Бавимося з дітьми

Перенесу дискусію сюди

Знайдіть що їй цікаво. Влад в 1,5 вивчив абетку і то була його страшна любов - ми з ним довго малювали букви

спочатку букви домальовував - я писала Л, малий домальовував паличку щоб вийшла А, з З-В, з Л - Д, з І - Г, з О - Ф і т.д, після 2 вже і сам почав якісь простіші.

Ще починали з такого: я малювала коло, він домальовував промінці сонечка, я хмарки - він дощик, я машину - він їй колеса... Спробуйте розмальовувати пелюстки квіточок? Малювати принцес? А може будинки чи рибок? Мій дорожні знаки, машини і людей любить, а от звірів майже не малюємо і не ліпимо з пластиліну - не наша "тема", до тварин малий поки практично байдужий

вивчив як кого звати, що вони говорять і їдять і після того вирішив що цю тему вже закрив

. Влад ще крейдою на дошці любить малювати або розлігшись на пузі на великому шматку ватману фломастерами калякати. Ну і він теж не сидить 20 хв за столом - намалював машину, побігав по кімнаті, пострибав, вернувся - ще помалював 2 хв.

Я складала і просила принести такий же кубик, або будувала стіну і лишала місце на один шматочок щоб Влад сам поставив. Ну і бавитися побудованим в якісь рольові ігри - не просто будинок, а щоб там потім хтось жив і плакав коли будинок руйнують. З конструктора (зі звичайного Юніка) спочатку (десь після року) сама робила малому заготовки - з 9-12 шматочків такі наче більші кубики 15*15 см чи 10*10, а він вже з них вежі будував. З тої ж Юніки робили доріжки і пеньочки по яких ходив... Ну і ще всяке-різне: тварин, меблі для звірят, стіни з дірками в які руки і м"ячики можна пхати, лабіринти, дороги для машин і потім тим всім бавилися.

Не треба на силу вчити. Кольори і цифри можна вчити і кидаючи кольорові м"ячики у відро, а не сидячи над картками Домана. І з усім решта теж так Треба просто знайти що вона любить

 

Ну Ваш, Влад, це взагалі ціла історія))) Молодець хлопчик. Завжди читаю і дивуюсь ,такий маленький, а такий розумний)))
Ви мабуть, дуже вчасно, і дуже чітко вловили, те що він любить.
Моя любить висіти догори ногами, скакати ,любить звірят, що є, то є. Розкладе цілу ферму в рядок і крутиться біля них. Збираємо всякі звірятка ,хіба будемо їх малювати.

От в тому то і справа, що побігав, пострибав, і знову собі щось робить, а мені тих 5 хв треба бути з нею ,а після стрибання і скакання їй вже те діло не цікаве.

 

а вам цікаво? і маєте час - сидіть і малюйте) можн підтянетьс, як побачить, що ви захоплені. то так кайфово, вам скажу.
читаю і деколи заздрю чужим дітям - мами з ними щось вічно роблять і читають. а в мене всьо по ходу. казки в рейсах дальнього слідування, що аж водії заслуховуються і думають що то магнітофон, рахування на базарі, квіти на городі, малювання - сам і що хоч, акварель відмиваєтьсяя майже зі всього, кольори в магазинах-товарах і тд. ну але в нас і найбільша забавка- то варити їсти і всюди мені помагати - з кнопками, речами, тазиками.
якщо в мене є вільний час щоб присісти від гонитви по справах, то я його явно не буду витрачати на ігри - що, вчити дитину як бавитися? та аби вікна не побила) а як зрозуміє, що я можу щось робити, а він тільки буде сидіти і гави лапати - то яякий розвиток, і ще й заставить то робити регулярно. нє, то не моє. я вчора заснула на конструкторі просто як спостерігач, а тут ще і "працювати", дн ж то стільки сил взяти.

 

В нас теж ціла колекція звірів, то геть ними не бавиться - використовуємо виключно щоб їм вольєри будувати. От Вам ще ідея для конструктора - будувати будиночки для звірів (чи ферму, чи зоопарк)

Нє, сам не робить - йому увесь час треба нагадувати "Влад, альо ми тут малюємо" бо може навіть за столом сидіти і тут же про щось інше подумати і вже гав ловити. Я мушу коментувати усе "давай малюємо те... о, так гарно, а ще зелене... о а це ти що намалював? Молодець" - інакше реально забуває чим він взагалі займається. Його увесь час треба вертати "в реальність", що б ми не робили, читаємо - теж увесь час питаю "а що тут намальовано, а що вовк сказав? А хто потім прийшов? А якого кольору штани у зайця", будуємо "а давай ще гараж побудуємо, а якого кольору ти хочеш дах? А де буде вікно?". І то не лише вдома - надворі теж мріє ходить, під ноги не дивиться, зі сходів вічно падає - по 100 разів нагадую "дивися під ноги" що з ним в школі будуть робити я навіть не знаю...

