Та і я того не переварюю. Але тут акцент був не на сумочку, а на тягар в ній. Нехай краще дівчина зігнеться під ним в два рази, але себе коханого я не принижу.
Норіс, а взагалі, Ви чоловіку от так прямо казали, що от саме це Вас не влаштовує? Ви з ним можете поговорити, пояснити? Може, він і дупля не дає, що робить щось не так?
з того всього хочу бути тільки здоровою. а решта сподіваюся додадуться пізніше. не все зразу, бо мене так не виховували і таких слів в нас вдома не було нє спочатку я і книжка. потім час. потім чоловік сам починає про це говорити. якщо просто сісти і говорити - це забагато і дає зворотню реакцію, "бо я знов щось придумала, мені знов щось треба". це якщо мова йде про "філософські" питання.
Власне! Так, мені треба! Не дадуть. Бо дають тим, кому треба. Для чого переводити щастя на тих, кому воно не треба?
В нас таке не проходить, бо замість тоді чую "ти знов щось вичитала, понакуповуєш тих книжок, а толку?" І дійсно, толку з книжки в житті небагато.. все через власні шишки і досвід. Але трохи заздрю повазі вашого чоловіка до друкованого слова.
Якщо я свому з вечора скажу "ой, хліба треба, завтра купи", з ранку "будеш йти з роботи, не забудь купити хліб". в обід подзвонила- повторила, в вечір нагадування "хліббб!!!" і на порозі"ти хліба купив?" відповідь знаєте яка буде- "забув". А от коли сказати просто " в нас хліб закінчується, не буде на вечерю, я нині цілий день працюю, тому не буду мати як вийти". Він точно купить. от є якась така закономірність, не люблять чоловіки цього наказового тону "купи... зроби... візьми...", але то дуже легко перефразовується. Ну, так само про ту цвітну капусту, шо НОРІС писала. Може спробувати спочатку поговорити про страву, яку ти хочеш готувати. там для прикладу "ой, як ж хочеться запіканки з цвітної капусти. Ти хочеш такої запашної з яйком, картопелькою..." то для прикладу образно... він "ага я би з"їв". І ти така " нууу, я би дуже хотіла завтра зготувати для нас, але хіба якщо ти купиш після роботи цвітну капусту, бо (мені тяжко нести, не піду в ту сторону, в мене інші справи... і т.п.)" Тобто не казати купи, бо я хочу зготувати, а перефразувати що ти хочеш зробити йому приємне тою стравою, але має бути взаємопоміч. Як не купить, то ж ніхто без тої цвітної капусти не вмре, знач так воно йому було потрібно. Чоловік про це ніколи не здогадається, якщо ти попри своє "важко" візьмеш і то все притягнеш. І власне тут можна домовитися, щоб тобі приносили додому. ну, маю на увазі на базарі домовитись, щоб господиня, котра продає, для прикладу там двічі на тиждень приносила тобі баночку сметани, сир і пляшку молока. Знаю точно вони на таке погоджуються. як не всі в чергу стануть)), то хтось підпишеться. Ну, інша сфера- то таке... спробуй ще в цій. На мою думку, тут дуже багато мудрого тобі дівчата нарадили. Варто щось почерпнути, чи хоча би спробувати. Принаймі це вже краще, аніж лишати все як є.)
Так таке враження, що він і не здогадується. А якщо здогадується/знає/розуміє (а пора вже..), то, знаєте.. Мені колись поставили кумедне обмеження в піднятті ваги - 2,5 кг. Звісно, я малого носила, але коротко, скільки могла, поки не відчувала, що вже спина конкретно тягне. А обмеження це мені поставили, коли малому було десь 4-5 рочків, певно. Повідомила чоловіка (без страдницького виразу правда, бо самій трохи було дивно з тої цифри). І що ви думаєте? Важкі пакети - сам, торби - без питань, відро бульби - навіть не обговорюється (а раніше могло би..), по воду з бутлями сам ходить. Живий! І я при ньому ще трохи хвостом кручу )) Звісно, часом доводиться і більші пакети мені носити без його відома, але сам факт! В мого чоловіка є я (сподіваюсь, кохана дружина і мати його сина), в мене проблеми зі здоров"ям. Вибір між в разі чого (ттт) лежачою жінкою і періодичною доставкою парочки кілограмів продуктів/води (а деколи і цілу торбегу з села) мій чоловік чи з любові, чи з переляку, зробив логічний і зручний для нас обох (зрештою, йому, на щастя, здоров"я дозволяє мені допомогти).
