Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

привіт, красотулі мої)) і що я вам скажу, будь обережні зі словами. от вчора я хникала що стращно і т.д. а тут мені замаячило що може не вигоріти те що хочу і тут я вже така готова все змінювати хіба щоб вдалося))) отак воно буває)) нє-нєн-нє всьо має вдатися)))

хочу на вихідних кексик домашній замутити якийсь) мамуся моя любить солодке то хочеться потішити))
а на роботі срачки-мотички але весело)) головне щоб не було вереску а всякі потасовки - то нормально)))
всім цьом цьом цьом))

 

Прошу).
Нє, не одна. У мене планів на 10 життів, а не на 29 днів.
Та такі дні- вони сили придають.
Чого б не користатися?

--- дописи об"єднано, Dec 3, 2015 ---

Якшо шо- я далі рахувати не планую.

 

Тойво, не треба ту врочити, в мене цілий тиждень (а то й два) таке враження, що пороблЕно Не мені, ттт, а близьким людям.
Але сьогодні буде хороший день, всупереч дорогій родині, фінансовому романсеро і загнаності сімейного Миколайка (тобто мене).

От де знайти такий магазинчик, щоб у ньому все й одразу і для всіх?

А буде день добрим, бо в мене нарешті нормально вклалося волосся, що є врочистістю №1
І, здається, я навчилася жити із задоволенням, що просто вводить в шок і ступор людей, які звикли гонити вечорами по магазинах, а потім ще й вечорами готувати, прибирати, мити, прасувати, щось перекладати і таке інше 6 днів на тиждень, щоб на сьомий знеможено і з почуттям виконаного обов"язку спочити на дивані. Мої хлопці щасливі і задоволені, а в мене перестала хронічно боліти голова і спина, і здається, додалось пару кг і в хаті не завал. Ну, так, завальчичок, який нікому не заважає і іменується робочою атмосферою. План на сьогодні - відсутність будь-якого плану. Тобто, спочатку я щось зготую на завтра (від того вже не втечеш), а потім буде просто милий сімейний вечір, сподіваюсь, все ж тільки на трьох..
Моє мале зайча притягнуло вчора зі школи і урочисто вручило татові результат збору пластикових корків, такий, що мені аж рот привідкрився - я навіть не сподівалася, що діти стільки назбирають.. Уявляю собі обличчя його співробітників, коли він то все висипатиме в контейнер )) А сьогодні в синульки захист якогось мегапроекту по правах людини, він "трохи тім-лідер" і найбільше переживає за результат.
І так, у мене теж прозова проблемка з зубом, але він, на щастя, не болить і не передній, то ще ходжу з трохи щербатим. Але вже відклала касу на неминуче побачення з доктором. Тепер питання, як таки втиснути в ліміт ще й передсвяткові процедури для краси. Мій цьогорічний сплеск жіночності вперто бореться з скупуватою натурою і переважно перемагає, думаю, це станеться і цього разу.Якщо мені (часом навіть абсолютно дивовижним чином) завжди вдавалося звести дебет з кредитом, то й тепер вдасться. Чого і вам бажаю, мої золотенькі!

 

А таки мій вечір вчора завершився врочисто. Прийшов коханий, приніс їстоньки. Мала мозок не виносила, випила трошки

білого винця

антистресу. Ще й вчора смачнющих оладок насмажила... такі як колись, в школі з джемом в столовій подавали. МММмммммм.... Дієта йо-майо!

Сьогодні відправила свого татка на нашій машинці колеса на зимові поміняти

а шо, пора вже. зима на калЄндарику

. Той ся втішив як мала дитина, бо в нас дупу крісло гріє. гггг.... а в нього нє. Кхм, що це я...
Коханий донечку в садочок відвіз. Вихователька дзвонила. Казала що без неї - ніяк. Вона ще з однією дівчинку ведучі зимового свята чи шо... Сказала - надо, значить надо. Сиджу, сама собі либлюся... Нє-нє, я цілком здорова, і з шафи антресолі ніц не падало.