То будуйте з конструктора смугу перешкод яку треба перестрибувати О, а ще тонелі з кубиків і конструктора мій малий любить - м"ячики туди закочувати чи машинами заїжджати.
Ще на ватмані можна класики малювати (тут вам і цифри) чи просто сліди, разом розмальовувати і потім по них ходити чи стрибати.

--- дописи об"єднано, 31 Січень 2016 ---

Ну я мушу з ним хоч кілька разів в день активно (тобто не стрибати а активно приймати участь) побавитися, почитати, помалювати - бо інакше йому стає скучно і починається розкидання, вилазіння на шафи і т.д. Дурка його бере від того що самому нецікаво - він компанійська дитина, йому треба співучасники. Зате 2-3 рази в день по 20 хв я з ним побавилася, решту часу можу сидіти наприклад поруч на підлозі і щось шити дрібне вручну, чи прибирати, чи на кухні їсти готувати і тільки коментувати "ого, яка в тебе машина. А куди вона їде?" і його влаштовує така моя "присутність".

 

ого, він вас так "відпускає"? то є супер. я, коли шию навіть, видаю йому інвентар безпечний, і маю спокій. принаймі поки що, бо далі йому треба вже освоювати машинку буде.

 

Нє, машинку дістаю лише коли спить, бо там кнопочки і всякі крутілки - то такого мені може непомітно "напомагати"... Ще можу тканину кроїти (якщо не дуже делікатна) - даю йому шматок крейди і він по ній каракулі малює поки я своє розмічаю. Іноді даю в коробці з великою фурнітурою пограбатися (пряжки, застібки, гудзики), ще любить фетр по кольорах розкладати і коментувати. А от до голки в руках не лізе - пару разів вколола то більше не пробує. Найчастіше відходить трохи в сторону і задовільняється моїми коментарями до інших його ігор: можу шити, а він мені температуру міряти чи чаєм поїти з посуду іграшкового - головне задавати тему : "Влад, а звари мені супу, а тепер ведмедя супом нагодуй, а тепер компот..." - от вже і 5-10 хв пройшло

 

раз вже @Akina перенесла сюди, то і я сюди)

@Naama, не хочу Вас образити, але виглядає з Ваших дописів, що Ви занадто зациклені на тому розвитку. Ні, це чудово, що Ви хочете проводити з дитиною час, і маєте можливість, але не грузіться так якоюсь конкретикою: раз не цікавить малювання, не цікавить конструктор - значить дитина не розвивається. Вона розвивається може в чомусь іншому, може конструктор її і справді взагалі ніколи не зацікавить, але ж не всі виростають талановитими архітекторами, правда? Хтось буде талановитим лікарем, а хтось істориком, хтось священником, не дивно, що не всі мають цікавитись складанням конструктора. Тут важливо вловити напрямок, і є таке поняття в педагогіці, як "зона найближчого розвитку" - це «область несозревших, но созревающих процессов», тобто, коли якісь зачіпки є, але потрібна допомога дорослого, щоб освоїти, вийти на новий рівень. Напевно ви ще того не нащупали, а може нащупали, а просто хочете іншого, ніж донечка, може заскладну діяльність їй пропонуєте, ту, що поза тією зоною, умовно кажучи. Я ще теж зовсім не спеціаліст в цьому питанні, але останньо трохи мені вже прояснюється ситуація: ми доходимо до деяких речей через інші, скажімо, раніше складали конструктор сам по собі (тобто я чи чоловік складали), син то руйнував, і так, без інтересу, як і Ви пишете. Почали робити будиночки для звірів, і всіляко ними там бавитись - то він просто пищить від радості, коли той звір "виходить" на балкон, коли він їсть за столиком, складеним з конструктора, і, знаєте, почав разом з нами, дорослими, складати, і то так завзято (хоч, і якби не почав складати, не вважала би то ніякою проблемою).
Я веду до того, що треба придумувати як розвивати дитину, виходячи із її прагнень. Так, в 1,5 -2 роки це все ще дуже туманно, тому ми і користуємось стандартними "розвивалками": малювання, ліплення, кубики. Кому то йде - геній, кому ні - ми починаємо хвилюватись, чи взагалі з нашої дитини щось толкове виросте. Ну але може це означає просто те, що ми не вміємо розгледіти потенціал в чомусь іншому окрім загальноприйнятих "розумностей"? Може, якщо Ваша дитина любить носитися із звірятами це розвиває її емоційно, психологічно, і для неї це важливіше, аніж навчитиси саме зараз розрізняти букви? І знову ж таки, може Ваша дитина ще зацікавиться малюванням і навіть досягне серйозних успіхів у цьому, просто пізніше, коли інші діти вже виростуть зі своїх "чєловєчків" і сонечок і закинуть то. Працювати з дитиною треба, однозначно, показувати, пропонувати, допомагати, але грань тонка між насаджуванням і привчанням, та плавним веденням за руку в світ цікавого. Нам ще вчитися і вчитися)

 

Може і так. Я коли заглядаю в цю темку, відчуваєю себе якоюсь неповноцінною)))а свою дитину якоюсь дикаркою.
Я деколи думаю ,що моя проблема можливо, в тому, що я їй забагато всього пропоную. Вона дуже багато всього має. В неї нема такого, що вона чогось хоче, бо і так то має. Якось так. Коли ми в гостях, я теж хочу вловити, що їй подобається ,але вона завжди ділиться іграшками ,і ніколи не плаче, коли в неї забирають щось її ,це не показник звичайно ,але зрозуміти , що їй дороге, або хоч побачити в якому напрямку я не можу. Бо реакції якісь на все однакові.

