Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

[censored]

Але ж, блін, могла сьогодні замість мерзнути із мужиками на стадіоні на форумівці відірватись... І чому із такої кількості дівчат, які читають ДП лише одиниці ходять на форумівки?... Дами, не соромтесь. На тих форумівках нічого страшного не відбуваєтьмся. Приходьте -- і буде вам щастя! Я вже багато років тому дійшла до того, що мушу за тиждень бодай із 2-3 новими людьми не просто познайомитись, але й потоваришувати! Повірте, це дуже важливо! Мене от особисто просто дивує (чи вбиває?) скільки людей читає ДП, скільки є тут зареєстрованими, але нічого не пишуть і активної участі у житті форуму не беруть. Так не можна. Живе спілкування куди краще за просто спостеріганя за чужим життям

 

на карму: я не пропала. Я є. Як там кажуть? Нєдаждьотєсь

Мега важкий тиждень, морально. А сьогодні фізично Шось я загналася так, що нічого не хочеться, крім кількох відлюдькуватих днів десь в глухих горах. І шоб ні телефон ні інтернет не тягнув, ніхто не нагружав і не ставив 1000 дурнуватих задач, виконання яких потім і нікому не було би потрібне.
Позавчора мали проблеми з водою: протік розширювальний бачок, чоловік зайшов в гарж, а там "всі ріки течуть". Відразу всі плани наперекосяк, з телефонами в зубах бігом мила голову, посуд, набирала у всі можливі ємкості воду, бо невідомо було як і коли то поремонтується, а воду треба було перекрити. Інтернет обіцяв купу грошей і тиждень на доставку запчастини. Повіз мене чоловік на манікюр,бо ж казала вам

а сам погнав шукати зап. частини. Знайшов, з маніка мене вже не забрав. А я ж мудра, на машині приїхала, на машині поїхала і не тре мені верхнього одягу Добре хоч пончо на себе накинула. Трохи змерзла поки додому доїхала маршрутками, але закаляння біганням по дворі в тапках на босу ногу і в футболці далося взнаки і нічого мені не є. Зато прогулянка вздовж траси під сліплячі фари машин і потім по щебеню до хати зробила мені трохи психотерапію - йшла, спотикалася, маюкалася. Хтось би йшов збоку, подумав би, що божевільна. Воду зремонтували, потім виливали то все з баняків-виварок назад.
П"ятниця - дурдом рулив з 7 ранку. До кінця толком і не розгребла ті незрозумілі косяки, перенеслося частково на понеділок. Ех, не люблю я того, ліпше би вже добили в п"ятницю і в новий робочий тиждень увійшли з "чистого листа". Не вийде, потягнеться той весь "чорновик"
Сьогодні був марш-брасок по цвинтарях. В Рудно ще більш-менш було. Листя швидко поносили і все гарненько прибрали. Потім чоловік звурдився і відмовився їхати на Янівське. Трохи погризлися і він мене туди затарабанив і залишив. А там був капець повний: листя вище колін. В тому місці ніхто на могили вже давно не ходить і не прибирає. Я поки ашанівськими торбами поносила то листя, думала здохну. Пам"ятники вже пошуркала як-небуть. Треба буде потім поправити.
А вдома

ага, і я як витиснутий лимон. А зранку в село на СБ і потім з мамою на цвинтар до тата. А тоді на Сихів.
Я колись відпочину?

 

Якось так ніяко і частково гидко на душі. Я страшна транжира, незнаю як то виправити. Перебрала косметичку, скільки то всього непотрібного маю. Викинула пару банок дорогущих прострочених тіней, і нашо то було купляти... а ще пудра.. ужас... Лахів море, а носити нема шо.. Як то себе спинити від тих покупок? А ше та сама біда з їдлом. Купила капусти 2 головки. Нашо??? Часу робити голубці нема та й не хочу, а тушковану ніхто не їсть... Транжира я, от і всьо. Тре вчитись економити.
Старший завтра в садок йде на пару годин. Кожен раз думаю що релаксну собі в той час, а ні, мию, перу, варю.. Як то навчитися ще дбати про себе, забити на всьо і зробити собі маску на обличчя, манікюр, або ще якусь процидуру?
І знов до транжирства і часткової врочистості. Нині мала щастя познайомитися з косметикою Артдеко. Купила помадку і туш. Щастє, ну нє?

