@Kandya все правильно, ще я б вчила себе найперше поважати, і цноту теж добре берегти, недаремно мудрі люди все так робили, а зараз для багатьох то взагалі смішно) Зато наслідки моральних і зі здоровям мають купу, в неті і в житті тих історій мооре, а раніше треба було думати, і питання сексуального виховання у родині треба підіймати, просвітлювати і вчити нормальним моральним установкам.
Чудова стаття . Захоплююся У супружеской пары из Иллинойса родился сотый внук У супружеской пары из Иллинойса родился сотый внук Чтобы собраться на Рождество и Пасху эта семья вынуждена арендовать церковный зал, так как ни в одном из домов они не помещаются. Пожилые супруги из американского штата Иллинойс Лев и Рут Зангер недавно отпраздновали появление на свет своего сотого внука. Всего у пары уже 53 внука, 46 правнуков и даже один праправнук. Супруги женаты 59 лет и у них 12 детей. Самому старшему из них - 58, а младшему - 31. Можно только представить, сколько места нужно этой огромной семье для того, чтобы встретиться на праздники. На Рождество и Пасху все они не помещаются ни в одном из собственных домов, поэтому каждый раз вынуждены арендовать большой зал в местной церкви. «Когда мы собираемся все вместе - это нечто грандиозное. Дейтствительно грандиозное! - говорит одна из дочерей Льва и Рут, Донна Лейн. - Так много людей и так много детей. В эти моменты мы все понимаем, как же это хорошо». 79-летний глава столь большого семейства Рут Зангер так прокомментировал журналистам последнее радостное событие: «Этим младенцам, кажется, нет конца. Наши дети и внуки постепенно взрослеют, остепеняются и начинают рожать своих детей. Мы любим их всех. И каждый из них нам по-своему дорог. А рождение нового человека - ведь это такое чудо! Это просто замечательно, что у нас появился сотый внук».
Цнота,це честь дівчини. Чи має бути честь лише до 20? Я знаю що це не легко,але не можу з вами погодитись. Хотя дуже згідна, ніхто не знає як воно буде..
Так, все правильно. Я з цим абсолютно погоджуюсь. І це вибір дорослої, зрілої, виваженої, відповідальної жінки. Ознака зрілості, так би мовити. Це - на 100% про дорослих. Чи багато дівчаток-підлітків можуть похвалитися не тільки залізобетонними установками з дитинства про "секс тільки після шлюбу", але й справді глибоким розумінням, чому саме так, і добровільним прийняттям цієї позиції, а не "хочеться і колеться - мама не веліла"? Чи настільки добрим зв"язком і розумінням мами, щоб поговорити з нею про статеві стосунки, домагання, згвалтування або його спробу? Або, якщо цей момент вже упущений, принаймні наважитися розповісти про вагітність? Моя коліжанка зробила аборт у 18, просто тому, що "коханий спригнув з тої тєми" (зате про аборт домовився, "допоміг в критичній ситуації", називається (сарказм), а мама її "забила би". І оцей страх, відчай і самотність виявилися сильнішими за все. І не факт, що якби я опинилася на її місці, то не було б так само (власне в цьому віці я була цілком позбавлена людей, з якими можна було би просто відверто поговорити).. Що вже казати про купівлю таблеток, які є у вільному продажі у всіх аптеках. Здавалося: ось воно - просте, самостійне (!!) рішення складної життєвої проблеми, яке часто навіть не ставлять в один ряд з "справжнім абортом", так, "попередити". Це вже потім приходить усвідомлення, що не рішення, і взагалі-то не проблеми.. Що все трошки зовсім навпаки, дуже серйозно і з наслідками. І психологічно навіть не допомагає, особливо, коли доходить, що це, по суті - вбивство. Нічиїм дітям не побажала би такого "дорослішання". І чомусь власне люди, які гарно вчать моральним установкам, часто так дико сприймають позаштатні ситуації (будьмо відверті, життя є життя, і ніхто не застрахований..) з власними дітьми, що ті їх елементарно бояться. І тим самим опосередковано чи й безпосередньо калічать їм життя, підштовхуючи саме до таємного аборту чи "прийняття чудо-таблетки", втеч з дому, самогубства.. Мені здається, в цьому і є корінь зла. От і роблять дівчатка речі, які вже не забути і не проїхати.
