Алкоголізм

І як вплинути на цю ситуацію? Як допомогти людині і достукатися до мізків? Дівчата, може, хтось знає лікаря, чи когось, хто може перервати запій? Дуже потрібно допомогти близькій людині

 

Людина повинна сама усвідомити проблему. Ні лікарі, ні шарлатани не допоможуть поки людина не захоче сама позбутись того. Є хороша книжка Стеценко "Как не пить", там дуже добре все описано з точки зору саме алкоголіка. Одна з важливих задач рідних показати залежному, що тверезе значно краще ніж в алкогольному тумані.

 

Тоді треба, щоб "тверезе" дійсно було кращим А інколи п'ють через проблеми, негаразди і т.д.

 

Ви не повірите, але найкраща допомога алкоголіку - це ваша бездіяльність (крім випадку, коли йде явна загроза життю). Залиште алкоголіка в спокої, дайте йому по повній програмі насолодитися випивкою і її наслідками. Перервати запій можна у державній наркології (у Львові на Кульпарі, 2-га), але за умови, що алкоголік САМ цього хоче. Можна і примусово, викликавши приватного дорогого крапальника, але будьте готові, що прополосканий організм сильно втішиться, що йому полегшили наслідки запою і може піти на новий виток(((( Якщо сам хоче, везіть в наркушку, а гроші потратьте на себе. За одно відпочинете днів 10-12.
Алкоголік має ДОПИТИСЯ до бажання жити тверезо. І нема на то ніякого впливу. На жаль.
А от на кого варто звернути увагу - це ви. Найдіть групи підтримки для близьких алкоголіків, прочитайте всю доступну інформацію про алкоголізм. Тоді ви будете знати, що насправді відбувається з алкоголіком, бо вживання алкоголю - лише вершина айсбергу, лише симптом. А лікування симптому діло затратне, але пусте. Саме тому обрив запою не є лікуванням, а лише зняттям абстинентного синдрому (синдрому відміни, ломки т.с.). Крім того, ви є співузалежнена, у вас є певні особисті якості і моделі поведінки, які можуть буди чудовим живильним еліксиром для підтримання активної фази алкоголізму. Шукайте.

 

Правильно, але не задача рідних показати будь-що залежному, а самим жити ТАК добре, щоб залежний захотів до них приєднатися. Але от біда - не виходить жити рідним добре, поки хтось бухає, тре обов'язково відловити, просвітити і вилічити))))) Якби рідні свою енергію, яку витрачають на алкоголіка, направили у правильне русло...

П'ють, бо алкоголіки. Все. А проблеми і негаразди самі собі придумують, нє, краще слово буде роздувають. Тому що їм потрібне алкогольне алібі, це раз. Два - світосприйняття під впливом етанолу викривлене. І три - дуууже багато проблем алкоголіка є наслідками його вживання. Класика жанру. Адже проблеми і негаразди є у всіх-всіх, просто неалкоголіки їх вирішують, а не бухають.

 

Це ви правильно кажете, але у випадку "запійного" алкоголізму. Тобто, поки людина в запої -- говорити із нею немає сенсу, навіть вранці, коли ніби твереза. Вона -- не твереза. Це чоловік, який мріє лише випити ще. Тому скільки там той запій триває -- нехай п"є. Просто так запій не закінчується. Відсутність грошей і алкоголю -- то є не проблема. Алкоголік завжди знайде де і за що випити. Усі ваші вмовляння -- до дупи: головою махає, але йому то всерівно. Він мусе допитись, отравитись, виригатись зо 2-3 дні -- і тоді попускає. І лише тоді можна про щось говорити. Але чи є сенс? Це вже інша людина, яка розуміє, що алкоголь -- це зло. Але минає місяць-два-рік -- і запій повторюється. Маю два приклади: одне не запиває 3 роки(пило 15) , інше -- 7 (пило не запоями, а, ніби весь час). Але і того, і того і досі вважаю алкоголіками, і досі, кожен раз, як не можу вийти із ними на звязок боюсь, щоб не запивали.

Що допомогло? Страх! Але зрозуміти той страх можна лише тверезим. Тобто, треба вийти із запою і ТАК налякатись.....

 

Це мій допис за 2009 рік.

Ці - за 2010 рік.

Не змінилося ні-чо-го.
Тільки баба померла. Дядько таки вкоротив їй віку своїми вибриками.
А так - все без змін.

 

Чесно, то така біда. Я вас не знаю особисто, і не знаю чи вам потрібні і чи вони тут доречні ті співчуття. То дійсно, не дай Бог бути тим алкоголіком. І всі хто поряд мають то терпіти, вчитися жити з тим.


Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk

 

Правильно, алкоголік - це назавжди. Алкоголізм - хвороба хронічна, невиліковна. Скільки б алкоголік не пив, він одразу повернеться до того, на чому закінчив.
А страх... Так, страх треба зрозуміти. А зрозуміти його можна лише тоді, коди доп'єшся до крапки. Коли постає вибір пити і вмерти чи не пити і жити. Повірте, алкоголіки хочуть жити. І вони прекрасно знаходять собі допомогу, коли настає час Х.
Тому краще сидіти на дупі рівно. І попросити Бога, що все минулося з найменшими втратами.

--- дописи об"єднано, 18 Грудень 2015 ---

Аааааааааааа(((((((((
Психологія жертви!!!!! Ніхто не зобов'язаний терпіти діючого алкоголіка поряд!!!! Це є злочин по відношенню до себе, а якщо є діти, то це не тільки злочин, але й гріх, бо проживання на одній території з алкашом руйнує психіку і породжує чергове покоління алкашів!!!!!

 

Як це не сумно, але була баба коренем зла. "Носилася з дядьком усе життя, як з писаною торбою, була і за маму, і за тата."©
Психологія співузалежненої - жінка алкоголіка, яка виховала алкоголіка. На жаль... це лише підтверджує теорію((((((

 

А можна у вас запитатися-ви психолог, мабуть, чи у якомусь кризовому центрі працюєте? Бо так глибоко в цій проблемі розбираєтесь, на мою думку.
Я знаю, що це психологія жертви. Мала приклад у близьких родичів, там буа чоловік алкоголік, то мені було дивно, як йому дружина їсти дає, сигарети купує, одяг, а він всю пенсію пробухує. Хоч він і був тихим алкоголіком, але все одно я б не могла то терпіти. Мені то так дивно було, бо я би йому ніяких сигарет не купувала, бо то не є річ першої необхідності.
Я мала на увазі, що таких людей є купа, які мусять то бачити щодня, бо нема де правди діти, не всі можуть переїхати і жити окремо.
Горілка, на жаль, його таки довела до смерті.. Так що тут нема дуже що розписувати, але скажу так, мені виглядає, що там в його сім'ї не дуже хтось і сумує за ним, а це страшно, імхо.

Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk

 

І ще. Обрив запою, страх... Це все не має значення рівно до того часу, поки у людини не переключиться тумблер в голові. Бо з часом страх забувається, алкогольне мислення спрацьовує і вуаля, новий запой.
Для справжнього здолання своєї залежності алкоголіку потрібно працювати над собою. Психолог, АА, церква. Бажано все разом.
Алкоголізм - хвороба тіла, душі і духу. Тому лише комплексний підхід дасть результат.
Ну і не треба забувати, що алкоголізм СІМЕЙНА хвороба. Психологічно уражені всі, навіть якщо алкоголь не вживають. Отже, лікуватися потрібно всім.

--- дописи об"єднано, 18 Грудень 2015 ---

Я мала нещастя зануритися в гімно чужого алкоголізму з головою і, щоб не втопитися, вивчила проблему вздож і впоперек. Результативно.
Ну і 12 крок Ан-Алону - поміг собі, поможи іншому))))

 

Погоджуюсь. В мене дідусь (царство йому небесне) був запійним алкоголіком. Коли не пив був чудовим господарем, керівником, чоловіком, татом і дідусем, але коли заходив в запій, то це було страшне. Тиждень міг ходити так і пити. І от допився до інфаркту, і в мить кинув пити, от просто в ту саму секунду. До кінця життя краплі в рот не брав

 

Молодець ваш дідусь! А мій дядько допився до цирозу, але це його не спинило. От нещодавно, коли не було в хаті випивки, хотів випити саліциловий спирт...

 

Є такий мудрий фільм з Сандрою Баллок в головній ролі " 28 днів " , який вартує уваги !!!
В мене вуйко був алкоголіком, його діти син і дочка померли в молодому віці від алкоголю. Це направду страшно ( скільки моя мама втратила здоров"я намагаючись помогти своєму братові, його дітям розмовами, підтримкою , а результат " 0 " ...).... В травні поверталася з реколекцій і в поїзді розговорилася з с.Монікою. Вона працювала довший час в реабілітаційному центрі в Дрогобичі.Я вперше почула інформацію про те, що алкоголіком може стати будь-яка людина ( до того часу я думала, що це хвороба , яка передається генетично....) . Що кожен з нас має 3 речі, які є індивідуальними для кожної людини - сітківка ока, відбиток пальців і алкогольну "шкалу" - термін дослівно не запам"ятала , але суть зрозуміла. Що якщо кожен з нас на якійсь забаві п"є алкоголь, то має чітко усвідомлювати, що навіть одиничне передозування може привести до залежності, а також частота вживання незалежно від дози алкоголю .... Вона порівнювала стан алкоголіка, як стан малої дитини, яка якимось чином випила алкоголь- одразу п"яна від мінімальної кількості....Що коли людина переходить поріг, то все іншого шляху, як до кінця життя не вживати алкоголь нема. Це надзвичайно складно в нашому суспільстві , де відсутня культура споживання алкоголю ( коли гостям обов"язково на стіл класти нерозпочату пляшку і все треба допити до дна.... , коли на весіллі споживають багато алкоголю, коли хрестини, похорони, всюди є алкоголь..... ). Також казала, що в алкоголіків страшенна гордість і алкоголізм руйнує талановитих лікарів, співаків, акторів і т.д..... Коли в реабілітаційному центрі алкоголік вперше за багато років виходив з запою і треба було допомогти привезти такого ж алкоголіка як він був тиждень чи два тому, то одразу прокидалася гордість " щоб я був тут з цим дегенератом, нє я не такий ... " ( хоч його привезли таким самим.... )