Як то не працює? Не працює якщо ціль "провчити" показово мужа. А якщо ціль - доставити додому продукти і не напружувати при цьому ні спину, ні свої нерви - то чого не працює? Ціль яка - не носити торби. Хіба то так принципово чи то зробив муж, чи чужий найманий дядя за мужові гроші? Не ускладнюйте собі життя Мало кого так виховували нажаль. Я в дитинстві теж не чула ніколи що я красива чи що мене люблять (хіба часом що розумна ) але то не привід і в дорослому житті продовжувати в тому ж дусі. Так, "розкопати" ті комплекси і дурні установки важко, але повірте, воно того вартує! Бо тут ніхто за Вас на зробить - відчуття щастя ніхто не додасть, якщо його не буде у Вас всередині і, як би то не звучало банально, але поки себе не полюбите і не цінуватимете - марно чекати того від когось іншого.
він то може здогадується і я навіть більш чим впевнена, але нашою ціллю є не тільки те щоб чоловік жінку зрозумів, пошкодував як вона бідна мордохається, а й приклав зусилля, поміг... Проте допоки Надя буде це продовжувати тягати_возити, до нього не дійде в потрібному об"ємі, чи правильніше сказати в потрібній формі, щоб спонукатись до дій. Для прикладу- от коли я кажу шо я змучена, йой яка ж я змучена, ше то і то тра зробити, а я вже падУ, бо ззззмучена, це дуже гарно залітає в одне вухо, а вилітає іншим. тобто чоловік мене чує, але не розуміє, не сприймає, бо поводжусь як сповнена енергії людина, де там та змученість, коли я продовжую гарувати в тому ж дусі. А от коли скажу що змучена і ляжу, чи сяду і арівідерчі, в мене вклєк моторчик, тоді бачу, що приходить розуміння, шо я дійсно перескакалася... Надю, тобі тра кинутись того воза)), в прямому і переносному значенні цього слова і потихеньку змінювати ситуацію, бо то не діло. Ти жінка, тендітна жінка. Нашо тобі горбатіти коло тої "тєлєжки"? тим більше здоров"я не маєш.
а якщо так і не наткнетеся на ресурси? пробуйте потихеньку "про себе" по 15 хв перед сном чи коли вам зручно, аналізувати його і себе, ваші стосунки, ваше бачення одне одного, ваші життєві історії. З метою привести до того, щоб він нарешті побачив вас і ваші потреби, а не тільки чудово облаштований вами побут, бо це завжди сприймається як належне, і ніколи не цінується. Може бути і принципово, якщо це була разова акція "провчити чоловіка", а на постійній основі то сприймається як зайва стаття витрат. Думаю, це особливо неприємно, коли вести бюджет і бачити підсумок за цією статтею. Ну, правда, скупердяйкою вже чоловік не назве )) ОМГ, зловила себе на думці, що якби я вела бюджет, мені би було смертельно соромно і боляче за свої немудрі витрати, які можна було би так гарно раціоналізувати.. 100%. Моторчик сів, дивлюся сумно в нікуди і прихиляю голову на мужнє плече. І це працює!
в 9-10 вечора на чоловіка це не діє. а зранку то який моторчик здох? то хіба хвора. та котру я хочу - не має потреби. вона стоїть на базарі максимум 20хв. ну може і принципово трохи, якщо він годиться і не робить. але перти на принципи - собі дорожче. у всіх сенсах того слова. надя скоро не зможе. і знов лишиться з пустим холодильником, допоки знов не почне бути в силі то тягати. а я так не хочу. а дорогу до нас обіцяли почати робити тіко після паски.
Кхе.. Мені здається, що нездорова спина - це перманентний стан, і щоб він це розумів, не конче корчитись з болю. Так само, щоб зрозумів, що навантажувати вас НЕ МОЖНА в 9, 13, 18, чи будь-якій іншій годині . Невже їй та її продукції немає жодної альтернативи? Ну направду, це все якось так сумно і безвихідно виглядає з тим молоком, що просто караул. Виглядає, що ваш чоловік готовий харчуватися святим духом, аби тільки не сходити на базар, ще й вас всіх дружно на дієту посадити, поки остання миш в холодильнику не повіситься. То вже повні вар"яції і феноменальна його БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Він чоловік, батько чи хто? От були колись мужчини:їсти не варили, дітей не гляділи, хату не пильнували, знай полювали, мамонтів приносили.. А тепер і того не допросишся - не докричишся.