видать то все пів банки згущьоночки...

Йду щось корисне для суспільства зроблю.
З вишивкою важко: погубилися мої папірчики з номерами ниток. Тепер треба на око придивлятися де яка, бо відтінки там по пів тону ще й бежеві . І то лише при денному і сонячному світлі. Жодна лямпочка не допомогає. А так як сонце не те що не гріє, а й не світить - те саме і з моєю вишивкою.

Вже всім все купила-замовила, а одне далі мене мучить... хлопцю 9 років, який йому подарунок...

Короч. Ще чекаю що кума скаже, а то плани на завтрашній вечір висять в повітрі. А так хочеться свята і зробити комусь приємне....
Ех! Ще трошки і вихідні!!!

А каже, що так! Ох, як я чекаю завтрашнього вечора... Тре себе приводити в красу

 

Хто врочить?
Я?
Де?
Я тихенько так пишу.

Зробила висновок(причому давно), що такий магазин живе хіба в жіночій голові.

По темі- день нині сильно продуктивний. Ага- навіть під одіялком в мене таке частенько буває.
І по проекту купу всього натворила, і з цілями за листопад розібралася, і ще й не своїми руками посуд помила й вечерю зробила. Масаж від мужа навіть не рахую.
З врочності- написала мені відгука клієнтка, що була ото недавно на МК по Мріях. Нє, я все розумію, всіх їх люблю, та від слів- "Я уже починаю боятися своїх бажань " я сижу і посміхаюсь яко не знати хто. Класні вони у мене, всім бажаю таких клієнтів.
А ще, а ще я мімімі буду мати новорічну мавпочку від @Smiwna .
Візу нині правда мну іще не дали. Мо не судьба в суботу на закупи, га?
Хоча я маю ще завтра. Може вдруг?
Всім романтичного вечора й гарної нічки.

 

О, тільки мою не віддайте!!! Я виправлюсь -- заберу! Ми просто в лікарні були(
Стільки всього напланувала зробити ввечері, але подумала, що вранці встигну. Йду спати, бо завтра маю мати неперевершений вигляд. І не забувайте, що завтра -- Введення. То як на Новий рік -- до хати першого тільки мужчину і як будеш себе вести -- так і цілий рік буде. Так що у мене на завтра -- манікюр, басейн, сауна, трошки роботи в компі, трошки на кухні -- і гуляти! Ніякого оригінального святкування ДН так і не придумала -- йду на роботу виставляти. зате придумала оригінальне меню. Буду дивувати кулінарними витрибеньками. Всьо -- спати!

 

Нє! Нє! Вашу не віддам! Я понятліва, єслі шо.
Я зла! Дівки, я така зла!.... Ми всі троє хворі, завтра викликаю лікарку, бо вже сил немаю з тими ліками і тим всім.
Сьогодні для мене найгірший день в році! 9 років тому я втратила найдорожчу людину в світі... Сьогодні була на кладовищі, поплакала, навіть не так...поревіла, поговорила, і трохи стало легше, чи як?! Сумую....

 

Доброго ранку! Муж пішов на роботу, а я ще від вчора, від щастя, аж свічуся. Були на першому узд, малеча така рухлива, така активна, хоч було вже після 19 год. Це така омріяна радість, ростемо потрошки.
Сьогодні треба розпакувати, ще 2-3 коробки з книжками, та іншим дріб"язком, вже два дні відкладаю, одяг розібрала, а до всього іншого - руки не доходять.
Та й, якщо чесно, і не хочеться їх рухати, але нема куди діватись.
Сьогодні обіцяли теплу, хорошу погоду, так що плануємо погуляти гарно.
А яко я тепер живу на Погулянці, то є де гуляти.
Всім гарного, швидкого, робочого дня, а попереду вихідні!!!