На реколекціях для подружніх пар о.Павло Гончарук Душпастирі - Парафія св. Михаїла Архангела в Дунаївцяхозвучував нам офіційну статистику абортів. За роки незалежності в Україні зроблено 22 мільйони абортів і що війна в Україні є наслідком абортів . Тоді одразу розгорілася дискусія, що Бог є жорстокий, бо гинуть і невинні люди ... То о.Павло дуже в простий спосіб пояснював , що коли людина з"їсть часнику і цибулі і сяде в тісну маршрутку, то всі хто не їли будуть чути запах весь час, поки їхатимуть з нею..... Поки ми всі, хто усвідомлює, що аборт є вбивством не об"єднаємося і не вимагатимемо, щоб аборти були заборонені законом, а таблетки абортивної дії не продавалися в аптеках , до того часу ми всі несемо наслідки абортів в межах цілої країни .... Кожен з нас може робити прості речі, молитися за 1 дитину, якій загрожує аборт щодня протягом 9 місяців, запросити знайому, колежанку на курси природного планування сім"ї, запропонувати священникові , щоб такі курси проводилися регулярно на парафії і т.д. Недавно мені подзвонила товаришка і розповіла, що чекає дитину і немає відваги сказати чоловікові, бо він ще не оговтався після року в АТО. Ми просто говорили, я радила їй не казати поки сама освоїться зі своїм станом , буде мати відвагу захищати життя своєї дитини. Вона тиждень просила Бога , щоб чоловік прийняв їхню третю дитину. Тоді була непроста розмова з чоловіком. Коли чоловік зрозумів, що аборт вона робити не буде за жодних обставин, то прийняв дитину Я така щаслива за них Пригадалася ще історія прибиральниці з Польщі, яка відмовилася прибирати в кімнаті , де роблять аборти. Співробітники з неї насміхалися, що вона думає таким чином " змінити світ " , але вона спокійно відповідала " що не буде прибирати кімнату, де чинять вбивство " .Її відвага привела до того, що в клініці перестали робити аборти ще в час, коли аборти в Польщі були дозволені.
ой ну давайте я відповім. Особисто знаю двох жінок, які не зробили аборти після згвалтування. Вийшли заміж. Живуть,одна з них і внуків вже має. мало тікають.
я не вважаю це рішенням. Усвідомлення має прийти особисто до кожного. Імперативне породжує агресію і відторгнення. ну, таблетки - так. Хай би були за рецептом чи що... а це окрема тема. Що потрібно розвивати централізовано і зверху - так це центри психологічної підтримки воїнів АТО, їхніх сімей.
Юля, не шкодуй, твої слова допоможуть мінімум 1 мамі зберегти життя 1 дитини, бо хтось колись мав відвагу не випити таблетку, перебуваючи в неідеальному світі ....
От у мене немає знайомих (не рахуючи тітоньок віку моєї мами-баби), які б робили аборти (ну може і робили, але дуже давно і я про це не знаю). Тому я не знаю, хто і чому зараз робить аборт. Не знаю, що може до цього штовхнути... Але, наприклад, 7 років тому, коли я лежала у пологовому, моя подружка лежала на підтримці на Руській. Я тут їй по телефону про своє щастя материнства розказую, вона собі там молиться тихенько, щоб зберегти вагітність (все Ок), але каже, що в її палаті були жінки після аборту -- на дві години перепочити їх туди клали. От вона за кілька днів багато таких побачила. І була просто в шоці. Ті, хто довго роздумують, мучаться думками як правило так і не наважуються на аборт. А цим жінкам було просто пофіг, вони читали журнали, тренділи по телефону, вони жили. Вони вирішили проблему -- і далі пішли собі.... Тому навряд чи того, хто легко і прийнятно ставиться до аборту можна переконати не робити його
Я з усім погоджуюся, але на 99,9%, бо - ну не дасть воно того ефекту. Будуть їздити в.. Росію чи Білорусію там, як зараз з Польщі їздять в інші країни. Так, можна спробувати переконати жінку зберегти дитину, але просто відмовити категорично - якщо жінка налаштована, вона піде і зробить його підпільно, чого доброго, ще й сама загине. Тільки не кажіть, що так їй і треба. Але намагатися треба, а далі - совість в кожного своя, і кожен відповість за своє.
