Мені перекладати не проблематично А при годуванні верхньою груддю не можу розслабитись. Та й часто засинаю, коли годую малого, а в такій позиції так не вдасться.
я якось пробувала, то так не дуже в мене виходить, та й цілу ніч на одному боці важко спати, то ми теж крутимось з боку на бік.
Скажу давно збиту фразу все так не буде в мене теж так було. Ніби заснув, тільки відійшла - 5 хв і крехче. Саме ввечері. Ви попробуйте чуть довше полежати з ним. Може втікаєте, коли ще не заснув міцно.
Для мене поки що ідеальним є варіант коли на перший нічний сон малеча спить у своєму ліжечку, а після першого прокидання я її беру до себе і вже потім вона спить з нами. Так і ми з чоловіком маємо час щоб розслабитись і потім мені зручно годувати\дрімати, не потрібно весь час розрухуватись. Але поки нам не завжди виходить організувати той перший сон у її ліжечку, але ми над цим працюємо В мене інше питання, хто з чого робить "загороду" щоб дитина не скотилась з ліжка? Варіанти біля стіни\присунути її ліжечко нам не підходять. Бачила є такі спеціальні вставки\загорожі, але не знаю де вони продаються...
в нас таке є. фірма бреві. брала в антошці. зараз і в неті є багато. тільки не ікея, бо вони низенькі досить
Наш малюк значно довше, краще і міцніше вночі спить прямо на мені. Отако як годувала, засинає на моїх бедрах. Мені нормально, лиш хвилююсь за його спинку, бо виходить, що спить не на рівній поверхні. Скажіть мені щось мудре про то, бо не йде з голови.
Питання не про рівну поверхню. А про просідання хребців. Що з того, що він нерівно на вас лежить. Головне, що нема тяжіння на хребет ніякого. Моя Аня теж місяців чотири перших на мені спала. Кайф. Досі згадую з усмішкою. От лиш годувати в такій позі я не могла. Якісь груди нестандартні. Чи то правильніше грудиська Ну і по темі. У нас спільний сон. Завдяки йому при нашому мега зригуванні ми не втрачали вагу. А зараз, коли зригувати стала менше, то й взагалі ніжки такі апетитні нагамали
в статтях про слінги навпаки пишуть про те, що на рівній поверхні спати шкідливо, всі ті візочки і ортопедичні матрасики - то не фізіологічно
На рахунок спільного сну, можете мене закидати тапками, але свого синочка вчу спати окремо, бо маю живий приклад того, як дитина! 13 років!! спить з мамою, бо йому страшно самому!! Ви мене вибачте, але то вже занадто..
То Ваша особиста справа і Ваш вибір, але почитайте трохи більше про спільний сон. Найчастіше якраз діти які в немовлячому віці не спали з батьками (або яким не вистачає тілесного контакту) потім в 3-5 років приходять спати разом. А ті хто вдосталь наобнімався і наспався разом згодом досить спокійно ідуть на "свою територію". То як "не привчати до рук" і "не носити в слінгу бо до школи носитимеш" - моя дитина була ношена-переношена щодня до 1,5 року (а до 8 міс ще й спав вдень спокіно лише в слінгу) і ручна далі нікуди, а тепер і не скажеш - спробуй зловиНу і взагалі в 13 років там явно інша причина і глибша проблема.
Ми вдень стараємся обніматися, цьоматися, ношу його майже весь час на руках, засинаємо на руках, в гостях тільки в мене на руках ( нелюблю коли хтось чужий хоче його брати(
а при чім тут той 13ти річний хлопчик і спільний сон? чим більше мама від себе відштовхує, тим більше в майбтньому дитина буде боятись тої розлуки.. вчити немовлятко спати окремо? це як цікаво?
Впевнена, що там є психологічні проблеми, або в стосунках батьків з дитиною, або в самої дитини якісь особливості, або дійсно конкретний страх, і "привчання" тут ні до чого, по-перше, просто тому, що дитині страшно, погано - це вже інший механізм, ніж "привчання", бо привчають "до хорошого", а не "від поганого", тому тут, святе з грішним наплутано.
Він тут при тому, що з народження спить з мамою! А я свою дитину не відштовхую (трошки образливо таке читати)! Коли випадає можливість ми вдень спимо разом, засинає він тільки зі мною, під ранок (як будиться їсти) беру його до себе в ліжко. Та і його ліжечко стоїть майже впритул до мого.. Тому звинувачувати мене в тому, що я відштовхую свою дитину якось неправильно, але.. Я просто висловила свою думку ...
ну по перше то таке а в моїх знайомих знайомі...... Невідомо, чи таки від народження, що там в тій сімї було і є , бо то не спроста аж бїться сам спати.. знаєте, в мене зовсім інший приклад в родині, моя сестра двоюрідна має вже 5 діток, кожне малятко спочатку спало коло мами. Ну з першим хіба бавилась з ліжечком, перша дитина в 17 років то зрозуміло. а потім сказала, що і виспатись хоче і все таке і ну його,цицю в ротик і спимо. І нічо , кожне маля в свій час переселяється добровільно і спокійно в своє ліжко. а взагалі, так по правді, то дивитись на приклади інших взагалі не варто, треба слухати потреби своєї дитини. Спить спокійно в ліжечку сам( є ж такі діти, нє?) ну то супер, але якщо маля потребує мами, а мама мучиться і сама і дитину мучить, бо треба навчити спати самому і нічо, покричить і перестане, ну то ви мені пробачте, але це дасть в майбутньому набагато більше проблем, аніж "в 13 років спати разом".
Я вас підтримую. Мій синочок з перших днів спить у ліжечку і він вже знає, що це його місце і його територія для сну. А взагалі, я не раз годую у ліжку, але коли малюк засинає, я його перекладаю, бо в мене панічний страх, щось нечайно йому зробити підчас сну. І тому відповідно я не сплю. Тому для мене спокійніше, коли він спить у ліжечку.
