Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Щось давно я ту не писала. Але нині п"ятниця, кінець робочого тижня, тож настрій відповідний. Хороший настрій запорука хороших вихідних. Хоча вихідні вже так розплановані, що навіть не знаю куди втиснути похід з коліжанками на каву чи перегляд фільму. На душі спокій. Нарешті в голові зробила порядок і перестала займатись самоїдженням. І хоч на вулиці погода не дуже весела, робіть погоду самі. Ми того варті)

 

Знаю, що таке кажуть, але думаю, що то не той випадок. Рішення треба прийняти таки мені остаточно і щоб "рука не дрогнула", але я якось вічно не готова то зробити...І тягнеться то вже довго...і само-собою нічого не вирішується...

 

Чудесний ранок, я вам скажу
Прокинулась, а на столі мене чекають сині-сині квіточки, улюблені волошки
Потім натішитись не могла роботою нашого ЖЕКу: і освітлення в під'їзді нарешті зробили і пандус поставили і помили-поприбирали на сходовій клітці. Гаряча лінія міста рулить, ага

Ще чекаю на вирішення проблеми з вентиляцією, але надіюсь і тут все пройде швидко та гладко

А ще був смачнющий сніданок і тепле какао з випічкою І така благодать на душі, всіх би цьомала-обіймала
Зараз ще попрасую трохи, зварю гарнір до обіду і буду розмальовувати свій Чарівний сад.
Пішла б погуляти, обожнюю таку погоду, але боюсь, моє осіннє пальто (яке ще защипається на пузі, ура!!) не вбереже та не захистить мене від холоду, тому відкрила навстіж всі вікна, вдягнула шкарпетки і балдю
P.S. До нового року залишилось 55 днів! А хто чекає літа, то до його офіційного початку залишилось 207 днів

 

Поцілуйте і обійміть мене

 

Я щось трохи не в гуморі. По-перше, мале хворе, няньок дефіцит, знач, форумівка для мене накрилася. По-друге, я так майстерно розписала і, вважайте, витратила свою з/п, що чоловік її й не помітив. Це, напевно, досягнення, правда? Бо ще такого не було )) По-третє, вивів мене з себе мій братчик.. 30 років, а далі таке дитинство в однім місці грає, що цензурних слів просто нема. Тільки шкода маму. А йому що - йому прикольно, ненапряжно, нормально.. По-третє, я невиспана, і сон мала такий.. дивний:

ніби я виходжу заміж, забава в якомусь пуслідньому кабаку, а найдивніше, що стою в зеленому хіджабі

П'ятниця обіцяє бути до кінця дня проблемною, тому.. Хоч погодка тішить. Ага, я люблю туман і сирість. Головне, щоб не лило, як з відра.

 

Мій день почався в 12 дня. Останнім часом я люблю поспати до обіду. Робота напевне всі сили витягує. Посидівши в спокої до 2 годинки мене обрадували, що до нас йдуть гості. І я у ритмі темпу давай прибирати. За півтора години хату вилизала, їсти зроблено. Ще й встигла випрати гору одягу. Не так я собі вихідний уявляла. Ліпше щось гарненьке б собі пішла купила - наприклад орхідею. Кинули з.п. з тим печаль -беда. За 900 грн нереально прожити до 20 числа. На наступний тиждень на роботі завал. І в мене є ціль - вижити і не подохнути на роботі. І ще як на зло вечірні зміни. Але в цьому всьому є ще позитив - 17 листопада мені дали відпустку))) але ...я буду дальше ходити на роботу, треба вчитися, бо мене скоро запиляє мій завідувач, чому я ще досі не відрила "програми"на вищу посаду. На вечір я напилася кави, лежу тепер і не можу заснути, а завтра треба раненько вставати

Надіслано від мого LG-D686, використовуючи Tapatalk

 

Субота, а ми вже всі на ногах. Ну не вдається нам хоч колись поспати довше 8 години, особливо коли чоловік дома.
Тиждень був просто шалений і так непомітно промайнув, не враховуючи четвер.
В четвер в нас не було світла 6!!! годин. Нікого не попереджали, просто вирубали і все, бо вони якісь там гілки обрізали

так ніби літа на ту роботу мало було

. Співчуваю людям з електроопаленням , бо в четвер був ще той дубак, поки до магазину і назад сходила задубіла добрячче.
Зібралися ми з мужом сьогодні на закупи, доню завеземо до мами, а самі чухнемо, треба затарити трохи холодильник.
А потім вже прання прибирання і всякі хатні клопоти
Всім гарного дня, багато не працюйте

 

Може бояться, що то заразно?

