Порадьте щось. Почав мій малий не те щоб обманювати, швидше конкретно так фантазувати. Наприкад питаю "що їв в садочку?" а він мені в деталях описує що суп, какао, картоплю і котлетку і які вони були, хоч насправді там був борщ і плов. Або питаю "звідки в тебе синець?", а він каже "Назар вкусив за ногу в садочку бо я в нього машину забирав" таке дійсно було але вкусив за руку і давно - ще у вересні, а потім я згадую що то Влад сам вчора поїздом грався і прищемив собі шкіру на нозі. Коротше, він НІКОЛИ не каже "не знаю" чи "не пам"ятаю", а щоразу має відповідь на всі питання - як не знає то щось придумує (часом з реальних подій які були давніше), при чому видумує дуууже детально. І потім відповідає на всі уточнюючі запитання теж. То трохи важко бо не знаю як тепер від нього правди добитися І що з тим робити?
@Akina, нічого не робити (ну це моя думка). Більше того той процес має властивість повторюватись. Я нині детально прослухала мультик про хлопчика, який прийшов з майданчика з мамою, тоді порухав гарячу трубу котла, тоді не хотів мити руки, тоді подушка втікла від нього, тоді він дуже любав маму.... і фактично до безкінечності. Всі події відбувались з моїм синочком насправді. Найдавніша майже річної давності (про гарячу трубу); про подушку, то мультик, майданчик був якраз перед тим. Думаю це діти уяву розвивають так. Це явно не прояви брехунства.
Теж думаю, що то діти так розвиваються. Чула, що років до 4, ніби, дитина не розрізняє де реальність, а де фантазії, тому, думаю, діти таке нарозказують... До слова, моя доця теж не відрізняється від ваших - теж понавидумує, поперекручує, що тільки сиди догадуйся й розгадуй той ребус. Нічого з тим не роблю, тільки багато з нею говорю, потім правда випливає
Ну ми не ходимо в садок, тому тільки я знаю де правда, а де вигадка. Я - як велика Книга Правди. Це я себе так відчуваю, коли чоловік дивиться на мене великими очима, "малящімі а помащі"
Чесно, розсмішили, не стрималась від коментаря-офтопу, але ваш Влад - то таке чудо, ну такі вже витівки його файні, часом дописуєте. Думаю, ви з ним ніколи не засумуєте. По темі теж думаю, що це один з етапів розвитку, як то кажуть діти постійно вчаться чомусь новому і застосовують це на практиці. А прийшла сюди з тим, щоб розповісти про малих нашого кума. Недавно була дискусія в іншій темі про те, до якого часу діти вірять в Миколая? То я була така здивована сьогодні. Їх мала Юля, 7 років, розказує: мама, ти не переживай, мені не треба купляти новий костюм спортивний, мені Миколай принесе! А старший Ромчик у 5 класі, аж посварився з однокласниками, бо каже, що Миколай існує, бо він його вночі сам бачив. Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk
Та то, мабуть, типово для їх віку. Аня теж видумує і прибріхує. Граємося вдома, вдарилася лобом - "Мама, я пабив губку". Так-так, Аня чомусь говорить про себе в чоловічому роді, хоча 95% часу проводить зі мною (садок ми поки відклали через болячки). Та і її улюблена Свинка Пеппа - дівчинка... Губу вона дійсно розбивала двічі. Влітку. Коли ще ходили в садок - теж видумувала про їжу. В меню котлети, а вона "їла ібку (рибку)". Я навіть часом їй підіграю і випитую подробиці того, чого не було насправді.
Думаю у вас росте дуже творча особистість, можливо талановитий письменник В темі про дитячі перши прочитала про вас таке Так от, то є така вправа для дорослих, що ти перед (творчою) роботою береш предмет і чітко уявляєш його у різних кольорах по черзі. Це не так легко, мати таку уяву як у вашого сина, то дуже добре. Саме уява допомогла Ейнштейну створити теорію відносності Надіслано від мого HTCONE, використовуючи Tapatalk
Як то добре гуляти як є трохи мороз і сніг! І на майданчик можна піти, і пальцем на засніжених лавочках помалювати... Бо я за ті осінні місяці геть розгубилася. Мами 2-3 річних дітей, поділіться як і скільки ви гуляєте по тому болоту? Бо зими того року (і на початку наступного ) поки не обіцяють, а ми останнім часом не більш як на 40-50 хв виходили - найчастіше до магазину чи пошти прогулятися і назад (іноді по дорозі додому встигали ще заглянути на гірку-качелю і намокнути-вивозюкатися по самі вуха).
Як? Чи ви у візку? Малий втомлюється ходити, а сісти на гойдалку-лавочку немає як (тим більше сидіти він би не сидів, йому б полазити - а все мокре і в болоті...) Сьогодні от чудово погуляли більше години - і ще б гуляли по такій погоді, але у нас соплі до колін - то я не ризикнула дуже довго тинятися
Моєму малому через місяць 8 років, то також свято вірить в Миколая. Я думаю, що майже всі його однолітки такі. І на карате він займається зі старшими хлопцями - клас 3, 4, то всі батьки казали, що діти вірять. Десь він почув, що подарунки носять батьки, а не Миколай. Розповідає про це і сміється. Каже, що це неправда. Бо якби подарунки були тільки для дітей, то можна було б повірити, але ж батьки не дурні самі собі купувати подарунки і тішитися зранку ними))))))))))
@Akina, то як яка дитина. Ми гуляємо, якщо дощ, то годинку. Якщо болото , то до 3год. Якщо мороз -10 , то до 2 год. Ну але мій гонний, йому сідати не тре. То мені хочеться сісти-присісти.
І чим займаєтеся? Бо Влад поки ні на біговелі довше 15 хв їхати не хоче, ні ногами довше 20 хв кудись іти без відпочинку теж. І все хоче свою дупу десь примостити - чи то на бордюр, чи то на гірку... Думаю що в мороз ми б без проблем гуляли, а ота хляпа і болото - то капець
Ну спочатку з годинку намагаюсь втримати від калюж, тоді ще годинку він тими калюжами насолоджується, ну а тоді ми ще з 40хв. повертаємось до хати, неминаючи жодної калабані; азартно їх вишукуючи і з насолодою стрибаючи в них! Якось так.
Не вийде - в нас гумові чоботи не утеплені, а демі промокнуть Ну і Влад не так від калюж тепер тащиться як просто послизається і падає на болото-травичку, а потім сам же скандалить "мені мокро- давай знімати, в мене ручки брудні, давай мити..."
Вам треба непропокаючі штани і куртку, яка вдягається наверх на одяг. В чоботи я даю товсті шерстяні шкарпетки. До +5 точно вистачало.
Штани маємо, а от про куртку я чомусь раніше не додумалася - точно, то ж можна зшити тоненьку з плащовки щоб швидко сохла! Треба тепер хіба чоботи купувати на 2 розміри більші, бо в нас нога не худенька...
@Akina в нас та ж халепа. Гуляємо по 1 годині в таку хлюпанину. Аня любить гойдалки-каруселі... Куди ж на мокру? От поки в неї є натхнення ходити ногами - гуляємо. Далі кругами йдемо додому. 1 година.
Ану, мамуськи, розкажіть мені щось...дітьо моє категорично відмовляється вдягати рукавички, мерзне в ручки, плаче від того, але рукавиці не вдягає...з того гуляння більше плачу і криків, ніж позитиву, санчат взагалі не сприймає(снігокатів в тому числі), на майданчику дуже не погуляєш, бо холодні всі качелі, все тягне мене додому, а дома мені кришу зносить так багато сидіти...реально помітила, що гуляємо мало тепер і то, це так тяжко, не привикла так, бо постійно завжди багато гуляли, а тепер просто от так по моїх справах сходили і все...може я щось не так роблю,чи не знаю чогось? як ви гуляєте(гуляли) з дітками(цікавить особливо нашого віку дітки) в таку погоду? бо я все тішилась сніжку, думала от буде класно, а маємо, те що маємо) Сину 1,5 роки(ще додам що у візку не їздимо взагалі)...
В такому віці старша теж категорично не хотіла рукавиці. Коли вже змерзне в руки, то я рукави насовувала більше або показувала в кишені ховати. П.с. Майже ніколи не гуляю просто так, завжди ходимо по справах.
