Не робіть з дітей інструмент для досягнення чогось. Не дивіться тупих серіалів, в яких показують, що при народженні жінок задаровують квітами і діамантами, носять на руках і на тім хепі енд. Навпаки, в реальному житті якщо у чоловіка і жінки є проблеми у стосунках народження дітей тільки загострює ті проблеми, і здебільшого додаються ще нові. Корінь ваших проблем не в дітях чи їх відсутності - а у вашій голові (себто вашому сприйнятті поточної життєвої ситуації), яку (голову) вам вже порадили зайняти корисними справами. --- дописи об"єднано, Feb 10, 2016 --- що це за висновки такі з розряду "всє побєжалі і я побєжал". З такими підходами часом народжують люди, які взагалі цього не потребують, бо ж "так треба", "бо в сім'ї має бути дитина, чи двоє" і тп. Приймати такі рішення слід виходячи із власної ситуації, а не тому, що в тебе не так як у інших.
@lika anhelika, займіться спортом, навіть якщо ніколи в житті не займались. Реально стресс знімає плюс ще може нових друзів так знайдете.
Ви розумієте що люди так деградують... Робіть щось, життя таке коротке, як ж Ви так просиджуєте вдома свої молоді роки І чоловіку буде з Вами цікавіше, а там і дитинка зявиться
в мене таке було теж, коли планували і не виходило дуже тяжко мені допомагало візуалізувати свою дитинку, уявляти, як я її на руках тримаю, її маленьку рожеву дупцю... а ще я собі весь час обіцяла згадувати ці моменти (коли мене крило і я істерила, що "мені не дано бути мамою") тоді, коли вже матиму дитину і будуть якісь тяжкі періоди, коли сердитимусь на дитину кілька разів я реально таке робила: стою в спальні з доцею на руках, колишу без перестанку (до 3 місяців Аня мала страшні коліки, я була зомбі) і згадую, як на тому ж місці стояла рік тому і ревіла, що Бог мені діток не дає ви - молода жінка, не накручуйте себе мене мама народила в 30 я маю одну знайому, яка народила першу дитину в 36, другу - в 39!!!
те, що Ви написали мене не стосується, і мого допису чи попереднього Ви не зрозуміли. а просто взяли вибрали окрему цитату, і зробили якісь висновки. але добре, я вже не буду в чомусь переконувати, і шось пояснювати.
Дописи читала, а цитата теж є частиною вашого бачення і сприйняття своєї ситуації, як би це неприємно було усвідомлювати. Писала не конкретно вам, а тим, кому аргумент "всі мають, і мені некомфортно, бо почуваюся білою вороною" є визначальним, іноді навіть неусвідомленим. Маю близьку знайому, яка спершу вийшла заміж, бо боялася, що їй в свої 25 більше більше ніхто не трапиться. Потім думала, що проблема в стосунках з чоловіком - алкоголь. Почав менше пити - в його родині, відсутності дітей. Народилася дитина - стосунки стали ще гіршими. Це до теми того, що суспільні шаблони дуже сильно впливають на наше сприйняття.
Коли би всі народжували дітей, бо "все побєжалі", то людство би вимерло, бо мода то така штука, любить мінятися)))))))
Ми ж не про всіх говоримо, а про окремі випадки. Потреба у дітках є природньою для більшості. В контексті цієї конкретної теми мій допис стосувався Важко, бо хочеш і наразі не маєш діточок, а те, що вони вже є у інших- це у інших.
Я особисто не розумію Вашої логіки))))).Людина просто хоче мати дітей, чого Ви в неї вчепилися...Вона не женеться за знайомими, бо в них діти і їй треба, просто це візуалізація її мрії, але не її, тому важко....Мені Ваш допис виглядає жорстоким і недоречним...
Сходіть до лікаря! Ви ж навіть не знаєте, може у Вас зі здоров*ям все ок, а вже думаєте про штучне запліднення! Не обов*язково з Вас там здеруть тонну грошей і припишуть вітаміни. Я вирішила обстежитись (коли не виходило завагітніти), то ходила до лікаря АЖ двічі (здати аналізи+огляд і забрати результати).
