Недавно, десь от-от буквально кілька днів тому Уляна Дідич, більш відома форумлянам як Ука, опублікувала у своєму жж http://uka-didych.livejournal.com/ пост з віршами Марійки Підгірянки, скромно описавши його Вірші дуже гарні. Марійку Підгірянку я знаю з малесенької дитини. Мама і бабця дуже любили нам читати її вірші з книги "Ростіть великі". Зокрема, власне її вірш про маму, я пам'ятаю з дитинству сьогодні як одне з найгарнішого, що навчила вдома мамуся. Коментуючи пост Уки, я дописала їй до її підбірки віршів і свій, знайомий мені з дитинства. Снилось мені ясне сонце, Що в небі світило. А то на мене рідна ненька Дивилася мило. Снився мені легкий вітрик, Що пестить колосся, А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, А то мене цілувала Мама дорогенька. Снились мені ангелики, Що в рай мене несли, А то мами ніжні ручки, До серця притисли. прокоментувала Уляна. Далі ми ще спілкувались, і от що в кінці написала Ука, яку зацікавило те, що я писала куплет оригіналу про ангеликів. Я просто дуже горджуся тим, що я знайома з внучкою Марійки Підгірянки, поезію котрої читала своїй Софії ще коли вона була в материнській утробі. І так інколи нам життя підносить такі чи інші невеличкі сюрпризи, хотілося би частіше бути так приємно здивованою, хоч час від часу, навіть коли це доволі рідко, це дуже і дуже приємно. До чого я це все написала? Давайте ділитись в цій темі, що ми читаємо діткам на ніч, чим цікавляться наші діти, якими саме письменниками, поетами, що їм дається з радістю, як взагалі Ви привчаєте дитину до книжки, як розвиваєте любов до літератури і книги як таку. Адже в нашому зварйованому світі усе вже так перейшло на компютерно-технічний лад, що інколи здається, що дітям не так багато перепадає книгодрукованої продукції. Не знаю, як кому, а мені книжка дуже важлива, і у нас вдома дуже велика домашня бібліотека. Ось такий настрій мала на створення теми, навіяний несподівано виявленим знайомством із правнучкою Марійки Підгірянки. Більше віршів Марійки Підгірянки тут. Азбука Бабуся вчула дивні вісті, - Вітрець, мабуть, приніс, - Що там далеко десь у місті Відважний хлопчик зріс. На саночках, мов вихор, мчиться, Нікому не зверта, І тільки азбуки боїться, Мов дикого кота. Бабуся внучка запросила Улітку на село, Коли пшеничка колосилась І все кругом цвіло. Для внучка азбуку зробила - Барвисті літерки. Їм ручки й ніжки приробила, Поставила в рядки. Одні одних за руки брали Веселі літерки І хлопчика до себе звали: - Не бійся нас, ходи! Вже хлопчик не втікав нікуди, За ручки букви брав, Погрався ними - і без труду Всю азбуку читав. Біда з козою Що я маю бідна робити? Кажуть мені козу гонити. Коза по корчевлях подерла, Сколола я ніжки до терня. Виломлю я прутик із верби Та зажену козу до дебри, А киць, а киць, козо, до вовка, Най буде спокійна головка. * * * Дзвіночки дзвонять дрібно, Дзвіночки при санках — Як біло, як біло-срібно Прослався рівний шлях. Саночки линуть сміло, У птаха взяли лет, Як біло, біло-срібно Блищить зими намет. Гей, міниться перлисто Між вербоньками путь; Як чисто, хрустально чисто Ллєсь воздух в мою грудь! Інеєм трусить сніжно На очі на чоло; Як ніжно, безмежно ніжно Цілунком обняло. Садочки мов леліють, Мов сиплять вишні цвіт; Я лину в білу мрію, У казки срібний світ. МАТИ Хто тебе так щиро любить, І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати. Хто стеріг тебе віз злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Ой не нам в кайданах ходити Ой не нам та не нам В кайданах ходити! Ой не нам та не нам Ворогам служити! Кланятися панам Та ще чурам царським Ой не нам, та не нам, Онукам гетьманським! Ой не нам, та не нам, Конати в неволі, Дать орать ворогам На своєму полі. Карки гнуть під ярмом Московським та лядським Ой не нам, та не нам Потомкам козацьким! Ой не нам вічно жить В оковах, що тиснуть Гей же руки пружить, Хай окови тріснуть! Ну ж в огні боротьби Серце й дух кріпити, Бо не ми, ой не ми, Будемо хилитись. Ой не нам вічно жить, Дивлячись в могили. Брати! Ну ж гартувать Молодії сили! Серцем, духом, грудьми Край свій боронити. Хай світ знає, що ми України діти. Що я люблю Люблю матусю, батька люблю, Люблю хатину рідну свою, І рідну школу, і вчителів, Село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криничці блакитну глиб, І лан, що родить для мене хліб, Садок, з якого грушки несу, Горбок, де білі вівці пасу, Бо ті горбочки, лани, ліси Для мене повні добра й краси, Бо все, що бачу навколо я, – То люба рідна моя земля. Де є наше право Де є наше право, любий брате, Де є наше право? На тім полі, що кров'ю зілляте, – Там є наше право. Де є наша сила, сестро мила, Де є наша сила? В тій любови, що всіх нас злучила, Там є наша сила. Де є наша воля, українці, Де є наша воля? У тій злуці, де труд плете вінці, Там є наша воля.
