В малої зараз такий період, що вона почала дуже вирізняти маму з усіх і я весь час їй потрібна. Навіть коли вдома хтось з нею в кімнаті наприклад, а я в кухні, то за пару хвилин мала вже приповзає до кухні. Спить вдень досить небагато, то часу дуже нема на себе. І я якась така вічно забембана. І ніяк не розумію чого ж мені бракує, бо ті всі хатні справи ітак не встигаю поробити. І оте постійне хатнє мене вже дратує. Не знаю який то собі релакс влаштувати і як відновити сили хоч трохи
@Retaret та звичайно що потрібна, ви ж мама. От що можна придумати - попросіть чоловіка чи маму ввечері посидіти з малою, а собі зробіть класну ванну з сіллю, пінкою (навіть при свічках), зробіть пілінг, маску, що любите, спокійно відпочинете (класно ще під розслабляючу музику відпосити можна). Якщо любите шопінг, то поки мала з кимось пройдіться по торговому центру, чи базарі, чи по секонда х (є пристойні (знаю 2-3 такі, в інші не їоджу) і в них можна щось класне знайти), то теж добре розвантажує голову. Ще варіант - можете почати вишивати (в мене кума почала з малим вишивати картини бісером, хтось в"яже, хоч я того не робила. Ще можете завести якісь гарні кімнатні квіти що завжди вам подобались, доглядати за ними (але без крайнощів, бо то має бути як змиіна занять і релакс), можна завести навіть просту рибку-півника у круглому акваріумі (він невибагливий і не потребує нічого спеціального лиш годувати і воду підмінювати), щоб щось нове було. Якщо такі речі то замало, то найдієвіше- на пару днів поїхати кудить вдвох з чоловіком, повірте навіть 4-5 днів і ви самі захочете до дитини, і відпочинете, виспитесь (наприклад, у якусь садибу в Карпатах, чи до людей в приватний сектор, на природі побудете, то точно допоможе). І головне, подумайте, що ці клопоти тимчасові, ще будете згадувати із замилуванням їх, і подумайте, що у вас є дитина, а купа людей хочуть а не можуть завагітніти, і їм би ваші клопоти тільки в радість були
Дивіться по своїх потребах: хочете спокою, відпочити від всього і побути самій - сауна, басейн, спорт, якісь косметичні процедури. Не вистачає спілкування - час від часу влаштовуйте здибанки з друзями, запросіть гостей, чи можна піти кудись на курси. Хочеться діяльності, зайнятості - знову ж таки курси, більше з нахилом на навчання, а не розваги. Або просто вихід "в світ" - кіно, театр, будуть свіжі враження, гарно одягнетесь, собою потішитесь) Сильні емоції мали би давати сили. І відчуття того, що тоді-то у вас буде гарантовані кілька годин на те, що приносить задоволення, теж додають стійкості до рутини) Якщо не виходячи з дому - діяльність з метою у вільний час - навчитись чомусь, зробити/підготувати подарунок, діяльність на результат - вправи, рукоділля. Тоді є відчуття наповненності, задоволення від зробленого. Але, хто би що не казав, якщо ви сама більшість часу з дитиною, і таку вилазку з дому вдається зробити рідко, то все таки втома буде, бо то мала дитина, то складний період, хоча і такий солодкий водночас)
Та, теж забула додати - ходіть в кіно, театр, на таку оказію можна домовитись щоб хтось побув з дитиною, в театр. На курси теж варіант, але то вже залежить чи змоете пару раз в тиждень ходити, і з малою ходіть в ляльковий театр, на різні вистави, це теж відпочинок, з подругами говоріть, з людьми які для вас позитивні.
дівчата вам добре все радять, є з чого вибрати) від забембаності допомагає вчасно лягати спати (бажано не пізніше 10) біг, зарядка, швидка інтенсивна ходьба - найкраще наводять порядок у голові (зрозуміти чого бракує) ну а сили найшвидше відновлюються на природі, подалі від міського шуму. деколи буває такий стан, ніби залипання, коли все якось сіро і звичні речі не приносять радості - зазвичай то від поєднання кисневого та емоційного голоду. Гуляйте з дитиною при любій погоді, багато!
