о! є аквагрунт, можна в тазик насипати і перебирати, насипати у ємності різні, ну потім трохи по хаті збирати )))
звичайно ,колясочку собі везе, толокаром їздить ,або пхає його за спинку. Часто возить чиїхось дітей у нормальних колясках. оо ,це теж наша любов. Ходимо щодня, кидаємо палички та камінці в озеро.Птахів любить, але поки дойдемо туди ,то всі пси гавкають, бо вона до кожної фіртки підійде, мусить руку запхати))) вже всі знають, що то ми йдемо))))) Подарували, маємо. Половину поламане, на барабані стрибала як на батуті, не наше теж)))) --- дописи об"єднано, Jan 31, 2016 --- супер ідея. Завтра підемо за ним)))))
можна спитати, де квіти продають, або все для декору. Але вони такі стрибунці )) потім треба буде довго по хаті збирати, зате весело. У мене колись в офісі квіти стояли в такому аквагрунті, то всі співробітники мусили помацати шо то таке, понюхати і спробувати роздушити).
Я на Кідстаффі брала. Безпечний, якщо не їсти Але як розсипати - мама дарагая! Кульки такі пригучі, що по всій хаті визбируються. Ну і ще такий неприємний момент - їх легко роздусити, якщо натиснути чи наступити, вони тоді розквашуються як желе.
Ото і в мене часом таке відчуття Їі питання - "мама, що будем робити?" часом вганяє мене в ступор. Я обожнюю свою малу, люблю з нею проводити час, з задоволенням би щось малювала/складала/клеїла/грала в лото, але цих ігор ій надовго не вистачає. Зараз основна фішка - то рольові ігри. Ну не можу я, не маю фантазії ніякої говорити зі свинками! І що робить? Нє, вона в мене дуже хороша дитина, я вже з нею без проблем і їсти зварити можу і прибрати. Але оті сюжетні ігри... Якось мене дуже емоційно виснажують...
Аквагрунт добрий продається таки в магазинчиках з квітами І треа дивитись, щоб пачечка мала пристойний зовнішній вигляд Бо є така відверта китайщина - то такі кульки якісь мутні, дусяься душе швидко (бачила таких багато і на кідстафі, і на аліекспресі) А ті, що купувала в квітковому магазині - значно кращої якості (там пакет непрозорий, прозоре невелике віконечко)
однозначно так. Я не бачу перспективи в постійному нарощенні нових розваг, забавок, і т.п., дітей потрібно інтегрувати в своє звичне життя (а вони схильні самі знайти розвагу у будь-якій справі, іграшки для цього не обовязкові), бо ж насправді Ви не цілодобовий аніматор, а маєте інші обов'язкові справи (звичайно, в такому віці ці справи разом з дитиною це теж нівроку анімація, але за якийсь час вже буде інше сприйняття: не лише мама має зробити, щоб мені було весело (це такий споживацький підхід формується, коли хочеться отримувати все нове і нове, а насичення не приходить), а напротивагу цьому розуміння, що мамі потрібно зробити той же обід (для цілої сім'ї, бо нам потрібно їсти, а не тільки розважатись і це потребує часу), а ще потребує сили, тому мама втомилась - тут вже є якісь причинно-наслідкові зв'язки, які виховують емпатію, розуміння, що і в інших людей є потреби, які є на рівні з твоїми, бажання зробити щось корисне для тих, кого любиш, це вчить віддавати (звичайно, в дитинстві в основному віддає мама, але це закладка на майбутнє). Звісно, це має бути реальний ваш стиль життя - якщо маєте кухарку, то необхідність приготування обіду відпадає, логічно. В моєму розумінні повинен бути час на власне гру з дитиною, ну, тобто, дуже добре, коли він є, але як одне із занять. Я за те, щоб бути чесними з дітьми, і говорити про свої потреби це теж складова чесності. Нехай не сьогодні вони це зрозуміють, але я вірю, що це дасть свої плоди. @Naama, а як Ваша дитина реагує на те, що Ви собі займаєтесь чимось іншим, що вона буде робити? Якщо Ви твердо наполягаєте на своєму, що "зараз ми готуємо обід і крапка", наприклад?
