Першим йде хлопчик, друга дівчинка. Обоє лежать головками донизу. Лікар з пологового каже самій родити, це більш природньо, та й як неяк друга вагітність. Але я всеодно дуже переживаю як то все пройде.
як лікар готовий, то треба користуватися моментом! і дітки гарно лежать. ще кілька десятків років тому в Німеччині двійнята успішно народжувались вдома.
а ви не боїтесь операції? я наприклад так боялась КР, що казала анастезіологу зробити мені наркоз в палаті, щоб не бачити операційної Я теж за те, щоб самій народжувати, тим більше, що хлопчик більший і першим народиться, то дівчинка вилетить після нього але ви маєте бути до того самі бути готові.
Я боюся напевно більше не самої операції,а те як я буду відновлюватись після КС.(я б напевно і на епідуралку погодилась щоб їх швидше побачити). То напевно важко відчувати себе безпорадною в ті перші дні після операції,переживаю як буде з ГВ після КР.
в мене чоловік під операційною чекав, і зразу дітей побачив. а на рахунок відновлення, то дійсно, чим важча дитинка, тим тяжче відходити, а з двійнею самі розумієте. Зі мною в патології лежала дівчина, якій робили кр два дні після мене- дитина не набирала вагу і народилась трохи більше 2 кг, то на наступний день вона бігала з 4 на 1 поверх до чоловіка. А в мене це вже був третій день, і я ледве до туалету доходила(((
Мені робили операцію о 13:45 з епідуралкою. Діток побачила одразу в операційній, а потім нам їх привезли у післяопераційну десь через хиєвилин десять після мене. Поки мене чистили і зашивали, то діткам провели всі процедури. У післяопераційній одразу приклали до грудей. Десь через годинку завезли нас у палату. Перша ніч була жахлива, знеболювали лише парацетамол, раз за день диклофенак прокапали. І десь о третій ночі я попросила ще один диклофенак. Першого ранку я не змогла встати, задихалася, живіт дуже болів. Тому залишили катетер ще на одну ніч. Встала на наступний ранок. Було страшно боляче, не розігнутися, в душі паморочилася голова. Найгірше було вставати та сідати. Але до вечора трохи розходилася. Та й не було варіантів. Ми тут з чоловіком самі, мами наші ще не могли приїхати. Чоловік на роботі, переїжджав, купував дитячі речі та меблі, здавав екзамени. Словом, мав мало часу, щоб бути зі мною. Та й я лежала в лікарні за 100 км від дому. Тому мусіла вставати, возити діток в кімнату для годування, годувати, перевдягати. І так що три години. Годування одного малого займало майже годину, другого теж. Потім година часу, щоб "поспати", поїсти, помитися, зцідити молоко. І все по новій. У пологовому були тиждень, бо діти народилися рівно в 36 тижнів і вважалися недоношеними. То був найважчий тиждень за всі покищо 7,5 місяців. Але, оглядаючись назад, я задоволена і операцією, і післяопераційним періодом, бо дуже допомагали медсестри (ставили на ноги, мили в душі, забирали на ніч діток, і інколи вдень теж залишала, допомагали годувати, допомогли із першим лактостазом, коли прибуло молоко, а я не могла його сцідити). Але, величезне АЛЕ. Умови у мене були зовсім інакші, як в українських пологових:душ, туалет, пеленальний столик, ванночка для діток, молоеовідсмоктувач, памперси, рушники і всіляка всячина в палаті; їсти приносили до ліжка, буфет в коридорі. Ясне діло, що з одним душем на поверсі та гарячою водою по годинах, відсутністю адекватної допомоги від медсестер, "лактологів", педіатрів відходити від операції буде набагато важче. Тому вам слід дуже добре зважити всі за та проти. Подумати, чи зможе з вами хтось бути в лікарні, чи є можливість окремої палати. Можливо, природні пологи будуть мати більше плюсів. Добре до них підготуватись морально, теоретично, поговорити з лікарем. Тим більше, у вас це не перші пологи. Ви вже знаєте що і як. Я хоч і задоволена кесаревим своїм, все ж подумовую, що можливо б справилася і сама, мої теж були обоє голівками донизу. Але ще раз повторю, я боялася ускладнень при пологах для діток. І боялась взяти на себе відповідальність, якби так розвивалися події.
Вам напевно нереально повезло з такими умовами, в нас тут звичайно все по іншому. Попробуй випроси якусь сімейну чи індивідуальну палату, ніколи немає місць. Ну і відношення персоналу звичайно в нас бажає кращого. От в мене зараз така проблема, хочу і думаю що зможу сама родити, але розумію що це дуже відповідальний вибір. Дякую за ваш такий розгорнутий коментар.
В мене знайома сама родила двійню. Але вона була налаштована тільки на природні пологи) Надіслано від мого IQ4404, використовуючи Tapatalk
Так, з умовами шалено повезло. А ви думайте. Мені здається, що з досвідом пологів справитися буде легше. Тим більше, якщо першою йде більша дитинка. А коли у вас дата пологів? П.С. до мене краще на ти Надіслано від мого Lenovo S90-U, використовуючи Tapatalk
не знаю, але в мене все було практично так само, і в Україні (за винятком епідруалки). Правда чоловік та мама допомагали з дітками в пологовому більше ніж персонал, бо була така можливість. А за палату просто попередньо домовитись, не думаю, що зараз так багато людей можуть собі дозволити за три дні заплатити не малу суму за кімнату, а з двома дітками - це не розкіш, а необхідність
Так, звичайно, можна домовитись за палату. Якщо до вас хтось не домовився. І заплатити величезну суму. То все додаткові опції. І не кожен зможе знайти кошти на окрему палату. Хоча дійсно без допомоги перші дні нереально. Я лише вдома змогла трішки поспати, бо тиждень в пологовому був безсонним. А щодо комфорту палат та самої медицини в Україні і Європі аж боляче говорити Надіслано від мого Lenovo S90-U, використовуючи Tapatalk
Жодна з моїх коліжанок і знайомих(а їх більше пяти) що народжували на мечнікова і мали бажання попасти в таку палату, не змогли попасти в ці палати. Постійно або зайнято або звільнялась кімната вже аж в день виписки,коли не було сенсу. Тому як я бачу то попит є. Надіюсь повезе мені на цей раз попасти на більш менш комфортніші умови перебування....може лікар повпливає і допоможе. бо то дійсно необхідність з двома дітками.
у вас нема з чим порівнювати при природніх пологах я після самих пологів хотіла вже встати і ходити, навіть бігати (правда не дозволили). а це дуууже має значення, тим більше коли діток двоє. я ні в якому разі нікого не переконую, просто досвідом ділюсь.
Так, звичайно. Я бачила породіль, яких привозили в палату і як вони одразу вставали, ходили після природніх пологів. Я розумію, що після ПП набагато легше. Але я порівнюю з іншими історіями. І оцінюю свій стан після операції. А я ще боягузка та і дуже важко переношу різного роду процедури. Так, було дуже боляче перші дні. Та що казати, шов втратив підвищену чутливість лише десь через 5-6 місяців після КР. І після епідуралки часто поперек страшно болить від перевтоми. Але загалом спогади більш позитивні, ніж негативні. Надіслано від мого Lenovo S90-U, використовуючи Tapatalk
По страховці безкоштовно. А так, то ті захмарні суми важко уявити, якщо звичайне перебування в лікарні без процедур та препаратів коштує від 500 євро. Знаю, що страховка оплачує три КР. За четвертий треба платити самостійно щось трішки більше 400 євро.
ви самі відповіли на свій коментар В Україні значно дешевше обійдуться комфортні умови. Тому я би не робила таких висновків лише із почутого про умови в пологових. ну і страхівка теж не безкоштовна --- дописи об"єднано, Jan 7, 2016 --- не знаю як тепер, може і збільшили. В будь-якому, випадку це коштує додаткових грошей, на яких впринципі можна зекономити, якщо немає потреби у сімейній палаті.