 

доброго ранку))
нині навіть кава не зробила з мене людину)) а спати хочу жесть..
і хто стогнав пару місяців тому що хоче активності і роботи - той її і получив..і як в один день розірватися на три активності які йдут в один і той самий час?? надіюся, що все в Божих руках і воно само розрулиться якнайкраще)
хочу вже відпочивати))
нині пятниця і то не може мене не тішити і близяться мої Кд близяться і ніяк не наблизяться))))))))
поки маю спокій на роботі, надіюся що і все день такий буде і за 10 хв до 5 нічого не вилізе екстремального))
а то так частеенько буває)))
цьом-цьом)) ще в обід прийду))

 

Встала я рано і аж злякалась, настільки мені було слабо, таке було враження, що майже не було пульсу...

Тиск впав трохи, пульс таки низький, плюс КД та ще й погано сплю останнім часом

. Тому сьогодні включаю енергозберігаючий режим, частину роботи на сьогодні відміню, куплю велику чоколяду і насіння соняшника (чомусь сильно хочеться, гемоглобін впав чи що?)і буду відновлювати запаси енергії

 

Тихо щось тут так.
Сімейні вихідні почалися чи що?
Мо флешмоба замутимо- "скажемо ТАК усім дням"? Якось правда криво звучить, та "скажемо ні сімейним вихідним" звучить ще гірше.
Короче, назви- наразі не моя сильна сторона. Добре, що є добрі люди, які з цим ділом помагають.

По темі- нині буду без врочності.
Дякуючи не буду казати кому я на шостий? рік сидіння на ДП нарешті правильно прочитала назву цієї теми.
Наразі напишу так, а там подивимось- все цікаво, візи ттт отримала, завтра можна і на шоппінг.
То нічо, що система тільки в 14.31 показала, що доки вже є. Ми із Тео все одно сі встигли. За що мама отримала внепланове виття шнурків із мужа/брата/не скажу кого, а малий- кульок медальок із Рошену.
Чим не врочність? Тьфу ти, таки моя фішка, лишу собі наразі.
Все, біжу писати списки й пакувати доки.
Всім гарного вечора і хороших вихідних.

Забула спитати- у кого в планах на грудень стоїть записатися в спортзал?
Шойто мені самій скучно. Мо тут знайду собі компанію.

 

Сьогодні був чудовий врочистий день в родинному колі.
Вже сотні разів писала, що дуже люблю такі сімейні посиденьки
Завтра мала би їхати на пари, але я зробила собі вихідний.
Взагалі не люблю в суботу всякі роз*їзди. Субота в мене день прибирання і готування, а коли зранку треба кудись їхати, то після обіду бажання до того всього вже немає.
Прийшов час вішати гірлянди на віконечко

то в нас вже традиція, в перших числах грудня прикрашати віконечко

, але відчуття, що прийшла зима нема, хочеться хоч трішки сніжку, а не того болота Мрії, мрії
Всім гарних вихідних

 

Цо ся дзєє? Котра година, а я перша.
Щойно випила каву і так собі подумала, що нині нема стандартної суботньої роботи. Рудий пішов у баньку, потім піде снідати до мами

а шо - баба з воза, а нам, пінгвінам, сі рано

. Отже, готувати не буду сьогодні, треба доїсти зі вчора. Поприбираю, пралька повкалує та й по всьому. Субота врочиста. Головне, говорити то тихенько і не найти пригод і траблів на свою ЖОзефіну

ну, і Рудого легенько вспокоїти лопатою, як почне метатися в пошуках якогось заняття

.

 

Моя головна врочистість вчорашнього дня - отримала в ПП компліменти від однієї з перших моїх клієнток . Такі слова - це завжди приємно , а ще дуже важливо для мене, бо досі маю зовсім троооошечки сумнівів чи варто мені цим займатися і чи є у мене дійсно до того хист.
В кого шо, а у нас з Владом тема вчорашнього вечора - мультик "Тачки" Звідкись знала моя дитина що ота малесенька червона машинка у нього то "тачка". А я візьми і скажи "а ти знаєш що є такий мультик про тачки?". І от вчора подивився ми перші 15 хв

бо зробмо ми з того мультика цілий серіал - будемо тиждень дивитися по 10-15хв

і вже в процесі Влад повторював все що бачив на екрані - склав залізну дорогу для "гонок" (замість автотреку

