зі всього вами написаного виглядає мені так що одруження з вами було лише тому що ви поставили перед фактом, а стосунки з колишньою він не відпустив, тим більше що ініціатором була вона... в мене теж чоловік так міг інколи казати, а я казала що ми не в первіснообщинному ладі а в демократичному суспільстві живемо і нема чого ставити чоловіка вище за жінку.
Якщо кохаєте, і йшли на це свідомо - то сприймайте його таким яким він є. Малоймовірно, бо він сам цього не усвідомив. З його погляду - до вашого одруження вас все влаштовувало, ну або ви вдавали вигляд що так є. То чому це повинно змінитись. Йому не 20 - просто сценами ревнощів, або методом "спілкуватися з колишніми" нічого корисного для себе не доб'єтесь. Хочете бути надалі з ним - то по мірі можливості спокійно, чесно обговоріть як він/ви бачите ваше спільне майбутнє. Розкажіть про свої сподівання і надії. В жодному разі не принижуйтесь і не просіть. Не факт, що це призведе до позитивного або очікуваного (для вас) результату, але Ви свідомо знали на що ідете. Ну і так - всілякі романтичні вечері (але не схожі на попередні, а свої), мандрівки (в інші місця), перегляд фільмів (інших, не тих що переглядав з колишньою)... Ну і терпіння Вам у ваших стараннях.
Коротше, я ніц не пораджу, бо бачили очі що купували. Я ще розумію, коли в шлюбі вилазить щось неочікуване, побут, бо не жили разом... Але терпіти два (!) роки присутність колишньої, піти заміж і потім питати, що робити...це жесть.
Думаю ще не варто старатись щось робити, аби бути кращою. Будьте собою, не зациклюйтесь на тій колишній. Я б серйозно поговорила. У Вас сім'я, Ви через ті розмови дратуєтесь, якщо це минуле - то нехай відпустить. Звісно, про це треба було говорити до весілля, але вже як є.
Та в тому то і справа, що на жаль зовсім не веселий, і з сумнівною перспективою (стосовно очікувань дописувача).
Мова не про кращою, а про не зациклювання на "колишніх пригодах" чоловіка, про створення своїх сімейних приємних хвилин і спогадів. Наскільки це можливо.
Певно, що одружився, ви на все мовчите, вас все влаштовує- зручно.)) А зараз кіпішуватимете - він скаже, що до весілля ви були зовсім іншою і буде правий!
все правильно пишите. і не те,щоб мене це раніше влаштовувало, просто людину люблю дуже,й з його боку це відчуваю. тому приходиться на деякі речі закривати очі. Просто іноді хочеться вилити душу зовсім незнайомим людям
ну поговорите тут, напишете, але ситуації то не поміняє. Чоловікові потрібно говорити, що вам це неприємно, що вас це принижує. Зберіть її речі, які муляють вам очі в коробку і скажіть, от я сюди би поставила нову лампу, а там свої парфуми, але для цього потрібно це все звідси винести. Це ж не наше. Та жінка теж добра, як лишила його, чого далі до нього дзвонить, чи вона так самостверджується?
іноді я думаю Я завжди висловлювала свою думку на цю тему... Добилася наразі того,що він мене старається не порівнювати --- дописи об"єднано, 1 Лютий 2016 --- так і роблю,але часом зустрічаю опір. На жаль, не маю можливості з нею поговорити. --- дописи об"єднано, 1 Лютий 2016 --- Іноді я починаю думати, що це нормально,й мені варто з колишніми дружити
За 2 роки це справжнє досягнення Вибачайте за різкість --- дописи об"єднано, 1 Лютий 2016 --- Це ненормально в таких розмірах, як він це робить
ну хоть щось))) але реально, ще на початку зустрічання, як він вперше почав порівнювати вас з колишньою, не виникало бажання стукнути його по голові і сказати: "ей хлопче, ти не забувся? ти зараз зі мною мені до лампочки твої колишні. А як тобі потрібні спогади, вперед до своєї ідеальної." Мені здається ви прогавили момент, коли його потрібно було з тими своїми порівняннями і згадками поставити "на місце". Бо зараз категоричні ваші заборони спілкування з тою кобітою нічого не дадуть.
Якщо він не може не спілкуватись з нею, а Ви безмежно любите свого чоловіка, то почніть і Ви з нею спілкуватись))) Подружіться, помагайте чоловіку перевозити її речі, дзвоніть їй самі, розпитуйте чи не треба допомоги, Ви з чоловіком охоче допоможете. Думаю, в неї відпаде бажання надзвонювати, бо вже нема з ким конкурувати)))
@Stokrotka, а Ви впевнені, що чоловік більше немає почуттів до колишньої? бо ці зберігання її фотографій, розповіді про неї, і про стосунки з нею якось так сильно насторожують. може треба з ним так відверто поговорити, і запитати, про те, що він до неї відчуває. якщо почуття ще є, то й не знаю що радити а якщо таки любить Вас, а вона просто колишня, то треба всі ті фото або їй повернути, або повикидати (чи там повирізати її з фотографій), і робити нові фотографії вже спільні з Вами. так само вчинити зі всіма речами і розповідями. якщо він хоче майбутнього з Вами, то хай поставить крапку з нею. бо таке враження, що крапку на колишніх стосунках він навіть не збирався ставити.
Саме гірше, коли людина йде на такий крок, щоб стерти з пам'яті колишні стосунки, залучаючи до своєї лав сторі третю людину - ні в чому невинну, зі справжніми почуттями і надіями. Коли запитаєш, чому так вчинив(ла) відповідь банальна:-думав,стерпиться,злюбиться,забудеться. А те, що ранив і розбив серце випадково втягненій в цю справу іншій душі-ну,так,він же не винен,що не зміг... Це не висновок,лише версія. Боріться,щоб витіснити цей призрак минулого (якщо можливо).Щось довго він розбирається в собі,якщо чесно.
саме порівнювати він мене почав вже після нашого одруження --- дописи об"єднано, 1 Лютий 2016 --- я думаю,що тут не розбирання в собі. Просто відчуває вину перед нею. А вона цим й користується
