Як відлучити від грудей?

Запис вебінару "Завершення грудного вигодовування"



Тут вже давалися посилання на статті але я вирішила ще раз їх подати і додати нові

Как долго кормить грудью?
Как долго кормить: ответы сомневающимся
Время отлучения ребенка от груди. Когда оно наступит? (часть 1)
Время отлучения от груди (часть 2)
Отлучение от груди. Готов ли малыш?
ТЕСТ: Готов ли Ваш малыш к отлучению от груди?
Отлучение
Отлучение от груди (По срочной необходимости, Ребенок младше года, Возраст ребенка от года до двух, Ребенок старше двух лет)
Отлучение от груди (Что это, когда, как, воздействие на мать, экстренное отлучение)
Отлучение от груди. Спроси меня, как.
Когда наступит инволюция?

Как научить малыша засыпать без груди?

і ще

Spoiler

Мастит. Причины и ведение

ДЕПАРТАМЕНТ ЗДОРОВЬЯ И РАЗВИТИЯ РЕБЕНКА И ПОДРОСТКА.
Всемирная Организация Здравоохранения.
Женева. 2000

Приложение 3. Подавление лактации
В прошлом подавление лактации часто было включено в ведение нагрубания груди и мастита. В настоящее время предпочтение отдается поддержанию лактации. В случае возникновения необходимости прекращения грудного вскармливания, действительным рекомендуемым методом является физиологический, а использование фармакологических методов подавления
лактации больше не рекомендуется.

Физиологические методы
Такие методы заключаются в поддержке груди с помощью удобного бюстгальтера или корсета и сцеживание достаточного объема молока для поддержания груди в комфортабельном и здоровом состоянии по мере того, как происходит естественный процесс инволюции. Женщина может испытывать боль, и ей следует давать болеутоляющие средства.

Фармакологические методы
Ранее использовались следующие медицинские препараты, однако, они больше не является рекомендуемым видом лечения.

�� Стилбоэстрол.
Побочные эффекты включают повторные приступы нагрубания груди и кровотечение после прекращения лечения, тромбоэмболию, а также аномалии развития плода, если женщина беременна.

�� Эстроген, один или в комбинации с тестостероном Этот вид лечения не является очень эффективным и связан с повышенным риском тромбоэмболии (85; 173). После прекращения приема данного препарата боль и нагрубание
груди могут возобновиться.

�� Бромокриптин.
Бромокриптин игибирует секрецию пролактина и может быть эффективным, если дается на ранней стадии лактации, пока уровень пролактина в крови высокий. Однако, этот препарат может быть менее эффективным через несколько недель, когда уровень пролактина будет низкий. Этот препарат был снят с применения по данному показанию в нескольких странах вследствие риска инфаркта миокарда, повышенного давления, судорог или припадков. Другие побочные эффекты включают тошноту, головокружение, пониженное давление и
сильная головная боль (57; 85).

�� Каберголин.
Каберголин по действию подобен бромокриптину и так же ингибирует секрецию
пролактина. Действие этого препарата более продолжительное. При использовании данного препарата могут быть такие же незначительные побочные эффекты, включая головную боль, головокружение, пониженное давление и носовые кровотечения,
однако, этот препарат считается менее опасным (57).

Модераторське:
Якщо посилання не працюють:
а) натисніть кнопку "Поскаржитись" під відповідним постом і там опишіть що саме не працює
б) Статтю можна почитати через гугл - в полі пошуку напишіть назву статті, натисніть на стрілочку біля лінку, і читайте збережену версію.

​

 

Ми вже на фінішній прямій: вночі зовсім перестала просити прикластись, спить всю ніч (ну може хникнути, крутиться, але засинає сама), тобто вкладається 8 вечора і спить до 6.30-7 ранку.
Залишились тільки прикладання на денний сон (одне на засинання і буває одне на підсос). На разі, в обід засинати по іншому не виходить. Буває і з прикладання не засинає вдень, і може навіть пару днів підряд пропускати денний сон. Певно буде ще наше таке гв тривати поки зовсім не відмовиться від денного сну.