бо гараж-трек поки ще в Миколая в торбі

). А потім десь годині о 22 Влад вирішив що величезна машина-толокар, яка пилилася на балконі, то Сирник і влаштував цілу істерику що "в Синика нема гацецка". На мої вмовляння що тато завтра причепить тій машині якийсь гачечок, а зараз пора спати, малий не погодився, тому довелося мені "слєпіть із тово што било". Знайомтеся - тягач Сирник версія 1.1

А оте малююсіньке на підлозі то наша "тачка Макквін" Ну і потім я мала ще півгодини тишини поки Сирник-гігант 20 разів з дуууже голосним кряхтінням витягав ліліпута-Макквіна з ями
Проза - з мужом хоч і помирилися, а толку якщо я його тепер майже не бачу - працює "від світання, до смеркання". Вже вкотре тихенько натякаю що щось він, напевно, робить не так - працює значно більше як раніше, а заробляє менше... І треба, певно, щось міняти... Ну але сильно не наполягаю - "жираф большой, єму віднєй"... Мені би зі своїми змінами, планами, задумами якось розібратися...
Сьогоднішня врочистість - світить сонечко, але вийшли ми з малим надвір на годинку і я вирішила що милуватися тим сонечком з вікна мені подобалося значно більше бо той віііітер вже мені страшенно набрид
Отакі сумбурні у нас деньки і такі ж останнім часом у мене думки в голові (точно як в суботу на ринку) - галдять, штовхаються і по ногах одна одній топчуться

 

Субота, як субота, купа домашньої роботи. Вже поприбирала, попрала і трохи наварила, в планах ще спекти щось солодке. Від дітей постійно чую :"Є щось солодке?" і так пару раз на день. З врочистості купила сьогодні собі парфуми, тішусь)), бо Миколайкові не можу таке довірити ( в мене такий шо купляє перше попавше, навіть не нюхаючи).
Лист до Миколая написаний, і гарно чекає на підвіконнику коли його заберуть.
А мене чекає теж приємна справа, все це найти і купити. Всім гарних віхідних.

 

День добігає кінця а тут аж 3 дописа) Дівчата де ви?
Ранка від зуба болить, намагаюсь не нити і жити звичним життям. Віддала 1 дитину до діда та баби і чесно, кайфую! З 1 дитиною легше однозначно!
Допомагала чоловікові прибрати гараж після літніх ремонтів, казав мені що там роботи на тиждень, а я влетіла в 12і вилетіла в 18, можна маленьким танком заїхати, нерви то страшна сила, 8 мішків сміття назбиралаЗавтра знову працюю.
Хочу 30 грудня, хочу свята та казки......

 

Терміново викликали чоловіка на роботу в "Ігроленд" Нікуди не дінешся, каже: "збирай малу". Я: "Та куда? Вже пізно". - "Збирай, збирай".
Дитину зібрала, чоботи взули, шапку натягнули. А він: "Ти чого не збираєшся?"
Я кажу, що думала він сам з малою поїде. Тай в мене підлога недомита
Ну і малу вже не роздівати. У неї готовність № 1 на вертольотику покататися. На запитання чоловіка: "що я з нею сам робити буду? Мені працювати треба". Я кажу: "даш ручку і кавалок паперу - най хатку малює. Хоча затку вона зазвичай малює 2 хв., далі "шило в дупі Коротше, поїхали. Маю годину тиші
Всім гарного вечора і доброї ночі!

 

Я є, але писати щось впадло було

Писали діти лист до Миколая. Я наївно думала, що будуть просити машинки, ага, щяс.
Артемко попросив в Миколая планшет, а Данік весь в маму - просить зразу ноутбук.
Я так почитала, думаю може то признатись що Миколая не існує і сказати що в нас немає бабла на такі подарунки, тому під подушкою будуть все-таки машинки?
Похресниця взагалі замовила хвіст, як в русалки, щоб в басейні плавати по-справжньому казково!
Миколай ж чарівний, хресна ж фея

Хресна сидить, ріпу чухає, сніжинки вирізає. Свій подарунок вже ж отримала.
Але Миколай добрий, він ще щось має подарувати, я ж така чемна-чемна була цього року! Всі уроки чемно робила. Оцінки в Артемковому щоденнику не дадуть збрехати

Йду, нафеячу щось на вечерю.

