@Kandya а як чоловік відпочиває? Він має свій час? От просто, для себе. (Розумію, що зараз почнеться... А я!))) чи ні?
Та чого ж -- почнеться?) Ні, я відповім. Коли ми почали зустрічатись -- ми постійно були разом. Якось за такою схемою наші стосунки почались і обох це влаштовувало: ми працювали разом та ще й в одному кабінеті (там нас 10 було), після оботи разом ходили гуляти після роботи і лише спали окремо, разом усі вихідні проводили, причому я ходила із ним на футбол, він зі мною -- на базар за новим платтям... Це наша модель стосунків, яка обох влаштовувала .... до того моменту, поки я не завагітніла і багато чого не змогла робити робити разом із ним: так, я до 7 місяця вагітності ходила із ним на футбол, але далі вже було важко.... Я вже не могла піти із ним у сауну, не могла поїхати в гори, не могла випити, не могла..... А він хотів! Сказати, що наші стосунки зіпсувались -- це нічого не сказати..... Він або робив те, що він хоче (нічого поганого -- просто йшов на футбол): але я плакала. Або не йшов... Але і тоді мені не було добре, бо ота його злість, що типу на -- не піду: довольна? А не довольна. Я ж хотіла, щоб він тішився, що... не пішов на футбол.... Сказати, що ми притерлись і змирились? Ні!!! Ми просто якимось незрозумілим чином -- не вбивши одне одного -- пережили наші вагітності і тепер ми далі весь час разом: отак з чотирма дітьми їздимо в гори, на футбол, на море.... А тепер конкретно відповім по особистий час чоловіка. Субота. 7.00 ранку. Футбол із його друзями. За останні 20 років він не пішов на цей футбол хіба тоді, коли його у місті не було. Дома він об 12.00. Це його час. Посиденьки із друзями.... Інколи він ходить із ними на стадіон. Тобто, із друзями він ходить завжди, просто у 85% разів ще є я, а у 60% разів -- діти. І лише коли футбол дуже пізно -- то він йде без мене і нас. Так, щоб сам у барі із друзями -- то такого не буває: там завжди є я. Ще ми дітей об 22. 00 спати кладемо -- і він може займатись чим хоче: читати нет чи дивитись ТВ О, він ще втікає від мене на роботу відпочивати.... А, @Rona , який ще може бути відпочинок?
відео на тему "Що вбиває жіночість" про це часто говорять в темі про веди, але вирішила закинути його сюди, оскільки тут зовсім не з точки зору вед говориться Що вбиває жіночність? » Рух Світло-Життя Домашня Церква - сайт для християнських родин
Класна стаття Как женщины мешают мужчинам зарабатывать больше Как женщины мешают мужчинам зарабатывать больше ~ Предназначение быть Женщиной ~ Ольга и Алексей Валяевы
Мені би Вашої мудрості..... А то мій і так працює тільки тоді, коли хоче офіційного немає нічого, то ще й зависає то на читанні новин, то на грі, і ніяні-ніякі аргументи, справи не здатні його відірвати від комп'ютера, а я бішусь собі всередині кожного разу бо спільне проведення часу - це я біля нього, а він в компі зависає, і при цьому свято запевняє, що цей час він проводить зі мною, дивується, чого мені так не подобається. Вдома - в комп'ютері, зайдем в кафе - в смартфоні, в гостях - знову в смартфоні. рррррррррррррр.....викинула б його, якби була можливість у майбтньому купити новий телефон, а так - це єдине, що мене зупиняє.
Як на мене написано все класно, а практично, мені здається, зображає модель стосунків, де "чоловік заробляє, а жінка тратить". В нас ось навпаки, я заробляю, мрію, прагну, продумую, а чоловіку, складається враження, і так добре. Я хочу машину - він заперечує, що мені не буде за що купувати пальне і вона потребуватиме значних грошових вкладень; я хочу кудись закордон відпочити - він переконує, що ми ще і в Україні не все побачили, а закордон ще встигнем, бо маємо багато часу у майбутньому хоча чи маємо?; я мрію про нову кухню - а він твердить, що і ця хороша та щиро дивується, навіщо витрачати на нову. таке враження, що живе за принципом мрію тільки про те, що можу собі сьогодні дозволити
Почніть жити для себе без оглядки на чоловіка - купляйте, їдьте тоді і так, як ВАМ це потрібно. І не випрошуйте (ви не жебрачка) якісного спільного часу, змиріться - нє то нє, майте чим себе зайняти чи куди піти, поки чоловік в компі. Хтось скаже аяяй, як так можна, то ж сім"я... так, сім"я... але в сім"ї має бути комфортно двом. Тому подбайте про свій комфорт і про своє життя, бо воно минає дуууже швидко і щоб потім не було сумно за нереалізовані мрії і втрачений час. Крім того, якщо ви нічого в своєму відношенні не поміняєте, то ваше незадоволення буде лише набирати оберти, а там і гальма можуть відмовити...
а я би сказала, що варто вести боротьбу за отой спільний час. Інакше, якщо в кожного свої інтереси і люди весь час нарізно, то це вже якесь просто співжиття виходить, стосунки не розвиваються без спілкування. Інша справа, що те як описує форумлянка їх спільний час, то це точно спільним часом не є...