 

Читаю цю тему і так добре видно наскільки ж усі діти все-таки різні
Бо мій малий якось дуже легко погодився коли я забрала денні годування, а про те щоб заспокоюватися цицею теж вже дааавно нема мови

навіть стрес від початку відвідування садочка цицею жодного разу не заїдав

- десь після 1,5 року (тоді ж уже почав погоджуватися надворі, а іноді і вдома замінити цицю на печиво і водичку, хоч все одно залишався цицеманіяком і смоктав по 20 разів на день), десь в 1,9-1,10 ми домовилися що циця лише на сон (кілька разів робили вийняток на час хвороби), а в 2,2 лишили взагалі тільки на ніч. Аж таких істерик і вимагання не було (ну тобто кожного разу, коли змінювалися правила і вводилися нові обмеження, Влад міг зо 3 дні поскиглити "ну дааай мені цицю", чи по 5 разів перепитати "а давай цицю смоктати?" але без криків і качання по підлозі. Вдень зараз не просить (ну майже - іноді хитро посміхається і каже "а циця буде?" і сам собі відповідає "буде темно, прийде тато і ми будемо спати і цицю смоктати, а зараз без циці спати"
Тепер уже думаю що всі ті обмеження, напевно, можна було і трохи раніше починати впроваджувати (то швидше моя лінь була а не Владова неготовність).
Зате вночі спання до ранку - як було так і залишилося у мріях (4-5 разів за ніч прикластися обов"язково). Зараз активно лізуть 5-ки

але у нас усі зуби то тривалий процес - не менш як по 2 міс в десні видніються

, за оптимістичним прогнозом до весни мало би хоч щось показатися. Жду, і до того часу маю придумати причину щоб забрати у Влада нічні годування (йому все треба пояснити, тоді може погодитися, просте "я так сказала" не підходить ). Бо молока вже стало значно менше - після 10-хв смоктання відчуваю "витягування жил" і малий не ковтає то ііііноді погоджується перестати смоктати і заснути ввечері вже не з цицею в зубах, коли кажу "циця втомилася, поспить, потім буде ще молоко", але вночі поки ніякі слова не діють - буде спочатку стогнати і крехтати а потім активно видобувати собі цицю у мене з-під сорочки.

 

І я читаю і погоджуюсь, хоч раніше мене тут не розуміли, хоч я говорила те саме, що і інші. Але всі сходяться до того, що діти після 2-ох років стають інші, доросліші, яким циця, не така вже і потрібна, це просто звичка, і метод заспокоєння( хто б що не говорив і навіть кидайтеся тапками) але в більшості випадків так є.

 

Оо, це у нас так само.. Я думала ті зуби як грибочки, тик і є, а в нас то капець, вже от от ніби видно, а нИма по кілька місяців...

 

@Akina в нас - те саме.
Причому зараз дуууже важко перехворіли грипом ми з малою, то я годувала і вдень багато, і вночі (спеціально, щоб допомагали антитіла з мого молока).
Вже за 2-3 дні абсолютно без проблем повернулися до звичного режиму (вдень - не згадує, не питає; вночі - не забороняю).
Зуби майже вилізли. Якраз прорізуються останні - нижні 5-ки. Чекаю їх і буду забирати нічні годування.

 

згідна, в нас за останній рік мало що змінилося, вночі те саме - якщо пізно заснув то без прикладань, а якщо раніше то одне
+стандартно зависання вдосвіта
ясно що бувають і ночі висіння на циці чи частого прикладання, вони майже завжди мають конкретну причину
вдень може лиш на декілька прикладань зменшилось , було всередньому 6, а зараз десь 4-5 ,може бути і 2-3 якщо день з татом, обовязкове після обіднього сну
десь може буквально 2 місяці в рідкісних випадках погоджується почекати трохи щоб цицю дали чи на щось замінити

 

в малого гостра кишкова інфекція.
сказав лікар грудьми не годувати ні в якому разі -"два роки вже минуло, можна закруглятися"
то дійсно не можна?

 

можна, просто лікар противник ГВ і не дуже компетентний (або оте несприйняття довгого ГВ перекриває компетенцію)
але якщо в дитини сильний рвотний рефлекс, то на той період варто обмежити ГВ, щоб дитина не висіла на грудях,
поїти грудним, водою, регідроном тд. варто малими дозами, щоб не допускати обезводнення
ясне діло що на період під час і після кишкових про ніяке відлучення не може йти мови, а після повернення до звичного раціону на ваш розсуд

 

Згідна з Багірою, можна годувати. Заборона на молочні продукти під час кишкових інфекцій не стосується грудного молока.

 

Ми під час кишкової лиш ГВ і рятувались, і з меншою і з старшим.

 

Лікар явно застарілих поглядів. ІМХО, в таких випадках ГВ тільки рятує. Я свою напоїти майже не могла, на циці відпоювалися лиш, то відлежалися вдома, хоч ацетон був уже дуже високий. І ще майже тиждень після того тільки ГВ, нічого не хотіла їсти.

Надіслано від мого LG-X135, використовуючи Tapatalk

 

З ГВ дійсно добре переносити кишкові інфекції, але одна справа, коли дитина поносить, а інша, коли блює. І от коли блює, то часто таки від того, що насмоктує багато грудного молока, бо ж треба по трошки і часто, а так важко - суцільні стреси з відриванням від грудей і прикладанням. Діти, звісно, різні є, може бути, що весь час висить на грудях і отак і посмоктує по трошки, але може бути навпаки.

