я малого, так і не наважилася.
Дівчатка, читаю всю тему, і таке начитала, що не у всіх школах є обов'язково носити шкільну форму... Це дісно так?
домашньої освіти в Україні законодавчо не існує. Існує екстернат та дистанційна. Це, звісно, далеко від домашньої освіти (такої як вона в ідеалі є), проте на безриб"ї
Це дуже файно! Бо ці піджаки та туфлі, малого вбиває... Піджака рідко вдягаємо, більш в сорочці та светрі, але вчитель постійно виїдає мозок за піджак....
Ми вчимося в 45 школі разом з сином @Vероніка, в одному класі, і якраз її малий в садочку розмовляв українською, але я би не сказала що є якісь складнощі у спілкуванні. Більше того, таких садочкових дітей більшість, і все гуд. У нас в класі навіть є хлопчик з україномовної родини, який по російські не говорить ( ну я не чула) і теж нормально. Так що якщо тільки це вас стримує, не варто переживати.
