Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Cестра...Аналогічно, бо мої нерви вже розгойдались не на жарт і я вже тих днів чекала з нетерпінням. Вчора весь вечір голова боліла та ще й всплакнула, сьогодні полегшало...Що ті гормони з нами жінками роблять

Я вже своєму казала, то не я, то гормони, не лякайся, звикай

А взагалі я останнім часом заздрю пофігістам, їм так файно жити, нічим сильно не гризуться, то певно талантЯ цьому тільки вчуся

 

Уже все оптичила, пора писати новий.

І добре, що забула.
Нині добрий свекор все зробив, ще й кімнату від гілочок прибрав.
Нє- бути ЗА чоловіками- це я вам скажу таки тєма.

Кухня на диво відмилася.
У дорослішанні Тео можна ставити ще одну галочку.

Ще не приїхав.
Зате приїхав той, що мав би загубитися.

В гості не дійшли. Тео вирішив собі хворіти.
Та гості файні, запросили знов.

Написати кілька слів для своїх учениць.
А на кухні вже чекає чай з еклером.
Люблю чоловіка, так так.

Що за марка?

А я чемно віддаю. У мого вже багато таких чудес))).

Я вже давно вирішила, що вибирати я буду.
Шкода тратити ресурси не на тих.

Зараз на них дивитися шкідливо. Для нервової системи.

Мій тільки тихенько спостерігає і знає, до чого готуватися.

Ми як вибирали- то там ніч не було написано про шил.
А Тео- шило ще й яке.
Добре хоч толковий. А то я би розстроїлася.

100 процентів.
Буває шкідливе оточення. В якому ляпай не ляпай- тільки ресурс іде.

Щось я ще хотіла написати, та еклери кличуть.
Усім гарного вечора і романтичної ночі.

 

Чогось мене ніякі еклери не кличуть. А кличе хіба брудний посуд і пилосос. Але я роблю вигляд, що то вони не мене кличуть, тому не відкликаюсь.
Другий день роблю чужу роботу. А все чому? Тому, що я лох! І не маю сміливості сказати, щоб людина свою роботу робила сама. За ту роботу в принципі відповідаю і я. Але мені мали дати все готове, а я тільки повинна була підкоректувати і віддати. А вийшло що? Але. Цей момент буде непоганим козирем для мене. Тому я сьогодні злюсь, стримуюсь, бо знаю що невдовзі я таки буду мати плюсик від начальства. Як там в приказці - мовчи, язичку, будеш мати паляничку. Але сьогодні я зла.
Хоча, вже віддала свою злість кнопкам на клавіатурі.
Треба йти щось думати на вечерьку пізню і лягати спатки.

 

Головне не переплутай здоровий пофігізм із нездоровим.

 

я би з радістю, але "кто дєвушку абєдаєт, тот дєвушку танцуєт")))

 

Росинка, а я по плуговій гуляю, між новобудовами, тим доріжки рівні, і місця трохи є, то нікого не бачу. От сьогодні знов прийшли з гулянь і знов нікого не зустріли, хоча влітку майданчики гули як вулики, і візків багато було. Але то таке.
Значить ми сьогодні погуляли, мацьоп спить. Я поставила варитися тосканський суп. То така смакота, скажу я вам ))). Тут в якійсь темі Цьомцьомка про нього говорила, а я собі підгледіла. До того навіть не знала, що таке є. Чоловік з'ів за один день, хоч я на два планувала ))). І, знаєте, був розчарований, коли на другий день я зварила інший. Питав чого не той з тушканчиків то він його чогось так називає. Так що сьогодні варю знов.
Знаєте, я так собі подумала, що тут на ДП я "зустріла" багато класних людей ))) коли починаю хандрити, то мені завжди в цій темі попадається на очі допис однієі форумляночки, і на душі стає сонячно )))
А ще я тут навчилася планувати собі справи на день. Як не запишу у блокнот, то нічого не зроблю, а як маю план на папері то купа роботи перероблена. Ніколи не думала, що то так впливає. То я також тут змавпувала.
Ну про пляшечки , дурники, ГВ, СС я взагалі мовчу. Люблю вас, дівчата.