та гуляємо ми щодня. Але наразі з візком дуже далеко не підеш, і хоч на ГВ ще, але при такій погоді на лавочці не погодуєшся. В транспорт не хочу пхатися зараз, поки остаточно ті грипи не перейдуть. В чоловіка останнім часом на роботі так, що на тижні фактично немаю часу для себе, бо приходить пізно. Його батьки вже просто не силі бути з малою так щоб без мене, а мої ще працюють, то мама як забігає на годинку-другу пообіді, то я все маю чи їсти варити, чи там ше шось підтягнути. Маски для лиця взялася робити хоча б раз в тиждень. То спочатку це був для мене як чарівний час релаксу, але за кілька місцяів і ця процедура перетворюється для мене в рутину...
Ну то не робіть! Що там такого в тій хаті є, щоб щодня щось робити? не робіть. Робіть лише те, що є крайньо необхідне. Бо вас, швидше всього, забембують не стільки ті справи, скільки ота гонка "треба 100500 справ встигнути поки дитина спить". А реально то все не встигаєте і постійно гризетесь думкою як би то встигнути то все зробити поміж вимагання уваги принаймі в мене було саме так Не біжіть щодня щось робити, поки дитина спить. Готуйте на кілька днів, готуйте просту їжу. Плануйте зробити щось одне протягом денного сну. Лягайте разом з малявкою спіть, читайте, дивіться фільми з навушниками. Дайте собі трошки спокій, бо то є якийсь такий психологічний тиск сама на себе --- дописи об"єднано, Feb 18, 2016 --- Цього я собі взагалі не уявляю, бо
Дiвчата, матусi, а цiкаво вам було б зустрiтися, та поговорити на такi теми за горнятком кави? Я у Львовi з жовтня, закохана у це мiсто, та, нажаль, страшенно не вистачае спiлкування "живого". Дякую всiм охочим
та для чого на форумівки чекати, якщо можна у вужчому колі зустрітись. Сама б потринділа з кимось, але я не у Львові.
А чого? Дитина може побавитись з бабусею, двері у ванну ж закриваються, то нема проблем. Головне перед тим добре підготуватись, приготувати дитині пиття, їжу, іграшки, та навіть трохи можна розвиваючий мультик включити (але тут треба дозувати строго).
Ви описуєте мою ситуацію. В мене також чоловік більшість часу на роботі (та ще й позмінно), на руках 3-місячне маля й практично нікому допомогти (батьки живуть закордоном, а чоловікові - в іншій області). Відповідно часу на себе практично не залишається. Хоча, дякуючи чоловіку, я практично не готую і не ходжу за покупками, це він взяв на себе. На мені ж дітьо, кіт і чистота в квартирі. Розважаюсь поки тим що час від часу заходять подруги або сестра в гості, приносять новини з "великого світу") також маю годинку-дві в тиждень коли чоловік забирає малу гуляти і я цей час присвячую собі: можу спокійно прийняти ванну і повчити польську мову (то в мене хоббі таке) дуже хотілося б зайнятись вишивкою, до народження малечі вишивала доволі складні роботи, але поки на то немає часу. А ще з нетерпінням чекаю весни і тепла! Можна буде закинути малечу в слінг й поїхати в парк чи в центр. Вже дуже хочу до людей Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
А чому зараз не їдете в парк?) В нас теж родичі далеко. На мені місячне дитя і чотирирічне (в садок не ходимо), готування, прибирання, прання. Не скажу, що я ідеально справляюся, малюк ручний, вдень сумарно спить сам не більше години, може трохи побути в слінгу, але в хаті чисто, завжди є що їсти і що погризти, із старшим займаюся. Час на себе? Зранку малюка на чоловіка і півгодини в мене для себе коханої, решту занять проходять з малюком.(взагалі я люблю займатись чимось паралельно). На вихідних теж чоловік трохи бере на себе діток, і я стараюся поспати, або пошити. Від грудної дитини далеко не втечеш, але я і не маю в тому проблеми. Єдине, що великі закупки важко робити вчотирьох. Мені здається, що основне мати план дій, тоді кожну хвилинку, можна ефективно використати. Ще хочу додати, що чоловік допомагає при потребі, але мені краще дати йому малих, ми ж рівноцінні батьки) Надіслано від мого Lenovo A2010-a, використовуючи Tapatalk
З власного досвіду. Раніше я як навіжена драїла хату, готувала по декілька страв, щоб на снід. обід і вечерю все різне було, працювала і т.д. І мій чоловік охоче допомагає. Просто я хотіла сама собі показати, що я можу справитись з усім сама. в якийсь момент я зрозуміла, що в мене не має сили й Бажання так робити. Чудесни чином прибирання не на мені, готую я тоді, коли немає що їсти (все позїдали)), або коли хочеться щось смачненьке чи побалувати близьких, для роботи зробила графік (я працюю вдома) і маю час і на себе, і на чоловіка. А основне, я Задоволена! І це головне, ніхто не свариться й не відчуває себе загнаним. До чого я веду, так це те, що своє життя плануємо ми самі. Завжди є компроміс! Основне -бажання змін і відчуття комфорту! Якщо вам буде комфортно, то і всім оточуючим теж. А час можна спланувати...бувають різні дні, буває все на купу, але ж постійно бути так не може!
Для мене - то тільки поїздка у якесь нове місце, хоч Kaрпати, хоч Кам`янець-Подільський чи Чернівці, чи закордон. Отак сісти, підібрати по відгуках готель чи апартаменти і гайнути. Як ми виїзджаємо за межі Львова в мене вже починається релакс... 2-3 дні і набираюся сили і жаги до життя. Запланувати, до дрібниць все розрахувати (скільки яблук/помідорів/огірків/пачок печеньок, хоч готувати на відпочинку я ненавиджу) і вперед. Якщо не боятися, то 100% переключитесь від того домашнього марудного побуту.
Я, напевно,далеко не ідеальна дружина...( особливо в хатніх справах не напрягаюсь,краще раніше ляжу спати,почитаю, прогуляюсь з дитиною і чоловіком,кудись поїдемо,ніж безкінечно прибирати,драяти в квартирі всі закутки, варити "перше-друге-і-кампот". Спочатку спільного життя нашого ,чоловік трохи протестував,бачте, не думав,що приносити їсти під носа йому ніхто не буде)) але,нічого,привик) Готую-прибираю, коли є час і бажання (при цьому вдома бардаку нема), чоловіка навчила, без проблем приготує вечерю,чи обід замість мене,посидить з малим). Тим більше, ніколи не скаже, "Ти замучилась?Від чого? Ти ж сидиш вдома постійно!")
Дивіться на все трохи простіше))Я теж така була,коли сиділа з старшою малою в декреті,аж до п"яти років,бо хворіла вона мені постійно.Я вже думала,що ніколи не вийду з тої хати сама,хоч на п"ять хвилин.А потім якось все пішло само по собі-робота,вільний час для себе...І от рік тому знову у декрет))І ви знаєте,хоч їх у мене вже двоє,але чомусь вже не так важко,як в перший раз.Хоча вся хатня справа на мені,крім того старша доня ходить у 3 клас(а в школі тепер задають уроків більше ніж треба),до школи треба водити,бо далеко,і все на мені))Багато чого по хаті не встигаю,але то все до одного місця,я просто тим не переймаюсь))То як себе налаштуєш,так і буде))менше треба ту всю хатню роботу брати до голови))а поїсти можна і картоплі з сосискою,то не так вже й страшно))