 

ото моя так робила
блювати перестала протягом першої доби, а з грудей не злазила
та й не давалася напоїти, лише разом з цицею (шприц з водою/регідроном паралельно з цицею)

 

а в мене депресняк починається, хотіла відлучати плавно, але воно так не виходить, планувала до березня-квітня вдлучити, але мабуть прийдеться пришвидшити - останні дні взагалі почала мене роздягати на людях і без, і тупо вимагати. то для мене неприйнятний варант, може для когось і ок, для мене ні.
Взагалі в нас таке трохи дивне ГВ получилось:
з 1 міс до 1 року - були постійні відмови, тобто в свідомому стані дитина цицю не їла взагалі , а відразу верещала, треба було перед кожним годуванням спочатку заколисати на руках, отже я годувала лише в напівсні або в сні.
з 1 року до 1,5 року - вже нормально їла, але лише коли я пропонувала, сама ніколи за цицю не згадувала - то був золотий період нашого ГВ
а з 1,5 року і до тепер - як здуріла, були періоди що вимагала що 5 хв, і дати чи не дати, а через 5 хв все повторювались, потім різні хвороби, зуби - тут ясно, я її не обмежувала. Потім, як все більш-менш налагодилось, почала прикладатись лише на денний сон, під час денного сну, на нічний і вночі. Але як тільки якась для неї некомфортна ситуація(прийшли гості, зайшли в церкву, зустріли іншу дитину), зразу була фраза - "дай цицю!".
Я ще з літа годую лише одною груддю, тому з таким режимом, в мене останні два тижні молока вже зовсім нема, ну можливо якщо за цілий день прикладань не було, аж ввечері, то чайна ложка може набратись. Але не більше, бо навіть ще місяць тому, коли молока було вже зовсім мало, але я відчувала що дитина хоч пару раз вночі ковтне, зараз не ковтає взагалі.
Ну і багато хто мене зрозуміє - то дуже неприємно і боляче коли дитина смокче, а молоко не тече.
Я сподівалась що як не стане молока, дитина за якийсь час сама відмовиться, але ж ні - вона навпаки чіпляється як за останню соломинку. Але оте жування і тягання соска без молока - то тортури для мене.
..Були гості, вона за годину за столом раз з пятнадцять просила цицю голосно при всіх, і ніякі вмовляння не допомагали, гості тільки дивувались, але нічого не казали. але думка гостей тут ні при чім, це для мене не нормальна ситуація, а для них і поготів.
Чесно признатись, я б ще хотіла продовжувати годувати, але якби не було отих привселюдних домагань і роздягань, якби малявочка їла лише вночі і в денний сон, я б ще годувала і годувала. І ще одна причина - насправді нема молока, я довго до того йшла щоб зменшити к-сть годувань і знизити лактацію, і розганяти її знову не збираюсь.
Пару днів тому вирішила пробувати забирати годування на денний сон, заколисувала на руках - нормално за 5 хв засинала. Але як тільки прокидалась за хв 30-40, відразу ще в напівсні казала "хочу цицю", на прокидання я давала,бо інакше потім була дуже нервова і плаксива.
на ніч засинає по 1,5-2 години. Недавно почала вводити казки і колискові, так вона казку вислухає, колискові послухає, і потм знов вимагає цицю, і товче її не менше пів години, а молока то нема, мене болить.

Зараз я порівняю непорівнюване(як багато хто тут вважає), але для мене дуже багато схожого в цій ситуації, якщо не все: старша доня мала дурник, дурник я давала завжди тільки на сон і під час сну часто його смоктала, ніколи вдень і на людях(да-да, мені було стидно, мене він дратував дуже), ну і ніяк не могли ми його забрати. То ж ближче до двох років вона почала вимагати його все частіше і частіше, вже не лише коли хотіла спати, а просто коли й було некомфортно, коли вона була нервова, цілу ніч товкла його, як вилітав, будилась і шукала... Я довго наважувалась , і от в 2,4 прийшов Миколай і забрав його, я думала що капєц нашим засинанням, снам і т.д. Але вона лише першу ніч зовсім трохи похникала за ним, і далі почала спати добре всю ніч, взагалі не прокидаючись. Потім була пеленка, знов Миколай забрав в грудні, казала що не може без неї засинати і спати, але лише наступного вечора раз за неї згадалі і все.
Отже на прикладі старшої я побачила що діти дуже часто до чогось сильно привязані, але якщо цього не стає - дитина досить легко і швидко від нього відвикає.