 

Ну чого одразу гидко? Себе теж треба балувати

То просто треба навчитися грамотно купувати, а потім то все поєднувати і в результаті з вдвічі меншої кількості одягу Ви зможете утворити вдвічі більше комбінацій

ага, ага - то я Вам як починаючий стиліст говорю

У мене проза - чоловік знову зруйнував всі мої плани на єдиний вихідний Отримав "виговор" а я трохи "пару спустила".
Врочистість - то Влад, те мале мавпеня так файно старалося розрядити обстановку І пісні співав і танцював А потім нас мирив - притягнув мужа, сів посередині, так глянув на нього "Тааато" (типу "ти чо?"), а тоді мені в очі заглядав "Мааама", тримав нас за руки аж поки ми не витримали і теж не усміхнулися Такий малий позитив ходячий

Тепер хлопці потопали в магазин "на ночь глядя", а я собі маску накалатала, нальопала на фейс, сиджу Посиденки почитую і релаксую.

 

Зробіть салат з капусти... Речей трохи непотрібних продайте в інтернеті.
День пройшов гарно. Наробили вранці вареників, тато на похорон поїхав сам. Цілу ніч не спала, якось так дивно почувалася вночі, а на ранок все нормально.
Купили сьогодні чоловіку зимові чоботи, добротні і не дорогі. Я побачила такі черевички на себе, але я зажала грошей, бо ті осінні черевички коштували як дві пари чоловікових зимових... Чоловік зробив висновок, і сказав що я скупа! Обіцявся сам купити мені їх.
Опісля пішли на каву, а потрапили на коктейль і пиво, насміялися за ті пів годинки, як за 3 роки не сміялися жодного разу, а все через те що малюк був вдома з бабусею, і мама дозволила собі трохи розслабитись, не зважаючи на болючі кд.
Поки прийшли додому затарилися фруктами для синусика (синочка,хто не зрозуміє) і потім всі дружньо прилягли на 2 годинки, спали -лежали б довше, але трьох-річний сусід повважав за потрібне нас попідривати на рівні ноги, бо хотів скакати з ліжка.

 

Гррр! Я зла, просто зла, як пес з ціцькамі

нє, рудий тверезий

. Прийшли КД, все болить і я когось нині завалю.
День меґалінивий: їсти не готувала, каву тіко собі бадяжила і з піжами виповзла в махровий халат десь о 13 ОО. Потім мала файну гостю, то плавно з халата переповзла в штані з фліскою. А потім мене скрутило і я плавно переповзла назад в піжаму.
На мене не зважайте, бо після пари чарівного обезболюючого та алкоголю, - я неадекватна

Рудий має дякувати моїй неадекватності, бо він нині живий і ні раз не битий

.
Все, на цій злосній ноті: солодких снів та продуктивно-негрохнутих понеділків

ех, маю таке бажання схалявити завтра до обіду...певно так і зроблю, бо з тими болями, нервами, пеемесами я буду волохатий йєті

 

@flame сестра! Нарешті цей важкий тиждень закінчився! І я мега щаслива що дожила до сьогоднішнього ранку.
Будова(а так як працювали всі свої-це кава,обід,вечеря, "квітка")+купити присадку до бетону..купити то і то......+Іван садок та заняття+моя робота+Володя завжди біля мене+ життя на дві хати. Реально деколи думаю що , привіт дурдом....
Вчора був мега важкий день(з того стресу відкрила собі фляшечку Фроголіно і рятувалась), за цілий день навіть не присіла, лягла в першій ночі. А все чому? Бо в мого найстаршого сьогодні д/н, 32 роки, будуть гості+ спекла 2 торти чоловікові на роботу. Ще зараз треба буде нарізати салати, зробити канапки з лосося власного соління, перемастити торт і на 19.00 буде гойра
А взагалі треба сісти і все виписати на листочки. @arushka привіт Щодо поїхати забрати віддати, щодо фінансів оплатити віддати забрати, щодо "що треба встигнути до Н/Р"......Але це все напевне буде завтра.
А зараз йду до дівчат на каву і потім ванну мити(бо сестра вже тиждень обіцяє а толку 0)
@Kandya Юля, хотіла процитувати але не виходить( Я помічаю за собою що просто не встигаю дописувати як колись.....А як читаю що люди йдуть на форумівку то готова накати(плакати, так каже Володя), але все робота-робота-робота
@iriwa Іра все буде добре. Я от чекаю поки ти суші почнеш роботи, займись самореалізацією. Трата грошей-це бажання задовольнити себе, компенсувати негатив позитивом, але спробую щось інше що реально буде приносити задоволення
А взагалі хочеться лайкнути і замімійкати вас всіх бо реально скучила за вами за цей тиждень