Глянула на вашу лінійку і згадала, що в такому віці 2,5 - 3р, це була і наша улюблена фішка. Мали дуже багато фігурок звірів, мультяшних героїв. В мене тоді менший народився і навіть, коли я лягала його годувати, вона мені якусь фігурку в руку втулить і ми далі граємо і так кожного дня енну кількість раз. Напевно, то такий період. Але вона так навчилася і потім поступово(і зараз теж 5р) сама почала дуже гарно гратися тими фігурками, різні сценарії придумувати. Тепер навіть не завжди хоче мене в гру брати
В нас теж це - основна гра. Був вечір, коли в мене плавились мізки, тоді ми повторили один і той самий сценарій близько 100 разів, і вона щоразу просила "ще"... А ще, враховуючи наші цьогорічні пригоди зі здоров*ям, гра у лікаря (і в електрофорез ). До речі, так і не можу з дитиною букви вивчити. Не лежить у неї душа. Знає від сили 15 літер. Зате рахує. Ми практично завжди сходинки рахуємо, коли десь нам трапляються, то зараз сама каже: "мама, дись (дивись), три свинки"
І мій син дуже любить рольові ігри. На Миколая купила йому машину з фігурками свинок. То яще досі по сто разів на день чую "мамо, будь татом свином")))
Я вже змирилася з тим, що мушу бути аніматором для власної дитини, це проблема мам з одною дитиною, що не ходить до садку. Потрібно, або забезпечити дитині компанію у вигляді інших дітей чи дорослих, або самій брати участь у дитячих іграх. Тут без варіантів, бо дитині треба розвиватися через такі рольові ігри. В нас постійно в ході - кухня "що тобі приготувати, мамо?" і лікар "що вас болить?"
--- дописи об"єднано, Feb 1, 2016 --- Спокійно переключається. В готуванні їжі, їй вже нема нічого цікавого. Приносити картоплинки ,морквочки ,цибульку їй вже не цікаво ,викидати в сміття щось теж. Хоча це якийсь період була її фішка ,шукати щось для сміття. А от прибирати любить. Щоб ми не робили, я кажу - Йдемо полесосити. Без проблем біжить, витягує, допомагає. Звичайно буває, що ниє ,надоїдає їй ,але бачу ,що розуміє, що це потрібно ,ну і їй цікаво. Часто вона собі знаходить якесь заняття ,і бавиться сама. Переважно це посуд, але справжній. Іграшки возити у возику ,та ж ферма. Мультики цікавлять.Може на хв 20 зависнути. Вопше, не надовго. На хв 15.)))) Іграшки, Іграшки)))
нарізати, змішувати, бити яйця, колотити вінчиком, накладати у форми, воно криво звичайно, і якщо олія - то бризкає у всі боки від пензлика, але дитина в курсі всіх штучок. ну і дозвольте побути аніматором вашої дитини якійсь тьоті з села, в якої особливо гарна собачка чи в кої ви купуєте яйка чи козяче молоко на йогурт. або дядькові з лопатою - я деколи отак ходжу за людьми, від двірників і до поштарок, про нас вже в курсі всі ремонтники дороги разом з турками, цьотки на базарах і в магазинах, вони так собі балакають, що гріх не давати. але такі розмови треба теж запускати - тобто маю сказати або що робить та людина або не заперечувати проти того, щоб самі перші зверталися, дитина по вас визначає межі безпеки. трохи зле, правда, як чіпляються тверезі і добродушні алкоголіки чи бомжі. мені не дуже приємно, а малий ще не має тих упереджень - для нього всі люди. і деколи толку від них більше, ну та й вони завжди здоров"я побажають малому, ніби як знають)
Не маємо))) думала над тим. Але судячи по тому ,що дитячий посуд не цікавий, тільки справжній ,книжки ні - газети, журнали. Утюг іграшковий ні, тільки справжній старий, поламаний, витянули всі шнури з нього, дит мікрохвильовка не підходить ,тільки справжньою користується, відкриває, закриває ,коли попрошу. Тому навіть не знаю, за пилесос.
Може не варто вчити букви ще? Для неї то просто символи , за якими нічого не стоїть. Якщо раптом колись змушені будете вчити, то тоді і вивчите.
Якщо Вам уявилась картинка, де я стою над дитиною з указкою і змушую її вчити літери - це не так Час від часу пробую, але поки немає зрушень. Хоча не буду сперечатись, що дратують коментарі наших дідусів і бабусь (з обох боків) та інших "співчуваючих": "А ти вже в 2 роки знала всі букви", "А Вова вже читав у 3 роки"... Причому, то все з якимось таким лицем говориться, що незрозуміло, чи вони мені співчувають, що "дитина тупенька", чи Ані, що "нею мама зовсім не займається". Я знаю, що всьому свій час. Чекаю. Моя теж така. Мініатюрні крихкі горнятка обожнює. Найдорожчий заварник - не відірвати.
Не раджу порохотяг дитячий купляти - то забавки на пару разів. Моя далі ходить і забирає в мене трубу ( коли без щітки) і "засмокчує" собі руку, живіт ( я тільки слідкую за потужністю порохотяга). Деколи і більші частинки з ковра пропилососить.
