Та я зрозуміла. Поїхала жінка " глобально" в супермаркет. Накупила, привезла на таксі під хату. Ну, з супермаркета можна на візку тому довезти. Під хатою вигрузила. І далі за "власним бажанням " тягне то все нагору, бо чоловік на роботі/ на вулиці дощ / ще стопіцот причин. Не будьте такі категоричні, бо не все воно так просто.
Ну мені легше раз в тиждень витратити дві години, ніж по декілька разів в магазин бігати. Це зберігає багато часу, який можна набагато ефективніше використати. Я краще піду в парк з дитиною, ніж в магазин.
то хай піде, купить і поїсть. А дитині зупу зварити. Радити не легко, всі пройшли через притирання і встановлення правил. Це частково і досвід. --- дописи об"єднано, Jan 12, 2016 --- Можна таксисту заплатити, щоб той доніс, таке я теж робила. Можна важке замовити з доставкою. Можна розрахувати час коли чоловік буде вдома. Все, більше тут поки не пишу. Але повірте, багато можна змінити. Почати треба з себе. Я вдячна форуму, що навчилась багато чого корисного. Особливо - почати з себе, з своїх думок і бажань.
та суть ж не в сумках, це просто приклад, це показує відношення чоловіка до жінки, як він ставиться до неї, і сама ж жінка до себе. а варіантів є купа, можна пробувати по-різному робити, але думати треба про себе однозначно, чоловіки ж про себе коханих точно не забудуть і не занедбають.
Я взагалі нікому нічого не пропоную. Я просто написала, що в такому випадку не є аж так мусово грузити себе базарними пакетами.
Я просто не дуже зрозуміла вашу позицію. Хтось же мусить себе пакетами грузити. Продукти самі не купляться і в дім не принесуться.
Але це все тимчасові рішення, які в довготриваловому вимірі працювати не будуть. Жінка і далі буде все сама тягнути, не залучаючи чоловіка. А для чоловіка тої проблеми як не було, так і не буде
Я дозволю собі тут озвучити свій варіант виходу ситуації, можна спробувати коли всі вище озвучені способи розмов, вмовлянь, переконань не спрацюють... "Ти знаєш в нас є проблема, в мене хвора спина і я ношу важкі і дуже важкі вантажі, думала яко сім'я ми мали разом пошукати вирішення тої проблеми, я неодноразово пробувала з тобою поговорити, але відповіДі нема. Я повинна в такому випайдку сама знайти вихід, бо в мене мала дитина, дйитині потрібна здорова мама, я не хочу в 50 років бути інвалідом і витрачати на лікування страшні суми....Від тепер я купую продуктів обмаль на себе і дитину....Буду вдачна коли ти таки подумаєш над кращим варіантом, бо такий розвиток подій мені самій не подобається, в мене нема іншого виходу, Вибач!!!!!"І зробити то..... Непоганий варіант Сяні, зробити скандал і тиснути на його чоловіче начало.....але то треба мати такий харакктер, і нічого поганого в тому нема, вміти відстояти себе, не дати себе, навчити себе поважаати(навіть коли мій чоловік переходить межу, знає буде мати скандал, бо я себе ображати не дозволяю.)...
А чому тимчасові? То цілком можна вписати в життя. Як мені треба, а чоловіка нема поруч, то звертаюся до першого перехожого і прошу : "Допоможіть з сумкою". Так, свої правила важко встановлювати, особливо коли так довго жили в таких умовах. І звичайно ні один мужчина сам по собі щось міняти не буде. Треба просто стояти на своєму твердо, але і не доходити до пилянь. Та хоча б іти на закупи в час, коли б він мав повертатися з роботи і хай несе. В мене склалося враження, що все хочуть вирішити якимсь чарівним пенделем. Дівчата накидали повно варіантів, і я б пробувала усе, якби не знала як знайти підхід до чоловіка. Але ж то як дитину виховувати, треба разів 100 показати і розказати, щоб людина зрозуміла, що по-іншому бути вже не може. Надіслано від мого Lenovo A2010-a, використовуючи Tapatalk
Суть в тому, що йому не подобається, що йому прийдеться нести раз в тиждень важкі пакети. А я то діло розбиваю на три-чотири походи. Але є покупки, які я вимушена робити регулярно, і в це регулярно ну ніяк не включиться чоловік. І не говоріть про великі туристичні рюкзаки, бо це неправильна організація, такого ніхто не робить, і ми вічні цигани. Я цілком розумію, що йому вигляд того рюкзака спротивився, але є дні коли ми мусимо так їхати і це найгірші дні, бо дуже багато блаблабла (це хто питав, що мене нервує ще). Аргументи про економію разових закупок, про моє здоровя він мені наводить сам, мені не треба це йому розказувати, ми це стопіцот разів обговорювали. Далі слів діло не йде. бо треба встати і зробити і в певний час і з певною швидкістю. а ідеальні умови чомусь ніяк не наступлять. Можливо проблема сидить в тому, що він ріс без тата. і досі його мама вважає похід на базар найбільшою карою - я це вже спостерігала неодноразово, навіть якщо це просто купити сир на піцу.