В той момент ніхто з тих жінок не задумується про наслідки і пост-абортний стрес , який настає і з яким без допомоги психотерапевта непросто є справитися Критерії для діагностики пост-абортного синдрому (ПАС) На даний час пост-абортний стрес офіційно не визнаний професійною спільнотою як психологічний розлад. Якби він був визнаний, то ПАС було б внесено у Підручник діагностики та статистики (Diagnostic and Statistical Manual, DSM). Ті з нас, які проводять терапію жінок з ПАС, сподіваються, що врешті ПАС широко визнають. Для тієї мети ми подаємо опис ПАС, як він міг би з’явитися у DSM. Діагностичний критерій А Подія, яка виходить за рамки звичайного людського досвіду та є психологічно травматичною. Діагностичні критерії Б: подію переживають знову й знову 1. Нав’язливі, спонтанні думки та образи, викликані звуками, зображеннями, запахами; 2. Нічні кошмари; 3. Спалахи свідомості: так, неначе особа знову перебуває в травматичній ситуації; 4. Збентеженість/нервовий стан при читанні чи тільки огляданні статтей, які стосуються абортів, представлень і т.д. Такий стан може тривати декілька секунд, або ж – тижні і місяці; 5. Загальні стимули, що викликають такий стан: • Наступна вагітність • Перебування серед немовлят чи дітей • Перебування серед вагітних жінок • Звук порохотяга • Медичні заклади та клініки • Кабінети лікарів • День Матері 6. Реакції, пов’язані з річницями: • Дата аборту • Дата дня, коли мала би народитися абортована дитина • Подразненість, дискомфорт, психоголгічне відчуття «не в порядку» в день колишнього аборту чи день, коли мала би народитися абортована дитина Діагностичний критерій В: уникання і/або подавлення загальних реакцій • Страх та постава захисту від емоційного болю перед усвідомленням аборту/контактом з абортом Діагностичні критерії Г: симптоми 1. Використання захисних механізмів як відповіді на спогади про аборт, які дуже часто супроводжуються вживанням одурманюючих речовин • секс • наркотики • алкоголь 2. Поведінка уникання • Уникання дітей та сімей, наприклад, закупки опівночі, щоби уникнути зустрічі з сім’ями та дітьми, уникання церкви, через те, що там присутні сім’ї і діти • Самоізоляція від власної сім’ї та друзів 3. Емоційні та поведінкові відповіді • Подавленість • Низька самооцінка • Депресії, протягом яких більшість [жінок] у певний момент думають про самогубство Симптоми депресій: • Розлади сну • Зміни у звичках харчування • Дуже болісні думки • Відчуття крайньої безнадії • Летаргія, байдужість, і в той сам час – внутрішній стан тривоги • Плач без причини, частий плач • Почуття вини 4. Тривога, яка виявляється у психосоматичних симптомах • Розлади сну • Біль внизу живота (абдомінальний біль) • Біль шийки матки і часто – біль підчас статевих стосунків • Розлади харчування 5. Поведінка самопокарання та самоприниження • Проміскуїтет (безладні статеві стосунки) • Випадки участі в стосунках з елементами насильства • Самоушкодження: невеликий процент жінок хворіють на анорексію; різання та биття себе • Страх перед відвідинами кабінету лікаря, страх перед лікарями 6. Заклопотаність абортованою дитиною • Відчуття, що дитина їх відвідує • Компульсивні уявляння: Як би дитина виглядала, чи – на кого вона була б схожа • Такі симптоми можуть вести до реакцій річниці та спонукати до бажання наступних вагітностей 7. Системні наслідки: порушені стосунки • Порушені стосунки до протилежної статі: гнів, лють до чоловіка, безпосередньо причетного до аборту. Якщо жінка/пара цього не проліковує, жінка шукає нових, інших стосунків Наслідки у стосунку до дітей: • Жінка зазвичай найбільш уразлива у стосунку до дитини, яка народжена безпосередньо після абортованої дитини • Наступній дитині відводять роль замінника. Ця дитина мусить бути досконалою • Якщо бажали дівчинку, а народився хлопчик, то може не настати материнська прив’язаність • Надмірна турботливість (жінка мусить захищати цю дитину і зберігати її при житті; відчуває нав’язливу потребу допомагати їй; болісне усвідомлення того, що вона не може контролювати життя і смерть дитини) Наслідки для сім’ї: • Самоусунення від сім’ї; самоізоляція; кожен знає, що «щось не так», але не говорять про це • Вибірковість: може «укладати альянс» з певним членом сім’ї, розмовляти з кимось одним, але не з іншими. Перекладено за виданням: Reisser, Teri, M.S., M.F.T., Reisser, Paul, M.D. (Foreword by Paul Meier, M.D.). A Solitary Sorrow. Finding Healing & Wholeness after Abortion. – Lewiston, NY/Toronto, ON, Life Cycle B ooks, 1999. – pp. 209-212 (222 pp.). Жінка житиме в світі, де живуть діти і сміх дитини, плач дитини буде з часом для неї неймовірно " страшним " подразником, але не кожен має відвагу говорити про такі речі, а тим більше звертатися по допомогу ....