п.с. Миколай, ти ж читаєш посиденьки, правда? Принеси моїм дітям планшет. І ноутбук. Ти ж існуєш, я знаю

 

Я їх не шукала

пишу втіхаря, бо ноут в ліжку

, але то в жилєтку тра

хтось клацав по клавіатурі нечутно?

, а я не хочу.
Подзвонила сестра Рудого, бо помер її свекор. То я собі вишивала гарненько і думала, що Рудий проведе цілу ніч з сестрою. Ага! Провів! Вже пів години, як хропе. А я хочу спілкування, бо кава по обіді творить чудеса. Певно, буду шукати чарівну лопату і вкладатися

Рудий запитав, про що я пишу і захроп... Чурбан!!!

. І ще хочу ТБ і покурити, але сьогодні ми спимо разом, тому світять мені хіба тихойкі ДП . Зате вчора ми разом готували і разом прибирали, то най ше жиє.
Гарної та привітної неділі вам

нехропучої

 

ну-ну))) Повім я вам про свій ДН.
Як прелюдію скажу: пообережніше із мріями -- вони збуваються!!!
Короч, весь тиждень я свого чоловіка грузила:и "ну придумай, придумай мені шось на ДН"
Він казав, що погудимо на роботі і, опісля, якщо знайду собі компанію -- піду на дискотеку. І кожен раз коли він це говорив, на його обличчі була така підла усмішка...

Знав же, що компанію я собі не знайду((( Одно вагітне, інше тільки-но родило, у тетьої дитина вже така, що я швидше із дитиною можу піти на дискотеку, четверта розпливлась на 100 кг і з танцями зав"язала, доки не схудне удвічі (тобто назавжди)....
Єдина дівчина із якою я би ще могла піти на танці -- моя співробітниця -- має поломану ногу....

І от сидимо ми на роботі, святкуємо, ну я заікнулась про танці, чоловік ще раз вирішив показати свою дотепність: типу іди -- он, бери подружку із поломаною ногою -- і гайда! І тут подружка із поломаною ногою видає: Льогко! У мене сестра має свій клуб, я там весь час із гіпсом сиджу. Мене туди навіть лежачою можуть занести...

У чоловіка щелепа відпала, бо він точно не чекав такого розвитку подій, віднєкувався. Але як попреш проти танка -- тобто мене.

Те, що відбувалось на дискотеці -- це було якесь умопомрачєніє. Мені приносили коктейлі, яких я не замовляла і панятія не маю від кого вони, але зря -- я не мішаю. Тому коктейлі так і залишились дєвствєними, якісь мужики носили м ене на руках, якийсь на колінах вмовляв потанцювати, потім охорона знімала мене зі сцени (там упринципі танцювати можна, але коли танцюють піджеї -- ні). Я так на секундочку образилась, що мене зносять із сцени, але мене донесли на середину денсполу і, виключили музику і приглушили світло -- і принесли мені подарунок від шефповара (щось солодке і неймовірно смачне, і така свічка-феєрверк, яку ми з поваром удвох єлі задули), потім ше якийсь мужичок пропонував мені руку і серце, але я сказала, що в мене 4 дітей. Він спершу не повірив, а потім почав бити поклони -- сказав, що я свята. Так кланявся, що його аж охорона піднімала....

О, це була вакханалія і це був мій найвідривніший ДН за все подружнє життя (до того бувало і покруче). Хто мене привіз додому я вам не скажу). І не скажу, як мені було вчора... Але пляшка "Мартіні" і тарілка "Мівіни" дуже навіть виправила ситуацію.

п.с. І ще мені чоловік сказав, що "жизнь удалась" -- бо я нарешті маю орхідею)))