В тому то і справа, що пропоную їй стандартні ідеї для її віку, чим займаються всі діти в нашому оточенні.

Але треба кудись це направляти. З березня йдемо на розвивалки, хочу подивитися, що там буде робити. Але що робити до березня? Я не можу з нею цілий день бігати ,грати в хованки, сидіти в палатці ,робити вигляд, що я їм, коли мене годує ітд

 

Чому б і ні? А поміж тим можна і "розвиватися" якщо так дуже хочеться - вивчити кольори іграшкових горняток чи рахувати звірят

 

Чому? Це нормальні заняття нормальної дитини

 

бо я змучуюсь від тої біганини ,вона вся мокра, хочеться сісти передхнути ,або зробити домашні справи ,а вона дьоргає мене за штани постійно, я тільки розвернусь, то вона втікає, типу доганяй))) я не знаю, де в неї береться стільки сили та енергії. Сьогодні одіта сиділа у ванні і бавилася в тазіку водяними іграшками ,на 15 хв спокою))))

 

хочете сказати, що є відчуттяя, ніби ви "аніматор" для власної дитини? ну, в мене лік на таке простий - фізична активність - 5 год пішки по місту і дитина не так вже ганяє по хаті, правда і мама не айс, але скупитися-зустрітися-побачити можна багато. ну і все ліпше як в хаті - нові люди, нові враження, нові майданчики,нові слова, нові предмети

 

о, прямо в точку))) Ми кожен день на дворі по 2-3 год ,там трохи набігається, то видно що втомлена, але спить всеодно 20-40хв, і далі по новій)))))

 

в нас був період, що ми знали всю абетку і віршик на 2 рядочки до кожної букви. Спати лягали і тягнув книжку читати і просинались - теж абетку в руки. Потім раптово відрізало і і категорично не хотів називати їх, частину вже й забув Зараз хіба на вивісках згадуємо чи на якихось коробках...

 

значить мало набігається. можна дати рюкзак з пригрузкою-іграшками, коли кудись йдете, або піти в інше місце - мало вражень. ну і з власним подвір"ям гуляти можна і 2-3 рази в день.

ну і за те, щоб дитина багато часу робила "домашні" справи, бо то потім легше в майбутньому.

або заведіть собаку чи кота. мені аж легше стало. правда як дуріють обоє - то вся хата на вухах стоїть.

 

ми завжди або з колясочкою і лялькою ,санами, толокаром. Щодо вражень, то точно, що мало. І дуже нема куди йти ,зараз в епідемії по маршрутках не пхаємось ,гуляємо в межах містечка.

Був мороз, то так і робили. Ліпили снігову бабу. З татом в машині колупалася, оо ще одне ,любить машини і звичайні ,та іграшкові.

Була така думка, але я тоді здурію. Чекаю більш свідомого віку і її бажання.
Ми часто в розїздах по кілька днів ,а тваринка, ще одна проблема.

 

В нашому садку дітям часто дають тазіки з водою, а там всякі камінчики і взагалі всяка всячина, аж до пінки для бриття... Діти в тих тазіках зависають по пів-години, якщо не довше.

 

Буду пробувати ,щось туди ще добавляти. Але вона пхає туди голову ,встає на коліна, і таке якби кувирок хоче робити ,а голову в тазік
А ще бачу, що її дуже цікавлять погремушки маленьких дітей у колясках ,з деякими йде до хати ,не віддає. Витянути їх знову, чи шо? Часто переглядаємо наші фото або відео, то аж пищить за ними

 

і вона то все несе сама? хоча б в одну сторону?

якщо є природа - йдіть шукати підсеіжники або ворон або ще щось там - ферму з тракторами, яму яку латають і тд

а яя для себе брала. ну як то без живого в хаті? без грілки) ну і ми возимо з собою електричками)

 

Нє, в нас вже скоро рік тій цікавості - так і не перейшо, як почав тоді всі букви показувати так і зараз ідемо з садка то мусить всі написи на парканах "перечитати", добре що хоч матюків немає, тільки безобідні "Васі" Тепер ще правда англійські букви "підключилися" - побачив кілька разів "АВС song" і тепер деколи плутає дві абетки.

А музичні інструменти маєте? Гітару, піаніно, маракаси, бубон? Бо у нас то теж любов навіки - маємо піанінко Кідділенд

(навіть 8 нот-кнопок майже співпадають по звучанню зі справжніми до-ре-мі) і укулєлє

отаке

(теж чоловік настроював щоб по-справжньому звучало), то Влад такі концерти видає