 

Якась я.. нестабільна та неприємна. Цикл "ПМС-КД-депресія-ПМС..." в моєму житті зачастив, це нездорово, неправильно і цього разу практично нездоланно, чи що.. От гризе і вимучує мене щось, і то явно не від незайнятості. Думи загалом сумні та філософські. Як би то мозок виключити, щоб не думав постійно як не про завтрашній день, так про сьогоднішні негаразди свої і чужі, а то й про щось таке загальне, але теж невтішне?

І я теж так хочу. І переважно так і бувало. Але.. Всьо, пішов я, щоб не розводити тут болото сліз і соплів.
Наостанок- врочистості! Хату нам покропили, і.. от і всі врочистості. Тю, мій минулорічний допис десь в такий же час був майже ідентичним. Не люблю кінець січня.

 

А можна перепис?
Ми зараз робимо уроки, тому картинка з проханням залишитись адекватною сусідкою і люблячою мамою актуальна.
Щось мені після канікул дуже важко ввійти в колію.Саша літає в небесах, йому та наука в носі, все робиться "на відмахайтесь".
Напекла рогаликів

худнучі, я тримаюсь

, зараз нарубаю собі салату і до праці.
Пам*ятаєте, я писала про своїх тлумків і що не хочу їх вчити? думки матеріальні, вони взяли перерву в навчанні і, сподіваюсь, будуть далі у іншого викладача))) Тепер робота буде в кайф!

 

А дайте мені по шиї!!! Я вже 3й день по якому колу дивлюся свої фотки з фотосесії!!! І НІЦ не роблю!!!
Нє... сьогодні спромоглась на оладки і на горохову зупу... а посуд і посудомийка і некупані квіти так і кличуть до себе, підманюють...
Ніхто не дасть ( а так треба.
І мотивація... я на свою мотивацію (на вечерній жор) тепер не надіюся. А то мій "задній привід" в жодні сподні не залізе!!!
З позитиву - вдома здорові. От і слава Богу.
Чого і всім бажаю.

повалила прибирати. Ю-ху, шевелити жжж

 

може й так.. але коли дивлюся на свого малого (того, що найстарший з трьох) пофігіста, то мене "ковбасить" не по-дєтскі (сорі за мою хранцузьку)... і не знаю, як то правильно знайти і донести оту золоту середину між "не перейматися неважливим" і "ставитися відповідально до того, що робиш"

як тут часом пишуть - сестра!))

є таке, теж полюбляю планування. Але останні тижні що пишу - що не пишу, результат однаковий (невтішний). Оце і є моя проза. Якийсь незрозумілий стан здоров'я - ніби й не хворі, але й здоровими не назвеш.

то, мабуть, щось в повітрі таке)) я до того, що в мене те саме зараз. Хоча, у нас кінець січня має бути урочистим - Малинці післязавтра рочок! Але оте "має бути" як у Яна Арлазорова

на хвилині 45. Меланка є), рочок майже є, а урочистості скорше всього не буде - марудить сильно, не знаю, у що це виллється - чи то захворіє таки, чи то минеться саме собою.

+1
Усім хорошого дня. Чи то вже вечора))

 

@nibysh, можеш вже розбирати - фотки зроблені Я вже вчора свої з кухні і коридору розібрала і винесла. Взялася сьогодні до великої ялинки, познімала дощик і тааааак мені шкода стало, що я вирішила ще трошечки залишити. Так і стоїть без дощику - він валяється навколо на підлозі і коробки по цілій кімнаті порозкидувані. Але то так за рогом, мені з кухні того бардаку не видно, тільки ялинку видно

+1, при чому абсолютно неочікувано і на 4 дні раніше. Голова вчора боліла страшенно, навіть кашлянути було страшно - боялася, що мозги через вуха вилетять, я ще думала чого б це. А по обіді стало ясно чого.

