золоті слова! а хто вам каже переказувати чоловіку своїми словами все, що дівчата радять? як там кажуть? *Основна ознака жіночої мудрості -вчасно прикинутись дурою*))(в хорошому значенні цього слова ) Не купила продуктів, бо :- малий довго спав, а потім нічого на базарі вже не було, -дитина вередувала -защемило мені нерв/стріляло в вусі/ боліло горло - і взагалі, ти ж бачив, я раніше тягала продукти, а зараз не можу. І що то за дурний період такий в нас? вся надія на тебе....Ти ж важко працюєш, маєш добре і якісно харчуватись...Купи, що тобі смакує, я приготую так, що пальчики оближеш...Ну і т.д. Ну що ви, як дитина @HOPIC? При доброму чоловікові я проти таких маніпуляцій, але якби він мені накидав перелік моїх обов"язків, тут би вже я відірвалась
як на мене то це ще гірше. Треба зробити - попросила, зробив. Ато за тиждень наперед готувати, то можна і передумати. А як щось термінове? Нє, то дивно для мене
лайфхаки шукаєш думаєш, що хтось краще знає, як тобі зробити добре в твоїй сім'ї ти колись ремонтувала комп? Машинерія, а все одно - натискання кнопки не завжди дає передбачуваний результат. Тим складніше то все, якщо говоримо про такі вищі матерії як стосунки людей. Чоловік має піклуватись глобально. Пересувати велике і важке в усіх сенсах слова. Це не кнутом_стимульований і не пляцком_куплений обов'язок. Це - статева ознака. Чоловік - може, в цьому його крутість і в усвідомленні цього є приємність для нього. Можливість=потенція. Якось так. З цього боку і в цьому розрізі ситуації "мені легко, бо в мене ідеальний чоловік" - однозначно
Ми зазвичай робимо суттєві закупи один-два рази в тиждень. Разом, всією сім'єю. Перед виходом з роботи чоловік зазвичай пише в чаті, чи треба щось докупити. Відповідаю коротко: чай такий то в такому то магазині. Деколи ще картинку скидаю. Чоловік то записує/роздруковує і дає продавцеві в супермаркеті, а той вже помагає шукати. Головне точно сказати, що треба і де воно продається. Але навіть, якщо просто скажу 1 кг "яблук", то він буде знати, які купляти, бо великі закупи робимо разом і він бачить, що ми купляємо, переважно, це щоразу одні й ті ж продукти. Ну і помагає планування меню наперід, в тому плані, що всі потрібні продукти вже будуть в холодильнику. Біля нас є продуктовий магазин в 10 хв хотьби, але я його не дуже люблю. Тому туди максимум раз в місяць можу зайти, якщо щось забула, а треба вже і на чоловіка не зможу в той день розраховувати. Спробуйте не багато разів чоловікові нагадувати про покупку, а один раз написати перед виходом з роботи: купи одну головку білої цвітної капусти в Ашані. Бо деколи буває, що нагадують, говорять і ти стараєшся запам'ятати, а в останній момент, як на зло, вилетить з голови, і все. Не факт, що з вашим екземпляром це спрацює, але спробувати можна, нічого не втратите. Хоча, я в шоці, що ви вже 4 роки самі носите важкі сумки з продуктами і лише зараз вирішили, що для вас то затяжко...
скаже що йому не треба. щоб я не напружувалася готуванням, ліпше зїсти щось готове. дай щось їсти. що є в морозилці. купити батон? подзвони мамі. якось не вдавалося вийти на базар 2 тижні, не показово було зовсім.
Зробіть традицією сімейні закупи продуктів раз в тиждень. Чи дощ, чи сонце, субота зранку - йдем на базар за продуктами. Наприклад.
він не хоче носити. бо це важко. от проблема. а до нас в будь-якому разі треба нести, бо не під"їдеш. я не говорю про те, щоб самому винести холодильник на енний поверх. ця американська звичка проводити час в молі вбиває всю красу дня і вимотує зазвчиай більше, і не показова в різниці в ціні і вже забула що ще там. це про наш останній похід в ашан. ну але в нас нема машини. тому треба їхати в маршрутці. ні, треба чекати на маршрутку, потім не дуже зручно їхати з великими пакетами і нести їх потім додому.
я вважаю, що дуже важливо не лише "що" змінюємо, але і як. До будь-якої мудрої поради з цих сторінок я б додала "шапочку": Дати йому можливість відчути, як приємно попіклуватись про рідних, (забезпечити сім'ю продуктами на цілий тиждень). Довірити йому вирішення питання про те, як... (те, що жінці важко) Якщо хочемо жити "за кам'яною стіною", не треба поводитись зі стіною, як з кришталевою вазочкою.
а ні ф..га, коханий, нема! останнє філе я тобі вчора запекла (це при умові, що ви за тижень не поженете на базар, з дитиною на шиї). Захоче їсти -мусить купувати А взагалі @Mazerati гарну модель описала: не хоче чоловік ходити щодня по магазинах -раз на тиждень вирушаєте разом на глобальні закупи, а дрібниці докупите самі Ми все життя скуповуємось разом, часом відправляю чоловіка самого щось докупити, але перед тим виписую з акційної газетки точну ціну і назву (і навіть з таким списком він умудряється щось переплутати, але це буває рідко, тому скоріше веселить, а не злить)
ну а ти? Тобі не важко? Чому він на тебе може повісити своє "важко", а ти на нього - ні? особисто в мене якесь відчуття нездоровості від чоловіків, які можуть щось фізично важке дати жінці. Нема різниці, як він вирішить проблему тяжкого, але вирішувати має він. Ну це якось так... на чисто інстинктивному рівні.
ну да, а ви ж термінатор, ще його можете донести до хати разом з торбами пи.си. добре, що мій чоловік ДП не читає, вдрух то заразно?
Ага, а українська звичка - то жінка з пакетами з базару, а чоловік на дивані... Коли в нас не було машини, теж в Ашан їздили маршруткою. Але то були "цвєточки", бо ми жили пару зупинок від Ашану. А до того, коли ще не було Ашану, з величезним рюкзаком на 40 літрів перлися в Метро, через все місто. І потім ще цілу зупинку коханий ніс той рюкзак на плечах додому. Це було незабутньо Але треба, то треба. Головне, зробити це рутиною. Такі закупи звільняють багато часу серед тижня, який можна витратити на заняття з дитиною, що набагато корисніше і віддача буде більша в майбутньому
Ну можна і на ринок найближчий прогулятися чи в "Рукавичку", не обов"язково прямо в Ашан їхати. Я вже давно забила на те що десь там на 50 коп дешевше - не поїду, бо то купа часу і нервів (особливо коли маршрутками а не авто). Суть в тому щоб вийти разом в суботу і купити 2 великі торби продуктів на тиждень. Так щоб потім самій докуповувати лише хліб і молоко.
в нас теж колись не було машини, то або чоловік волочив торби маршруткою, або як було кілька зайвих гривень, то ми вертались на таксі. Мій максимум був нести велику пачку туалетного паперу або лоток яєць Не в машині тут проблема, чесно
з тими закупами... я проти маніпуляцій, проти неготування і некупування. Тут для мене все просто: поклала дітей спати, всадила поперед себе, налила чогось міцного і... пішло-поїхало. Ні, не сльози (на них мій чоловік не реагує), а чиста правда матка: "мені зле", "мені незатишно", "я незадоволена", "невже тобі байдуже, що жінка із якою ти спиш -- страждає?", "я планую жити до 100 років -- а це ще 66 -- і дуже хочу із тобою, то невже ми всі ці 66 будемо мене мучити?" "невже тобі не хочеться зробити дружину щасливою?".... І далі все по пунктам, але головне -- конкретно, а не абстрактно
Хм, моєму ідея закупів раз на тиждень спочатку була не дуже(велика сума грошей на раз, довго і т.п) але з часом він сам перейняв ініціативу ще мені нагадує)).А все тому, що вкурив- раз відбув і я його не дьоргаю мало не щодня, бо щось треба. Є продукти, які купуємо раз на кілька(надцять ) місяців(цукор, крупи). По дрібницях, які швидко розходуються- саме собою докуповуєм, як виходить: я або він. Якщо гинь важко/далеко б було з добиранням і т.п.- однозначно варіант такий, як описала Акіна- доставка на дім але пертись з дитиною, то вже ні. Якщо б я вибрала останнє, ще й купила собі возика, тоді б не нарікала. Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
Нагадали. В мене є коліжанка, дуже мудра жінка, в неї багато чому можна повчитись. От в її чоловіка великі проблеми зі спиною і серйозні, настільки, що він не може піднести навіть звичайний, не напханий пакет з продуктами. Навіть в такій ситуації, вона нічого тяжкого не носить, бо возика купив собі він. Тримає в багажнику машину. Купляють продукти, все туди скидають. Потім возиком він довозить все до квартири. ВІН
@HOPIC не ображайтеся, просто така радикальна моя думка має право на існування....Ви думаєте, що Ваш чоловік не знає , що носити тягарі його чоловічий обов'язок??????Він нахабно спихає ту роботу на Вас, і жертвує Вашим здоров'ям.....Він заслужив , щоб його стукнули, легко кажучи....
якби що, я рахувала: коли ми закуплялись 3-4 рази на тиждень, грошей йшло на 40% більше (ну бо кожен раз все треба, тут вам і акція, і душа просить, і дитина..) А так -раз закупились, і спокій
