У нас коли був кредит за машину, то теж усе-усе віддавали. Добре, що я була в декреті і мені особисто нічого не було потрібно: ні гарного одягу, ні взуття, ні походів у перукарню (ну я себе в цьому переконала, що мені воно не треба))) Кредит ми віддали, я вже давно пішла на роботу. Але я от собі думаю тепер зовсім по іншому. Ми будуємо будинок. Зараз ми заморозили будівництво, а ближче до літа -- розморозимо. Тобто, все, що ми зараз заробляємо -- ми відкладаємо на будову. Ну так ми вирішили. Але потім я подивилась, що чоловіку потрібні нові шкари, він сказав, що і старі підуть, але я так не вважаю. Потім я подумала, що мені потрібна нова сукня і новий посуд. Впринципі, я можу без цього обійтись: суконь у мене ітак багато, а посуду для життя вистачає, а для гостин -- можна і в сусідів позичити. Але я НЕ хочу. Я не хочу собі відмовляти. Нехай я добудую будинок не через 2, а через 3 роки. Але ті 3 роки я не буду собі ні в чому (ну в межах пристойного) відмовляти. І зараз я жалкую, що ті роки, коли ми віддавали кредит за авто я нічого собі не купувала. Бо мені зовсім не подобалось оце відчуття себе "другосортної" -- у старих туфлях і платті (нехай і не зношеному, бо в мене їх дуже багато, але зовсім не новому, бо воно вже в мене багато років), нехай і у гарній машині. Тому подумайте, може краще купити штори і спати у затишній кімнаті (до речі, у нас вдома теж два роки були старі бабині штори, бо на ремонт у новобудові вистачило, а на облаштування уже ні(((, а кредит всерівно виплатите: чи через рік, чи через півтора (та й скільки ті штори там коштують)
ми недавно купували в нову квартиру фіранки-штори, повірте, якщо це не одне-два вікна, і фіранка-не марля, то коштує ого-го! І до теми: якби мені на мозги тиснула відсутність тих штор, я б купувала, недивлячись на кредит, а якщо тільки тому що *бо треба, щоб були*, то краще заплатила б кредит
Я вважаю,що гроші мають бути спільні,але в жінки повинен бути н.з. в будь якому випадку на себе красуню(на манікюр,педикюр,епіляцію і т.п.)
В Канаді лише 29% сімей мають спільний рахунок, а більшість ще крім спільного моють кожен свій. Напевне повязане з тим що в багатьох сімях обоє працюють.
Думаю в більшості, так. Кожен витрачає/вкладає як хоче, крім можливо житла. --- дописи об"єднано, Feb 16, 2016 --- Чому? У багатьох сімей з дітьми процює лише один.
Я щось не уявляю того. А продукти як купувати, комунальні платити? Наполовину ділять? Нє, в нас теж 2 рахунки, але гроші на них спільні. Sent from my iPhone using Tapatalk
В нас з чоловіком гроші спільні, але як тільки я получаю зарплатню неодмінно сміюсь і нагадую йому: чоловіка зарплата-то бюджет сім'ї, а жінки зарплата- то зарплата жінки ну і починаю:стільки на маніюр, на перукаря, на косметику і тд....чоловік нервується,видно по фізіономії, бо знає що в мене все купа витрат на різні дурниці,але нічо не каже, терпить мене терпить....ну та бо дійсно я не люблю собі ні в чому відказувати і він то знає)) ну та бо то саме необхідне,як не зробиш манікюр і на голові лад, то ходиш як бомж.і косметики все треба.на одяг наразі не трачусь,привезла з-за кордону,так шо економія зараз хіба що на одязі))
В кожній сім"ї по -різному визначається спільність грошей, все залежить від багатьох поглядів на життя і від прибутків і рівня того життя. Але я за те, щоб кожен мав свою особисту копійчину, якою можна розпоряджатися саме так як хочеться, і яка не буде впливати якось негативно на сімейний бюджет, а можливо навпаки позитивно.Тут звичайно є дуже тонка межа тих спільних грошей, але у всьому має бути гармонія, тому всім її бажаю мати, здобути або знайти.
Що за дурна мода відмічатися у всіх темах написавши два слова? То для того, щоб набрати потрібну кількість дописів для створення темки?
ага, типу - от в нас в сім'ї бюджет спільний і ми наекономили і купили супер-пупер склопакети в спальню - от вам посилання, ціни супер, сервіс вищий пілотаж