бо то треба мені, а тому хто би мав то зробити воно н....іг не треба. От і мушу сама собі поновляти погублені замовниками документи

я його ніколи не любила - вже по святах, колись і по канікулах, а зараз - цілий місяць без роботи, зато під кінець купа платежів назбирується, ялинку з великим жалем викидаю. Ще й минулого року 27 січня не стало найдорожчої людини. Рік пролетів, як блискавка. Мене би мало якось попустити, а виходить навпаки - чим більше часу проходить тим більше мені тата бракує. Криє останнім часом аж задуже.
Колупаюся на кухні - готую на завтрішні поминки. Треба трохи пришвидшуватися - завтра в 6 ранку підйом і на Сихів.
Всім і надобраніч, а я далі до мартена.

 

А фігушки!
То ж ти лиш одна , така шустра, встигла, а астальниє? Хто ж про ближніх своїх подумає,га?
І про день- пройшов...(кратко, но пойнятно).
Малюк дивує своєю розсудливою серйозністю і здатністю осмисленно істерити,так, зі смаком . Бо спочатку його істерики були на рівні інстинкту, а тепер така чуттєва артистичність проявилась.. . Мо не тре його по тіятрам водити? Ну я то не ведусь, але "акружающєє" в шокє!
І наостанок- зими шкодА, нашій гірці прийшла "торба" і снігокат сумує... Гумаки - наше все!

Не забудьте про це гасло завтра з ранку, бо мокрі ноги , то "нє єсть гуд"

Якось так...

 

Ну, шо... На прохання громадян щось та й напишу.
Санта-Барбара рулить, третій сезон в разгарє.

Ти хора . Як можна шкодувати за холодом, шалено дорогим газом і тим "бялим гувном"

знаючі поймут

, яке розтануло і

. А я ґумаків не маю.
З врочистості: нам підняли з/п

тепер мона жити

. І сьогоднішній дощ не дав мені отримати задоволення від витрачання грошів. Я вже була налаштувалась поїхати у Ватсонс... Гепнув дощ! На мої міхуя на пуховику - то якось не альо. А потім приїхав Рудий, затащити мене додому

ібо дощ іде, дівчинка змокнуть

. В ітогє, я залишилась без тараньки. А я так її хотіла

.
Та й таке во-во Краткасть - сєстра таланта.
Ваша ДВ

 

ну нарееешті!!! Дочекалися!!! На моїй пам"яті ти ще так надовго не пропадала))))

 

Я... Туво... В засаді я...

 

тут мав бути знак отакий" ?"..... а не проста лаконічна крапка, талатлівая ти наша!
буш вреднічав, то повім твому Рудому, нех ті надає по сідницям!

 

Я сі забула . Саме так, це був возглас змерзлої в пустині. Прасті засранку

І такво я прочитала свій допис, і так вигладяє, що я хотіла у ватсонсі таранку придбати. То уточнюю: у ватсонсі мені тра всякої красіво-господарської фіґні. А таранка була добра в магазинчику біля роботи. Але ми вже летіти додому і я скромно промовчала

ой, дура я, дура

 

зря промовчала. Ну зря. Там і пивка можна було заодно прикупить, а там і жизня вєсєлєй...

 

Я в цій темі тепер нечастий гість, так як і на ДП в цілому.
Звичайні мамські будні змінюють мамські вихідні і так по колу.
Засіла за вишивання свого плаття, прогрес видно, другий рукав в процесі.
В хаті потрохи всі хворіють, але нас ще не зачепило, і сподіваємося не зачіпить.
Відкрила сьогодні вікно і так весною затягнуло, а тоді вже і прийшло розуміння того, що ще цілий місяць зими залишився.
На вулицю з донею сьогодні ані кроку, бо там води по коліна, сама також не піду, хіба в магазин прийдеться сходити.
Так що в планах маринуватися в хаті, а день покаже, що з того вийде.
Всім гарного дня, не хворійте

 

А чого ніхто не тішиться карантином? Чи то тільки я така самшедша? Ще тиждень спокою і пізнього вставання!
Нині в планах готування, робота і надія на вишивку))
Більше нема чого писати, жену на закупи!

Надіслано від мого Lenovo S90-A, використовуючи Tapatalk
*******************************************************
Тему зачинено. Продовження тут