Будь-яку залежність зцілює Господь. Мій тато 8 років лишав курити. Був час, коли не курив 3 роки підряд і одна сигарета на весіллі і все спочатку.... Що тато тільки не пробував , але поки не клякнув на коліна і не почав просити Бога, щоб звільнив його , то доти не міг позбутися.... Я малою бачила, як тато бився головою об стіну зі словами " я мушу протриматися, щоб не закурити, я мушу, бо це моє здоров"я ... " ( тато сильно кашляв і лікар попередив, що якщо не лише курити, то може вмерти молодим.... ) Те що я бачила татову боротьбу будучи дитиною вплинуло на те, що в школі, коледжі чи універі я могла впевнено відмовитися від сигарети , бо розуміла, що це страшна залежність.

Ще недавно прочитала , чому молодь п"є , курить . Причина не тому, що це подобається, а в публічності, бо це типово для молодіжних тусовок , а думки щодо алкоголю не є публічними.... Якось так....

Мені дуже сподобався приклад друзів Терези і Івана , які зробили чудове безалкогольне весілля, на якому було набагато веселіше і цікавіше , як на традиційному весіллі з алкоголем. Я подивляю їхню відвагу , бо я особисто не змогла б переконати батьків відгуляти весілля без алкоголю....

 

Передозування не призводить до залежності, лише до похмілля. Просто у неалкоголіка похмілля не викликає бажання похмелится, бо це похмілля. В алкоголіка вже не похмілля, а абстинентний синдром, синдром відміни, ломка, яка вимагає наступної дози наркотику (так, алкоголь легальний наркотик).
До залежності призводить регулярне вживання алкоголю. Є три стадії алкоголізму. Психологічна залежність (І стадія) не помітна загалу, лише людина в темі може її помітити, може розвиватися і до 10 років. Фізична (ІІ стадія) - розвиток абстинентного синдрому, запоїв, розвивається стільки ж скільки І ст. Деградація (ІІІ стадія) - бомжі, які нічого не усвідомлюють, до цієї стадії доживають одиниці.
Передозування тут ні до чого. Є генетична схильність до вироблення власного спирту. Коли людина вливає спирт ззовні - в одного спирт перестає вироблятися і виникає фізична залежність, іншому пощастить і він може пити, а так і не спитися до залежності. Це так, з пам"яті, можливо трошки не точно)))
Але я переконана - проблема алкоголізму сидить в душі, в особистості. Алкоголіки не тому, що п"ють, а п"ють, бо алкоголіки. Ну або не всі, що випивають алкоголіки і не всі, що не випивають тверезі люди. Знаю купу алкоголіків, що не п"ють роками, але алкоголіками від того не перестають бути.
Зацікавлені, вчіть мат. частину.

--- дописи об"єднано, 19 Грудень 2015 ---

І що? хто став на перешкоді?
П.с. В хаті, де є алкоголік випивки не має бути в принципі.

 

Мама, яка в цей час була поряд. Треба було дати спокійно випити?

Дядько живе окремо. Мама його час від часу навідує.

Це був ваш близький родич?

 

Хай би пив. Ваша мама навідує час від часу, хіба вона знає, що він в себе вливає без неї? Ми не можемо контролювати алкоголіка, це даремна трата свого життя!!!! Крім того, у вашого дядька, як я зрозуміла цироз. Мій дядько мав такий же діагноз. Бухав-бухав, одного разу прийшов додому впав і вмер, розтин показав, що в нього в шлунку було 1,5 л (!!!) горіляги!!! Тому в ситуації з вашим дядьком кожен наступний ковток теж може бути смертельним. Яка різниця який то буде спирт? Та й послухавши бувалих алкашів, можу вам сказати, якого тільки барахла вони не ковтають!!! Як то кажуть Бог береже п"яниць і дурнуватих.

Так.

 

Зачекайте,я думаю не у всіх життя зараз складається гладко.Але ж не вихід зразу пити.Люди мають різні проблеми і якщо так слабо характерно на це реагувати,то в нас якщо не вся нація,то більшість має шанс спитись.