жити разом - було спільним рішенням. І так, його вчинки показали що він насправді не був готовий. так, адже зустрічатися могли ще рік-два-три, і закінчитися тим самим. спасибі за очевидне. одруження нічого не змінило б. Бо й до одруження він був би не готовий. Зате після цього було б так само гірше. Після того як ми розійшлися, усі мої речі які були в нього (книжка, яку дала почитати, ще якісь дрібниці) він прислав мені по пошті. По пошті, посилкою, карл! Так що я однозначно вдячна за такий досвід і що не пов"язала життя не з тією людиною. Те що він не до кінця був готовий, загострило певні риси. (це як іноді напередодні гастроскопії рекомендують поїсти щось гостре, щоб чітка картина була на зондуванні). І я побачила це раніше, ніж якби зустрічалися ще рік-два і більше, чи навіть одружилися.
а що то міняє в даному випадку? --- дописи об"єднано, Dec 21, 2015 --- А морочити дівчині голову це хороша сторона?
Ну от, поки ви так думаэте, що шлюб/вiнчання нiчого не мiняэ в свiдомостi i життi людини, доти будете такi помилки робити. Бо для нормальноi людини, яка вiрить в Бога i живе за правильними моральними принципами, створення справжньоi сiм'i це надважливий крок, який вимагаэ надалi великоi працi в стосунках, побутi, заробляннi грошей, вихованнi дiтей т.д. Ви самi дозволили 'морочити собi голову' отим нiбито спiльним проживанням... Але то ми зараз товчемо воду в ступi, бо ви за спiльне проживання до шлюбу, а я проти. I ви не збираэтесь переконуватись в протилежному. Але саме ваша iсторiя ще раз менi доводить що я в цьому питаннi права. На мою думку, якби ви не почали тодi жити разом, варiантiв продовження ваших стосункiв було б два: 1) ви б ще позустрiчались рiк-два-три, тодi одружились i жили щасливо як справжня сiмя 2) ви б таки розiйшлись за той же рiк-два, але це не було б так принизливо як те, що вiн вас кинув саму в чужiй квартирi. Але це все всього лиш теорiя, як було б насправдi не знаэ нiхто
а що тут принизлового загалом? ееее.. ну для такої людини не лише спільне проживання до шлюбу не варіант,а й секс до шлюбу, а зараз таких пар днем з вогнем не знайдеш) не варіант... вони просто не пара... якби було інакше - шлюби створюються Богом (принаймі я так вірю) я теж проти спільного проживання.. бо як і писала, якщо люди достатньо зрілі до одруження і підходять один одному, то побут (навіть з принципово відмінними поглядами) то не велика трудність.. ну і в тому є своя прекрасність, після шлюбу починати жити разом, початок нового етапу взагалі чим більше пара ще до шлюбу спробувала "прекрасностей" сімейного життя, тим згубнішим то може стати для стосунків, потім жінки жаліються що "він не спішить одружуватися" і ще всякі нюанси.. але є люди які хочуть того спільного проживання до шлюбу, і часто потім одружуються, а чому? та бо дві половинки знайшли одне одного, і їм ніщо не перешкода єдине, чого не сприймаю в цій історії "він безповідальни і винен".. та ні, кожна людина має великий потенціал, з одною жінкою чоловік ніякий, а з іншою стає суперменом ,і тут ніхто не винен, просто треба знайти свою людину
то крайність, якої в сучасному світі майже не буває, і навіть священники вже до того не такі категоричні. Але всі інші християнські норми - як от молитись, ходити до церкви, не робити тяжких гріхів, дотримуватись обіцянки даної біля вівтаря все таки багато людей виконує. А як не стояли біля вівтаря, то чого ж тоді дотримуватись? --- дописи об"єднано, Dec 22, 2015 --- для мене така ситуація була б надпринизлива - навіть нема що описувати, а можливо для когось ні , всі ми різні. --- дописи об"єднано, Dec 22, 2015 --- теорії-теорії
...а Ви вважаєте оце нормальним, самим собі визначати, що оце - "крайність" і зовсім не гріх, і не мус дотримуватись, а от інше вже гріх, то виконуємо??? Як хтось називає "крайністю" вважати гріхом одностатеві шлюби чи аборти, то це перестає бути від того гріхом? Не треба то перевертати з ніг на голову, так, щоб пасувало під Вас. Ми всі грішні, кожен по-свому, і каміннями кидатись не вартує, кожен сам за себе відповідає і спокутує, але і називати чорне білим - теж не треба. Ото звідти потім дівчата і пишуть, що подвійні стандарти, коли згадали про подорожі. То так справді виходить, подвійні стандарти, якщо слідувати Вашій логіці.
Я так тихенько з власного досвіду : нічого може не дати спільне проживання "до" і , навпаки- все може бути добре без того.
ну та, якщо раптом крадіжки стануть поширеніші, то з часом перестануть бути гріхом.. а Заповіді Божі одні важливі, а інші так собі, бо занадто часто порушуються?! ви бачите від чого відштовхуєтеся??? не від християнських норм ,а від суспільних... секс до шлюбу можна, а проживання ні-ні, бо от люди осуджують, і "все таки багато людей виконує" те, що не живе разом до шлюбу ,але "моляться і ходять до церкви" чесно, намішано всякого, але християнського мало от чому виступають проти спільного проживання? та бо для багатьох це офіційне визнання сексу до шлюбу, а то гріх.. всякі бабки, попереднє покоління будуть то знати а якщо десь там, щоб ніхто не знав, сховались собі і шось позволили, то нічо, зараз то поширене явище) щодо священиків я не бачила терпимого до гріха, вони просто не осуджують, і якщо спілкуються з людьми ,які ще не вчинили перелюбу або після вчинення сумніваються і хочуть то все припинити, то зовсім інша розмова а фраза " не має тяжких гріхів" то фраза суспільства знову ж таки, і абсолютно не є християнською позицією, про це можна поговорити зі священиками чи почитати християнську літературу я теж не осуджую, просто за називання речей своїми іменами, і якщо хтось хоче пожити до шлюбу то прошу дуже але осуджувати суто спільне проживання, називати гріхом, а решта ні, "крайність", бо так думає оточення.. хм... я не припускаю, а дотримуюсь думки що на все Божа Воля раз так сталося, то на то є причина --- дописи об"єднано, Dec 22, 2015 --- давайте ви перша, раз перша написали)))
в нас так але я вже писала в іншій темі - якби ми не були одружені то могли б розйтися через непомиту каструлю чи розкидані шкарпетки. Шлюб спонукає часом засувати свої амбіції в одне місце і працювати над стосунками, а просто спільне проживання - ні. --- дописи об"єднано, Dec 22, 2015 --- дуже помилкова думка стосовно мене --- дописи об"єднано, Dec 22, 2015 --- і ще одне питання: хтось знає хоч одну пару(або самі такою парою є), яка не мала сексу до шлюбу?
теорії, теорії, ага я не складаю таких думок ,в душу не залізеш але позиція ясна по ваших словах, вам ж їх ніхто не диктує, правда? --- дописи об"єднано, Dec 22, 2015 --- дві пари
серйозно? А з чого такі висновки? Може, в років так 20 з гаком воно й так, хоча також можна посперечатись. У нас на ДП форумлянка є, то вони вже , по-моєму, 15 чи більше років разом живуть. І взагалі, якесь таке ставлення- громадянський шлюб-то куревство? І шлюб не є запорукою праці над стосунками, ну ніяк. Хто хоче, і кому залежить- дорожить людиною і так.
крім того, знаю пару, де до весілля, щось було, не знаю в деталях))) але дівчині то було заважко морально ,вони взяли шлюб, дуже скромна церемонія, власне весілля з банкетами і Рацсом відбулося вже через 3-4 роки а взагалі, який прикол в таких питаннях... давайте будемо шукати людей без гріха? не знайдем.. в інших культурах оточеннях це більше поширено, в нас менше, 20 років тому була краща статистика, зараз гірша знаєте, скоро знову ж таки і крадіжка перестане бути гріхом, скільки людей зараз обкрадають свої підприємства, і з таким дорогим доларом і низькою зарплатою то вже теж не гріхом вважається
гггггг,така заїжджена тема, насправді про оте спільне життя до одруження. ніби "стояння біля вівтаря" дає 100% гарантію, що сім"я не розпадеться. кожна людина несе відповідальність тільки за свої вчинки і думки, і наміри, і аж ніяк не партнера. тому, Олеруся, я вважаю, що Руда Лисиця щаслива жінка, що спровадила (чи позбулась) того інфантильного хлопа. а їх намір жити разом став тільки лакмусовим папірцем, який показав, що хлоп до тої події так серйозно не ставився, та й до неї загалом. бо якби всі жили по законах Божих, як Ви кажете, то розлучень в цій країні просто не було би. нічого він не спонукає. абсолютно. спонукають власні почуття до людини, любов і повага, ну і клепка в голові, коли хочеться і є що берегти.
щоб відповісти всім, хто цитує мене, процитую одну формлянку, зі словами якої я повністю згідна. не маю часу вже переливати в цій темі з пустого в порожнє: а от для більшості чоловіків спльне проживання без шлюбу - то просто "прєдел мечтаній" - маєш від жінки все. що хочеш, але без жодних зобовязань.
і я згідна. а хто сказав, що треба заганяти себе в багаторічні стосунки? в мене теж є знайома, яка вже років 15 живе зі своїм без штампа. дітей вони не мають, їй за 30, йому 40. мені, наприклад, таке категорично не підходить. а їй підходить. але скажу, що вони краще один про одного дбають, ніж ті, хто живуть зі штампом в паспорті і короною в церкві. плюс, треба відчувати різницю між багаторічним проживанням і проживанням, наприклад на визначений час і з чіткими умовами. під умовами маю на увазі різні причини, вторинні, чому шлюб не може бути укладений вже: недостатня фінансова база, можливість завершити навчання, знайти кращу роботу. але база, грунт, фундамент безперечно мають бути. як я вже писала - кохання, повага і чесність. а як хтось з партнерів морочить голову іншому, то нашо взагалі бути разом, чи то в спільному проживанні, чи в шлюбі?
читала і отримувала задоволення))) Почему мужики не хотят быть счастливыми? Умный мужик после развода страдает. Нет, не по утраченной жене с её пирожками, а за годы, спущенные в унитаз зазря. Это ж сколько всего он не видел! Сколько сил потратил работая, чтобы содержать жену с ипотекой. На ребёнка, которого он и не хотел вовсе, но по залёту пришлось жениться. А эти тяжёлые вечера, когда он был вынужден изображать приличного человека, а ему хотелось в бар и в стриптиз? Фото: imgbox.ru В отпуске он сидел под пляжным зонтом в Турции и стыдился, что ему хочется выпить и девушку в синем купальнике. И ещё вон ту в красном. В зелёном и в розовом, конечно, тоже. В общем, это был ад, из которого он, наконец, вырвался. И зажил на старости лет счастливо, сожалея лишь, что до 35 был лишён всех прелестей. У меня была соседка Катька. Точнее, соседом был Вовка -- разведёныш, который вырвался из семьи. Катьке он дал ключи, чтобы она готовила еду, убиралась и предоставляла регулярную половую жизнь. Катька такой концепции понимать не хотела. Вовка ей намекнул прямым текстом, что от неё ожидает, но спорить не стал -- слишком много дел за годы брака у него накопилось. Катька поняла нежелание спорить по-своему -- со всем фанатизмом курицы принялась строить отношения по обычному матримониальному плану. Мол, сейчас он нагуляется и сделает ей предложение. Раз уже попал в оковы и узы брака, попадётся и во второй. Катька видела свою миссию в том, чтобы посредством кудахтанья окружить Вовку уютом, всё стерпеть и стать его новой законной курицей. Для этого Катька перевезла к Вовке трусы, разложила в шифоньер платья и юбки, а в ванный шкафчик положила прокладки. Записалась в спортзал при жилом комплексе и перестала покидать территорию, налаживая с соседями связи. В общем, прочно пускала корни. Вовка проникновения будто не замечал. Впрочем, не замечал вполне искренне -- навёрстывал упущенные за годы брака прелести приключений. Катька не мешала ему совершенно, он её даже не слушал. Через месяц Вовка вдруг собрал чемодан. -- Чо? -- спросил он, когда Катька поинтересовалась, куда он собрался: -- В Испанию, а потом сразу в Токио. Надо всё там попробовать. Катька воразила, что у неё нет Шенгена. Вовка удивлённо посмотрел на неё и сказал, что всё равно не собирался её брать с собой. Летит один, потому что в Тулу со своим самоваром не ездят. Катька обиделась такому пренебрежению. Это же ненормально, по её логике, когда мужик в отношениях улетает на отдых один. Что это за разврат вообще, так не принято! На Вовку высокоморальные доводы не подействовали. Он улетел и обещал вернуться с магнитиком и вареньем. Ему некогда стало терять время на ссоры, потому что он -- напоминаю -- и так уже упустил многие годы в браке. Катька поняла, что её хитрый план где-то дал сбой. Сначала она пыталась отомстить. Зарегистрировалась на сайте знакомств и встретилась с несколькими мужчинами. Но дальше первого свидания не пошло, потому что стало сыкотно -- вдруг Вовка узнает и не простит? Придётся проследовать с трусами на выход. Так Катька и мучилась пару лет. Пыталась, как она говорила, образумить Вовку и вернуть его в рамки идущих к семье отношений, а он будто не замечал её стараний и нагонял спущенные в унитаз годы. Потом Катька применила последнее средство. Пусть оценит, как без меня, и уехала на пару дней к маме. Надеялась, что погрязнув в горе нестиранных трусов и немытой посуды, зачахнув без регулярного секса, Вовка прибежит к ней послушным зайчиком. Найдёт, вернёт, и они вместе проследуют под марш Мендельсона в ЗАГС. На следующее утро Вовка и в самом деле не нашёл Катьку. А заодно ключи, чтобы закрыть за собою дверь. Поэтому он вызвал специалиста, поменял замок и поехал кататься на байке. Через неделю Катька так и не дождалась ползущего на коленях зайчиком Вовку. Решила вернуться сама, чтобы упрекнуть его в чёрствости, но дверь открыла новая Катька. Тоже с матримониальными планами и с тем же именем -- Вовка и не заметил подмены, потому что торопился в Тринидад и Тобаго. К чему это я? Вы думаете, я научу вас, как усмирить разведёныша? И не надейтесь, сбежавшего жеребца в стойло загнать невозможно.
щодо цього якраз ніхто не сперечався))) я про це теж писала суперечка почалася з того, що от якби спершу одружилися а потім вирішили зїхатися то був би шанс... ну статистика розлучень і кількість пар які багато років живуть без шлюбу, чи одружують після спільного проживання, не підтверджує тої думки.. не всім потрібен штамп, для зміни мислення, комусь він вправляє мізки, але все ж більше від самої людини залежить є чоловіки благородні ,які і без шлюбу чудовенько виконують свої обовязки ,а при розставанні можуть залишити дружині машину-квартиру, утримують дітей а є такі, що одружившись живуть і далі так, ніби холостяки, надбане майно записують на родичів, а жінка на свобі тягне майже все
Тобто якщо (теоретично) я не знаю жодного мужчини, який не зраджує своїй дружині - це автоматично стає меншим гріхом? Ну бо ж поширене явище, та й священиків є немало, що в гречку скачуть. Виходить, можна?