а це ви дарма,нічого страшного там нема,неприємно може так,але страшного...спробуйте спочатку і до жінки гінеколога,і якщо маєте можливість,то в приватну краще,там будете себе комфортніше почувати,бо як згадаю нашу студентську поліклініку,брр...
Скільки вам років? 15? Що означає страшно? а дитину народжувати не страшно? Йдіть до лікаря, може в вас взагалі нема ніякої проблеми? Тим більше всі жінки мусять відвідувати гінеколога хоча б раз в рік.
А я би радила до чоловіка. У порівнянні із жінками вони поза конкуренцією. І що до ні разу? Це жах. Знач, в ліжко із чоловіком -- не страшно, а до лікаря страшно? А чи знаєте ви, що навіть у РАЦСІ є рекомендація перед шлюбом пройти медогляд. Так, хоч для себе. Не дурний такі рекомендації роздає
Це тема, де ми висловлюємо свої думки. Якщо особисто для вас чиясь логіка чи бачення не зрозуміле - чому ви вважаєте, що можете надавати йому оцінку недоречного? Якщо людина шукає суто співчуття - вона йде в "жилєтку". Якщо в темі обговорюються різні бачення - кожен має право на свою логіку, і її подання. Особисто для мене будь-яке згадування в контексті "важко бути не такою як інші" має інший зміст, який не стосується власних переживань щодо проблеми як такої (які теж є). Ми з вами висловилися - давайте не переходити на образи і офтопи. І - я ЩИРО співчуваю тим, хто бажає діток, але наразі ще їх не має. Те, що хотіла донести - не потрібно зважати на те хто в якому віці і скільки дітей вже має. У кожно свій шлях і свій час.
про те, що інші мають дітей, а я ні, я згадала тому, що форумлянка писала про своїх родичів і друзів , яким вона заздрить білою заздрістю. я навела їй і свій приклад, але не для того, щоб мене пожаліли, а для того, щоб її підтримати. можливо я не правильно вибрала тему, і справді потрібно було писати в "жилетку", але не думала, що це аж так важливо це звісно так, що у інших своє життя, і те, що вони мають це їхнє. я забирати їхнє не хочу але як я десь згадувала, що всі ми живемо у суспільстві, тобто серед людей, і нам кидаються в очі інші люди і те що вони мають і це не обов'язково завжди має бути заздрість, деколи з декого можна взяти приклад, у декого чогось навчитися, чи навпаки. і навіть якщо вже так, то думаю, що є такі люди, які спочатку не хотіли дітей, але подивившись на інших народили. і вони можуть не менше любити своїх дітей, ніж ті, які зразу хотіли. кожна жінка по своїй природі потребує бути мамою, до когось це може приходити швидко, комусь потрібен час, хтось цього так може і не зрозуміти. але не має значення як народжуються діти. якщо після їх народження їх любитимуть, то не важливо чи народила їх жінка, яка їх потребувала, чи яка ні. тут зразу можуть бути мені відповіді, що є багато сімей, в яких діти нещасні, покинуті, і таке інше. я не про такі сім'ї. я просто у відповідь на Ваш коментар потребують люди дітей, не можна казати, що не потребують. але звісно кожен може думати як хоче я не ображаюся , просто це трошки зачепило мене (чи я знов не в ту тему написала?)
Ой, даремно Ви так нехтуєте! До гінеколога варто ходити хоча б 1 раз на рік, ну хоча б 1 раз на 2 роки! У лікаря зовсім не страшно, підіть по рекомендації до приватного, щоб був акуратним і добрим. Як на мене - набагато страшніше невчасно звернутись до лікаря, і запустити проблемуу. Впевнена що їх нема, і Ви просто видихните з полегшенням.
Нагадався анектод: Прийшла жінка до гінеколога, він її оглянув, все як має бути. А потім вона питає його "Доктор, а у вас до мене були жінки?"