Мій похресник, якому нещодавно виповнилося 17 років, теоретично мав бути абортований... Коліжанка завагітніла від свого хлопця, який відмовився з нею одружуватись. Ій на той час було 20 років, не мало і не багато, зважаючи на те, що вона проживала з батьками і її утримували батьки. Маленьке містечко, де всі один одного знають. А ще дуже важливий був той факт, що батько був хворий, а з мамою в неї були важкі стосунки. Проти дитини були всі! Вона вирішує народжувати. Тільки всім стає помітно, що вона вагітна, як помирає тато. Зразу її починають пиляти, що то вона його довела. В той час батько дитина по- швидкому одружується з іншою. Мама її постійно тероризує так, що вона, то боса зимою до мене втікала, то в під'їздах відсиджувалась. Зрештою пішла жити сама в недобудований будинок, в літню кухню. Що вона пережила, важко уявити... Народжується хлопчик. Навчання, вона, звичайно закинула. Дитину бавлять всі по-трохи, навіть її мама змилостивилась. Вона, щоб прогодувати себе і дитину, їздить у Львів на базар, тоді ще стадіон Україна продає московстку ковбасу. Вставала в 5 ранку, потім додому до дитини. Що сказати? Коли хлопчику виповнилось 2-3 рочки, вона вийшла заміж, було гарне весілля. В неї чудова сім'я, народила ще одного сина. Чоловік всиновив першого хлопчика. Той будинок добудували, зараз великий особняк. В них щаслива і дружня сім'я! І вона впевнена, що то Бог її нагородив за правильний вибір! Ми щороку збираємось в нього на день народженні і плачемо від щастя, що він у нас є... Такий гарний хлопець! А могло би бути все по іншому. Навіть страшно подумати...
Цікаво почути про думки, коли аборт необхідний через несумісність жінки з вагітністю. (Наприклад, проблема з нирками, серцем тощо). І коли при пологах йде вибір жінка чи дитина.
Моя бабця, яка виховала 5 дітей в маленькій хатці і чоловік помер, коли моєму татові було 8 років все казала : " Бог дає діти, то дає і на діти !!! " Тому все що потрібно -трошки відваги !!! --- дописи об"єднано, Nov 16, 2015 --- Мама моєї однокласниці мала хворе серце і вагітність протипоказана. Вона з чоловіком прийняла рішення народжувати і народила здорову дівчинку, сама прожила до глибокої старості. А їй лікарі більше, як 1 кг ваги забороняли піднімати, тому все відносне....
І контрацептиви, щоб не кохалися до одруження. Історія нічому не вчить? Жінки, які все одно роблять аборти, але вже в зовсім інших умовах... Доречі, імхо, якби презерватив були дешевше, то може і абортів було менше. А то сплошні "Так, щоб без контрацептивів" ( добре, якщо це в сім"Ї, але пса є дуже популярним серед просто пар ) --- дописи об"єднано, Nov 16, 2015 --- я не про історії (бо історій про "знайомих" можна різні знайти: і щасливі, і не дуже), а про особисто ваш вибір. ну то суто те, що я та інші дівчата, яких вже записали в "рекламщиків абортів" , вже 3 дні кажемо. Але ж і для відносності подвійні стандарти....
А в нашого знайомого було два сина і завагітніли втретє. У жінки хворе серце і її просили -- не надо. Вона вирішила народжувати.... На 7 вагітності місяці сказали, що вона вмирає - і щоб дитина не вмерла негайно до Львова. Дитина народилась, довго виходжували, але живе. Мама померла після пологів. Синам тоді було 2 і 5 років.... І ніхто не знає, скільки б та жінка прожила, якби не народила.... А може б іще швидше померла після аборту? А може б жила довго і щасливо. А може не потрібно було вагітніти? Тоді лікарі після 2 пологів мали наполягти, щоб вона більше ніколи не вагітніла (там труби перев"язати чи як там ще це роблять) Є речі і запитання на які ми не можемо знати відповіді...
Жінка вагітніє для того, щоб дати життя, тому для мене вибір був би очевидним. Можливо, це буде сказано занадто "голосно", але для себе я не бачу жодної причини, будь-якої, щоб припустити аборт. О, ще одне: я не розумію жінок, які можуть любити одних дітей і вбивати інших. Як?! Хіба так буває?
Тут обговорювався вибір - народжувати приречене дитя чи робити аборт. Дівчата, погодьтесь, є різниця : а) коли лікарі дають вирок , мовляв, дитина не житиме чи помре, невдовзі, після народження, і її життя забирає той, хто його дав - Господь. Мати приймає його волю і сама ні в чому не винна, на ній немає гріха, ну і звісно здоровя , в неї є шанси ще народити дитинку; Б) коли власноручно забираєш те життя. То ж вбивство. Тут всім відомі наслідки - і психологічний стан може постраждати, і може вже не зможе стати мамою, ну і звісно лікарі і узд можуть помилятись. А на рахунок рішення на аборт, бо "така" ситуація - ніяка ситуація невиправдає такого вчинку, тому, що все можна вирішити краще, зі всього є вихід, є багато прикладів жінок, як чудово склалось їх життя після відмови від аборту. Не даром говорять : "Дав Бог дитину - дасть і на дитину".