Я так розумію що чоловік готовий харчуватись їжею з супермаркету, а жінка хоче здоровішу їжу, ту що люди продають на ринку. От і непорозуміння. А таксі у вас не їздить, бо нема дороги, так я розумію?
Якщо Надя буде продовжувати в тому ж дусі. Або Надя скаже "треба" (собі) і буде різними методами намагатися вплинути на чоловіка. Це його прямий обов*язок - принести мамонта дружині додому.
Зважаючи, що він покірно їв саму вівсянку і гречку з смаженим яйцем після народження дитини (класна дієта для годуючої мами.. явно не вписується в здорове харчування, тому думаю, не в цьому була справа), думаю, це його "невибагливість". Інший би вже щось притягнув додому.
Я от читаю вже яку сторінку дописів і нічого не можу зрозуміти. Стільки порад на які є безліч виправдань форумлянки. Можливо десь в глибині душі самі боїтеся, щось виправити в цій ситуації. Бо на мій погляд, що вам не порадять ви зразу виправдовуєтеся, або чоловіка виправдовуєте. Не в обіду, чесно, але можливо в цьому є ваша вина? Я не пишу щоб вас чимось обідити, але просто ви є сім'я, ви повинні бути однією командою, так створіть її поки не пізно. Тим більше я розумію,що у вас є маленький син, це ж так само і йому закладеться в майбутньому. Будьте по жіночому хитрою, згадайте своє кокетливе ставлення ( якщо воно у вас було до нього) на початку стосунків і попробуй не нагадуваннями, не натиском і не маніпуляцією добитися результату, а своїм жіночим яством. Без крику і скандалів обгрунтуйте йому своє бачення ситуації і поясніть що вам не подобається в ній, адже чоловіки бачуть все в чорно - білих тонах, вони не вміють аналізувати ситуацій, а тим більше збоку на неї дивитися. Кожен чоловік хоче бачити біля себе королеву, якої вартий, тому нехай у вашій команді не ви будете капітаном, а він. Подумайте, як йому буде приємно, коли він буде відчувати себе при усміхненій, не загнаній і вдячній дружині. Він голова сім'ї, її оберіг, а ви берегиня сімейного затишку. Отож розставте пріоритети задопомогою порад написаних вище, або проаналізуйте і знайдіть вихід самостійно, але так не може продовжуватись вічно. Любіть себе, адже ваша дитина росте і бачить що ви явно не з запалом в очах і радістю в серці несете це все самотуж, я розумію, що ( наскільки я зрозуміла) любите готувати і це вас бадьорить, але подумайте як буде прекрасно, коли кожен член вашої команди додасть трошки від себе. У вас є своя сім'я і правила повинні встановлювати ви спільно, так само, як приймати рішення, а не думати, що і як був навчений чоловік колись, поясніть що не так і все. Бажаю вам успіху і вірю що все у вас вийде! Надіслано від мого D6503, використовуючи Tapatalk
щодо тяжкого згідна э жінка, є чоловік, є важкий пакет - без варіантів але носити регулярно по команді жінки і як їй зручно - це може бути важко, декількома сторінками тому написала чому, одне питання - розподіл обовязків на які всі згідні, з компромісами, інше - ота "репяхова поміч" в даному випадку коли вже в житті чоловіка було таке з мамою, то ніц дивного ну і та, організація чоловіком найбільш логічний варіант, хоча іноді жінці може це краще вдатися, напр в неї є чоловіки з машинами в родині ,а в нього нема, це до прикладу, причини можуть бути різні інше питання, що тут є потреба щоб лиш чоловік то зробив так ж прикалувався з нього ну отут мені вже зачіпає - на 2 стільцях не всидиш, або залучаєшся чи організовуєш процес, а як ні, то не лізеш, ні з чим, тим більше з приколами і насмішками
до речі, тут Hopic писала, що от жінка, в якої вона на базарі молоко бере, стоїть там 20 хв, тобто знаю сімю з подібною ситуацією, коли чоловіку треба було в певний час йти по молоко, після декількох разів знаєте що зробив? купив жінці корову))) як я і писала, не всі готові виконувати "команди", бо без образ, розподіл обовязків це дещо інше