я щось з тим не згідна прямо так сказати, то ніби чоловікові в чоло гирею запустити А ще якщо він себе любить (а він таки любить, бо шкодує свої рученята і спину носити торби), то він на раз-два нагадає Hopic, хто до хати зараз гроші заробляє, і де чиє місце Короче, порад тут надавали на всі випадки життя і для всіх типів мужчин, відомих ДП, тепер треба шукати підхід і мудро тихенько змінювати ситуацію
Мені здається, що такі дії не допоможуть вирішити проблему, а навпаки викличуть негативну реакцію в чоловіка - бо я ж заробляю, а вони тут ділять. Ну і навіщо в сім'ї поділ - я і дитина окремо і чоловік окремо? Дитина не в лише в форумлянки, дитина їх спільна, думати треба обом. Можна просто без того пояснення купувати мінімум і пояснити, що важко, потрібна допомога. Можливо варто поговорити "по душам" з чоловіком, пояснити, в чому проблема і запитати, яким він бачить вихід з ситуації. Закупи раз в тиждень-два і покупка дрібниць час від часу на базарчику поряд з домом? Конкретний список необхідного зранку перед виходом на роботу? Ми їздимо на закупи раз в тиждень разом, овочі фрукти з ферми нам привозять, а дрібниці можу або сама купити по дорозі додому, або пишу список чоловіку.
Дивна постановка питання. А Вам подобається? Ну та мені багато чого не подобається - унітаз і плиту мити, а холодильник старий раз в місяць розморожувати - взагалі терпіти не можу, але хтось же має то робити? Ну і взагалі я ще раз обома руками за доставку - не хоче носити хай платить - кур"єру, таксисту, вантажнику, сусіду-студенту... Пошкодуйте врешті себе. Тим більше "ремонт" спини - то нинчє геть не дешеве задоволення знаю не з чуток - у мого мужа диски весь час "вилітають", та й у мене теж не спина а розвалюха Нащо? А як буде 2 дітей, а не один то як тоді - в зубах носитимете ті торби? Пошкодуйте і полюбіть себе - Ви маленька тендітна жінка а не "ломовая лошадь". Поки того не усвідомите раз і назавжди для себе, то й до чоловіка донести цю думку буде важко. Я теж можу коли дуууже треба (і муж не бачить ) нести 12 кг сумку в одній руці і 18 кг Влада в другій але то виключно в екстремальних ситуаціях і як вийняток з правила, в нормальний час я навіть 6-літровий бутиль з водою краще чоловіку делегую.
Так і не отримала відповідь на своє запитання і вважаю, що Якщо справді вся справа лише у пакетах (бо тата не було і для мами це жах) в мене теж тато давно помер і щось я взагалі ніякої проблеми із закупами не пригадую, і це при тому, що села у нас нема -- і все неслось з базару, то киньтесь ви тих харчів. Таке враження, ніби все життя навколо тієї кухні зав"язане. Їжа -- це не БОГ!!! Перейдіть на здорове харчування: варене м"ясо і сирі овочі -- і купувати менше треба, і готувати 5 хв. Нас от шестеро і я ніяк не можу зрозуміти звідки в нас продукти беруться. На масові закупи ми не ходимо, з повними пакетами теж ні, меню на тиждень не плануємо -- і вічно повно жрачки в холодильнику. Звідки? Пішла гуляти -- щось купила, пішла дітей з садочка забирати -- ще щось купила, дзвякнула чоловікові -- заїхав у Арсен чи в Родинну ковбаску -- ще щось приніс, а накрайняк -- магазин біля хати (дорожче, але навіть вдягатись не треба). Взагалі вперше в житті тут у вас побачила, що закупи -- то проблема. Головне, щоб гроші були, і щоб були здорові ті, кому ті продукти можна зготувати
Ще вчора хотіла запитати про це. Ну, в нас частково проблема така була. Тата в сім'ї не було, свекруха все на собі, а якщо треба було вже конче чоловічої помочи, то чи не кожен раз був скандал(і до нині так з її чоловіком) і вона, як нарікала так і нарікає. От, то вважалось нормою і по-тихенько переносилось на нашу сім'ю але я вчасно пояснила, що так не є добре і будуть в нас скандали і всі погані наслідки. Для його сім'ї, то є диво дивенне і тепер свекруха натішитись неможе, якого ж сина виростила))). Я можу помилятись але мені в Норіс бачиться така трохи занадто жіноча гординя або, можливо, так виглядає відчай. Ви просто перестаньте в один прекрасний день робити так, як робите і я впевнена все стане на місце але ніхто не каже, що буде легко, бо для таких закоренілих в своїй зоні комфорту чоловіків перебудови даються не просто. Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
спини. А з органами малого тазу що трапляється від носіння тяжкого? ну, взагалі, тяжке реально - це крупи, картопля, борошно, цукор, що там ще таке. В нас сім'я з 5ти любителів поїсти, і невелика площа зберігання, але ми організували картоплю-цибулю раз на 2 міс, олію і борошно на раз на 6 міс, а крупи на раз на місяць. Питання машини раз на 3-6 міс вирішити можна, особливо якщо скуплятись не однією сім'єю. Мінімальний шопінг-тур, так. А ще абсолютно вірно каже @Kandya
Рости без тата це так. відбиток дає. мій чоловік ріст впринципі без тата. тато вже років 25 приїжджає раз на три місяці. ну і на свята. але поведінка татова вньому проглядується маю куму. мені в неї ще повчитись теба. синові 9 років. каже мені по телефону:"о, щось мого Андрія нудь бере, зараз швабру дам, щоб в коридорі пил стер". а я свою дівчинку 9-ти річну шкодую. най ще бавиться, скільки того дитинства. @Kandya , 100 % згідна. вийшла туди, прихопила те, вийшла туди, прихопила інше. міх бульби, міх цукру кожного тижня не купуєш. і знову повторюсь. то не в закупах проблема. як воно шось не альо,то не альо в усьому.