В мене то діло поставлено в топ три важливих справ, тому пам'ятаю добре.
У мене інше вилазить- я не завжди можу адекватно оцінити- дійсно людина, яка просить на вулиці, потребує, чи то так, на речі, на які особисто я зараз допомагати не готова(це я про сигарети/алкоголь, мовчу вже про бізнес на попрошайнічестві брр). І то я дам на вулиці комусь, а потім жалію, то не дам, і ще більше жалію. Короче тяжко мені з тим, ага. Забагато думаю, так так.
По темі добрих справ(а також врочності)- дякуючи @Smiwna цього місяця я маю радість зробити подарунки кільком діткам до Миколая. А то вже другий рік(де тут падаючий хом'як??) все списки на боротьбу зі злом(це я про Пу). І то мене так тішить шо ну. Спочатку думала просто віддати іграшки Тео в хорошому стані, а не продавати їх. Та прийшли мені гроші і муж взяв кілька листів на додачу. Сижу прикидую зараз- де м'ячик купити, де канцтовари. Чи то може ляльку вже піти пошукати.
Чую, день буде веселий.

Я давно хочу Рошенівського Горіхового торта. Та ціна мене вкотре переконує купити собі на ту суму купу іншої смакоти. Мо то в Миколая собі замовити його? На додачу до Фереро Рошер?
Ага, ага, я вже вся в підготовці ДО. Ще дуже хочу візу отримати вчасно і з'їздити на святкові закупи хоча б в Перемишль мм.

З прози- трафив мене вчора чоловік. Його чоловічою безвідповідальністю(на мою жіночу думку). І бачу висновків він до нині не зробив. Ну ну.
Всім хорошої суботи і тепла в душі.

 

не бачу підстав аж так узагальнювати.

спасибі тепер я теж хочу. Але не можу. Жувати з брекетами я все ще не можу, так що в мене тимчасова горіхова імпотенція
Взагалі - от вона і проза. Я ж так люблю поїсти, особливо - припечені хлібні скоринки з твердим сиром, хрусткі овочі-фрукти, салати, твердющи чорні шоколадки з цілими горіхами і горіхові десерти, піцу...
Але є і врочистість. Наприклад, в тому, що каву латте жувати не треба І в тому, що я таки потрапила нині до церкви на 06.30. І в тому, що я ще в одне приємне цікаве місце нині планую потрапити о 17 годині. І в тому, що в мене просять рецепти. Отже, нарешті получається готувати. Викинутий вчора рис "з тими незрозумілими спеціями" не рахуємо
Загалом, врочистості куди більше. Сьогодні я почула слова, які і сама собі часто повторюю: що нема нічого правильнішого, вдячнішого і кориснішого, ніж радіти кожній миті життя. Чого і всім бажаю!

 

Щойно зробила собі десерт для душі - карамелізовані яблучка з морозивом. Як зробила так і сама з"їла . А взагалі день сьогодні гарний і продуктивний. Жаль, що ЗП не дали ще, був би ниньки день ще кращий. А так прийшлося обмежитися мінімально необхідним набором товарів. Ще треба себе побалувати маскою і буде мені щастя .

 

Сопливій і кашливій мамі "рве дах " від тижневого безвилазного сидіння в хаті - то моя проза. А моя врочистість - це мета купити дітям двохповерхові ліжечка і матраци до них

моя колежанка народжує в грудні, а одне ліжечко в нас позичене... Купувати таке ж 120 на 60 нема сенсу, бо донечці вже майже впритик....

