Як врятувати/полагодити стосунки?

Мені здається, ви вже все вирішили.
А ви з чоловіком точно відверто говорили? Він знає, що ви думаєте про розлучення?
Навіть якщо ви таки розлучитеся - не стрибайте зразу в нові стосунки. Побудьте самі з собою. Навчіться бути щасливою самі, вас ніхто не зробить щасливим. Потратьте трохи часу на читання про стосунки. Тут на форумі - безліч корисного, в Свічадо є хороші книжки. Ви зрозумієте, чому щось пішьл не так і як цього уникнути.

 

д

дякую, дуже хороша порада, я якраз думаю про те, щоб переіхати... вигоди нікоі, ми просто з дитинства разом він мій перший чоловік, мабуть це і тримає, ми як друзі скоріше живемо а не як закохані і Ви праві що за цей мужчина компенсовує те, чого нема з чоловіком..але до нього в мене ж взажмні почуття і з ним я щаслива.. а з чоловіком ні.. але проблема в тому що я переконана що всі почуттявгасають і переходять в таку дружбу..і то у можливо потрібно боротися за сім ю яка вже є, а не піддаватися почуттям.. чи це життя минулими спогадами??

 

А з чоловіком теж колись було добре?
Я б не сказала, що почуття вгасають, швидше гормони вгасають, і закоханість переростає в зрілу любов. Може у вас різне розуміння любові з чоловіком? А якщо вам не вистачає саме тих сильних емоцій на початках, то шукайте, то в іншому, бо в стосунках таке важко втримати, ви просто вигорите(якщо звичайно, ви не гіпертемпераментні). Як би не було, донесіть до чоловіка, що у вас проблеми і поговоріть обоє щиро, думаю, якщо ви справді друзі - то в тому не буде проблеми
П.С. почитайте книгу "5 мов любові" Чепмена. Вона невеличка, а допомогти може

Надіслано від мого Lenovo A2010-a, використовуючи Tapatalk

 

я читала, дякую..щось в тому є що ми говоримо різними мовами.. але скоріше, він взагалі ніякою не говорить

 

То церковний шлюб у вас є? І знову ж, до шлюбу ви зустрічались 5 років, от чергова історія про таке (але то вже кожен собі сам вирішує, просто якщо церковний шлюб вам важливий, то там

у відповідних вченнях

і на інші нюанси є гарні відповіді).

 

ми були дітьми коли зустпічалися, тому не одружувалися.. треба ж на життя сім ї могти заробляти, а не з батьками жити, як тільки змогли одружилися.. порадьте, що саме почитати?

 

А якщо зробити встряску чоловіку? Таке враження що він впевнений, що ви нікуди не дінитесь! Був би Ваш чоловік більш уважним, чуйним - і не дивились ви б ні на кого на стороні. Вам просто потрібна любов і ласка, як кожній нормальній жінці. Поясніть це чоловіку, що якщо він не почне жити з Вами як з жінкою, а не сестрою - він все втратить. дайте йому шанс, але і самі мусите постаратись трошки змінитись. Більше старатись для чоловіка, і не очікувати від нього нічого, а просто віддавати і любити.

 

дякую, Ви дуже точно зрозуміли як я це відчуваю..Він веде себе саме так.. але дуже тяжкл буде це зробити.. бо я теж в іншого тепер закохана(( але я спробую!

 

Спочатку поставте крапку, а лише тоді починайте нові стосунки! Інакше це буде підло і непорядно. Якою б не була пропащою ваша сім'я, майте повагу до минулого.
Поспіх - не найкращий порадник.

 

То Ваше життя і Вам самій приймати рішення.