 

Канікули закінчились(((( То моя проза на найближчих 2 місяці. Сашко в школі, муж на роботі, мама навіть не знаю де. Я на дивані, хоч тут стабільність.
Вихідні були божевільні, і то ще м*яко сказано. Висновок: НІКОЛИ не робіть дитяче ДН вдома якщо не маєте достатньої кількості гамівних сорочок і кляпів.
Вчора гарно погуляли, купили Саші нові окуляри. Зустріли наших дорогеньких "роздовбаїв", облазили весь центр і в результаті поїхали на ОККО на хотдоги))) Нормальні ми? Нє, ми спочатку сіли в Челентано на пл. Ринок (навіть вичекали чергу на столики), майже зробили замовлення, але тарган на стіні трохи зіпсував апетит і ми пішли)))
Тиждень має бути або божевільним, або спокійним. Я ще не вирішила)))

 

доброго ранку понеділка!
Перший робочий день після 2 тижнів канікул.
Хоча, в мене ті тижні не були аж такими вихідними... так що особливої перебудови графіку нема. Хіба що моє ранішнє вставання... раніше могла поспати з малими майже до 08.00, а зараз - знову звичний ритм.
Вчора ми з чоловіком вирішили кудись піти - "на морозиво", "на десерт" чи ще на щось. І ходили-ходили, як лисиця з журавлем: він не любить солодкого, а я зараз мало що можу їсти з брекетами (не можу жувати, от в чім біда - салати і піца, до побачення, рукола - плачу за тобою). Ходили-ходили і раптом пішли та й купили мені ковзани Тепер я буду ходити на ковзанку і зможу навіть навчитись кататись. Так цікаво Реально, не знаєш, що за поворотом чекає в тому житті.
з "того, що хотіла встигнути до НР" 2 пункти встигла, 1 - передумала. Мінус три загалом. Але до чесного рахунку треба той передуманий чимось замінити.
Врочистість - маю чудову сестру. меншу, 24 рочки всього, зовсім ще малявка, але вже є в чому до неї тягнутись. і так виходить, що я тягнусь. І зовсім цього не соромлюсь.
проза... є, напевно. Але якщо проза щодня міняється і не заважає - то най собі буде.

 

З понеділком всіх! В мене проза - зламався мій комп . Добре, що чоловік попередив, що йому капець приходить і я все переписала . Остаточний "діагноз" ще не встановлений, але попередньо - полетів хард. Так, що ремонт нас чекає. Але і тут є врочистість, бо матиму час на вишивання .
І ще є купа врочистості: стала злюща в неділю і з тим азартом наварила зупи, помила холодильник і пішла на шопінг з подружкою

(собі правда нічого не купила, але хоч подружка прикупилася).

А чоловік

(таки лишився вдома, не поїхав в село - і це теж врочистість)

тим часом гарненько оприходував всі мої приготування. Тож сьогодні кухня знову чекає.
І ще одна врочистість: мала вчора гарний вечір, запалений камін, книжка і бокал домашнього вина . Ото вже побалділа!

(Шкода правда, що з чоловіком погиркалися ще потім. Ну то певно вже треба в якусь психологічну допомогу, бо вже не даю ради.)

 

Мала нетипову суботу і дуже погану неділю.
Субота була нетиповою, бо ми з малим замість прибирати - готувати вибралися на раптову зустріч з моєю коліжанкою із походом в Белла Чао і ще одну "кнайпу артистичну". Ще раз переконалася, що я абсолютно не богемна істота, крім того, мене навіть не цікавить Хелоуін, але то таке.. В піцерії несподівано побачили "мікровесілля" - наречені з дружбами-дружками. Оце класний варіант, згадала своє на 100 чоловік - і кому то треба було? Словом, розважилися трохи, прогулялися, побалакали про життя... Ой, дівчата, не забувайте не тільки просити, але й дякувати за все, що маєте, бо те, що люди мають.. то тяжко.. А от ввечері ми супершвидкими темпами готували-прибирали і т.д., тому тато навіть не помітив, що ми півдня зависали по кнайпах і галереях. ))
В неділю були по цвинтарях. Крім того, отримали одразу дві сумні звістки - про смерть татового колеги і про смерть в АТО зятя мого екс-співробітника.. Ну і тяжкі відчуття від спілкування з моїми родичами. Або я чогось не доганяю, або чогось не знаю, або просто люди якісь геть черстві та байдужі. Не сподівалася..
Снилася мені цього тижня баба, що до неї в хату заходять люди (я так розумію, щоб жити), а вона стоїть така сумна і змучена страшно. І я питаю її - як таке може бути, що ви тут, ви ж померли? А вона просто нічого не каже. Поганий сон, але "поселенців" він ні фіга не спинить, то 100%. Таке-то.

 

і в мене таке. один незавальоний почесав на роботу, ну бо я реально думала, що його роздеру. Як так сидіти на кухні, навіть стола від крихт не витерти? Я тобі шо, мама? Не можеш собі навіть борщу нагріти? Пішов голодний на роботу, але тормозок я йому все-таки зробила. Нервує все і вся. Тепер побачила, що мої ножнички від Сталекс, які я бережу як зіницю, ока, розхитані. ХТО? ХТО, питаю? А ніхто, всі валянки. Або розплачусь, або когось відмащу.

в думках я-то нецензурними словами виражаюсь, але тут не можна, а цивільні вирази не передають мого стану)))

 

Не буду цитувати всіх з ПМС і КД, бо бачу до багатьох на ДП приходить та бяка майже одночасно)). Мій вчасно чухнув за кордони і видихнув)).

Канікули сі скінчилисі - всьо тим сказано . Із зміною місцевої влади, змінюються обставини і люди в школі, що мене особисто не дуже тішить але поживемо, побачимо. Отак, всьо схвачено- голосуй не голосуй всеодно так не буде. Але я все ще вірю, в щось

в диво від Боженьки

.
Сумна новина на днях з АТО, про загибель племінника чоловікогового колеги прибила і струсонула трохи мозги.
Жахливо це все, словом.

ще є багато інших слів але писати

 

привіт, дівчаточка ))
врочистість - то кінець понеділка) найтяжче вже пережито) і звідси пливе моя проза - на рооті вимушено маю затриматися - до 19 години,а дехто вже запланував собі манікюр..дзвоню відмовляюся(((( хоча і тут неоднозначно - встигну дов атсонсу зайти - все вже позакінчувалося вдома, і переповненими маршрутками не буду їхати)) отак воно все в комплексі) є і плюси і мінуси)
якось так додому хочеться- тільки тими вихідними і живу..мама зараз вдома сама а після татової смерті якось в пустій хаті не вельми добре..стараюся тішити її чим можу, хоча і сама розумію що то все блякне на фоні горя і втрати

 

Я процитую тільки вас. Да, в мене теж кд. А в мужа хребет. В смислі в мене болючі кд, а в мужа хворий хребет (поперековий відділ, але нашо вам того )

А ще в мене завтра виступ. Я ведуча і завсевідповідаюча, Данік виступаючий.
Як я з тим потопом кадешним маю відскакати дві години?
Сьогодні вмирала. До першої години мене не боліли хіба нігті
Завтра, я так відчуваю, буде те саме.