Так як з фінансами скрутно, то покладюся на Божу допомогу

набралася відваги і роблю домашній розпродаж

. Підтримую себе словами зі св.Письма " для того, хто вірує немає нічого неможливого" . А найбільшою врочистістю є те, що малечі краще , перевертають хату догори ногами Зараз в них нова гра - театр . Нині була постановка " Котик та півник " . Хата була перерита в пошуках скрипки і писаної торби. Зупинилися на поломаній пластмасовій гітарі і торбинці від дитячої палатки Мама релакснула, дітиска довольні. А ще танці влаштовуємо щодня , то треба видіти. Кожен по черзі показує рухи, а решту повторюють Всім затишної і солоденької неділі !!! Цьомкаю і солоденьких снів вам і не тільки снів

 

Нарешті цей важкий тиждень закінчився!Точніше ще один, але таки надіюсь що наступний буде легший.
Закінчила працювати і йду трохи до вас. Відкрила темку, а в мене 5 сторінок не прочитаних
Бачу Юля Канді миється,цікова чи надовго. Решту ще не перечитала
Проза-телефон в ремонті, вічно нестабільний нет, фінанси(щось я того місяця однозначно перебрала ліміт, стільки всьогокупила що сама в шоці, тепер ледве дотягую до 10ого)
Врочистість-всі живі здорові, погода нормальна, сестра привезла з Польщі вершковий сир та авокадо, я замаринувала лосось, тому буде багато сушів.
А ще в мене скоро свято, трійне:д/н,річниця та річниця відколи працюю
Лю вас, тримайтеся, мужайтеся, все буде добре!

 

Погодка за вікном противнюча, йти нікуди не хочеться ще й КД, то я собі влаштую піжамний день. Деколи треба просто відпочити, це так додає енергіїПравда мене ще чекає гора посуди, але то таке буденне...

Посудомийка, де ти?

Басейн мій накривається мідним тазіком напевне, бо мала багато витрат. Шкода, але прийдеться почекати...Дівчата, ви мене таки своїми дописами про солодощі довели, і я 2 дні наїдалась солодким

ну але то напевно КД винні

Але тиждень я витрималаТепер в мене тиждень без кави, бо в тому латте стільки калорій...Ну і нарешті вирішила серйозно зайнятись качанням пресу, бо це для мене найгірша з фізичних вправ, яка тільки може бути. Але бачу найнеобхідніша для моєї фігури...

Бо все ок, а от той "комок нервів" мені заважає

Гарної та спокійної всім неділі!!!

 

Нарешті я не сама з дітьми! Вернувся чоловік з відрядження - це врочистість. Вчора планувала одне - вийшло зовсім інше. Зранку не могла завести машину. Виявляється, знайти майстра автомеханіка не так і просто. Але знайшлися добрі люди, помогли. Ввечері планувала на форумівку, а кума подзвонила і сказала що в моєї дитини іменини (ото мама безсовісна), то ми трохи святкували. Зараз хлопці бавляться, а я нічогонероблю!

 

Маші та ведмедя(тут теж падаючий хомяк має бути). Де мама, себто я, у ролі автора гиги.
Нєнуачо, цікаво так. Хоча- добре, що завтра буде няня. Моє діло просте- знайшла, купила, зробила, вручила. Ну і перший раз пограла. На ігри такого плану мене вистарчає явно не на довго.

Надіюся, що ні.
Її пости мене все налаштовують на чудо день. Юлю, деееее ти?

Мімімі. Терпіти не можу суші. А от начинка ням-ням-ням.

Такс, пішла згадувать- коли ж моя річниця.

Нє, мужатися точно не буду. Тримаюся за сильних(яко кажуть мудрі книжки) світу цього і бачу онте добре дуже файно.
Свекор балує, що не може не радувати.
Муж здається усе пойняв. Врочність? Та))).
Зараз всім швиденько вечеряти(Боже, дай довгого здоров'я свекрусі, яка зробила ТАКІ голубці) і спааааааааати.
Всім, хто читає, цьом і гарної нічки.

 

До 7 січня, на сторінці видно.

 

І що ж я знову пропустила...