 

дякую, за пораду, поговорили..побачимо що з того вийде

 

Відкиньте того другого чоловіка і запитайте самі себе чи пішли б ви зараз від чоловіка без запасного варіанту. Не варто йти до когось, бо цей хтось може вияівитись таким самим. Варто(якщо важко так жити) просто піти, піти, щоб потім шукати своє щастя. Побути якийсь період без нікого, змінити обстановку, тоді прийде рішення..бо зараз є шанс залишитись біля розбитого корита

 

З вашого допису не зрозуміло яким був Ваш чоловік під час зустрічання, до одрудення, на початках. Мені видається, що нічого в ньому не "вигасало", він таким байдужим і був. А отже, Ви його такого прийняли і полюбили. Зараз намагатися повернути те, що він ніколи не робив і не вмів - марна справа.
Напевно, зустрівши нового чоловіка, з зовсім іншими амбіціями, Вам здається що він кращий, бо інший.
Добре думайте. Розберіться спочатку в собі.

 

Мабуть це якість української жінки цвле життя тягнути на собі стосунки з чоловіком,які б варто було розірвати давно. Для чого бути волом і марно вірити,що щось зміниться? Якщо у форумлянки з'явився інший чоловік,то явно не від того,що з чоловіком усе добре. Коли жінка відчуває,що чоловік її любить,то вєона і гадки не матиме подивитися в сторону іншого чоловіка. Якщо вже таке сталося,то краще xоч на якийсь час пожити окремо від чоловіка. Зробити це для того щоб розібратися у собі.

Р.S От недавно була в Україні. Я в шоці з нашиx жінок! Баби,Ви подуріли? Кругом сім'ї,якиx важко назвати сім'єю! Живуть люди заради дітей. Або скоріше через те,що немає достатньо відваги щоб почати нове життя! І мучаться!

 

Тоді простіше не одружуватись))) Так виходить що третина розведені, а решта мучаться)))
В нас надто рано одружуються, надто рано заводять дітей (не нагулявшись, не подорослішавши, не пізнавши себе).

 

Можна одружуватися,але не "по зальоту", як 2/4 моїx однокласниць і не у 17,як друга частина. Всі жінки з якими говорю в Україні кажуть мені:"Правильно,не одружуйся скоро. Я в 18 одружилася і жалію!"
Ніби зговорилися всі!

 

був дуже романтичний, уважний.. він такий не був

--- дописи об"єднано, 10 Січень 2016 ---

Дякую, я не мучуся, просто відчуття, що живу з другом, а не з чоловіком.. а з іншим навіть просто спілкуючись відчуваю себе жінкою

 

Все відносно. Раніше одружувались наші бабці і в 16 і жили все життя,і незавжди,бо піти не було куди. Зараз щось не так - а, піду до іншого, а, відновлю собі незайманість (так,так, і таке знаю..), а...І таких "а". Та стосунки це не просто проводити час, а працювати. Будь що без праці з часом знівелюється.
По темі. Погоджуюсь з дописувачкою, яка написала, що він такий і був, просто ви того не бачили. Не факт, що і цього ідеалізуєте. Навіть не так: коли люди на етапі зустрічань,вони намагаються бути кращими,часто дарують квіти, наприклад, ходять в ресторани, дарують подарунки щодень. Проте буденність трохи інакша. Якби кожен день було свято, ми б не відрізняли одне від одного. Може він і справді кращий,більше для вас, ви стали старші, мудріші, можливо колись ви помилились у виборі. Але це треба тверезо оцінювати, а не закохавшись. Подумайте. Поаналізуйте. Я наприклад за те,щоб пробувати стосунки відновити, але якщо двоє,якщо ж ви чужілюди були майже одразу, жити, бо так сталось - я проти. Але й йти, бо хтось там видався кращим (а може це й не так буде з часом) - це теж не дуже виграшний варіант. Вам треба визначитись,чого хочете саме ви, ваше бачення стосунків. Ну іжити на 2 фронти,якщо що, це теж не вдала ідея.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

Так Вам потрібний друг чи чоловік?

 

Чоловік і має бути другом. З часом кохання змінює форми. Просто або вас не влаштовує це, або чоловіка, або ви пррсто різні типи людей.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk