ГВ – ще один дар природи (2)

ага, але на початку хоч не чіпають за годування, бо ж маленьке, а вже після року то капець, різко-та вже відлучай, та забирай в неї груди, може вже досить?.....
Я просто в шоці, чесно, мені то періодично говорять і мама, і сестра...

 

Нічо, після 1,5-2 багато хто вже змириться і махне рукою "що з нею говорити - ненормальна"

 

Говорять до того моменту, поки не зрозуміють, шо ти не жартуєш щодо годування до школи))) Мене вже давно ніхто не напрягає. А після року малого теж всі дивувались, шо так довго)))
А зараз і не всі мусять знати, шо в нас ще гв. Набридло комусь щось пояснювати і доводити. І ті квадратові погляди, ніби ми якісь прокажені

 

от власне я вже бачу здивовання у багатьох, а що далі буде. так ніби маю виправдовуаатись, що годую... Я теж не афішую своє ГВ, але то ж кожному конче знати, коли відлучила і як... І як кажеш, що взагалі ще годуєш і будеш, то пауза настає

 

Цікаво всім зараз, бо якраз час такий, "пора відлучати" А вже потім...навіть багато хто не підозрює, шо то в 2 роки ше можна задати питання про гв)))

 

Мене зараз дуже напрягає, що починають малій говорити " а нашо тобі вже та циця, фуу, ти така вже велика" ітд.
Краще вже б мені говорили, бо мені то як солов'ю.

 

Моєму Сашкові теж не раз говорили таке Діти місцями розумніші за багатьох дорослих
Його не турбують такі зауваження)

Тільки не розумію дорослих, які таке говорять, ніби очікують, що дитина відповість" Окей, бабусю, раз великий, то вже не їстиму цицю"))) То ж завуальоване звернення до мами)

 

Моя мама перестала наїжджати на ГВ після того, як ми без АБ вичухались із жорсткого вірусу, а може навіть грипу. Нонстоп циця 5 днів при Т до 39, а потім 3 тижні жахливого кашлю. Наші родичі всі перехворіли подібним і всі від дітей до дорослих пили АБ.

ПС. Ну я давно ще мамі накидала ссилок про наявність в молоці мами речовин типу АБ.

 

До речі, та, так глянула в минуле , то так собі поговорювати "доки будеш годувати?" почали ще до року, потім, коли я часто і категорично говорила, що це надовго, мала трохи спокою десь до півтора (то, певно, тоді був максимум, який розумівся під словом "надовго" ), а от приблизно до 2,5 тиск "та лишай то!" був найсильнішим, а далі просто як рукою зняло чужі не бачили, свої втратили всяку надію промовити мені до розуму. І для мене трохи шоком було, коли синові минуло 3р, ми були на цвинтарі у Великодній понеділок, було довго, жарко, купа народу, то ж звідусіль приїзджають вихідці з села нашого, малий почав нити, нудитись, і тут мама: може, дай йому цицю?

 

І ще про тривалість ГВ. Якось на ФБ питалися, хто коли відлучав дитину, і одна відповідь мені просто врізалася в пам'ять, надовго, мабуть. Жінка писала, що відлучила до року, і рада, що так зробила, бо "вот сейчас ребёнку год, и я не представляю! Он же уже все понимает, а я ему - сисю!" Відповідь вразила тим більше, що якраз доні рочок, і я теж не уявляю, як то - не дати їй цицю?

 

а то нічо, що сестра сама півтора року гоудвала?)) а ти вже маєш відлучати?!)
я думаю людей не хвилює чи годуєш ти 1,2 роки чи 1,8, вони переживають більше що ГВ затянеться до 2,5-4 років, а для багатьох це шок
вони переживають як це відібється на психіці дитини + не знають як таку дитину відлучити, і що це дійсно може затягнутися мало не до школи, без жартів)

 

До рік і 5 і то лелве дотянула, її якось напрягало то ГВ і вона типу зі своєі колокольні, що то ж мені краще хоче порадити. Хоча я не нарікаю ніби ні на шо..

