Привчаємо до горщика: досвід, питання, поради...

Це не тому, що привикла, прлсто вам повезло моя сідала на початку гарно, теж десь у 8місяців, як почала сідати сама. А от як навчилась вставати, то все, на горшку не втримаєш, тому наприклад щоб покакати, то я висаджую її над унітазом. На горшку вона би одразу десь летіла.

 

Ми щось ніяк не зважимося розпочати ту епопею.. Пару раз садила вдягненого на горщик, то тішився, щось нове і цікаве. Один раз посадила голою дупцею, то не сподобалось, не хотів там сидіти, зразу вирвався і за секунду попісяв збоку. Бачу, що він не розуміє, чого від нього хочуть і як пояснити не знаю.... Щось навіть не знаю з якого боку почати. Поділіться, що ви робили з самого-самого початку?

 

розумієте, у 2,5 роки дитина-то все розуміє, але в кожної з них свої таргани в голові
от в моєї доці психологічні запори, і вона не хоче (не любить/боїться/стидається) какати
чесно скажу, краще б вона розслаблялася десь в куточку і робила свої справи без сліз і плачів (і не 1 раз на 4 дні)
до слова, пісяє на горщик, але проситься своєрідно ("хочу на руки"), спить вдень і вночі без памперса і без аварій, як правило
аварії трапляються переважно, коли хворіє з температурою

--- дописи об"єднано, 24 Листопад 2015 ---

зняли памперс вдень крім прогулянок (1,3 чи 1,4 р)
пісяла там, де стояла, а я спокійно витирала і повторювала, що це треба робити на горщик, часом садила її після того
якийсь період часу в неї був горщиковий протест - тоді просто говорила, що треба на горщик, але не садила
десь через 3 місяці вона зрозуміла, що до чого (1,7 р), тоді почали і гуляти без памперса, а потім і спати вдень
у 2,2 приблизно почала на ніч вкладати без памперсів

 

Ну, скажем так, я ніколи не шукала легких шляхів.
Дехто скаже, та що там бавитися з тими пеленками, прати какулі, а я використовую багаторазові підгузки. Дехто скаже, дай дурника і не парся, будеш мати спокій, а я не даю. Купи кашку, нагодуй дитину і будеш вночі спати спокійно, а я даю цицькіне молоко, ми й досі на повного ГВ, щось маля не хоче прикорму / 6,5 міс/. Спить у ліжечку, тому присипляю вночі до 10 разів, ну це моє, бо не можу спати з нею, це психологічне.
Я не думаю, що це несвідоме, щось та лишається, один і той процес, похвала за результат.

 

я так думаю що у 2,5 Влад ще теж буде какати в труси

бо десь в 1,8 ми памперс (багаторазовий доречі, після якого діти наче швидше розуміють що там мокро ) зняли взагалі і перейшли 100% на труси - тепер тільки спимо вночі в багаторазовому

, і то не тому що його "не навчили", а тому що у нього якісь свої ото точно "таргани". Бо розуміє не те що ВСЕ, а навіть більше, але поки у нього там в голові зорі не стануть правильно - нічого не буде. От останнй тиждень почав нарешті через раз казати "мама давай пісяти на горщик" (правда іноді за секунду до того як починає пісяти - я і штани часом не встигаю зняти), ну але вже прогрес. Тішуся.
А оте "моя дитина в 10 міс вже пісяє на горщик завжди" - то якесь дурне міряння. Ну не не від мами то залежить і не від її зусиль, а на 90% (якщо не більше) від дитини. Ну моя дитина багато чого робить і всю абетку знає з 1,3 року але я тим не "трушу" і не осуджую мам діти яких в 5 років букв не знають, бо то НЕ МОЯ заслуга - то у Влада якась своя послідовність процесів в голові. Тому і з горщиком не дуже переживаю - калюжі трохи (а часом не трохи) дратують, але я точно знаю що на все свій час. Діти різні.

 

в нас прогрес слабкий, плачемо з чоловіком над диваном, бо він якийсь сечопритягуючий)))
але то ліричний вступ
за останні пару тижнів може пару разів сів на горщик і 1 раз!!!! попісяв в нього
маємо їхати в гості, і що? вертатись до памперса повністю? ( малий постійно без нього крім сну і вулиці)
враховуючи що прогрес нулячий, а не раз через раз
там, де ми будемо плитка, ну але і дивани є)))

 

Повезло, це коли 5 раз спробував і вийшло. А якщо потрошки над тим працювати, то буде хоч якийсь результат, ніж якщо не знімати з дитини памперс до 2 років, а тоді чекати чуда, що вона буде на горшок ходити. У нас вже і криза горшкова була , десь три тижні виривалася, вставала з того горшочка, але нічо перейшло.

Для усіх решту хочу сказати, що я знаю, що усі діти різні- але суть я хотіла донести, що не спробувавши, не будете знати. Тому ми тут і ділимося різним досвідом.

Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk

 

Я трохи не згідна. Ви ж малому букви називали? Він же ж не сам придумав ïх? Звичайно, наступна умова - це щоб ті букви почали запам'ятовуватися.
Якби хто тримав дитину в памперсі до 3 років, то очевидно, що вона не навчиться на горщик пісяти раніше.
І таки висаджування дає своï плоди, як не крути.

Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk

 

Йому не можливо було не називати - він місяць бігав з книжкою, пачкою кефіру чи пляшкою (будь-чим де були букви) і категорично вимагав щоб йому їх прочитали От якесь таке "завіхрєніє" у нього в голові сталося, тому тут реально моєї заслуги не було взагалі - хоч в це і важко повірити нашим бабусям.

Я не думаю що нам би помогло - якщо вчасно пропонувати горщик (наприклад щогодини) то Влад з 1,5 роки +- погоджується на нього пісяти - у нас проблема власне з тим що він не усвідомлює наповненості сечового і не сигналізує ніяк про це аж до того часу поки по ногах не потече.

 

Стоячи теж не хоче пісяти? Бо ми тільки стоячи. А якщо пропонувати горщик що 20 хв - буде тікати? Бо я в гостях власне так стараюся робити - ходжу за ним без перестанку з тим горщиком. Все одно на 100% сухо не виходить, але більшість разів вдається "зловити". А, ну і коли десь в дорогу одягаю памперс то горщик все одно пропоную часто - тобто щоб памперс був лише для підстраховки, не пісяти в нього навмисно.

 

В мене теж старша показувала на слова в книжці, я ïй казала, що то букви і все.

Я говорила не просто про висаджування на горщик, а висаджування з народження. Трошки різні речі.

 

От-от, мені здається, що дуже багато хто це плутає...

В 6,5 міс? Ви ж розумієте, що дитина ваша не особливо розуміє, що ви від неї хочете з тим горщиком?
Висаджування - це з народження, з перших тижнів, це в першу чергу вміння розпізнати сигнал дитини, а в пів року, в 8 місяців - це мама ловить, чим частіше буде садити на горшок, тим більше зловить, але це не "дитина ходить на горщик", в тому то й різниця. Комусь та "ловля" вдається краще, бо діти то добре сприймають, іншим - ні, але то з тої ж опери, що хтось може сидіти гратися одною забавкою пів години, а інший за той же час намотає надцять кругів по кімнаті, хтось буде годинами їздити у візку, а хтось буде випинатися і кричати, поки звідти не витягнуть, хтось вчиться ходити практично не падаючи, а інші по кілька місяців хитаються...і завжди можна сказати, що то мама так привчила/не навчила...

 

ми так і живемо фактично (ну бо "хочу на руки" - це не "хочу пісяти", і коли вона дідові, чи бабі, чи виховательці каже, що хоче на руки - то у 90% випадків таки стається аварія)
хоча якось я це відпустила, сама дивлюся, скільки вона п*є і скільки часу не пісяла

ну і я не бачу нічого страшного в тому, що дитина впісяється, майже завжди ношу з собою комплект змінного одягу "для нижньої частини тіла", хоча він і не потрібен

якщо дасть Бог другу дитину, то навряд я її буду з тим горщиком мучити до року (бо горщикова криза в нас була доволі затяжна, і я чомусь впевнена, що це - наслідок того, що з 7 місяців я наполегливо її садила на той горщик, пішовши "на повідку" в мами/свекрухи, до слова, результативність того садіння до 10 чи 11 місяців, поки вона давалася посадити, складала відсотків 10 - не більше)

 

Я ношу 2 комплекти - я запаслива Що робити взимку надворі ще не вирішила - з одної сторони він не так вже й часто пісяє - годину точно витримає (довше ми навряд чи будемо гуляти), а з другої - зимовий напівкомбінезон у нас є ще один, але в сумочку мені не поміститься

І я не буду (хоч я і Владу горщик почала активно пропонувати десь після 1-1,3 року) бо вважаю що дитина в меншому віці хіба дуууже спокійна зможе там всидіти - якщо малий десь до 1,5 року не сидів спокійно ні в кріслі для годування, ні у візку то про яке сидіння на горщику могла бути мова?

