Дочитала. Сподобалось. Такий незвичайний сюжет... пов*язаний з картами таро. Вкінці є ніби пояснення-розгадка.
так, мені теж) дуже цікавий досвід, про Україну є, і таке чудове переплітання життєвих і професійних історій!
Минулого тижня закінчила читати нову книгу Люко Двшвар "Покров". Як завжди гарно, швидко і з логічним кінцем.
Листи з острова Скай - Джессіка Брокмоул. Сповнена любові, надій і сумнівів в правильності вчинків книга. Сюжет досить банальний, але те як написана книга дуже цікаво. Книга складається повністю(жодного слова від автора немає) з листів між кількома головними героями, в основному між парою закоханих у часи першої світової війни. Тема війни там зачеплена лише поверхнево, як фон для основного сюжету. Книга залишає приємний післясмак любові довжиною в життя...
А я дочитала "Тінь сови" Винничука. Є щось таке у Винничука, що захоплює одразу і читаєш ніби на одному диханні. Так і тут. Історія кохання і боротьби за життя з нездоланним ворогом - хворобою. Цікаво мені було, що головні герої живуть у радянській Україні. Та попри те сюжет абсолютно незаполітизований, як то часто буває, а основний акцент все ж на почуттях. І так якось життєво і дуже близько до реальності. На жаль багато стикалися і продовжують стикатися з невиліковними хворобами. А часто саме небажання вчасно звернутися до лікаря стає причиною незворотніх втрат. Бережімося...
Чомусь за такою назвою тільки Шкляр знаходиться... Надіслано від мого Lenovo S90-A, використовуючи Tapatalk
Після вашого допису теж прочитала! Читалося легко! Маю "Маруся" теж Шкляра,але еіяк не можу дочитати! А тут за один день прочитала!
Анна Гавальда "Мне бы хотелось, чтоб меня кто-нибудь где-нибудь ждал... ". 12 історій про певні моменти з життя різних людей. Моменти, які змінюють їх життя. В новелах нема багато описів, роздумів, не багато іформації про життя героїв до того моменту і невідомо, що їх чекає після. Є лише подія, подія закінчилась, закінчилась новела. Від цього новели здаються незакінченими. Легко читається. Але не пройняла мене ця книжка так, як написана у такому стилі "Якби я була" Зої Казанжи.
Тільки закінчила Шкляра "Чорне сонце". Дуже легко, на одній хвилі, хоча на досить серйозну тему. Трохи боялася за неї братися, бо це моя перша книга Шкляра, але після кілької перших сторінок побоювання зникли. Перша повість про АТО, і є кілька інших, написаних у 70-80-х роках.
Керуак. Він прекрасний. Ось тільки послухайте: А потім вони витанцьовували на вулицях, мов подуріли, а я плентався за ними так само, як плентався решту життя за людьми, які мене цікавили, адже єдині люди для мене — божевільні, ті, хто божеволіє від життя, божеволіє від жаги розмов, божеволіє заради спасіння, прагне всього і одразу, ті, хто ніколи не позіхає, не каже банальних речей, і палає, палає, палає, немов розкішні жовті римські свічки, розриваючись, як зорі, павуками світла, і в середині видно синій вибух і всі кричать «Ого-о-о!». --- дописи об"єднано, 20 Січень 2016 --- І ще Історію західної філософії Рассела підчитую, але то повільно і по-трішки, бо зараз ніяк.
Останнє з прочитанного Л.Толстой "Анна Каренина" - як на мене то ця книгає може бути підручником по психології сімейних стосунків. Надзвичайно цікава книга про пристрасть і кохання, руйнування однієї сім'ї та створення другої. Я завжди вважаля, що Ганна кинулася під подтяг від горя, саме таке склалося враження від недочитанної колись книги, від уривками побаченого фільму, та виявляється в неї була ціль інакша. М.Хемлин "Дознаватель" - непогана книга, написана досить цікавою мовою, детектив. Події розгортаються після ВВВ у Чернігові, вбита молода жінка Лілія Воробєйчик, єврейка, що це побутове вбиство чи може політична змова? Підозрюються усі. Розслідування доручене Михайлові Цупкому. М.Степнова "Женщины Лазаря", я як і багато з тих хто читав цю книгу приємно вражена, книга надзвичайно цікава, автор дуже майстерно володіє словом, що вже саме по собі не може не захоплювати, плюс до того сама історія зовсім не звичайна. Це не є класичний роман про кохання, це розповідь про геніального вченого, який займається надзвичайно важливими розробками в сфері оборони країни, але розповідь є про його особисте життя. Автор ставить на вагу любов і не любов до цієї людини, як одні його обожнюю, а хтось просто ненавидить... Дуже цікава книга! Э.Шафак "Честь - не дуже близька особисто мені тематика. Мусульманська сім'я яка емігрувала у Англію, впринципі вже не так строго притримується всіх своїх традицій і правил поведінки, але все ж таки не втратила поняття честі, що виховувалось з малку. Батько покидає свою жінку заради стрептизерши, мати по якомусь часі зустрічає чоловіка якого покохає усім сердцем, але старший син вважає, що мати позорить їх родину і саме він має захистити честь сім'ї. Впринципі мені книга сподобалась. И Ратушинская "Серый - цвет надежды" - це книга в якій немає ні слова вигадки, вона написана від імені авторки, про події які вона пережила разом з таким жи політв'язнями, з 1982 року по 1987, знаходячись у Барашеві десь в Мордовії, на малій зоні. Засуджена на 7 років строгача + 5 років зсилки. Одеситка, поет, була засуджена за антісовєцкі вірші. Весь жах перебування у заключені, починаючи від етапу з Києва в Мордовію, забастовки, голодовки, карцери, вічна боротьба проти брехні та відстоювання своїх прав, але ніколи не падали духом. Як відносились до політв'язнів інші засуджені, які стосунки в нихскладались з наглядачами, як святкували Великдень, Новий рік та дні народженн. Все це пережила Ірина Борисівна, і Слава Богу всі про кого вона розповідає у своїй книзі переживши Брєжнєва, Андропова, Чернєнко при Андропові (але не думайте, що все так легко і просто) змогли відчути обійми своїх рідних і близьких на волі.
"Молитва об Оуэне Мини" Джон Ирвинг. Дуже подобається. Взагалі, цей автор мені імпонує, його легка манера написання, підняті питання.