Ну по-перше, справді відволічіться від тих думок, загоріться новим хобі або, коли лізуть в голову погані думки, бігом у ванну і зробити масочку, масаж чи ще щось таке) А по-друге, випускайте наверх емоції, чоловіки за них нас і люблять, дозвольте собі трошки накапостити)))))
Запропонуйте прописати витрати, зпрогнозувати. Може то страх в чоловіка. Скільки витрат займе автомобіль (в місяць і рік). Скільки коштує подорож. Як складаєте бюджет? Чи є НЗ, так звана фінансова подушка. Без неї чоловіки себе почувають дуже невпевнено.
наприклад, вихідний день. ви прокинулись, зайнялись сексом (хорошим, а не так собі), приготували сніданок, поснідали, поприбиали.... І тоді він сів за компютер? Ну то хай посидить -- підіть на манікюр чи подзвоніть подрузі. Але коли він сів за компютер замість всього вищенаписаного?... Ну то нашо вам такий чоловік?)
Дозволю собі додати, що ведення бюджету і включення чоловіка в ту справу, взагалі стимулює заробляти більше. Важливо, щоб він бачив всі витрати, які вже є.
100% погоджуюсь. Моя мама мене вчила ніколи не розказувати чоловікові скільки я потратила і що купила. Але я вже тоді чула підвох в її навчанні, бо толку з того в неї було 0. Мусила надриватись і сама заробляти на свої захцянки. Я думаю, що краще казати реальні ціни, хай чоловік більше заробляє. Бо як жінки приховують справжню вартість речей, то муж і далі заробляє мізер, а вона мусить перепрацьовуватись. І ніц доброго з того не виходить. Інша річ, що все таки узгоджувати деякі покупки таки вартує, бо тоді виходить, що жінці начхати на думку чоловіка. Але й обмежувати себе не вартує, бо життя таки одне. Коротше кажучи, вже не вперше переконуюсь, що багато з того, про що мама казала з власного досвіду, мені зовсім не підходить. Все таки кожне покоління думає по-своєму і робить свої висновки. І добре, якщо таки правильні і мудрі.
@Apelsynka, я певно покоління мами твоєї,хіхі ага,я стара парасоля, бо чоловік майже ніколи не знає скільки ми залишили в супермаркеті, чи на яку суму ми віддихнули. Але він і не цікавиться... патамуша праблєми індєйцев шеріфа нє волнуют! Він знає твердо,що його задача вполювати мамонта! А шо я буду з тим мамонтом робити: варити,морозити, псам кидати,чи добрим людям роздам- то вже моя головна біль... Якось так . пасував би тут смайлик,але з тел. не ставиться мені
я робила скандал. Пару раз, правда. ТТТ, вже такого нема. І ще додам, що всі вибрики тре рубти на корню. Ну там випившим прийшов раз-другий, за комп сів, при тому, що в хаті є робота. Все тре казати, не пиляти, звісно, коли сміхом, а коли й іншим тоном.
Він ніби і бачить всі витрати, знає вартість грошей, але, в той же час не проявляє ніякого бажання мати більше, от що насторожує банально - мені хочеться французького камамберу або повечеряти в ресторані - він переконує, що і український сир непоганий, а повечеряти можна вдома чи у батьків Ранок вихідного дня так і виглядає, він навіть сам готує сніданок, допоки я ніжусь у ліжку. Але час зі мною займає дві годинки, а час з комп*ютером - годин 10. А для самотніх вечорів маю і хоббі, і подруг хоча їх і дуже небагато залишилось після одруження, але мені не вистачає часу разом з коханим. я забагато хочу? чи так нормально і не тільки я така?
Іра, тут суть не в тому щоб доповідати про витрати, а щоб не приховувати реальні суми і не затикати те, що не вистачає власними зусиллями. Тому думаю, що чоловік має знати реальні ціни, коли дружині потрібні гроші. Бо моя мама казала, що витратила значно меншу суму і мусила решту якось дозбирувати. А мені такий підхід не подобається...Не має жінка тягнути, то на своїх плечах. Хоче щоб дружина гарно виглядала,хай більше заробляє.А не може, то хай далі холостякує і не заважає іншим більш свідомим і толковим чоловікам.
Не знаю, якби я в основному заробляла на сім'ю, то я би і тратила ті гроші, так як мені хочеться. Мій чоловік важко і багато працює, як має час, то часом дивиться мультики на компі, чи тупі, як на мене, фільми про зомбі, динозаврів. Чесно, мене ті фільми бісять. І ми деколи сваримся, щоб подивитися щось нормальне, а не там, де ходять і кричать ''Мазгі, мазгі ''. Але в більшості випадків, він ще й з малою в той час сидить, бавляться собі. Тоді, я тіки мультики дозволяю дивитись, правда її ще перегляд чогось не дуже цікавить. А взагалі, то дійсно, є хвороба нашого часу, та інтернет залежність. Але треба розставляти пріоритети, що має бути важливіше. А Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk