Чекайте-чекайте. Тут скоріш за все ситуація не "мамин синочок", а банальне вирішування квартирного питання . Так от, я би радила спробувати наступне, якщо до шлюбу питання не було вирішене. Зібратися тісним сімейним теплим колом на чай-каву (без алкоголю!): ви з чоловіком, свекруха, свекор, тесть та теща. Всі. І от яка картина: на даний момент у вас, молодят, власного житла немає (і це абсолютно нор-маль-но. Головне, щоб бажання було заробити на житло, а все інше вже цієї теми не стосується . Власного нема, але є варіанти де жити: або користатися доброзичливістю батьків чоловіка, або своїх батьків (альтернатива - знімати і не залежати не від кого). По другому варіанті - обовязково проговорюється наступне: 1) ваші батьки дають можливість вам самостійно проживати в квартирі. Це означає, що ви вправі дбайливо користуватись тими квартирними надбаннями, які вже є та що візити батьків не можуть бути без попередження. Це серйозні речі: зайде мама з ринку принести щось смачненьке, відкриває своїм ключем - а там ваше сімейне приватне життя . І ніби намір хороший - діточок провідати, але виходить все кепсько та з осадом. 2) фінансові можливості. Хочете жити самостійно в квартирі - будь ласка, молодята, оплачуйте комунальні самі. Нема можливості - обговоріть ДО ЯКИХ ПІР ваша мама буде платити квитанції: півроку/рік/до вашої пенсії. Домовтесь конкретно. Звичайно, це круто і зручно себе відчувати хазяйкою в квартирі батьків, живучі окремо від нестерпної свекрухи - але комунальні за мешканцями квартири. По першому варіанту. От зіпсувати відносини - це завжди легко, просто і в перші часи наповнює неповторною гордістю: от як я її! Але, як показує практика, набагато приємніше мати в особі свекрухи союзника. Не близьку подругу і не другу маму (я просто для себе такого не уявляю..), а банально союзника. Навіть якщо розумові здібності, гороскопи та материнські інстинкти у вас різні - це не привід рвати всі відносини. Це навпаки привід спромогтися збудувати відносини так, щоб навіть в ситуації ТИМЧАСОВОГО співмешкання і самій бути корисною, і отримати користь для своєї сімї. Господарка. Тут коротко. Часто буває, що господарники настільки звикають до певного обєму господарських робіт, що навіть, усвідомлюючи необхідність скоротити посіви та кількість тваринок (бо причина може бути і стан здоровя той же...) - зразу все поміняти їм важко. Звичка. Рік-два-три.. Ще є варіант допомогти свекрусі оптимізувати процес догляду за рослинами-звірятами. Все одно ж ця продукція потрапляє в ваш молодосімейний шлунок. І за це треба бути ВДЯЧНИМ. І взагалі, батьків - своїх та чоловіка - треба поважати, християни ви чи хто? І уявіть наскільки би вам було приємно чути побєдоносні наміри чоловіка "перестати відповідати на дзвінки твоєї мами, бо задовбала ця теща". З чоловіком визначіться яким чином і на яке власне житло ви заробите. Хай це буде план-десятирічка, але щодня робіть рухи по досягненню цілі: жити окремо і бути хазяївами у власному житлі. Почути думку чоловіка цей рахунок - головне. Чомусь я припускаю, що йому не менш вашого хочеться жити окремо зі своєї дружиною. Але на жаль на даний момент він не взмозі вас забезпечити одразу всім і вся. Це ж всього лише рік)) мені трохи дитина заважає, так що повністю свою думку зараз не додрукую, вибачайте . Ще трохи: під час розмови ви почуєте всі думки. Тому зберігайте терпіння. Задавайте питання свекрусі по гострим твердження: А чому Ви так думаєте? А як Ви думаєте, може так-і-так було б краще? і т.д. І хай вона розкривається, а не лається. І в принципі, навіть (на Вашу думку) навязане бажання чоловіка хоча б перезимувати у свекрухи - достатньо оптимальне. Йому неприємно бути в гостях в вашій квартирі - хіба це дивно? (тому і треба обговорити чітко питання з комунальними. Хочете молодята самостійно жити - звикайте до витрат, повязаних з власним житлом. Так правильно і так чоловік може себе відчути чоловіком). А поки можливості нема - чоловік Вас може забезпечити житлом, домовившись зі своїми батьками. І треба дякувати мамі чоловіка, що вона таку можливість дає. Від того, що ви поживете - буде стимул скоріше валити звідти, але в власне житло , а не кочувати від однієї маминої спідниці до другої. Отакі фінанси. п.с. за 4 роки шлюбу, ми в близько року жили з батьками чоловіка в квартирі за рахунок свекрухи, півроку жили самі в квартирі моїх батьків, сплачуючи комунальні, біля півроку (періодично) жили окремо по своїм батькам, бо так складались обставини (не із-за сварки ), півроку знімали, і от декілька місяців, як живем самостійно нарешті в квартирі, сплачуєм всі рахунки, вирішуєм питання власного житла. Так що, як би не хотілось, але поки не налагодите фінансове підгрунтя - будуйте міцні сімейні відносини - вони набагато цінніші, ніж квадратні метри. п.п.с. мене підправили, що форумлянка має своє власне житло, так що прошу вибачення за свою неуважність. Але можливо комусь мій вище надрукований текст буде в нагоді
Порадьте що робити щоб чоловік менше звонив своїй матері? І не називав її "матінкою", а як всі нормальні мамою
Розумієте якби його мати не була алкашкою, допомагала нам, а не брала в нього гроші обманом я б не була проти щоб він її так називав
вам основне, щоб він її так не називав? та нехай називає як хоче, лиш би вона не пхалася до вашого життя. тема, мамин синочок, ваш чоловік такий? Бо за слова матінка, ніхто не стає "маминим синочком". Яка би та мама не була, вона його мама.
А вас він як називає, наприклад "моя манюня", "моя кохана" і т.д.? Якщо жодними пестливими словами вас не називає, то скажіть йому про це, але з посмішкою та при цьому приголубте його. А менше дзвонити їй він вже не буде (так його виховали), і я вам співчуваю, бо мій досі як дзвонить матері каже "Привет мамочка" ( хоча вона досі каже, що я йому не підходжу, я посинна заробляти як олігарх, всюди мовчати, купити нам власне житло, виховувати дитину,а він в цей час в іграшки на компі грати). Тримайтесь
ви разом живете? бо якщо так, тоді важче. Якщо ж окремо, проведіть бесіду з чоловіком, менше спілкуйтеся з нею. Як вона пхається, бо з односкладових речень, важко зробити якісь висновки і щось порадити. Чому ви називаєте її алкашкою?
Бо вона часто любить випити, і напивається як свиня грубо кажучи, в неї в квартирі брудно посуд миє раз на 3 дні, хоча прибрати однокімнатну квартиру не так вже й тяжко, та й чоловік в неї такий самий як і вона кожний день пє, вона дуже лінива. Коли мій чоловік жив з нею він їв лише 2 рази на день, вона навіть коли наварить вермішелі або гречки з підливою то в неї це на 3 дні і більше нічого нема їсти --- дописи об"єднано, 18 Лютий 2016 --- Я вам теж співчуваю, здається то всі свекрухи такі "монстри"
Діти, у яких батьки алкоголіки - все рівно їх люблять. Бо це батьки. Як? Дуже часто чую скарги що батьки мають допомагати дітям. Ледь не до скону. А може навпаки, батькам треба помагати? Так, алкоголізм - це хвороба. Але думаю тут вам треба не скаржитися на чоловіка, а підтримати і допомогти йому з батьками, щоб кинули той алкоголь і так далі. Ви ж бачили за кого виходили заміж.
Люди-алкоголіки всі вважають себе здоровими нормальними людьми. Вони кажуть "ну тойщо, що трохи випив, всі ж випивають". У мене була одна знайома і вона так казала. Тому їм вже не допоможеш, якщо хіба хтось зрозуміє, що він алкоголік 1% зі 100%. А дівчині свою сім'ю треба піднімати, а не свекрусі донести, що вона алкоголічка. Та й ви собі уявляєте, що люба свекруня з невісткою зробить, якщо та хоч заікнеться про це.
то хай піднімає)) вони ж від свекрухи не залежать, живуть окремо. в чому проблема? чи чоловік більшу частину часу проводить в батьків?
Ну хто де скільки часу проводить ви запитайте у автора. А те що окремо живуть і не залежать, то ви мабуть психології свекрух не знаєте. Люба матуся так може настроїти сина (тим паче автор пише, що він часто їй дзвонить), що людині буде не переливки.
ідучи на конфлікт з чоловіком, обмежуючи його спілкування з матір"ю, може наламати багато дров у власних стосунках.