 

Я навіть не встигла помітити коли він пролетів. Крутилася, як білка в колесі. Точніше, як миша молоко в масло взбивала, а вийшли в результаті ріденькі вершки Ну але вже як є. Тільки відвідини Епіцентру змусили мене задуматися, як же ж швидко час біжить. Там вже підготовка до НР - чудова новорічна казка

правда дорого як холєра

То мене трохи шокувало, я ще морально толком літо не провела. Як той час трохи пригальмувати? Ше й з сорочками трохи халтурю - кравчиня вже ті 3 зробила, а я тільки першу на 2\3 Треба себе якось стимулювати.

ну в нас таке систематично. І таке враження, що в лісі живемо - за час тих виключень вже можна було ліс вирізати. А вони все щось чистять і чистять.

+1. Буду все робити, тільки не це. Тому я така пузата і на тоненьких ножках

і я вчора

вона мабуть в Теско купувала, бо там було повно по майже 10 грн

. Збиралася робити спрінг-роли, але моя лінь перемогла, тому все скінчилося салатом. І ще раз переконалася, що продукти в Польші набагато дешевші і не до порівняння кращі. Я після кожної поїздки стресую - ну чому в нас все так.
Найпрозовіша проза цього тижня - поламалася наша машина. Вона вже давно "коні показувала", вчора ще чоловік на автобус мене відвіз, а забирати вже не було на чому. Ще й татову машину відігнали на Сихів, бо мама її переоформляє на себе. Завтра маємо отримати фінансовий вирок по ремонту, в мене страшний мандраж, бо в нас як щось ламається то вже тягне на кілька тисяч і на довгий час. Жити за містом без машини - нереально для нас - найгірше то впливає на робочий процес коли треба бути всюди і вже.

а хіба не до 14 листопада, поки 1 кара анулються?
Сподіваюся, що наступний тиждень не буде такий божевільно напряжний і я знову не пропаду. А якщо пропаду, то сипте штурханці.
Всім солоденьких снів і гарного понеділка.

 

@flame, я вже скучила за тобю!
ООО! Епіцентр взимку це моя хвороба, я туди їжджу від початку їхнього нового року і до його кінця ....кожних вихідних.
В п'ятницю я вчилася шити новорічні іграшки з фетру. Чоловік похвалив і сказав: "Фсьо! Йди продавай!" . Так ті іграшки і поїхали до нових власників в цей же ж день, правда безвоздмездно!, бо це ж подарунок. Тому я тепер буду менше тут сядіти і писати. Хто скучає, стукаєте в пп.
Щиро ваша

 

Ну шо за йо-ка-ле-ме-не... В мене проза з самого ранку - малий знову хворий, знов не йде в садок. Ми з вересня ще ні разу не проходили довше 5 днів підряд Ну як так? За 2 роки хворів разів 4, вічно льопався і залізав ногами в миску з холодною водою, роздягнутий по балкону стрибав - і нічо, а тут якісь безкінечні соплі. Хник, коротше... А у мене були такі плани на ранок вівторка поки Влад мав бути в садку
Вчора були ліниво-сімейні вихідні і погода тому сприяла. Муж правда борщу нам наварив (ага, в нас тато а не мама по тому ділу спец ), а я встигла поміж валянням на дивані ще вареників наліпити. Хочу впровадити таку традицію - щонеділі вареники (ну або булочки якісь пекти) - робити маленьку врочистість, бо у будні дні на таке масштабне готування зазвичай не вистачає часу і натхнення
Ех, а тепер треба тому шилу сопливому якісь развлєкухі придумати, щоб він від нічого робити мені хату не перевертав... Скучно йому без публіки - як сидить дома, то одразу починається "а давай бабі Ірі подзвони, я буду співати", "а тепер діду Колі подзвони я пАгАваю", тоді носиться вірші-пісні розказує, танцює і бабі з дідом в телефон свої іграшки показує Не вистачає дитині зі мною спілкування - шукає вдячну публіку для демонстрації талантів
Вооопшем, будемо разом з Владом шукати десь під соплями сьогоднішню врочистість