у нас э така тут багато малесеньких деталей, розглядати можна довго. але..йому подобаються тільки розглядати і коментувати сторінки там, де машинки в основному. тому думала купити згадану вище Віммельбух. Ціна, канешна, не радує.... а є про машинки, не пригадуєте? і де їх купували?
Я вже не згадаю - десь в неті замовляла, але мені зустрічалися у дуууже багатьох і-нет магазинах (думаю і в книгарнях теж є). Про машинки кнкретно немає, але є "Прогулянка по місту", "В аеропорту", "На будівництві", отут на сайті видавництва можете глянути, там і фото розворотів є (але ціни далеко не найдешевші )
бачила колись схожу книгу в знайомих. Отака...Дуже велика, більше 200 сторінок. Я б і собі купила таку, на майбутнє. А то часом бачиш гарну книгу, а потім за рік-два вже ніде немає.
Дівчата, що порадите для хлопчика 5.5 років, щось цікавеньке для слухання? З останнього, що припало до душі, то про Петсона і Фіндуса від Богдан, про Жужика від Ранок
Порадьте гарний великий збірник популярних казок (на зразок Попелюшки, Золотої рибки, Червоної шапочки, Трьох поросят і тд і тп). Щоб текст був адекватний і легкий, а то маєм один коротенький збірник, то текст там ужасть, хіба по малюнку загальну суть розповідати. Надіслано від мого LG-X135, використовуючи Tapatalk
Ми тут кілька сторінок назад обговорювали що збірок толкових немає Бо як картинки гарні - то підбір казок дивний, і текст "не ахті"... Краще окремо купувати казочки різних видавництв.
В нас є книжечка "Перші казки малюка" видавництва Пегас. Непогана. Ось деякі сторінки з цієї книги і зі "Сто казок". "Сто казок", на мою думку, трохи на старший вік
Мені не подобається, що багато героїв в російських костюмах. Це, мабуть, єдиний мінус "Перших казок малюка"
Дуже моїй доні подобається книжка-панорамка "Червона шапочка". Видавництво Чайка. Шкодую, що купила тільки одну таку. В них ще є Колобок, Ріпка, Коза Дереза, Дюймовочка, Попелюшка і Троє поросят
Раджу обирати не народні казки, а щось із сучасних казок на тему, яка цікава дитині. Як показує практика, сучасні діти старих казок не розуміють, а в такому віці їм слова, які звичні для сільських дітей в давні часи абсолютно незрозумілі. Якщо вже конче хочеться казок, то можна перший том Сто казок, там найбільше казок з ілюстраціямиі тематикою, близькою дітям 2-3-4 роки. Ну і як я вже тут, порадьте хорошу енциклопедію для 6-7 річного хлопчика. Яожливо, на загальну тематику, або щось на тему космосу чи транспорту, але зі зрозумілим текстом, придатним для самостійного читання, із якісною поліграфією, ілюстраціями і без дурних ляпів. Карти від Старого Лева у нас уже є ) Або принаймні на енциклопедії якоговидавництва звернути увагу.
подарували нам книжечку про пригоди кроленят ( є ціла серія) .Вона лежала к-ка днів собі, бо думала, що то нам зарано. Хотілось більш дитячих казочок. Але якось падав дощ і ми взялись до читання на свою голову)))) Тепер вже 2 тижні підряд наш день починається з цієї книжки і кожна історія читається по 2 - 3 рази ( аж язик заплітається), в обід та ввечері те саме. Пішло на ура, аж сама здивувалась. Вже собі щось там повторяє фразами з книжки. Сьогодні купили іншу з цієї ж серії, побачимо чи піде. Якщо"піде" зберемо всю серію. Бо реально ті звичні казочки вже давно перестали цікавити...
мій брат мав від МАХАОН, то мені дуже подобалося навіть самій читати. сторінки там нормальні, не дешеві, але і не ламіновані, малюнки теж ок, нічого яскравого, в мові явних ляпів не було.
Може зараз в них краща мова, але від Махаону я мала енциклопедіï (років 15 тому), то мова трохи кульгала. Малюнки були якісні, папір теж. Зі свого скромного досвіду скажу, що краще мати тематичні енциклопедіï, ніж про все разом.
а де купляли? бо шукаю її варто згадати, що виробник Росія, якщо раптом ще хтось бойкотує ага, купила англійською на Форумі, то дійсно бачу малому зарано, чудовиськ не лякається, але тих всіх пригод не розуміє