А ще, стосовно меншої - як мене нема, дитина ніколи не згадує про цицю, спокійна, гарно засинає і найголовніше - довго вдень сама спить, по 2- 3 години, зі мною ж зривається на рівні ноги за 30-40 хв, і починається - циця, руки... І це не співпадіння, провірено вже кілька разів, я сама в шоці як таке може бути! Видно вона засинає знаючи що мене нема, і спокійно собі спить(і то не стрес, ні-ні)
Так само, якщо мене нема ввечері 2-3 год, гарно бавиться, як тільки я зявляюсь на горизонті, замість "привіт" - "хочу цицю!"
Раз пробували щоб чоловік на ніч вклав, я пішла в ванну, то вона вляглась, вислухала казки, колискову, а тоді почала вставати і плакати монотонно "тато, я хочу мамочку". я не витримала і прийшла.
Хтось щось порадить?

(крім того щоб не відлучати, і годувати на вимогу далі, бо я для себе чітко вирішила що треба припиняти, дитина повністю все говорить вже давно, все розуміє, ходить на горщик, все їсть і часто сама. То ж я не думаю що циця це те, без чого вона не може далі розвиватись і радіти життю, а любов і ніжність я їй без циці сповна даватиму)

 

ну та да, дитина якраз відчуває що скоро лавочку згорнуть
я тільки прикину зменшення прикадань і поступове згортання ГВ , як малий починає мене дьоргати і зависати на грудях))
а в чому питання? що порадити треба?

 

як найменш стресово для дитини припинити ГВ. Гірчицею мазати не буду, відїжджати на кілька днів тим більше.
просто одного дня вирішити зовсім не давати і виконувати це рішення до кінця? скільки днів в такому випадку дитина може плакати поки не звикне що вже циці нема?(але є мама, яка дуже дитину любить) в кого який досвід?
бо мені здається що отим "зараз не дам, а ввечері дам" чи "сьогодні не дам, дам завтра" я ще більше розхитую їй нерви. може все-таки краще забрати раз і все? питаю бо в мене дуже слабенька психіка до дитячого плачу, то ж хочу дізнатись на що мені настроюватись.
тішусь що хоч з грудьми проблем би не мало бути, я про це давно переживала

(от якби раніше дитина категорично відмовилась від грудей, а з молоком то що робити...?)

 

це не зовсім так, і дуже індивідуально
якщо в когсоь вийшло легко, значить прийшов час
оте відвикання йде в той момент, коли дитина якраз природньо готова до відлучення
ну та, в нас мало хто годує від 2,5 до 7 років і чекає самовідлучення) і я зараз не про агітацію ,а про те що коли власне приходить той період що дитина готова "відлучитись" від речей до яких вона привязана, то тоді це легко
я вам наведу приклади дітей які виросли на моїх очах.. коли пеленка була фактично до школи, забрали одну зявилася інша, чи футболка чи ще щось... звичайно батьки робили все
так само бутилочку (саме бутилочку з соскою) з молоком дитина просила акурат до 4 років
просила, нила, деколи істерила
тут вже батьки не напрягали, дивали, але чим далі тим більше пояснювали що вона вже велика, і доросла, що треба пити молоко з кружки і тд
то власне під 4 роки інтерес до того пропав
тому і виходить непорозуміння, одні батьки заберуть груди чи дурник, дитина похниче, всплакне трохи і норм
і потім обговорюють як то діти з дурниками бутилочками до 3-4 років, куди батьки дивляться
а при чому тут взагалі батьки, як є в дитини стійка потреба в привязаності, і навіть якщо різко забереш і витерпиш істерики то буде переключення на щось інше

 

Є статті про відлучення, там описані алгоритми
Восновному спершу починають з найменш важливих прикладань і йдуть до найбільш
напр. мому підчас і після сну циця найважливіша, я то буду на кінець лишати, почну з прикладань від нудження, рефлекторних ( коли сідаю в машину, то просить бо звик що в якихось поїздках ми там годуємся для економії часу і пошуку місць годування) і так далі, до найбільш потребуючих

 

а я би рада була якби дитина наприклад з якоюсь іграшкою спала, або я її гладила(старшу так присипляла), або ще щось подібне, лиш би не жувала пустий сосок.

ну власне це все ми вже пройшли, залишились пд час сну і на вечірній сон - це якщо все стало і звично в житті, але як тільки щось новіше, відразу згадує про свою залежність.
от що мене ще найбільше пряже - що я не можу нормально ходити до церкви, тільки заходим, відразу голосно "хочу цицю". Ми здебільшого сидимо вдома, чужих людей вона бачить рідко і не в захваті від них, але ж не буду я дворічну дитину годувати в церкві стоячи і тримаючи на руках Можна якось інакше тамувати свій страх - лягти на мене, заритись мені в шию і т.п. Всеодно дитині потрібно до людей звикати.