 

А мене до року ніхто не чіпав. От після двох почалось... Кажу, що багато молока маю, хоч двох годуй, куда я те молоко діну, хай дитьо їсть

 

Хочу нагадати свою історію зі старшою. Рівно рік назад ( коли старшій було 2,8 і в нас був тандем) до нас в гості приїжджала бабуся, яка не знала про тандем. Який в неї був шок, коли почула як доця попросила цицю і я їй дала. В неї в прямому сенсі були квадратні очі. Присипляла я тоді старшу іноді з цицею, а іноді засинала так. І от після якогось занадто насиченого дня в старшої доні зірвало дах, в неї була чи то істерика чи то баловтсво, але ніяким сном і не пахло: крики, стрибання і тд. Бабуся прийшла до мене, забрала меншу і сказала: йди присипляй цицею.
До речі, зараз у таких випадках вже можна достукатися до доні словами - а тлді ніяк, і ніякі вмивання й інші методи не помагали.

 

В мене мама ніколи про ГВ не казала, типу скільки можна і т.п. Порад ніхто не давав, бо я не питалась. В шпиталі показали, як годувати, пози для годування. Розкали все від а до я, і мені того було достатньо. Десь після року свекруха чоловіка питала, чи я ще годую і, що в молоці вже нічого корисного нема. Хоча вона сама годувала може місяці три, якщо годувала взагалі. Але в мене чоловік був, напевно, ще більше за ГВ, ніж я. Тому, я навіть не питала, що відповів. Мені було всеодно, напряму мене ніхто нічого такого не питав

 

Саме цікавіше у мене почалося після 3х років ГВ, мало того, що вдома вже ніхто того не сприймає і вважають збоченням і паталогією, так навіть прихильники ГВ мені прямо говорять:"Оля -це вже перебор."
Зараз дитині 3р і 5м, вдома постійний напряг, дитина проявляє агресію до бабусі (моєї мами), бо та постійно намагається малу завстидати і насварити за цицю. Я вже стараюся годувати так, щоб ніхто не бачив, бо не маю ніякого бажання вислуховувати мораль. Недавно в поліклініці мене запитали доки я годувала грудьми, я з усмішкою сказала, що ще годую і не зразу помітила, що лікар з медсестрою це сприйняли за жарт і таки перепитали чи хоч більше року годувала. Мені лінь було вислуховувати, то я ляпнула, що десь до 3х років і дарма. Треба було хоч казати, що до 2х, бо вже наслухалась майже то саме, що від своєї мами, що циця після року робить дитину некерованою і неадекватною, приводить до психічних розладів і від того всі проблеми з харчуванням. Мдя, чим далі, тим гірше. Мені не хочеться завершувати, але зараз бачу, що для нашого сімейного спокою відлучення треба пришвидшувати, на жаль...

 

В нас таке робить дід (мій тато).
Оце його: "Ань, яка циця? Циця - тільки для маленьких діток, а ти - вже велика"
грр

 

О, то ми такі бздури почули в чоловікових батьків на Різдво. А мій Влад не розгубився і зразу сказав "Баба, тітя не фу. Тітя Влада і лялі" (при тому показав де його циця, а де ляліна). Та просто не мала, що на то відповісти і більше не говорила такого. А свекор ходив і " переживав", що то буде як дитятко родиться. Я сміялась і казала, що у мене все таки 2 циці і 2 діток ГВ-шних, тому це не проблема. Проблема була б, якби ще йому треба було цицю дати . Сказав, що я трохи не мудра і відстав. Але пробував до оловіка з тою темою "під"їхати", то й тоже поржав і сказав" а що твоїми годує?" і всі розмови припинились.
В нас взагалі таке зараз ГВ, що і ГВ його не назвеш, бо то інколи зранку прилізем до циці, а інколи ввечері, ну як зовсім перезбуджений і не може заснути. Але в селі як були, то кожен веір засинав біля циці і то за 2-3 хвилини, спихаю це на те, що все таки чужа хата. А найсмішніше те, що ми якось домовились з ним, що він їсть цицю коли хоче, а вночі цицю їсть наша ляля. І він так собі це запам"ятав, що вночі перестав будитись до циці. І сам тепер ввечері часто каже, що вночі цицю їсть ляля

 

Це так гарно)))
Ну не розумію чому всі так люблять вставляти свої" п'ять копійок і думати що їхні поради самі найкращі, аж дратує...

 

Ех, золоті слова! Я постійно про це думаю, а особливо, коли читаю дп Стараюсь закарбувати собі в пам'яті на часи, коли стану бабусею, що не треба лізти зі своїми порадами, а ще більше в такій формі, що "я ж знаю, як краще!"