 

і, до речі, про психологічні запори (чи закрепи) Ані
чоловік мав таке в дитинстві
свекруха каже, що аж щелепи стискував і весь судомно затискався, а на питання "хочеш какати?" відповідав "ні" і з горщика виривався, викручувався
от моя практично таке саме творить, правда на горщик сісти може, але какати не буде
як і де вони того набираються?!
вибачте за подробиці, але вона дуже часто присутня в туалеті зі мною, мала би зрозуміти, що це - нормально, природньо...
думаю, що переросте, але шкода так її, коли вона плаче, какаючи (сусіди, мабуть, думають, що я її б*ю...)

я їх таак не люблю
з точки зору закритої спини це - звичайно, супер
а от з точки зору "якщо впісяється" - ....
Аня може і 3 години витерпіти, за умови, що вона здорова і не вклала відро компоту

 

Я найбільше боюся що не видно буде що запісяні і замерзе, бо не зможу вчасно переодягнути. Тепер і в садок малому

хоч впісювався він там всього 2 рази, здається

даю тільки такі штани на яких видно що мокрі (бо, наприклад, маємо вельветові - то не помітно).

 

Я не знаю, чи то в нас були психологічні запори, чи просто запори (не розбираюсь в тому). Таке було у Владислава. І як він мучився, як плакав, то було капець. Він бігав по всій хаті з криками, просився на руки. Плакав з поглядом "мамочка допоможи". На це без сліз дивитись не можливо було. Після консультації з лікарем, я дала йому Дуфалак. Скажу що мені одразу дитина (діти) почали самостійно сідати на горшок какати. Мені навіть говорити їм нічого не треба було. І від того моменту, я з полегшенням зітхнула.

 

та якби ж...
дуфалак пробувала, коли вже пузик був як барабан і стримувалась більше 5 днів
допомагає лише в тому, що вона після нього не може стримуватись і десь воно виходить
але все-одно з криками "не хочу какати" і плачами
тобто навіть якщо воно виходить легко, вона протестує, намагається до останнього відтягнути той процес
часом вона вночі какає, коли я її сонну садовлю на горщик, щоб попісяла
не усвідомлює тоді і розслабляється
ну це вже в не в цю тему, і навіть не в "гастроентеролога", скоріше в "жилєтку"
чоловікові минулось після 5 років
я посивію до того часу, певно

 

То у вас затянутіше. Бо моїх дітей "попустило" одразу. Я так і не зрозуміла, в який саме момент мої діти зрозуміли, що какати треба лише на горшок.

 

22-30 місяців, дитина в тому проміжку свідомо піде на горщик.

Вам повезло, бо ми теж з 8-ми місяців, тільки 2 місяці тому вона нарешті сіла, бо того виривалась ,ставала на мостики ,вигиналась ,ну і я не заставляла. Посаджу сидить ,і то не завжди, раз-два на день може сісти)) і то треба постаратись, тому я вирішила ще чекати.

Бачите як ,всі діти різні, ми теж з малечку, але виривається та тікає. Тому як показує досвід ,це не залежить з якого віку дітей почали привчати, хтось з 8 - ми місяців, і до 2,5 років є промахи ,хтось в 2 роки і за пару днів все добре.

Ну 8-9 міс ,це велика різниця, ніж 6,5м

Це не залежить від того ,коли почали її до нього привчати.

Якщо я своїй дитині включу мультики, поставлю горшик посеред вітальні, а ще краще дам планшет ,то вона буде сидіти 20 хв ,то гарантія ,ну і за ті 20 хв точно щось зробить ,але....це свідомо? як на мене - ні. Тому не бачу в такому просто " сидінні" змісту.