мені просто трохи дивно, що звичайний секс підчас вагітності багато хто табуює. А от фістингом займатись (як би той масаж не називали, суть не міняється) - типу корисно Важливо, щоб потуги були "свої", природні. Тобто не "тужимось на раз-два-три", а потуга прийшла - і тужимось. Тоді все тіло співпрацює: і те, що тисне, і те, що відкривається
конфігурація піхви є такою, щоб в режимі "вхід" пропускати діаметр, скажімо, 5 см, а в режимі "вихід" 12 см чи скільки там обвід голівки. Біомеханізм функціонування цього органа є просто дивовижним. Стінки піхви в стані спокою є складені, тому і здається, що "все таке маленьке"
Мені під час 1 вагітності було таке відчуття, що там в 2 рази вужче і пекло-пекло. Зараз би хотілось, але чекаю 12т і узд, бо ті виділення мучили... хоча пару разів було Мені здається, що ті масажі нідочого...
Я також двічі родила без розривів чи надрізіа. Може тому шо дітки невеликі по 2550 родились. А може тому що добре слухалась лікаря і правильно тужилась. А ще коли вперше завагітніла вичитала що дуже добре на еластичність шийки впливає чоловіча сперма, тому якщо нема протипоказів займайтесь сексом))) Я впевнена що це також мені дуже допомогло, бо коли прийшла народжувати лікар який мене оглядав зразу звернув увагу на те що шийка матки "м'ягусінька")))
відчуття, що "вужче" і печіння пов'язані зі змінами мікрофлори, можливо - мінімальною інфекцією чи дисбактеріозом. "вузенько" в позитивному сенсі (приємні відчуття в чоловіка і жінки підчас СА) - ознака не "маленької дірочки", а хорошого тонусу м'язів. це я до того, що "в мене там все вузенько, і лікар одразу сказав, що буде надріз" - понти для приїжджих. Просто отой режим "вихід" для статевих органів вмикається з настанням потужного періоду. Що не дорівнює "повне відкриття". Ще одна розповсюджена фішка - "у Вас повне відкриття, треба тужитись терміново". Насправді позиви до потуг можуть піти і до повного відкриття, і через деякий час після. Якщо це не стимульовані потуги, то таке неспівпадіння нічим не зашкодить.
Ви то правильно розписали. Так воно і є... я думала (ще в юні роки), що момент виходу дитини - то страааашенні болі))) потім вже готувалась, що схватки то якраз ого-го))) так і було, а під час виходу голівки відчувала хіба печіння в районі клітора і пам"ятаю, як тоді страшно стало))) Може якісь ще відчуття були, але то забулось.. все настільки прийшло в норму, що навіть не очікувала.
почитавши розповіді про пологи я зрозуміла, що не завжди поступово... тому і рветься. А наші світила ще й ріжуть чи треба чи ні(бо зміну здавати). Хотілося б піти іншим шляхом, якась чудодійна мазь, таблетки ітд. Але щось мені здається що без фізичного розтягування там ... толку буде мало. Порве, говорила про це з чоловіком... і на оте сказав що в нас прикладуть"смоли гарячої" думаю це питання треба обговорити з гінекологом безпосередньо до пологів. А далі по ходу пєси діяти.
Зміни якісь були,то точно і колір змінився за рахунок припливу крові. Була більша чутливість, яка навпаки заважала. Потім на огляді у 8 тижнів після пологів я відчула себе не то дівчинкою, не то зашитою)))) То лікар сміялась, що я перекачала м'язи і + сама підсвідомо зажималась. Потім ті відчуття поступово зникли. Але і я і чоловік зауважили, що там ніби вужче стало, в хорошому сенсі)))) от і будь мудрий)))
Тому я і писала, що багато від лікаря залежить. Я була в шоці від своєї Г, яка майже всім до і після мене робила епізіо, а мене отак пожаліла і ще всім хвалилась, що така дрібна народила немалу дитину без надрізу. Не знаю чи захищали мені промежину, пам"ятаю хіба акушерку в ногах))) то ніби щось там робила перед прорізуванням і пам'ятаю,що старалась гарно передихати прорізування голівки... Бувають і стрімкі пологи або жінка тужиться де не треба і рветься... то все так індивідуально і треба своє тіло чути, воно часто все підказує, як робити. Я зі своєю не могла до пологів нічого обговорити. Вона вічно в бігах була, завідуюча, сама ще такий холерик, тому вийшло само по собі. Ще до потуг коли я чекала лікарку, я відчувала сильний тиск, то тіло просто саме тужилось. Я і підтужувалась і водночас стримувалась. Але тоді одразу огляд показав 5 пальців. Мені здається, що вертикально малий би за пару потуг вискочив...