 

Усім привіт.
Понеділок- а я в цій темі. Непорядок- скаже хтось. Нє, то ми іще хворієм ,скажу я.
З врочності- прийшли до мене гроші. Ті, що я ще з 25 вересня як жду. Не всі прийшли, а рівно половина. А планів то я маю на всі 100. Довго думала гадала, що мені з ними робити. І дійшла до висновку, що заплановані покупки маст бі куплені прям цими днями. Бо як не куплю зараз, потім піде Польща, Миколая, Новий Рік. Нє- купити треба вже і все. А все решта. З того усього спонсором рубрики Краса і Стиль нині став чоловік. То нічого, що слово шугарінг йому вимовити важко. Головне, що гроші дав. А то все сама й сама. А він навіть уявлення не має СКІЛЬКИ зараз коштує доглянута жінка. Все решта в принципі ще трошки почекає.
Всім гарного затишного вечора, грошей(ну кому треба як мені),а ми гулять.

 

Поки ще не вийшла з хатидочитала/допишу.

Я починаю тихо заздрити тим, в кого камін в зоні протягнутої руки. Охх- може це мене таки сподвигне в 2016 свого заіметь?

Кому ,кому, нам звичайно. Я ні краплини не жалію. Хіба про деяких відвідувачів, та то таке, пройшло давно.

Охх, я своє таке згадала. Тоді це було. А тепер так смішно шо ну. Мужики- вони і в Африці мужики. Що з них візьмеш в тому плані.

Егрегор ДП- сильна штука.
Все, біжу, а то вже мужа злиться.

 

Ех, мені треба, і то багааато - бо 6 числа з власником квартири розраховуватися за 2 міс (борги-борги...), а в чоловіка на роботі знову якась фігня

"кинути" їх хоче хазяїн об"єкта чи що - бо тільки "завтраками" годує замість грошей

Скільки себе не переконую що то не моя справа і муж сам розбереться, але все одно нервую і чоловіка дістаю запитаннями, а він і без мене як на голках, то тільки ще більше злиться...
Собі ж я нерви заспокоюю солодким (нє, не тортиками

бо то нинчє дороге задоволення

, а варенням - добре що його нам постачають практично в необмеженій кількості ). І з того всього виліз мені якийсь дерматит на обличчі

плями червоні - сухі і шершаві

, а ще конкретно тягне на яблука (можу їсти кілограмами) - то, певно, організм "ненавязчіво" натякає що треба переходити на здорове харчування (хоч з нездорового у мене тільки варення і домашня випічка). Ех, тому зав"язую з солодким - буду їсти яблука і сушку у якості десерту.
У жилєтку не піду, бо врочистість є - завтра Влад нарешті знову іде в садок, отже я матиму 3 години тишини і спокою

 

а малий таке неподобство мені зробив. За ті 15 хв, що їв. Ну я б ще розуміла, якби то мала дитина, а то 15 рік хлопу! Просто взяв і оті ріжучі половинки тягнув в різні сторони. Нащо??? Відгріб по перше число. Як в садочку- то є мої речі, МОЇ, не брати, твої ж речі не бере ніхто. Відповідь геніальна- папір же різати ними можна? Занавіс і повний абзац. На почві повного душевного росстройства хотіла сто грам і еклерів. Сто грам нема, а в магазин за еклерами лінь. Ото я на вечір забадяжила цвєтаєвський пиріг, правді, згадала, що в дні кд в мене нічого не получається з випічки, так що хто його знає. що я витягну з духовки і чи буде воно їстівне.

 

точно!!!!я от думаю, чого мені не вистачає для покращення настрОю
@iriwa , може матимете час на крутіння ролу?

ох,солодкеото сядеш читати ДП ввечері - а там всі їдятьапетит наганяють.

а з врочистостей - парень мені нині "ма-ма" видав

ми так його вчимо - я беру на ручки і кажу "ма-ма", муж бере,каже -"та-то", ну і малюк бабкає,наманамає, гугукає.

поцицькався, подивився на мене ніжно, і так солодко "ма-ма" - всьо,я розтанула вупше і навсігда. серце чекає повтору, але моЗк розуміє що то приємне співпадіння
ех, мужчіни, вже змалечку знають як підкорити жінку