ну і розмір дитини - дуже умовно. Скажімо мікроголівка - 30 см в обводі, величезна - 40. різниця в діаметрі буде в лічені см. І навіть для проходження тої найменшої голівки потрібен біомеханізм відкриття. А якщо він задіяний і працює - то не повірю я, що те, що розтягнулось на 10 см, не розтягнеться на 12 це вже не кажучи про те, що діти 2.900 можуть мати крупну голівку, а дітки 4.5 - невеличку. І що та голівка в родових шляхах конфігурує, на що потрібен час і зручна позиція.
Мабуть, все таки не через вагу. Я теж двічі родила без тріщин і розривів, але дітки були по 4кг 56см. А от щодо слухатись лікаря і правильно тужитись - погоджуюсь дуже. Пригадую, як мені все гарно пояснили, коли я уже на кріслі була, як дихати, тужитись, куди впиратись руками -ногами. Я ніби все почула. Але не все виконувала, як потім зрозуміла. І через декілька потуг акушерка сказала " так би не хотілось її надрізати". я як почула слово "надріз", зразу згадала всі вказівки, постаралась зробити все саме так, як просили, і на наступній же ж потузі все вийшло.
а таке може дивне питання а сам таз, він грає роль? як воно впливає на проходження дитини, оті поняття про вузький/широкий таз, невже кістки справді так розходяться? це відчутно?
Велику роль грає, подивіться в інтернеті картинку як дитина проходить всередині тазу. Входить ніби у кільце з кісток, потім під лобковою кісткою проходить. То дуже цікаво... Є таз анатомічно вузький, але якщо дитина підійде по розмірах - то все ок. Гірше коли клінічно вузький, бо тоді може по замірах нормальний бути, а дитина дуже велика і не вміщається. Хоча природа переважно дбає про нас І маленькі жіночки народжують великих дітей навіть без розривів. В мене по замірах було звуження 1-2 ступеня. Перед пологами було вже просто 1. Один параметр (здається, від куприкової кістки до лобкової) збільшився на 1см, а інші приблизно на 0.5см. Прогестерон якраз сприяє розходженню. Про все природа подбала. +плід ще все конфігурує. В мене ще задовго до пологів голівка лежала низько і була вставлена в таз, тому сказали, що народжу 100% сама.
ну та яку... з'єднувальна тканина (хрящі), яка розташована між тазовими кістками, під кінець вагітності стає м'якою та рухомою. Підчас потуг відбувається взаємне підлаштування кісток і голівки. проблеми з тазом насправді - це якісь перенесені травми чи якісь кісткові нарости всередині. А ото "вузький" - дуже відносно
З малим в мене були стрімкі, за 15 хв шийка з 7см відкрилась до 10см, і дуже сильно почало тужити по коридору в родзал. Я ледве стримала ту потугу. Коли мене попід руки медсестра з чоловіком завели в родзал, я бігом на то крісло, а в мене таака потуга, лікаря ще не було (але біг вже до мене), акушерка з переляканими очима кричала: "не тужся!"(ніхто не був готовий до такого розвитку подій), а я до них ричала: "та робіть щось, бо пече, дитина лізе!". Вчасно лікар прибіг, задиханий, але встиг, зробив все так, і скомандував сильно не тужитись, що я не порвалась, бо в мене ще й варікоз був на інтимному місці. Я не сильно потужилась і в якийсь момент малий просто вислизнув. мене при першій вагітності в ЖК лякали, що таз вузький, я їм не повірила. Коли була вагітна вдруге навіть не міряли, в обмінці було незаповнене те місце,де заміри про таз. В пологовому теж не міряли. Перед родами таз трохи розійшовся. мої родились з голівками 34-35см.
Не знаю чи то були стрімкі в мене, напевне ні, але вкінці швидко відкриття пішло. А через не зручну позу, незручне крісло я слабше відчувала потуги. І перестала чути коли тужитись. Але ключова фраза тут - незручно і все. На мене то крісло як завелике було))) як шили мені тріщинку то аж нога зіскочила з підставки)))
